Ухвала суду № 80363217, 12.02.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/6096/14-ц

Провадження №2-р/369/1/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2019 м. Київ

Києво-Свяошинський районний суд Київської області

в складі: головуючого судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі Головатюк В.В.,

за участі представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Київ заяву представника ПАТ «Укрсоцбонк» про розяснення судового рішення у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Північного комерційного мікрорегіону (м. Київ) публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту -

В С Т А Н О В И В:

Представник ПАТ «УкрСоцбанк» звернувся до суду із заявою про роз’яснення рішення у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Північного комерційного мікрорегіону (м. Київ) публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

На підставі викладеного заявник просить роз’яснити резолютивну частину рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.10.2014 у справі № 369/6096/14-ц з урахуванням рішення Апеляційного суду Київської області від 24 березня 2016 у цій же справі, зазначивши, яка саме сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача.

В судовому засіданні представник відповідач ОСОБА_1 заперечував щодо задоволення заяви про роз’яснення рішення суду.

Представник заявника до судового засідання не з’явився, про дату час та місце розгляду заяви повідомлявся у встановленому законом порядку.

Зясувавши позиції учасників судового засідання, дослідивши вимоги заяви та матеріали цивільної справи суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про розяснення рішення суду, з огляду на наступне.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 2 жовтня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 22 грудня 2014 року, позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» 316791 долари США 3 центи заборгованості за кредитним договором, що еквівалентно 3 163 572 грн 96 коп.; вирішено питання розподілу судових витрат; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

11 березня 2015 року ухвалою Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалу Апеляційного суду Київської області від 22 грудня 2014 року в частині залишення без змін рішення суду першої інстанції про стягнення пені скасував, справу в цій частині передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції; в іншій частині рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 2 жовтня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 22 грудня 2014 року залишив без змін (а.с. 166-168, том 1).

Апеляційний суд Київської області 2 червня 2015 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 2 жовтня 2014 року в частині стягнення пені скасував та ухвалив у цій частині нове рішення, яким стягнув солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» 385733 грн 36 к. заборгованості зі сплати пені за кредитним договором (а.с.189-191, том 1).

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 15 жовтня 2015 року рішення Апеляційного суду Київської області від 2 червня 2015 року скасував, справу передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції ( а.с.210-212, том 1).

Апеляційний суд Київської області 24 березня 2016 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 2 жовтня 2014 року в частині стягнення пені скасував та ухвалив у цій частині нове рішення, яким стягнув солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість зі сплати пені за кредитним договором за період з 23 червня 2013 року до 28 лютого 2014 року в сумі 271806 грн 6 коп., з яких 197511 грн 93 к. пені за несвоєчасне погашення кредиту та 74294 грн 13 к. пені за несвоєчасне погашення відсотків (а.с.232-235, том 1).

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 13 липня 2016 року рішення Києво- Святошинського районного суду Київської області від 2 жовтня 2014 року в нескасованій частині та рішення Апеляційного суду Київської області від 24 березня 2016 року залишив без змін (а.с.47-48, том 2).

Постановою Верховного суду України від 18 жовтня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 липня 2016 року відмовлено (а.с.121-122, том 2).

Визначаючись щодо вимог заяви суд виходить з того, що відповідно до положень статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з частиною першою та другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини першої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз’яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

В пункті 21постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі"зазначено, що відповідно до ст. 221 ЦПК України роз'яснення рішення суду, можливе тоді, коли воно є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суду викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

Таким чином, приймаючи до уваги положеннястатті 271 ЦПК України, роз'яснення рішення - це більш повний, ясний, зрозумілий виклад тих фрагментів рішення, які здебільше знаходяться у його резолютивній частині. Роз'яснення судового рішення настає тоді, коли його зміст викладено нечітко, його положення незрозумілі, внаслідок чого реалізація такого рішення викликає труднощі чи стає неможливою. Роз'яснення рішення можливе без зміни його змісту у межах вирішеної судом правової вимоги.

Суть розяснення судового рішення полягає в тому, що суд має пояснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, або є незрозумілим для зацікавлених осіб, що позбавляє його можливості реалізації або оскарження.

Отже, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, а також (або) для державного виконавця, приватного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України у п. 13 своєї постанови «Про судове рішення у цивільній справі» у рішенні щодо грошових зобов'язань має бути висновок суду про розмір грошових сум та детальний порядок його обчислення за кожною з вимог (стягнення процентів, пені тощо).

Враховуючи вищевикладене, оскільки рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.10.2014 року, не вказано всі складові стягнутої суми, суд вважає за необхідне рішення суду роз’яснити.

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви, томуслід роз’яснити рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 жовтня 2014 року. В частині роз’яснення рішення з врахуванням рішення Апеляційного суду Київської області від 24 березня 2016 року слід відмовити, оскільки питання про роз’яснення рішення суду розглядається судом, що ухвалив рішення.

Крім того слід зазначити, що позивач не позбавлений права звертатися з заявою про роз’яснення рішення суду до суду апеляційної інстанції, яким було прийнято рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 18, 258-260, 264, 266, 271 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву представника ПАТ «Укрсоцбонк» про роз’яснення судового рішення у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Північного комерційного мікрорегіону (м. Київ) публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту задовольнити частково.

Роз’яснити рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.10.2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Північного комерційного мікрорегіону (м. Київ) публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту, зазначивши, що сума заборгованості за договором кредиту, яку стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» за договором кредиту № 39.29-50/790к у розмірі 316 791, 3 дол США, що еквівалентно за курсом НБУ 3 163 572, 92 грн. складається з: суми заборгованості за кредитом 203 666, 59 доларів США, суми заборгованості за відсотками 87 298, 18 доларів США, пені за несвоєчасне погашення кредиту – 18 733 дол. США та пені за несвоєчасне погашення відсотків – 7 093 дол. США 53 центи.

В решті вимог заяви – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 12.02.2019 року.

Суддя: