Ухвала суду № 80407904, 11.03.2019, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 255/16400/13-ц

Провадження № 2-в/242/12/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2019 року Селидівський міський суд Донецької області в складі судді Любчика О.В., за участю секретаря Каменської А.С., розглянувши справу про відновлення втраченого судового провадження в цивільній справі №255/16400/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_1 банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором № 5544551 від 25.07.2007,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором.

Ухвалою Селидівського суду Донецької області від 11.02.2019 року було ініційовано відновлення втраченого судового провадження в цивільній справі № 255/16400/13-ц за позовною заявою ПАТ «Перший Український ОСОБА_1 банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором №5544551 від 25.07.2007.

Сторони та їх представники в судове засідання не з’явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

З урахуванням ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв’язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 488 Цивільного процесуального кодексу України, відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Як зазначено у ст. 490 Цивільного процесуального кодексу України, заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Розпорядженням голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 вересня 2014 року № 2710/38-14 «Про визначення територіальної підсудності справ» територіальну підсудність Ворошиловського районного суду м. Донецька змінено на Селидівський міський суд Донецької області.

При розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги: частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел. Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження (ст.493 Цивільного процесуального кодексу України).

З довідки Селидівського міського суду Донецької області № 13/19 від 16 січня 2019 року вбачається, що цивільна справа № 255/16400/13-ц за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_1 банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором №5544551 від 25.07.2007 року, яка перебувала у провадженні Ворошиловського районного суду м. Донецька, до Селидівського міського суду Донецької області не передана.

Відповідно до відомостей бази даних Ворошоловського районного суду м. Донецька, яка надана у користування Селидівському міському суду Донецької області, по вказаній справі ухвалено рішення 15.04.2014 року. Також, відповідно до бази даних Ворошиловського районного суду м. Донецька на зазначене рішення було подано апеляційну скаргу 29.04.2014 року.

З автоматизованої системи документообігу Ворошиловського районного суду м. Донецька роздрукований повний текст рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 15.04.2014 року, з якого вбачається, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_1» до ОСОБА_2, ОСОБА_3О про стягнення боргу за кредитним договором №5544551 від 25.07.2007 року судом задоволені.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

За допомогою режиму повного доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень, роздруковане рішення Апеляційного суду Донецької області від 03.07.2014 року, відповідно до якого апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_1» відхилено. Апеляційну скаргу ОСОБА_2, в і інтересах якого діє ОСОБА_5 задоволено частково. Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 15 квітня 2014 року в частині стягнення заборгованості за кредитом змінено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_1» заборгованість за кредитним договором № 5544551 від 25.07.2007 року за сумою кредиту у розмірі 11486,97 доларів США, заборгованість за відсотками в розмірі 5484,47 доларів США та пеню в розмірі 2702 доларів США. В решті рішення залишено без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 494 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що досліджені документи, на думку суду, є належними та достатніми для відновлення втраченого провадження, суд, перевіривши зібрані матеріали, вважає, що заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 488, 490, 494 суд,

ухвалив:

відновити частково втрачене судове провадження в цивільній справі № 255/16400/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором №5544554 від 25.07.2007.

Відновити повний зміст документів:

-рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 15 квітня 2014 року наступного змісту:

255/16400/13-ц

Провадження 2/255/632/2014

Справа 255/16400/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2014 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді - Орєхова О.І.,

при секретарі – Ангеліній Н.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_6, представника відповідачів ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_1» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором №5544551 від 25.07.2007 року, –

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПАТ «Перший Український ОСОБА_1» звернувся до Ворошиловського районного суду м. Донецька з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором №5544551 від 25.07.2007 року. В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на наступні обставини.

25.07.2007 року між ЗАТ «Перший Український ОСОБА_1», правонаступником прав та обов’язків якого є ПАТ «Перший Український ОСОБА_1», та громадянином України ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №5544551, відповідно до умов якого, позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 19180,00 доларів США (дев'ятнадцять тисяч сто вісімдесят доларів США 00 центів), а відповідач ОСОБА_2 зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути банку кредит частинами в розмірах, в порядку та в строки, визначені кредитним договором.

В забезпечення виконання вимог за кредитним договором № 5544551 від 25.07.2007 року, між ЗАТ «Перший Український ОСОБА_1» та громадянином України ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 5548803 від 25.07.2007 р., відповідно до якого вона поручається перед кредитором за виконання відповідачем ОСОБА_2 зобов'язань, що випливають з кредитного договору, а саме повернення кредиту частинами в розмірах, в порядку та в строки, визначені кредитним договором.

Позивач належним чином виконав свої обов'язки за кредитним договором, відкривши відповідачу позичковий рахунок та надавши йому обумовлені кредитним договором грошові кошти, у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2, в свою чергу, зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені кредитним договором.

Проценти, нараховані з моменту видачі кредиту по 15.02.2009р. (включно), погашені відповідачем ОСОБА_2 в повному обсязі. Проценти з 16.02.2009 р. по 15.03.2009 р. погашені частково. Починаючи з 16.03.2009 р. відповідач ОСОБА_2 повністю припинив виконання взятих на себе зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом.

Таким чином, сума нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитом станом на 11.06.2013 р. (включно) складає 7 577,39 доларів США.

В зв'язку з нездійсненням ОСОБА_2 у встановлені кредитним договором строки платежів за кредитом та нарахованими процентами, у відповідача ОСОБА_2 виникла прострочена заборгованість за сумою кредиту.

Починаючи з 21.09.2010 р. - відповідачем ОСОБА_2 також не виконується зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту.

Тому, позивач 18.09.2012 р., направив відповідачу ОСОБА_2 рекомендованим листом на адресу ОСОБА_2, письмову вимогу (вих. № DON-61/1136 від 13.09.2012 р.) про дострокове повернення всієї суми кредиту та нарахованих процентів за користування кредитом. Відповіді на вимогу, на адресу позивача не надходило.

Жодних повідомлень відповідача ОСОБА_2 про зміну його реквізитів, вказаних у кредитному договорі, кредитор не отримував. Таким чином, позивач належним чином повідомив відповідача ОСОБА_2 про необхідність виконання зобов'язань з договором поруки та вважає відповідача повідомленим з 25.10.2012 р.

Відповідно, передбачений чинним законодавством України та кредитним договором 30-денний строк на виконання відповідачем ОСОБА_2 вимоги банку достроково повернути кредит в повному об'ємі разом з нарахованими процентами та пенею за порушення строків виконання зобов'язань за кредитним договором або усунути порушення умов кредитного договору закінчився 25.10.2012 р. Однак, в порушення п. 3.5.8 кредитного договору зазначені вимоги позивача не були виконані відповідачем 1 у вказаний строк, у зв'язку з чим, починаючи з 26.10.2012 року, у відповідача ОСОБА_2 виникла прострочена заборгованість з повернення основної суми кредиту у повному обсязі.

В подальшому відповідач ОСОБА_2 платежів в погашення основної суми кредиту не здійснював.

Таким чином, заборгованість відповідача ОСОБА_2 перед позивачем за основною сумою кредиту складає 14 682,39 доларів США (чотирнадцять тисяч шістсот вісімдесят два долари США 39 центів).

Пеня, нарахована за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним, станом на 11.06.2013 р. (включно), не погашена відповідачем.

На підставі вищевикладеного та дотримуючись вимог чинного законодавства України, позивач нарахував відповідачу ОСОБА_2 пеню за порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором.

Сума пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом за кредитним договором /згідно розрахунку заборгованості станом 11.06.2013 р. (включно) склала еквівалент 2 702,22 долари США (дві тисячі сімсот два долари США 22 центи).

На підставі п. 5.5 кредитного договору позивачем нараховано відповідачу штраф за порушення обов'язку, встановленого пп. 4.3.3 кредитного договору, тобто за невиконання відповідачем обов'язку не пізніше ніж у місячний термін після 25-го червня кожного року протягом строку дії кредитного договору надати позивачу довідку про заробітну плату та інші доходи за період попередніх 6 (шести) місяців, та інформацію необхідну позивачу для визначення фінансового стану (платоспроможності) відповідача у розмірі еквівалент 191,80 долар США (сто дев'яносто один долар США 80 центів).

Крім того, згідно пункту 5.4. кредитного договору за кожен випадок порушення відповідачем обов'язків щодо поновлення дії договорів страхування, передбачених пп. 4.3.1 кредитного договору, боржник зобов'язаний на вимогу банку сплатити на його користь штраф у розмірі 10 % від мінімальної страхової суми, на яку згідно вимоги зазначеного пункту договору має бути укладений договір страхування.

Строк дії договору страхування майна № 32-31/38/006334 від 25.07.2007 р. (обов'язковість укладення такого договору страхування передбачена пп. 4.3.1 кредитного договору) закінчився 24.07.2008 р. та не був поновлений відповідачем.

Таким чином, на підставі п. 5.4 кредитного договору позивачем нараховано відповідачу штраф за порушення обов'язку поновлення дії договорів страхування, передбачених пп. 4.3.1 кредитного договору, у розмірі 13 700,00 гривень (тринадцять тисяч сімсот гривень 00 копійок).

Отже, станом на 11 червня 2013 року заборгованість відповідача ОСОБА_2 перед позивачем з основної суми кредиту, процентів за користування кредитом, пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом становить 14 682,39 + 7 577,39 = 22 259,78 доларів США (двадцять дві тисячі двісті п'ятдесят дев'ять доларів США 78 центів), 2 702,22 + 191,80 = еквівалент 2 894,02 долари США (дві тисячі вісімсот дев'яносто чотири долари США 02 центи) та 13 700,00 гривень (тринадцять тисяч сімсот гривень 00 копійок), з яких:

заборгованість відповідача за сумою кредиту складає 14 682,39 долари США (чотирнадцять тисяч шістсот вісімдесят два долари США 39 центів);

заборгованість відповідача за непогашеними в строк відсотками за користування кредитом складає 7 577,39 доларів США (сім тисяч п'ятсот сімдесят сім доларів США 39 центів);

сума пені за порушення строків виконання зобов'язань за кредитним договором складає еквівалент 2 702,22 долари США (дві тисячі сімсот два долари США 22 центи);

сума штрафів за порушення відповідачем обов'язків, передбачених пп. 4.3.3-4.3.6 кредитного договору, складає еквівалент 191,80 долар США (сто дев'яносто один долар США 80 центів);

сума штрафів за порушення відповідачем обов'язків щодо поновлення дії договорів страхування, передбачених п.4.3.1. складає 13 700,00 гривень (тринадцять тисяч сімсот гривень 00 копійок).

У зв’язку з чим, позивач ПАТ «ПУМБ» звернувся до Ворошиловського районного суду м. Донецька з даною позовною заявою і просить суд стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором № 5544551 від 25.07.2007 року, договором поруки №5548803 від 25.07.2007 р. у загальному розмірі: 22 259,78 доларів США (двадцять дві тисячі двісті п'ятдесят дев'ять доларів США 78 центів), еквівалент 2 894,02 долари США (дві тисячі вісімсот дев'яносто чотири долари США 02 центи) та 13 700,00 гривень (тринадцять тисяч сімсот гривень 00 копійок), а також судовий збір.

В судовому засіданні представник позивача публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_1» - ОСОБА_6, який діє на підставі довіреності, позовну заяву підтримав повністю, надавши пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, наполягав на задоволенні позову.

Представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4- ОСОБА_7, який діє на підставі довіреностей (а.с.135,136), в судовому засіданні проти позовних вимог ПАТ «ПУМБ» заперечував повністю, зазначивши, що банком пропущено строк позовної давності для звернення до суду з вимогами про стягнення боргу за кредитним договором. Просив суд застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності, і відмовити позивачу в задоволенні позову, з цих підстав.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає необхідним позов ПАТ «ПУМБ» про стягнення боргу за кредитним договором №5544551 від 25.07.2007 року задовольнити частково, з таких підстав.

Судом встановлені наступні обставини.

25 липня 2007 року між ЗАТ «Перший Український ОСОБА_1», правонаступником прав та обов’язків якого є ПАТ «Перший Український ОСОБА_1», та громадянином України ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №5544551, за умовами якого банк зобов’язується надати позичальнику кредиту у розмірі 19 180,00 доларів США на умовах цього договору, а позичальник зобов’язується виконати його за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути кредит банку в порядку та у строки, обумовлені цим договором.

Цільове призначення кредиту: кредит надається позичальнику для придбання транспортного засобу марки Hyundai, номер кузову Y6LJN81BP7L004530KMHJN81BP7U668384, у продавця ТОВ «Алекс Схід», код у Єдиному державному реєстрі юридичних і фізичних осіб - підприємців 33504912, місцезнаходження: Україна, м. Макіївка, вул. Вертикальна, згідно договору №07.07.54/к від 23.07.2007р.

Проценти за користування кредитом: процентна ставка за користування кредитом становить 11,99 % річних. Проценти сплачуються позичальником в порядку, визначеному цим договором.

Строк кредиту: кредит надається позичальникові строком по 25.07.2014 року. Протягом цього строку позичальник зобов’язаний здійснювати повернення кредиту частинами в розмірах, в порядку та в строки, визначені цим договором.

Кредит може бути отриманий позичальником лише одноразово в повній сумі. Надання кредиту відбувається шляхом перерахування суми кредиту з позичкового рахунку №22031809996710 в філія ПУМБ в м. Донецьку, МФО 335537, який відкривається банком для обліку сум, наданих позичальнику в кредит за цим договором, на картковий рахунок позичальника №26253959876285 в філія ПУМБ в м. Донецьку, МФО 335537 (п.п.1.1,1.2.,1.3.,1.4.,2.3.1,2.3.2. кредитного договору №5544551) (а.с.16-19).

Отримання відповідачем ОСОБА_2 кредитних коштів у сумі 19 180,00 дол. США, було підтверджено сторонами в судовому засіданні.

Таким чином, банк виконав свої зобов’язання у повному обсязі. Однак, взяті на себе зобов’язання за кредитним договором, щодо сплати платежів за кредитом та нарахованими процентами, відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконує, у зв’язку з чим, у відповідача виникла прострочена заборгованість за сумою кредиту.

Згідно ст. 629 ЦК України зазначено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Згідно п.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Згідно ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

На виконання умов кредитного договору, 05 лютого 2009 року позивач ПАТ «ПУМБ» направив відповідачу ОСОБА_2 рекомендованим листом письмову вимогу за № DON-21/204 від 05.02.2009 року про дострокове повернення всієї суми кредиту та процентів за користування кредитом (а.с.181,182).

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_2 перед публічним акціонерним товариством «Перший Український ОСОБА_1» за кредитним довго ром №5544551,заборгованість відповідача перед позивачем за основною сумою кредиту складає 14 682,39 доларів США., заборгованість по відсоткам склала 7577,39 дол. США, пені у сумі 2702,22 дол. США., сума штрафів 191,80 дол. США та 13 700,00 грн.

В забезпечення виконання вимог за кредитним договором № 5544551 від 25.07.2007 року, між ЗАТ «Перший Український ОСОБА_1» та громадянином України ОСОБА_2 (згідно свідоцтва про шлюб, серія1-НО №150958, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку, з 05 вересня 2008 року ОСОБА_3 змінила прізвище на ОСОБА_4 (а.с.100)) ОСОБА_8 був укладений договір поруки № 5548803 від 25.07.2007 року.

За умовами даного договору поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов’язань, вказаних в ст.2 цього договору. Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов’язання боржником в повному обсязі. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що й боржник, включаючи плату основного боргу, процентів, комісій, неустойки. У разі порушення боржником зобов’язання, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає право кредитора вимагати виконання зобов’язання в повному обсязі, як від боржника і поручителя разом, так і від кожного з них окремо (п.п.1.1.,1.2.,1.3. договору поруки №5548803).

Відповідно до вимог ч. 1 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Таким чином, обсяг зобов’язань поручителів визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, якими визначено обсяг зобов’язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

У зв’язку з тим, що позичальником не було дотримано вказаних вище умов кредитного договору, позивачем не підставі умов договору поруки, було направлено відповідачці ОСОБА_4 лист за №DON-21/626 від 30.03.2009 року з вимогою повернути всю суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом (а.с.183).

Зазначена вимога підлягала виконанню протягом 30 днів з моменту отримання цього листа, але відповідачкою ОСОБА_4 дана вимога не була виконана та відповідні суми позивачу не сплачені.

Відповідно до ст. 16 ЦК України , один з із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов’язання в натурі. Примусове виконання зобов’язання в натурі,- це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов’язання до боржника інших заходів впливу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин вчиняється у формі, встановленій законом, має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З кредитного договору №5544551 від 25.07.2007 року та договору поруки №5548803 від 25.07.2007 року, вбачається, що вказані договору підписані обома сторонами.

Отже своїми підписами сторони письмово підтвердили та закріпили те, що вони діяли свідомо, були вільні в укладені договору, вільні у виборі контрагента та умов договору. Також підписання договорів свідчить про те, що відповідачам всі умови даних договорів цілком зрозумілі і вони вважають їх справедливими по відношенню до них.

Частина 1 статті 1048 ЦК України передбачає право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір та порядок одержання яких встановлюється договором.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самі кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були переданій йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

В судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_7, заперечував проти позовних вимог ПАТ «ПУМБ», зазначивши, що позивачем пропущено строк позовної давності, звернення до суду. Однак, суд може прийняти дані посилання лише частково, з таких підстав.

Згідно ч.1 ст. 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 257 ЦК України передбачає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч.1 та ч.5 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2, починаючи з 21.09.2010 року, не виконує свої зобов’язання щодо своєчасного повернення кредиту, а з 16.03.2009 року, повністю припинив сплату процентів за користування кредитом.

Отже, позивач ПАТ «ПУМБ» дізнався про порушення свого права щодо повернення кредиту 21.09.2010 року, а про порушення свого права щодо отримання процентів за користування кредитом 16.03.2009 року. Саме з цього часу, почався перебіг позовної давності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ПАТ «ПУМБ» звернувся до суду з даним позовом 04 липня 2013 року (а.с.2). Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_2 перед ПА «ПУМБ» за кредитним договором №5544551 від 25.07.2007 року, розрахунок суми пені за порушення строків сплати суми кредиту та відсотків за користування ним, було здійснено за період 12.07.2012 року по 11.06.2013 року, тобто за останній рік, що передував року звернення позивача до суду з даним позовом.

Проаналізувавши матеріали справи та наведені норми закону, суд прийшов до висновку, що позивачем ПАТ «ПУМБ» не було пропущено строк позовної давності, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором, заборгованості по відсоткам та пені.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 не виконав взяті на себе зобов’язання за кредитним договором, порушив його умови, у зв’язку з чим утворилася заборгованість, тому виходячи з наведених норм закону та умов кредитного договору, суд вважає необхідним задовольнити частково позовні вимогу публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_1» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором №5544551 від 25.07.2007 року та стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованість за кредитним договором №5544551 від 25.07.2007 року за сумою кредиту у розмірі 14 682,39 дол. США та заборгованість по відсоткам у розмірі 7 577,39 дол. США та пені в сумі 2 702,22 дол. США.

В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 суму штрафу за порушення відповідачем обов’язків, передбачених пп.4.3.3-4.3.6 кредитного договору у сумі 191,80 дол. США та суму штрафу за порушення відповідачем обов’язків щодо поновлення дії договорів страхування в сумі 13 700,00 грн., то ці вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно п. п. 5.4. та 5.5. кредитного договору №5544551 від 25.07.2007 року, за кожний випадок порушення позичальником обов’язків щодо поновлення дії договорів страхування, передбачених п.4.3.1 цього договору, позичальник зобов’язаний сплатити на вимогу банку на його користь штраф у розмірі 10% від мінімальної страхової суми, на яку згідно з вимогами зазначеного пункту договору має бути укладений договір страхування.

За кожний випадок порушення позичальником обов’язків, передбачених пп.4.3.2.-4.3.6., цього договору, позичальник зобов’язується на вимогу банку сплатити на його користь штраф у розмірі 1% від суми одержаного кредиту.

Позивач ПАТ «ПУМБ» зазначає, що відповідачем ОСОБА_2 не виконано обов’язку, щодо повідомлення у місячний термін після 25-го червня кожного року протягом строку дії кредитного договору надати позивачу довідку про заробітну плату та інші доходи за період попередніх 6 (шести) місяців, та інформацію необхідну позивачу для визначення фінансового стану (платоспроможності) відповідача. Тому нарахував відповідачу штраф у сумі 191,80 дол. США.

В судовому засіданні було встановлено, що дійсно відповідач ОСОБА_2 останні роки, протягом строку дії кредитного договору, не надавав позивачу ПАТ «ПУМБ» довідку про заробітну плату та інші доходи за період попередніх 6 місяців, що не спростовано сторонами в судовому засіданні.

Крім того, позивач ПАТ «ПУМБ» вважає що відповідачем ОСОБА_2 порушено п. 5.4. кредитного договору, а саме відповідачем не виконано обов’язок щодо поновлення дії договорів страхування. При цьому строк дії договору страхування майна №32-31/38/006334 від 25.07.2007 року закінчився 24.07.2008 року та не був поновлений відповідачем. За сказане порушення, ПАТ «ПУМБ» нарахував відповідачу ОСОБА_2 штраф у розмірі 13 700,00 грн.

Як зазначалося вище, позивач ПАТ «ПУМБ» звернувся до суду з даною позовною заявою 04 липня 2013 року(а.с.2).

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст. 267 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише з заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч.3 ст. 267 ЦК України).

Таким чином, позивач ПАТ «ПУМБ» знав про поручення відповідачем ОСОБА_2 взятих на себе зобов’язань, щодо надання довідки про заробітню плату та інші доходи, ще два роки тому, а про порушення зобов’язань по поновленню дії договору страхування, ще в липні 2008 року. І саме з цього часу, позивач міг звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права. Однак, позивач ПАТ «ПУМБ» звернувся до суду лише в липні 2013 року, тобто після спливу двох та п’яти років.

Тому, суд приходить до висновку, що позивачем ПАТ «ПУМБ» пропущено строк позовної давності в частині стягнення з відповідача штрафів в сумі 191,80 дол. США та 13 700 грн.

Враховуючи, що позивачем при зверненні до суду було пропущено строк позовної давності щодо вимог про стягнення штрафів, а представник відповідачів ОСОБА_9 наполягав на застосуванні судом позовної давності до цих вимог, позивач з заявою про поновлення пропущеного строку до суду не звертався, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «ПУМБ» в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 штрафів у сумі 191,80 дол. США та 13 700.00 грн. є такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача ПАТ «ПУМБ» до відповідача ОСОБА_4, як поручителя, то такі вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Як вже зазначалося вище, 25 липня 2007 року, в якості забезпечення зобов’язань ОСОБА_2 перед банком за кредитним договором, між ЗАТ «ПУМБ», правонаступником всіх прав та обов’язків якого є ПАТ «ПУМБ», та ОСОБА_3 був укладений договір поруки №5548803.

За умовами даного договору, поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов’язань, вказаних в ст. 2 цього договору. Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов’язання боржником в повному обсязі. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки. У разі порушення боржником зобов’язання, божник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає право кредитора вимагати виконання зобов’язання в повному обсязі як від боржника і поручителя разом, так і від кожного з них окремо.

Відповідно до ч.1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого зобов’язання.

Згідно зі ст.554 ЦК України у разі порушення боржником, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», визначено, що з урахуванням статтей 553-554 ЦК України договір поруки укладається кредитором з зобов’язаннями, які забезпечуються порукою, і поручителем.

Відповідно до п.3.5.8. кредитного договору №5544551 від 25.07.2007 року, зазначену в п. 3.5.7. цього договору вимогу банку про дострокове повернення кредиту разом із сплатою процентів за користування кредитом позичальник зобов’язаний виконати в строк не пізніше 30 календарних днів з дня її отримання. Якщо протягом вказаного строку позичальник усуне порушення умов цього договору, яке є підставою для направлення банком зазначеної вимоги, така вимога банку втрачає чинність. У випадку, якщо позичальник не усуне відповідні порушення умов цього договору та/або не виконає вимогу банку про дострокове повернення кредиту разом із сплатою процентів за користування кредитом у встановлений цим пунктом строк, починаючи з 31 календарного дня з дня отримання позичальником зазначеної вимоги банку у позичальника виникає обов’язок сплатити банку пеню, передбачену цим договором.

Встановлено, що зафіксувавши неодноразові порушення порядку виконання зобов’язань за кредитним договором, позивач 05.02.2009 року направив на адресу позичальника ОСОБА_2 вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту та процентів за користування кредитом, а саме в строк не пізніше 30 календарних днів з дня її отримання (а.с.181), а також банк 30.03.2009 року надіслав на адресу поручителя ОСОБА_4 лист з вимогою виконати зобов’язання за договором поруки, в якій банк вимагає повернути на протязі 30 днів з моменту отримання цього листа в повному обсязі суму кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом (а.с.183).

Таким чином, вказаними вимогами, банком фактично був встановлений новий трок виконання основного зобов’язання за кредитним договором, а саме 30 календарних днів з дня отримання боржником та поручителем даної вимоги.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодекс, інших актів цивільного законодавств, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладання договору поруки.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних у кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», відповідно до частини 4 статті 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договром не визначено інші умови виконання основного зобов’язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань за цим договором строк пред’явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов’язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов’язання у повному обсязі або у зв’язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред’явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред’явлення до нього позову. При цьому в разі пред’явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов’язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов’язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Оскільки, протягом наступних шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання до ОСОБА_4, як поручителя за договором поруки, позивач не звертався в судовому порядку з приводу примусового виконання зобов’язань боржника ОСОБА_2 за кредитним договором, а звернувся до суду лише 04.07.2013 року з такими вимогами, тобто майже через чотири с половиною роки, то такі вимоги позивача ПАТ «ПУМБ» до відповідача ОСОБА_4 не підлягають задоволенню, так як вважається, що договір поруки є припиненим, а тому позовні вимоги позивача в частині солідарного стягнення з відповідачів заборгованості є необґрунтованими.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ПАТ «ПУМБ» підлягають стягненню понесені витрати при зверненні до суду у сумі 2 147,54 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 16, 203, 252, 256, 257, 258, 261,267, 526, 530, 533, 554, 559,610, 611,625, 626, 629, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 5, 10, 11, 15, 60, ч. 1 ст. 61, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, п. 20 та п.24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішені спорів, що виникають із кредитних правовідносин», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_1» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором №5544551 від 25.07.2007 року – задовольнити частково.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_1» заборгованість за кредитним договором №5544551 від 25.07.2007 року за сумою кредиту у розмірі 14 382,39 доларів США, заборгованість за відсотками у розмірі 7577,39 доларів США, пеня у сумі 2702,00 долари США, а всього 24 962 доларів США (двадцять чотири тисячі дев’ятсот шістдесят два) долара США.

В решті вимог, - відмовити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_1» судовий збір у сумі 2147,54 гривень (дві тисячі сто сорок сім гривень п’ятдесят чотири копійки).

У задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_1 банк» до ОСОБА_4, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Ворошиловського районного

суду міста ОСОБА_10Орєхов

-рішення Апеляційного суду Донецької області від 03 липня 2014 року наступного змісту:

Єдиний унікальний номер 255/16400/13-ц

Номер провадження 22-ц/775/4620/2014

Головуючий у 1 інстанції: Орєхов О.І. Єдиний унікальний номер № 255/16400/13-ц

Доповідач: Постолова В.Г. Номер провадження № 22-ц/775/4620/14

Категорія: 27

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

3 липня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Постолової В.Г.

суддів: Резникової Л.В., Биліни Т.І.

при секретарі: Щербюк Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_10 цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, в і інтересах якого діє ОСОБА_5 та Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_1» на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 15 квітня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_1» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

В липні 2013 року позивач ПАТ «Перший Український ОСОБА_1» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором №5544551 від 25.07.2007 року, посилаючись на те, що

25.07.2007 року між ними та позивачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №5544551, відповідно до умов якого, позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 19180,00 доларів США (дев'ятнадцять тисяч сто вісімдесят доларів США 00 центів), а відповідач ОСОБА_2 зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути банку кредит частинами в розмірах, в порядку та в строки, визначені кредитним договором.

В забезпечення виконання вказаного кредитного договору 25.07.2007 року, між ними та відповідачкою ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 5548803 від 25.07.2007 р., відповідно до якого вона поручається перед кредитором за виконання відповідачем ОСОБА_2 зобов'язань, що випливають з кредитного договору, а саме повернення кредиту частинами в розмірах, в порядку та в строки, визначені кредитним договором.

Позивач належним чином виконав свої обов'язки за кредитним договором, відкривши відповідачу позичковий рахунок та надавши йому обумовлені кредитним договором грошові кошти, у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2, в свою чергу, зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені кредитним договором.

Проценти, нараховані з моменту видачі кредиту по 15.02.2009р. (включно), погашені відповідачем ОСОБА_2 в повному обсязі. Проценти з 16.02.2009 р. по 15.03.2009 р. погашені частково. Починаючи з 16.03.2009 р. відповідач ОСОБА_2 повністю припинив виконання взятих на себе зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом.

Таким чином, сума нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитом станом на 11.06.2013 р. (включно) складає 7 577,39 доларів США.

В зв'язку з неналежними виконанням зобов’язань за кредитним договором у встановлені у ньому строки платежів за кредитом та нарахованими процентами, у відповідача ОСОБА_2 виникла прострочена заборгованість за сумою кредиту.

Починаючи з 21.09.2010 р. - відповідачем ОСОБА_2 також не виконується зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту.

Тому, позивач 18.09.2012 р., направив відповідачу ОСОБА_2 рекомендованим листом на адресу ОСОБА_2, письмову вимогу (вих. № DON-61/1136 від 13.09.2012 р.) про дострокове повернення всієї суми кредиту та нарахованих процентів за користування кредитом. Відповіді на вимогу, на адресу позивача не надходило.

Жодних повідомлень відповідача ОСОБА_2 про зміну його реквізитів, вказаних у кредитному договорі, кредитор не отримував. Таким чином, позивач належним чином повідомив відповідача ОСОБА_2 про необхідність виконання зобов'язань з договором поруки та вважає відповідача повідомленим з 25.10.2012 р.

Відповідно, передбачений чинним законодавством України та кредитним договором 30-денний строк на виконання відповідачем ОСОБА_2 вимоги банку достроково повернути кредит в повному об'ємі разом з нарахованими процентами та пенею за порушення строків виконання зобов'язань за кредитним договором або усунути порушення умов кредитного договору закінчився 25.10.2012 р. Однак, в порушення п. 3.5.8 кредитного договору зазначені вимоги позивача не були виконані відповідачем 1 у вказаний строк, у зв'язку з чим, починаючи з 26.10.2012 року, у відповідача ОСОБА_2 виникла прострочена заборгованість з повернення основної суми кредиту у повному обсязі.

В подальшому відповідач ОСОБА_2 платежів в погашення основної суми кредиту не здійснював.

Таким чином, заборгованість відповідача ОСОБА_2 перед позивачем за основною сумою кредиту складає 14 682,39 доларів США (чотирнадцять тисяч шістсот вісімдесят два долари США 39 центів).

Пеня, нарахована за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним, станом на 11.06.2013 р. (включно), не погашена відповідачем.

На підставі вищевикладеного та дотримуючись вимог чинного законодавства України, позивач нарахував відповідачу ОСОБА_2 пеню за порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором.

Сума пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом за кредитним договором /згідно розрахунку заборгованості станом 11.06.2013 р. (включно) склала еквівалент 2 702,22 долари США (дві тисячі сімсот два долари США 22 центи).

На підставі п. 5.5 кредитного договору позивачем нараховано відповідачу штраф за порушення обов'язку, встановленого пп. 4.3.3 кредитного договору, тобто за невиконання відповідачем обов'язку не пізніше ніж у місячний термін після 25-го червня кожного року протягом строку дії кредитного договору надати позивачу довідку про заробітну плату та інші доходи за період попередніх 6 (шести) місяців, та інформацію необхідну позивачу для визначення фінансового стану (платоспроможності) відповідача у розмірі еквівалент 191,80 долар США (сто дев'яносто один долар США 80 центів).

Крім того, згідно пункту 5.4. кредитного договору за кожен випадок порушення відповідачем обов'язків щодо поновлення дії договорів страхування, передбачених пп. 4.3.1 кредитного договору, боржник зобов'язаний на вимогу банку сплатити на його користь штраф у розмірі 10 % від мінімальної страхової суми, на яку згідно вимоги зазначеного пункту договору має бути укладений договір страхування.

Строк дії договору страхування майна № 32-31/38/006334 від 25.07.2007 р. (обов'язковість укладення такого договору страхування передбачена пп. 4.3.1 кредитного договору) закінчився 24.07.2008 р. та не був поновлений відповідачем.

Таким чином, на підставі п. 5.4 кредитного договору позивачем нараховано відповідачу штраф за порушення обов'язку поновлення дії договорів страхування, передбачених пп. 4.3.1 кредитного договору, у розмірі 13 700,00 гривень (тринадцять тисяч сімсот гривень 00 копійок).

Отже, станом на 11 червня 2013 року заборгованість відповідача ОСОБА_2 перед позивачем з основної суми кредиту, процентів за користування кредитом, пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом становить 14 682,39 + 7 577,39 = 22 259,78 доларів США (двадцять дві тисячі двісті п'ятдесят дев'ять доларів США 78 центів), 2 702,22 + 191,80 = еквівалент 2 894,02 долари США (дві тисячі вісімсот дев'яносто чотири долари США 02 центи) та 13 700,00 гривень (тринадцять тисяч сімсот гривень 00 копійок), з яких:

заборгованість відповідача за сумою кредиту складає 14 682,39 долари США (чотирнадцять тисяч шістсот вісімдесят два долари США 39 центів);

заборгованість відповідача за непогашеними в строк відсотками за користування кредитом складає 7 577,39 доларів США (сім тисяч п'ятсот сімдесят сім доларів США 39 центів);

сума пені за порушення строків виконання зобов'язань за кредитним договором складає еквівалент 2 702,22 долари США (дві тисячі сімсот два долари США 22 центи);

сума штрафів за порушення відповідачем обов'язків, передбачених пп. 4.3.3-4.3.6 кредитного договору, складає еквівалент 191,80 долар США (сто дев'яносто один долар США 80 центів);

сума штрафів за порушення відповідачем обов'язків щодо поновлення дії договорів страхування, передбачених п.4.3.1. складає 13 700,00 гривень (тринадцять тисяч сімсот гривень 00 копійок).

У зв'язку з чим, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором № 5544551 від 25.07.2007 року, договором поруки №5548803 від 25.07.2007 р. у загальному розмірі: 22 259,78 доларів США (двадцять дві тисячі двісті п'ятдесят дев'ять доларів США 78 центів), еквівалент 2 894,02 долари США (дві тисячі вісімсот дев'яносто чотири долари США 02 центи) та 13 700,00 гривень (тринадцять тисяч сімсот гривень 00 копійок), а також судовий збір.

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 15 квітня 2014 року частково задоволено позовні вимоги . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованість за кредитним договором №5544551 від 25.07.2007 року за сумою кредиту у розмірі 14 382,39 доларів США, заборгованість за відсотками у розмірі 7577,39 доларів США, пеня у сумі 2702,00 долари США, а всього 24 962 доларів США долара США та судовий збір у сумі 2147,54 грн. В решті вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, в і інтересах якого діє ОСОБА_5 просить скасувати рішення в частині частково задоволення позовних вимог та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм процесуального права.

В апеляційній скарзі ПАТ «ПУМБ» просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг , апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ПАТ « ПУМБ» підлягає відхиленню, а апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню , а рішення суду в частині стягнення заборгованості за кредитом підлягає зміні за таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи з відповідача ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитним договором за сумою кредиту у розмірі 14 682,39 доларів США та заборгованість по відсоткам у розмірі 7 577,39 доларів США , суд виходив з того, що відповідач ОСОБА_2 не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, порушив його умови, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, крім того позивачем не було пропущено строк позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором, заборгованості по відсоткам .

Проте з таким висновком суду в повному обсязі погодитися не можна, оскільки його зроблено у зв’язку з невідповідністю висновків суду обставинам по справі та порушенням норм матеріального права, що відповідно до ч. 1 п.3,4 ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду.

Судом першої інстанції встановлено, що 25 липня 2007 року між ЗАТ «Перший Український ОСОБА_1», правонаступником прав та обов'язків якого є ПАТ «Перший Український ОСОБА_1» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №5544551, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 19180 доларів США дляпридбання транспортного засобу з кінцевим терміном повернення кредитних коштів до 25 липня 2014 року та зі сплатоювідсотків за користування кредитом.

Отримання відповідачем ОСОБА_2 кредитних коштів на придбання автомобіля не спростовувалося його представником в суді першої інстанції та було підтверджено представником позивача відповідно до матеріалів кредитної справи.

В забезпечення виконання вимог за кредитним договором № 5544551 від 25.07.2007 року, між ЗАТ «Перший Український ОСОБА_1» та громадянином України ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 5548803 від 25.07.2007 року.

Згідно з пп. 1.4, 3.2.1 кредитного договору погашення кредиту і сплата процентів за користування кредитом здійснюється позичальником частинами - щомісячними платежами у розмірах та у строки, передбачені графіком платежів.

Пунктом 6.9 передбачений строк дії договору до моменту виконання сторонами взятих за договором зобов’язань, тобто сторони встановили як строк дії договору – до моменту виконання сторонами в повному обсязі взятих на себе зобов’язань (п. 6.9) , так і строки виконання зобов’язань зі щомісячним погашенням платежів, останній з яких у визначеній сумі підлягав виконанню в строк до 25 липня 2014 року.

Таким чином, графіком платежів, який є складовою частиною договору, погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.

Отже, поряд зі встановленням строку дії договору сторони встановили і строки виконання боржником окремих зобов’язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання кожного щомісячного зобов’язання згідно з ч. 3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_2 перестав виконувати щомісячні зобов’язання з погашення кредиту з 7 квітня 2009 року, а з 14 квітня 2010 року – зобов'язання зі сплати процентів за користування кредитом, що також було підтверджено представником позивача в суді апеляційної інстанції, у той час як з вимогами про стягнення заборгованості за кредитом та з вимогами про дострокове повернення кредиту банк звернувся 4 липня 2013 року, включивши до позовних вимог як всю заборговану суму, так і майбутні платежі.

Разом з тим, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново (чч. 1, 3 ст. 264 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Судом встановлено, що згідно з умовами кредитного договору (ст.3.2.1) позичальник зобов’язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) в розмірі та в строки, визначені графіком повернення кредиту та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом, а також встановлено відповідальність за порушення графіку повернення кредиту та процентів за користування ним.

Оскільки умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлені окремі самостійні зобов’язання, які деталізують обов’язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Оскільки за умовами договору погашення кредиту повинно здійснюватись позичальником частинами кожного 21 числа місяця, а процентів - кожного місяця з 15 по 21 число, наступного за місяцем, в рахунок якого вносяться кошти, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов’язань.

У зв’язку з чим висновок суду про відсутність підстав для застосування позовної давності до вимог банку про стягнення заборгованих на час звернення до суду платежів по сумі кредиту та заборгованості за відсотками ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

З огляду на викладене, у випадку неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежа.

Перебіг позовної давності буде починатись в залежності від закінчення строку сплати кожного із щомісячних платежів.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року , постанові Вищого господарського суду України від 12 грудня 2012 року та від 7 березня 2013 року.

З урахуванням викладеного , апеляційний суд вважає за необхідне змінити рішення суду в части стягнення заборгованості по сумі кредиту та заборгованості за відсотками та стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь банку заборгованість по кредиту в межах строку позовної давності за період з липня 2010 року в сумі 11486,97 доларів США та заборгованість по відсоткам в сумі 5484,47 доларів США .

Встановлено, що умовами договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за порушення позичальником строків погашення кредиту і процентів за користування ним.

Розрахунок суми пені за порушення строків сплати суми кредиту та відсотків було здійснено банком за період з 12.07.2012 року по 11.06.2013 року в розмірі 2702 доларів США , тобто за останній рік що передував року звернення позивача з даним позовом та обґрунтовано стягнутий судом з відповідача ОСОБА_2 на користь банку.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог стосовно стягнення з відповідача ОСОБА_2 суми штрафу за порушення відповідачем обов'язків, передбачених пп.4.3.3-4.3.6 кредитного договору у сумі 191,80 дол. США та суму штрафу за порушення відповідачем обов'язків щодо поновлення дії договорів страхування в сумі 13 700,00 грн., суд виходив з пропуску позивачем строку позовної давності в частині зазначених вимог.

Такий висновок суду відповідає встановленим обставинам по справі та нормам матеріального права.

Згідно з пп. 5.4 та 5.5 кредитного договору сторонами передбачена також сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за інші правопорушення: один із них – за порушення обов’язку , передбачених п.п4.3.1-4.3.6, зокрема про надання довідки про заробітну плату та інші доходи ; інший – за порушення строків поновлення дії договору страхування транспортного засобу, придбаного за кредитні кошти.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст. 267 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише з заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч.3 ст. 267 ЦК України).

Встановлено, що відповідач ОСОБА_2 останні роки, протягом строку дії кредитного договору, не надавав позивачу ПАТ «ПУМБ» довідку про заробітну плату та інші доходи за період попередніх 6 місяців, що не заперечувалося сторонами.

При цьому строк дії договору страхування майна №32-31/38/006334 від 25.07.2007 року закінчився 24.07.2008 року та не був поновлений відповідачем.

За вказаних обставин, суд дійшов правильного висновку , що позивачем пропущено строк позовної давності стосовно вказаних позовних вимог, оскільки про порушення відповідачем ОСОБА_2 своїх вищевказаних обов’язків стосовно надання довідки про заробітну плату позивач знав з початку дії кредитного договору , а про порушення зобов'язань по поновленню дії договору страхування, ще з липня 2008 року , тоді як до суду з вказаними вимогами звернувся в липні 2013 року.

Відмовляючи в задоволені позову в частині стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя, суд виходив з пропуску банком шестимісячного строку щодо пред’явлення вимоги до поручителя з дня настання строку виконання основного зобов’язання за кредитним договором.

Такі висновки суду відповідають встановленим обставинам по справі та нормам матеріального права.

Відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладання договору поруки.

З матеріалів справи вбачається , що в кредитному договорі від 25.07.2007 року строк виконання основного зобов’язання визначений 25.07.2014 року .

Відповідно до ст. 1 та п.7.6 договору поруки цей договір вступає в силу з моменту його підписання. Поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов’язань, вказаних в ст. 2 цього договору. Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов’язання боржником в повному обсязі.

При цьому , з 7 квітня 2009 року відповідач ОСОБА_2 перестав виконувати щомісячні зобов’язання з погашення кредиту , а з 14 квітня 2010 року – зобов'язання зі сплати процентів за користування кредитом.

Відповідно до п.3.5.8. кредитного договору №5544551 від 25.07.2007 року, зазначену в п. 3.5.7. цього договору вимогу банку про дострокове повернення кредиту разом із сплатою процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний виконати в строк не пізніше 30 календарних днів з дня її отримання. Якщо протягом вказаного строку позичальник усуне порушення умов цього договору, яке є підставою для направлення банком зазначеної вимоги, така вимога банку втрачає чинність. У випадку, якщо позичальник не усуне відповідні порушення умов цього договору та/або не виконає вимогу банку про дострокове повернення кредиту разом із сплатою процентів за користування кредитом у встановлений цим пунктом строк, починаючи з 31 календарного дня з дня отримання позичальником зазначеної вимоги банку у позичальника виникає обов'язок сплатити банку пеню, передбачену цим договором.

Встановлено, що зафіксувавши неодноразові порушення порядку виконання зобов'язань за кредитним договором, банком 30.03.2009 року на адресу поручителя ОСОБА_4 була надіслана вимога виконати зобов'язання за договором поруки, в якій банк вимагає повернути на протязі 30 днів з моменту отримання цього листа в повному обсязі суму кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом .

Отже , пред’явивши вимогу про дострокове стягнення кредитної заборгованості , банк змінив строк виконання основного зобов’язання і зобов’язаний був пред’явити вимогу до поручителя протягом шести місяців з цієї дати, тоді як до суду з вимогою до поручителя банк звернувся в липні 2013 року.

Доводи апеляційної скарги позивача стосовно вищевказаних вимог були предметом розгляду суду першої інстанції і не спростовують правових висновків суду та не дають підстав для висновку про неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що привело або могло привести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314,316 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_1» відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, в і інтересах якого діє ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 15 квітня 2014 року в частині стягнення заборгованості за кредитом змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_1» заборгованість за кредитним договором № 5544551 від 25.07.2007 року за сумою кредиту у розмірі 11486,97 доларів США, заборгованість за відсотками в розмірі 5484,47 доларів США та пеню в розмірі 2702 доларів США .

В решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді:

Ухвала суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 – ти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15-ти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.В. Любчик