Рішення № 80354636, 28.02.2019, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/6908/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2019 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючого – судді Шиповича В.В.

секретаря судового засідання Євтушенко М.В.

за участі позивача ОСОБА_1

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» та Державного реєстратора Черкаської філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» ОСОБА_2 про скасування рішення про державну реєстрацію прав, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у серпні 2018 року звернулася до Придніпровського районного суду міста Черкаси з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» та Державного реєстратора Черкаської філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» ОСОБА_2 про скасування рішення про державну реєстрацію прав.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.03.2011 року було задоволено позовні вимоги АКБ «Укрсоцбанк» та стягнуто з неї на користь банку заборгованість за договором кредиту №895/06-034-508 від 20.07.2007 року в сумі 45380,81 доларів США, що еквівалентно 362728,81 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №ІД 895/06-034-508 від 20.07.2007 року – квартиру АДРЕСА_1.

Згідно з постановою державного виконавця Придніпровського відділу ДВС м. Черкаси ОСОБА_3 від 27.11.2017 року виконавчий лист №2-112/2011 від 24.01.2013 про звернення стягнення на спірну квартиру, виданий Придніпровським районним судом м. Черкаси, було повернуто стягувачу ПАТ «Укрсоцбанк» на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 ОСОБА_4 України «Про виконавче провадження» у зв’язку з тим, що зазначена квартира підпадає під дію ОСОБА_4 України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Однак їй стало відомо, що 22.06.2018 року ПАТ «Укрсоцбанк» без будь-якого повідомлення, в порушення закону та вказаного рішення суду зареєструвало право власності на вказану квартиру. Від банку вона отримала лише порожній конверт, і то тільки після звернення 11.07.2018. Крім того листом від 31.07.2018 року вона отримала від банку копію довідки від 27.06.2018 року про отриманий дохід у вигляді прощеного боргу, з якої вона довідалась, що відповідно до ст. 37 ОСОБА_4 України «Про іпотеку» банк 22.06.2018 року задовольнив забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на належну їй квартиру.

Вважала, що набуття права власності ПАТ «Укрсоцбанк» на її квартиру є неправомірним та порушує її конституційні права на приватну власність та житло, а перехід права власності на об’єкт іпотеки здійснений на підставі рішення державного реєстратора ОСОБА_2 від 22.06.2018 року відбувся в порушення закону та договору іпотеки.

При цьому банку та реєстратором не враховано положення ОСОБА_4 України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки кредит було видано в іноземній валюті в розмірі 40000 доларів США, предмет іпотеки має загальну площу 50,5 кв.м. та згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, окрім іпотечної квартири, іншого нерухомого майна за нею не зареєстровано і квартира є єдиним постійним місцем її проживання. Про все це було достовірно відомо банку, і саме тому банк не оскаржував постанову державного виконавця щодо повернення виконавчого листа.

Відповідно до вимог ОСОБА_4 України «Про іпотеку» та умов іпотечного договору іпотекодержатель може обрати спосіб, яким бажає звернути стягнення на предмет іпотеки. При цьому звернувшись до суду Банк вже зробив цей вибір та звернув стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку, а тому звернення стягнення шляхом реєстрації права власності на підставі іпотечного застереження вважала неправомірним.

Всупереч ОСОБА_4 України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» та Порядку про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державний реєстратор ОСОБА_2 не перевірив відповідність заявлених прав та поданих документів вимогам ОСОБА_4 України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», ОСОБА_4 України «Про іпотеку», не встановив наявності факту виконання умов іпотечного договору, з якими договір пов’язує можливість переходу права власності шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Крім того, як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно реєстрація права власності на спірний об’єкт нерухомості за банком проведена, зокрема, на підставі повідомлення банку про звернення стягнення на предмет іпотеки №1124 від 16.04.2018 та рекомендованого повідомлення банку б/н від 16.04.2018, що не відповідає приписам п. 61 вказаного Порядку, відповідно до якого такими документами повинна бути письмова вимога про усунення порушень та документ, що підтверджує отримання іпотекодавцем цієї вимоги.

Таким чином, вважала, що рішення державного реєстратора з приводу перереєстрації права власності на квартиру за ПАТ «Укрсоцбанк» прийнято з грубим порушення чинного законодавства, є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 20.08.2018 відкрито провадження у цивільній справі. Вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті спору.

Ухвалою від 16.11.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивачка підтримала заявлені вимоги та підтвердила обставини викладені у позові. Додатково пояснила, що вона отримувала повідомлення банку перед перереєстрацією права власності на квартиру.

У відзиві на позов від 12.09.2018 року ПАТ «Укрсоцбанк» заперечувало проти позову ОСОБА_1 посилаючись на те, що 20.07.2007 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», та ОСОБА_1 було укладено Договір кредиту №895/06-034-508, відповідно до якого Банк надав Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 40000 доларів США зі сплатою 11,75% річних та кінцевим терміном повернення кредиту до 19.01.2022.

В якості забезпечення виконання позичальником взятих за кредитним договором зобов’язань між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 20.07.2007 було укладено Іпотечний договір №ІД 895/06-034-508, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_5 20.07.2007 за реєстровим №500, відповідно до п. 1.1 якого Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю наступне нерухоме майно: квартиру №2, загальною площею 50,50 кв.м., що знаходиться за адресою м. Черкаси, вул. Калініна, 96 та належить на праві власності Іпотекодавцю.

Умовами договору визначено порядок сплати кредиту, процентів за користування кредитом та штрафних санкцій.

В зв’язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 взятих на себе зобов’язань за кредитним договором, станом на 06.03.2018 року утворилась заборгованість в сумі 80480,88 доларів США., що за курсом НБУ станом на вказану дату складає 2131301,10 грн.

Враховуючи наявний розмір простроченої заборгованості за кредитним договором, у кредитора виникло право достроково виконання зобов’язань за кредитним договором, а у позичальника – обов’язок дострокового виконання зобов’язань за кредитним договором.

Згідно з п.4.1 Іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником основного зобов’язання Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 7 ОСОБА_4 України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов’язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умова ми договору, що обумовлює основне зобов’язання.

Частиною першою ст. 33 ОСОБА_4 України «Про іпотеку» визначено, що у разі невиконання боржником основного зобов’язання іпотекодрежатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього закону.

Згідно з пп.4.5.3 п.4.5 Іпотечного договору Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із таких способів як шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов’язань в порядку, встановленому статтею 37 ОСОБА_4 України «Про іпотеку».

У відповідності до частини третьої статті 33 ОСОБА_4 України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частиною першою статті 36 ОСОБА_4 України «Про іпотеку» визначено, що сторони — іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

За частиною другою статті 36 ОСОБА_4 України «Про іпотеку» договір про задоволення з змог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному : говорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно нього закону.

Згідно з частиною першою статті 37 ОСОБА_4 України «Про іпотеку» іпотеко держатель і уже задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання.

З огляду на викладене, застереження в Іпотечному договорі щодо позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки також є Договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

З урахуванням наведених положень законодавчих актів та умов Іпотечного договору ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до Черкаської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» з метою набуття права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов’язань.

Позивач зазначає, що на неї розповсюджується дія ОСОБА_4 України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті » та не враховано, що Предмет іпотеки є єдиним місцем її проживання.

АТ «Укрсоцбанк» не погоджується з такими твердженнями, оскільки вони спростовується наступним.

Відповідно до п. 1 частини першої статті 1 ОСОБА_4 України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» протягом дії цього ОСОБА_4 не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 ОСОБА_4 України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 ОСОБА_4 України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об’єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно.

Відповідач вважає, що в даному випадку вказаний Закон не може бути застосований, оскільки договір про задоволення вимог іпотекодержателя не є одним із шляхів примусового стягнення предмета іпотеки, так як Позивач добровільно підписала іпотечне застереження, а тому дія ОСОБА_4 України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не поширюється на задоволення вимог іпотекодержателя. Положення означеного ОСОБА_4 стосуються лише щодо порядку примусового відчуження іпотечного майна без згоди власника, проте предмет іпотеки не відчужувався (не був проданий, подарований і т.п.), а набутий іпотекодержателем у власність в рахунок виконання зобов’язань за кредитним договором. Крім цього, ні іпотекодержатель, ні державний реєстратор не віднесені до органу або посадової особи, що здійснює примусове стягнення.

Також потрібно враховувати, що у повідомленні Банку про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов’язанням від 16.04.2018 №1124, надісланого ОСОБА_1, йдеться про те, що у випадку задоволення вимог іпотекодержателя в порядку, передбаченому ст. 37 ОСОБА_4 України «Про іпотеку», позичальнику буде прощено (анульовано) залишок заборгованості за кредитним договором. Тобто прощення решти боргу є - свідченням того, що за рахунок предмета іпотеки буде повністю погашено заборгованість за кредитним договором, що не дає підстав застосовувати п.2 частини першої статті 1 ОСОБА_4 України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», відповідно до якого не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки).

Крім цього просили врахувати правову позицію Верховного Суду викладену в постанові від 12.07.2018 (справа №372/977/16-ц) та вважали, що ПАТ «Укрсоцбанк» звернуло стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку у відповідності до умов іпотечного застереження, яке добровільно погоджено АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 при укладанні Іпотечного договору від 20.07.2007 №ІД 895/06-034-508, а тому положення ОСОБА_4 України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» у цьому випадку не можуть бути застосовані.

Також зауважували, що при проведенні реєстраційних дій щодо реєстрації права власності на предмет іпотеки за Іпотекодержателем державним реєстратором Черкаської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» ОСОБА_2 не порушено жодних норм чинного законодавства виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 14 частини першої статті 27 ОСОБА_4 України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

ОСОБА_4 України «Про іпотеку», зокрема, ст. ст. 36 -37 цього закону визначають, що застереження в договорі іпотеки про задоволення вимог іпотекодержателя є Договором про задоволення вимог іпотекодержателя, а тому відповідно є підставою для набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до частини другої статті 18 ОСОБА_4 України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Пунктом 1 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі - Порядок) визначено, що цей Порядок визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до ОСОБА_4 України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об’єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов’язки суб’єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Згідно з пунктом 61 вказаного Порядку для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотеко держателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;

3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Відповідно до частини першої статті 35 ОСОБА_4 України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов’язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов’язань, вимога про виконання порушеного зобов’язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Просили врахувати, що ПАТ «Укрсоцбанк» з метою виконання вимог означених законодавчих актів надало державному реєстратору Черкаської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» ОСОБА_2 копію вимоги про усунення порушень від 16.04.2018 №1124, надісланої 16.04.2018 рекомендованим листом з повідомленням про вручення ОСОБА_1, а також докази направлення цієї вимоги 16.04.2018 цінним листом з описом вкладення. Відповідно до списку згрупованих поштових відправлень та інформації з сайту «Укрпошти» про рух поштового відправлення, направлений ОСОБА_1 рекомендований лист повернувся на юридичну адресу Банку.

При цьому зауважували, що відправлений Банком 16.04.2018 рекомендований лист 19.04.2018 надійшов до відділення поштового зв’язку Черкаси 5 з індексом 18005, до території обслуговування якого належить адреса ОСОБА_1: 18005, м. Черкаси, вул. Нижня Горова і колишня Калініна), 96, кв. 2.

AT «Укрсоцбанк» вважає, що ОСОБА_1, будучи обізнаною про те, що рекомендований лист надійшов саме від Банку, навмисно відмовилася від його отримання, оскільки попередньо працівники Відповідача по телефону повідомляли її про початок процедури позасудового звернення стягнення на Предмет іпотеки.

Крім цього, потрібно враховувати те, що 16.04.2018 AT «Укрсоцбанк» письмову вимогу про усунення порушень надсилав також цінним листом з описом вкладення.

Також звертали увагу, що пунктом 6.2 Іпотечного договору визначено, що усі повідомлення за цим Договором будуть вважатися зробленими належним чином у випадку, якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом , кур’єром, телеграфом, або вручені особисто за зазначеними адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення, або дата поштового штемпеля відділення зв’язку одержувача.

Стверджували, що AT «Укрсоцбанк» у повному обсязі виконано приписи ОСОБА_4 України «Про іпотеку» та умови Іпотечного договору, укладеного з ОСОБА_1, щодо порядку з звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом направлення вимоги про усунення порушень рекомендованим листом на адресу Позивача, погоджену останньою в Іпотечному договорі. При цьому неотримання ОСОБА_1 зазначеної вимоги обумовлено виключно ігноруванням рекомендованого листа нею, не може бути доказом порушення Банком процедури звернення стягнення на предмет іпотеки.

Також просили врахувати позицію Вищого господарського суду України, викладену в постанові від 04.07.2012 справа № 20/5007/121/11.

Так як 10.05.2018 до Банку повернулася вимога про усунення порушень, 21.06.2018 Банк в порядку, визначеному чинним законодавством, звернувся до державного реєстратора Черкаської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» ОСОБА_2 із заявою щодо реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем.

У позовній заяві ОСОБА_1 стверджує, що відповідно до ОСОБА_4 України «Про іпотеку» та умов Іпотечного договору іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки і один із способів, зазначених у п.п. 4.5.1 - 4.5.5, зокрема, або на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса, або шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов’язань в порядку, встановленому ст. 37 ОСОБА_4 України «Про іпотеку». Вважає, що Банк уже зробив свій вибір та звернув стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку, звернення стягнення в порядку ст. 37 ОСОБА_4 України «Про іпотеку» на думку Позивача є порушенням як закону, так і умов Іпотечного договору.

Банк вважає наведені доводи ОСОБА_1 хибними та безпідставними, оскільки відповідно до статей 33, 36 -39 ОСОБА_4 законодавець визначив три способи захисту на задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий - на підставі рішення суду та два позасудових - на підставі виконавчого напису нотаріуса та згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Умовами Іпотечного договору (п. 4.5) сторони узгодили, що звернення стягнення на Предмет іпотеки здійснюється у наступні способи: на підставі рішення суду; або на підставі виконавчого напису нотаріуса; або шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов’язань в порядку, встановленому статтею 37 ОСОБА_4 України «Про іпотеку»; або шляхом продажу Предмета іпотеки Іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі - покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 ОСОБА_4 України «Про іпотеку»; або шляхом організації Іпотекодержателем продажу Предмета іпотеки через укладання договору купівлі-продажу Предмета іпотеки між Іпотекодавцем та відповідним покупцем у порядку, встановленому статтею 6 ОСОБА_4 України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати».

Таким чином, в укладеному Іпотечному договорі сторони визначили п’ять способів захисту на задоволення забезпечених іпотекою вимог, що узгоджується з вимогами чинного законодавства.

Разом з тим обрання певного способу правового захисту, у тому числі врегулювання спору, є правом, а не обов’язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Установлення законом або договором досудового способу врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не вважається обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист, про що вказав Верховний Суд України у постанові від 05.04.2017 (справа №336/7977/14-ц).

Отже, договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до ОСОБА_4 України «Про іпотеку». Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим ОСОБА_4 способи звернення стягнення на предмет іпотеки (ч. 2 ст. 36 ОСОБА_4 України «Про іпотеку»).

Враховуючи наведене вважали, що підстави для задоволення позовної заяви ОСОБА_1 до державного реєстратора ОСОБА_2 та ПАТ «Укрсоцбанк» відсутні, а тому просили відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

ПАТ «Укрсоцбанк» просило проводити розгляд справи без участі його представників.

Відповідач – державний реєстратор ОСОБА_2 будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з’явився, про причини своєї неявки не повідомив, відзив не подав.

Суд вивчивши заяви сторін по суті справи, заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази надані сторонами, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Частиною 2 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини статті 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

20.07.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір №ІД 895/06-034-508, посвідчений 20.07.2007 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за №5006 (а.с. 11,12).

Відповідно до п. 1.1 Іпотечного договору – Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю у якості забезпечення виконання Іпотекодавцем зобов’язань за Договором кредиту №895/06-034-508 від 20.07.2007 року, укладеним між іпотеко держателем та Іпотекодавцем наступне нерухоме майно квартира №2, загальною площею 50,50 кв.м., що знаходиться за адресою м. Черкаси, вул. Калініна, буд. 96 та належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстраційним №4341 від 20.07.2007 року, право власності на яке зареєстроване згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №15320871 в ЧООБТІ в книзі №281 під номером 802 та в Реєстрі за номером 15929319.

Пунктом 2.4.4 Іпотечного договору визначено, що Іпотекодержатель має право у разі невиконання Іпотекодавцем хоча б одного із своїх обов’язків, встановлених згідно з п.п. 2.1.1 – 2.1.11 цього Договору, вимагати дострокового виконання Іпотекодавцем основного зобов’язання, а у разі його невиконання – задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Умовами Іпотечного договору також встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем основного зобов’язання, Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (п. 4.1 Договору). У разі порушення Іпотекодавцем обов’язків, встановлених цим договором, Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов’язання, а в разів його невиконання – звернути стягнення на предмет іпотеки (п. 4.2 Договору).

Пунктом 4.5 Іпотечного договору визначено, що Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів:

-на підставі рішення суду, або

-на підставі виконавчого напису нотаріуса, або

-шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов’язань в порядку, встановленому статтею 37 ОСОБА_4 України «Про іпотеку», або

-шляхом продажу предмета іпотеки Іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 ОСОБА_4 України «Про іпотеку», або

-шляхом організації Іпотекодержателем продажу предмета іпотеки через укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки між Іпотекодавцем та відповідним покупцем в порядку, встановленому статтею 6 ОСОБА_4 України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати».

Постановою державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 27.11.2017 року (ВП №40202259) повернуто стягувачу виконавчий лист №2-112/2011 виданий 24.01.2013 Придніпровським районним судом м. Черкаси про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: на квартиру АДРЕСА_2, яка належить на праві власності ОСОБА_1, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 ОСОБА_4 України «Про виконавче провадження» (а.с. 6)

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 37 ОСОБА_4 України «Про виконавче провадження», - виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Відомості про скасування та оскарження постанови державного виконавця від 27.11.2017 року про повернення виконавчого листа у виконавчому провадженні №40202259 у суда відсутні.

ПАТ «Укрсоцбанк» було направлено ОСОБА_1 довідку про отриманий дохід у вигляді прощеного боргу від 27.06.2018р. за вих. №6201-32 (а.с. 8), відповідно до якої 21.06.2018 року згідно до ст. 37 ОСОБА_4 України «Про іпотеку» Банк задовольнив забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки (рішення державного реєстратора ОСОБА_2А.), а саме квартири №2, загальною площею 50,50 кв.м., за адресою м. Черкаси, вул. Калініна, буд. 96, яка знаходилась в іпотеці Банку відповідно до умов іпотечного договору №ІД 895/06-034-508 від 20.07.2007р., посвідченого ОСОБА_5, приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу, та зареєстрованого в реєстрі за №500 та договору кредиту № 895/06-034-508 від 20.07.2007 року.

Згідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 9, 10) 21.06.2018 державним реєстратором ОСОБА_2 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_3 за Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк». Підстава виникнення права власності: повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки, серія та номер: 1124, виданий 16.04.2018, видавник: ПАТ «Укрсоцбанк»; рекомендоване повідомлення, серія та номер: б/н, виданий 16.04.2018, видавник: ПАТ «Укрсоцбанк»; довіреність, серія та номер: НМО242066, виданий 16.11.2017, видавник: приватний нотаріус ОСОБА_6; Іпотечний договір, серія та номер: ІД895/06-034-508, виданий 20.07.2007; Договір кредиту, серія та номер 895/06-034-508, виданий 20.07.2007.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ОСОБА_4 України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , - державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.3. ст.10 ОСОБА_4 України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», - державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Статтею 18 ОСОБА_4 України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Згідно з частиною другою цієї статті передбачено, що перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до ч.4 ст. 18 ОСОБА_4 України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Згідно ч.1 ст. 27 ОСОБА_4 України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , - державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об’єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об’єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Частиною 1 ст. 24 ОСОБА_4 України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього ОСОБА_4; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим ОСОБА_4; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього ОСОБА_4, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

Згідно частини другої статті 24 ОСОБА_4 України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Відповідно до вище зазначених норм ОСОБА_4, за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державний реєстратор може прийняти одне із рішень: про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або про відмову в державній реєстрації; у свою чергу рішення про державну реєстрацію прав приймається за умови подання заявником достатніх та належним чином оформлених документів, відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, а також підстав для відмови у державній реєстрації.

Таким чином, в межах спірних правовідносин необхідно встановити наявність підстав для проведення державної реєстрації прав та внесення запису про державну реєстрацію права власності на спірний об’єкт нерухомого майна за ПАТ «Укрсоцбанк».

Відповідно до статті 1 ОСОБА_4 України «Про іпотеку», - іпотека вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим ОСОБА_4.

Згідно з частиною першою статті 3 ОСОБА_4 України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 33 ОСОБА_4 України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, передбачених статтею 12 вказаного ОСОБА_4.

Одним із способів звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом здійснення позасудового врегулювання є передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому ОСОБА_4 України «Про іпотеку» .

Згідно статті 36 ОСОБА_4 України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього ОСОБА_4. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим ОСОБА_4 способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 ОСОБА_4 України «Про іпотеку»; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 цього ОСОБА_4.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що сторони у договорі чи відповідному застереженні можуть передбачити як передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку, так і надання іпотекодержателю права від свого імені продати предмет іпотеки як за рішенням суду, так і на підставі відповідного застереження у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до частин першої та другої статті 37 ОСОБА_4 України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Системний аналіз положень статей 17, 33, 36, 37 ОСОБА_4 України «Про іпотеку» дає підстави для висновку, що згода іпотекодавця про передачу належного йому нерухомого майна у власність іншої особи (іпотекодержателя), не є беззастережною, а залежить від ряду умов, таких як: чинність іпотеки, невиконання або неналежне виконання основного зобов'язання, визначення в установленому порядку вартості майна, наявності чинного рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на вказане майно.

Можливість реалізації іпотекодержателем права на звернення стягнення шляхом набуття права власності на предмет іпотеки передбачена статтею 3 ОСОБА_4 України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 07 липня 2004 року.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього ОСОБА_4, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до статті 1 ОСОБА_4 України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», встановлено заборону примусового стягнення (відчуження без згоди власника) нерухомого житлового майна, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 ОСОБА_4 України Про заставу та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 ОСОБА_4 України Про іпотеку, якщо таке майно виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника / майнового поручителя або є об’єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об’єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Судом встановлено, що спірна квартира підпадає під дію ОСОБА_4 України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки виступає предметом іпотеки за споживчим кредитом в іноземній валюті, використовується як місце постійного проживання позичальника, що, зокрема, підтверджується інформаційною довідкою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а загальна площа квартири не перевищує 140 м. кв.

Звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку у спосіб реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, має наслідком відчуження предмету іпотеки на користь іпотекодержателя без згоди власника такого нерухомого майна.

Отже, визначальним при вирішення спору щодо можливості звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку протягом строку дії ОСОБА_4 України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» є настання правового наслідку, що в даному конкретному випадку передбачає фактичний перехід до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, без згоди власника майна.

Саме до такого правового висновку дійшов Верховний Суд в Постанові від 31.10.2018 року по справі № 465/1310/17.

За наслідками прийнятого державним реєстратором ОСОБА_2 оскаржуваного рішення про проведення державної реєстрації права власності на квартиру ОСОБА_1 за ПАТ «Укрсоцбанк» на підставі відповідного застереження в іпотечному договорі, фактично відбулося примусове стягнення зазначеного майна без згоди власника, незважаючи на заборону, встановлену ОСОБА_4 України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Натомість в Постанові Верховного Суду від 12.07.2018 по справі № 372/977/16-ц, на яку посилався відповідач у своєму відзиві, Суд зазначав, що рішення про реєстрацію права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем оскаржено не було.

Частиною третьою статті 10 ОСОБА_4 України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державний реєстратор, серед іншого, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього ОСОБА_4 ; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав (пункт 1); приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав (пункт 2).

Документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим ОСОБА_4 та іншими нормативно-правовими актами (частина третя статті 17 ОСОБА_4 України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Згідно з частиною першою статті 35 ОСОБА_4 України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Згідно ч. 2 ст. 18 ОСОБА_4 України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», - перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Пунктом 61 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що - для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;

3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Таким чином, пунктом 61 Порядку визначено вичерпний перелік обов'язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і з огляду на закріплені у статтях 10 та 18 ОСОБА_4 України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення, останній приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.

ПАТ «Укрсоцбанк» у своєму відзиві на позов посилається на повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов’язанням від 16.04.2018 №1124, що було направлено ОСОБА_1, як на письмову вимогу про усунення порушень. (а.с. 34, 35).

Також ПАТ «Укрсоцбанк» зазначає, що доказом отримання даної вимоги ОСОБА_1 є Список №1714 згрупованих поштових відправлень, в якому під порядковим номером 4 вказано поштове відправлення на адресу ОСОБА_1, квитанцію про поштове відправлення від 16.04.2018, опис вкладення у цінний конверт та інформації з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» щодо відстеження поштового відправлення за №1400039464014 (а.с. 36-40).

В той же час суд не погоджується з доводами ПАТ «Укрсоцбанк» що зазначені ним документи є доказом належного повідомлення ОСОБА_1 та отримання нею повідомлення Банку про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки відповідно до інформації з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» щодо відстеження поштового відправлення за №1400039464014 (а.с. 39, 40) 05.05.2018 поштове повідомлення було повернуто за зворотною адресою через закінчення встановленого терміну зберігання.

В ході розгляду справи судом встановлено, що до заяви про державну реєстрацію права власності, поданої Банком реєстратору було подано копію письмового повідомлення ОСОБА_1, однак не було подано документу, що підтверджує факт завершення 30-денного строку з моменту отримання ОСОБА_1 даного повідомлення іпотекодержателя.

22.06.2018 року на підставі зазначених документів державний реєстратор ОСОБА_2 провів державну реєстрацію права приватної власності на квартиру ОСОБА_1 за ПАТ «Укрсоцбанк».

Враховуючи зазначені вище норми, підтвердженням отримання ОСОБА_1 письмової вимоги Банку, яка пересилалася поштою рекомендованим листом, а отже, й завершення 30-денного строку з моменту її отримання, має бути повідомлення про вручення поштового відправлення, вручене та оформлене відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270 (з відповідними змінами та доповненнями), та Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 12 травня 2006 року № 211 (з відповідними змінами та доповненнями).

Таке повідомлення ПАТ «Укрсоцбанк» разом із іншими документами для проведення державної реєстрації права не подав. Тобто вимоги Порядку щодо надання документа, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником письмової вимоги іпотекодержателя, не виконано.

Отже, державна реєстрація за ПАТ «Укрсоцбанк» права власності на квартиру при неподанні для цього передбачених пунктом 61 Порядку документів проведена державним реєстратором без дотримання положень статей 10 та 18 ОСОБА_4 України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а тому рішення реєстратора від 22.06.2018 року № 41740006 про реєстрацію права власності є підлягає скасуванню.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 11.04.2017 справа №822/864/15.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування рішення державного реєстратора Черкаської філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 1582969371101) за ПАТ «Укрсоцбанк» підлягають задоволенню.

Статтею 26 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього ОСОБА_4, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 10 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», то судовий збір в сумі 704,80 гривень, від сплати якого була звільнена ОСОБА_1, необхідно стягнути з державного реєстратора ОСОБА_2 та ПАТ «Укрсоцбанк» на користь держави в рівних частинах по 352,40 гривень з кожного.

Керуючись ст. 11, 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_5) задовольнити.

Скасувати Рішення державного реєстратора Черкаської філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 41740006 від 22.06.2018 про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 1582969371101) за Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (ідентифікаційний код юридичної особи 00039019, м. Київ вул. Ковпака, 29), номер запису про право власності: 26745238.

Стягнути із державного реєстратора Черкаської філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» ОСОБА_2 та Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (ідентифікаційний код юридичної особи 00039019, м. Київ вул. Ковпака, 29) на користь держави судовий збір в сумі по 352 (триста п’ятдесят дві) гривні 40 копійок з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Шипович В.В.

Повне рішення суду складено 11.03.2019.

Головуючий: ОСОБА_7