Рішення № 80410292, 11.03.2019, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/280/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2019 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого Гал Л. Л., за участю секретаря Адамчо К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача виконавчий комітет Мужіївської сільської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся із позовною заявою до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача виконавчий комітет Мужіївської сільської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим будинком, а саме за адресою с. Мужієво, вул. Ракоці Ференца ІІ, 99/2, Берегівського району.

Позов мотивований тим, що вказана квартира належить позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого в Реєстрі № 4774 від 26.12.2018 року. У будинку, окрім нього, прописана також і відповідачка ОСОБА_2, яка в даній квартирі не проживає, комунальні та інші платежі щодо утримання квартири не здійснює, та не несе інших витрат, пов’язаних по облаштуванню будинку та прилеглої території. Крім цього, позивач зазначив, що відповідачка фактично не проживає за вказаною адресою, але зареєстрована в даній квартирі, у зв’язку з чим вказаний факт впливає на розмір комунальних послуг та завдає незручностей позивачу, як власнику житла.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ч. 1 ст. 278 ЦПК України відповідачка відзив щодо позову не подала, нею подала подана заява про визнання позову та розгляду справи без її участі (а.с. 17).

Вивчивши матеріали справи суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право.

Згідно до ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого в Реєстрі № 4774 від 26.12.2018 року та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 26.12.2018 року квартира, яка розташована за адресою с. Мужієво, вул. Ракоці Ференца ІІ, 99/2, Берегівського району, належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_1 в цілому (а.с. 6, 7).

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов від 16.11.2018 року, виданої Мужіївської сільською радою відповідачка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, але за вказаною адресою фактично не проживає, а проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 8).

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням.

Згідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Частиною 2 ст. 406 ЦК України передбачено, що сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, та добровільно не знялась із реєстрації місця проживання, чим порушує права власника, позовні вимоги визнала, тому позов є підставним і підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 280-282, 284, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 16,321, 391, 405, 406 ЦК України,ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»,

рішив:

Позов ОСОБА_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, до ОСОБА_2, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача виконавчий комітет Мужіївської сільської ради, який знаходиться за адресою с. Мужієво, вул. Вузька, 1/а, код ЄДРПОУ 04349018, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, такою, що втратила право користування жилим приміщенням за адресою с. Мужієво, вул. Ракоці Ференца ІІ, 99/2, Берегівського району, Закарпатської області.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана до суду апеляційної інстанції через Берегівський районний суд.

Суддя ОСОБА_3.