Ухвала суду № 80363619, 11.03.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/15879/17

н/п 2-п/640/6/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у перегляді заочного рішення

"11" березня 2019 р.

Київський районний суд м. Харкова:

головуючий-суддя Золотарьова Л.І.

за участю секретаря Бломберус С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду у цивільній справі №640/15879/17 за позовом ПАТ «ПроКредит Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

04.12.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, у якій просить переглянути заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 05.11.2018 року у цивільній справі №640/15879/17, та призначити справу до розгляду в загальному позовному провадженні.

Посилається на те, що він не отримував судових повісток, йому не було відомо про судові засідання, а про заочне рішення суду від 05.11.2018, він дізнався від представника позивача при розгляді іншої справи, 05.11.2018 подзвонив до канцелярії суду та йому підтвердили про ухвалення вказаного заочного рішення, яке він не отримав. Дійсно між ним та позивачем було укладено кредитний договір №202.45577 від 21.02.2017 року, відповідно до якого йому надано кредит у розмірі 13601588 грн. 42 коп. Однак, 21.02.2017 року був укладений договір поруки між банком та ТОВ «Арілл», який поручився за виконання вказаного кредитного договору. Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.05.2018 року позовні вимоги ПАТ «ПроКредит Банк» про стягнення з поручителя ТОВ «Арілл» суми боргу у розмірі 14223414,92 грн. задоволені в повному обсязі, рішення набрало законної сили та за ним ПАТ «ПроКредит Банк» отримані накази для примусового виконання рішення суду. Прийняте 07.05.2018 року Господарським судом Харківської області рішення задовольняє в повному обсязі вимоги ПАТ «ПроКредит Банк», і ця обставина є підставою для припинення зобов'язання, що вважається виконаним згідно зі статтею 599 ЦК України. Таким чином, ПАТ «ПроКредит Банк» захистив свої порушені права шляхом звернення до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ «Арілл» з вимогою стягнення з останнього суми заборгованості за кредитним договором № 202.45577 в розмірі 14 223 414 грн. 92 коп. Прийняття 05.11.2018 року заочного рішення Київським районним судом міста Харкова від по справі №640/15879/17 - є подвійним стягненням, а тому позовні вимоги ПАТ «ПроКредит Банк» у цій справі задоволенню не підлягають. Банку як кредитору належить право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором, тобто банк наділений способами захисту своїх прав - стягнення боргу за кредитним договором з урахуванням штрафних санкцій або з позичальника, або з поручителя, або з обох як з солідарних боржників.

В судове засідання Представник АТ «ПроКредит Банк» не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, просив відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, у зв'язку з безпідставністю. ОСОБА_1 в засіданні не з'являється, хоча з заявою звернувся ще в грудні 2018 року, що порушує розумні строки розгляд справи, тому заява повинна розглядатися у відсутність ОСОБА_1, враховуючи недобросовісну поведінку останнього.

В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду заяви повідомлявся двічі своєчасно та належним чином, судова кореспонденція направлялась на ту ж саму адресу, яку ОСОБА_1 зазначив і в заяві про перегляд заочного рішення, однак в судові засідання не з'явився, судову кореспонденцію не отримує, рухом справи не цікавиться, що свідчить про відсутність добросовісності у користуванні процесуальними правами, тому суд розглядає заяву ОСОБА_1 у його відсутність, враховуючи неодноразові неявки та звернення до суду з заявою ще 04.12.2018 року.

Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії»).

Суд, перевіривши матеріали справи, зазначає наступне.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 05.11.2018 року у цивільній справі №640/15879/17 позов ПАТ «ПроКредит Банк» задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПроКредит Банк» загальну заборгованість за кредитним договором №202.45577 від 21.02.2017 року у сумі 14 223 414 грн. 92 коп., що включає заборгованість за: кредитом - 13 601 588 грн. 42 коп., відсотками - 291 226 грн. 15 коп., відсотками за неправомірне користування кредитом - 221 100 грн. 35 коп., пенею - 109 500 грн.; судовий збір у розмірі 213351 грн. 20 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу за останньою адресою реєстрації (цю ж адресу відповідач зазначив в заяві про перегляд заочного рішення) направлялась неодноразово судова кореспонденція, однак відповідач протягом року не отримував судову кореспонденцію, суд викликав відповідача до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи (ч. 11 ст. 128 ЦПК України). Відзиву на позов відповідач не надав. При цьому, навіть після подачі заяви пре перегляд заочного рішення відповідач продовжує не отримувати судову кореспонденцію, що свідчить про відсутність добросовісності у користуванні відповідачем процесуальними правами, тому суд розцінює дії відповідача щодо неподання відзиву на позовну заяву без поважних причин.

При цьому, підставою для скасування заочного рішення, зокрема, є зазначення заявником таких доказів (обставин), які мають істотне значення для правильного вирішення справи, та можуть привести до ухвалення іншого рішення.

Як вбачається з матеріалів справи та Заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 05.11.2018 року, 21.02.2017 року між ПАТ «ПроКредитБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №202.45577, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 13601588 грн. 42 коп. зі сплатою за користування кредитом 6% річних строком на 4 місяці, та з ОСОБА_1, як з позичальника, була стягнута кредитна заборгованість.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.05.2018 року (справа №922/3519/17) позов задоволено; стягнуто з ТОВ "Арілл", як солідарного із боржника - Фізичної особи ОСОБА_1, на користь ПАТ "ПроКредит Банк" заборгованість за кредитним договором №202.45577 від 21.02.2017 року загальну суму боргу у розмірі 14223414,92 грн. (де: капітал - 13 601 588,42 грн.; проценти - 291 226,15 грн.; проценти за користування кредитом - 221 100,35 грн.; пеня - 109500,00 грн.). Господарським судом встановлено, що 21.02.2017 р. був укладений Договір поруки за №329979-ДП1 за умовами якого ТОВ "Арілл" виступає у якості поручителя за позичальника - Фізичну особу ОСОБА_1, а кредитором є Публічне акціонерне товариство "ПроКредит Банк". ТОВ "Арілл" відповідає перед ПАТ «ПроКредит Банк» як солідарний із позичальником боржник. У зв`язку з виникненням заборгованості Третьої особи (ОСОБА_1.), ПАТ "ПроКредит Банк" звернувся до Поручителя з вимогою про виконання зобов`язань Відповідача відповідно до умов Договорів поруки. Отже, АТ «ПроКредит Банк» набув права вимагати стягнення заборгованості у повному обсязі з Поручителя, як солідарного із Позичальником боржника.

Разом з тим, пред'явлення позову до солідарних боржників є правом, а не обов'язком банку чи іншої фінансової установи (частина перша статті 543 ЦК), тому Банк мав право звернутися як до поручителя, так і до позичальника; як одразу, так і після ухвалення рішення про стягнення заборгованості з одного з них за умови непогашення заборгованості на час винесення другого рішення суду одним з них.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Разом з тим, відповідачем не надано доказів того, що Рішення Господарського суду Харківської області від 07.05.2018 року було виконано на час ухвалення Заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 05.11.2018 року; не надано доказів взагалі виконання в повному обсязі Рішення Господарського суду Харківської області від 07.05.2018 року, в тому числі, на теперішній час.

Таким чином, відсутні підстави стверджувати, що на час винесення Заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 05.11.2018 року кредитні зобов'язання були припинені, зокрема, з підстав виконання рішення господарського суду від 07.05.2018 року, сам факт отримання банком виконавчих листів про стягнення вказаної заборгованості, відкриття виконавчого провадження - не свідчить про належне виконання боржником грошового зобов'язання, тому посилання відповідача на подвійну відповідальність є безпідставною. У разі виконання грошового зобов'язання за вказаним кредитним договором або позивальником (при виконанні заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 05.11.2018 року), або поручителем (при виконанні рішенням Господарського суду Харківської області від 07.05.2018 року), то солідарне грошове зобов'язання буде вважатися виконаним і у поручителя або позичальника відпаде необхідність сплати вказаної стягнутою за одним з вказаних рішень судів суми заборгованості.

Виходячи з наведеного, враховуючи неповідомлення відповідачем обставин, які б мали значення для предмету доказування та розгляду справи, у суду немає правових підстав для перегляду заочного рішення суду від 05.11.2018 року.

У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення суду не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 288, 287 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 05.11.2018 року у цивільній справі № 640/15879/17 - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржено у встановлено порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ухвалу складено та підписано 11.03.2019 року.

Головуючий -