Вирок № 80352661, 11.03.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/15713/18

Провадження № 1-кп/638/713/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2019 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Штих Т. В.

за участю секретарів Тарасової О.П., Вакула І.В.,

прокурора Соломко Н.А.,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали кримінального провадження № 12018220000001215 від 18.10.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, з вищою економічною освітою, не одруженого, працюючого інженером ТОВ « Корум Сорс», неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого та мешкає за адресою АДРЕСА_1, інваліда третьої групи, хронічні захворювання спростовує, не військовозобов'язаного, до кримінальної відповідальності раніше не притягався, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, -

встановив:

ОСОБА_3, починаючи з 2000 року, при невстановлених у ході судового розгляду обставинах з метою особистого збагачення освоїв навички незаконного виготовлення підроблених печаток та штампів підприємств, установ та організацій різних форм власності фотополімерним способом.

З метою реалізації свого плану ОСОБА_3 придбав у невстановленому в ході досудового розслідування місці необхідні для цього матеріали і обладнання. Даний спосіб підробки полягав у тому, що ОСОБА_3 за допомогою сканеру копіював відтиск необхідної печатки та завантажував його до свого стаціонарного комп'ютеру, на якому за допомогою програми «Corel Draw» корегував та створював необхідне йому зображення відтиску печатки підприємств, установ та організацій з необхідними реквізитами. Після чого, ОСОБА_3 за допомогою лазерного принтеру роздруковував виготовлене зображення на тонку полімерну плівку, яку накладав на фоточуттєвий фотополімерний матеріал, закріплював та поміщав його під лампу з ультрафіолетовим випромінювачем, від дії якої фотополімерний матеріал твердів, утворюючи рельєф кліше печатки аналогічний зображенню на полімерній плівці.

Так, на початку 2014 року, перебуваючи в м. Харкові ОСОБА_3 познайомився з встановленою особою, яка запропонувала йому за грошову винагороду періодично виготовляти на її замовлення підроблені форми-кліше печаток різних підприємств, установ та організацій, на що ОСОБА_3 погодився, тим самим вступив з встановленою особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження у зв'язку з розшуком останньої, у змову.

Після чого, в 2014 році, встановлена особа зустрілась з ОСОБА_3 біля будинку АДРЕСА_1, де мешкає останній, та реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на виготовлення підроблених печаток з метою їх збуту та використання іншими особами, передала ОСОБА_3 зразки відтиску печаток, які належать ПАТ «Укрсоцбанк».

У подальшому ОСОБА_3, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на виготовлення підроблених печаток з метою їх збуту, розуміючи, що вони будуть використані іншими особами, у 2014 році у невстановлений в ході досудового розслідування час за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 за допомогою заздалегідь придбаного обладнання та матеріалів вищезазначеним способом виготовив форми-кліше печатки «ПАТ «УКРСОЦБАНК», Відділення на Артема, Ідентифікаційний код 00039019» та «ПАТ «УКРСОЦБАНК» Харківське відділення, Ідентифікаційний код 00039019». Після чого, ОСОБА_3 передав вищевказані кліше печаток встановленій особі, для використання іншими особами, за що отримав від останньої грошову винагороду.

Крім того, у 2014 році, продовжуючи реалізовувати свій спільний злочинний умисел встановлена особа зустрілась з ОСОБА_3 біля будинку АДРЕСА_1, де мешкає останній, та передала ОСОБА_3 зразки відтиску печаток, які належать ПАТ «Райффайзен банк Аваль».

У подальшому ОСОБА_3, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на виготовлення підроблених печаток з метою їх збуту, розуміючи, що вони будуть використані іншими особами, у 2014 році за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 за допомогою заздалегідь придбаного обладнання та матеріалів вищезазначеним способом виготовив форму-кліше печатки «ПАТ «Райффайзен банк Аваль», ідентифікаційний код 14305909, Базове відділення, Ідентифікаціний код 23321095». Після чого, ОСОБА_3 передав вищевказані форми-кліше печаток встановленій особі для використання іншими особами, за що отримав від останньої грошову винагороду.

Крім того, упродовж 2015-2016 років, встановлена особа зустрілась з ОСОБА_3 біля будинку АДРЕСА_1, де мешкає останній, та передала ОСОБА_3 зразки відтиску печаток, які належать ПАТ КБ «Надра».

У подальшому ОСОБА_3, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на виготовлення підроблених печаток з метою їх збуту, розуміючи, що вони будуть використані іншими особами, упродовж 2015-2016 років, за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 за допомогою заздалегідь придбаного обладнання та матеріалів вищезазначеним способом виготовив форму-кліше печатки «ПАТ КБ «Надра», Ідентифікаціний код 20025456». Після чого, ОСОБА_3 передав вищевказані кліше печаток встановленій особі, для використання іншими особами, за що отримав від останньої грошову винагороду.

01.12.2017 за місцем мешкання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 проведено обшук, під час якого знайдено та вилучено обладнання та матеріали, за допомогою яких ОСОБА_3 виготовляв підроблені штами та печатки різних підприємств, установ та організацій, заготовки та форми-кліше з фотополімерного матеріалу, а саме форма-кліше печатки «ПАТ «УКРСОЦБАНК», Відділення на Артема, Ідентифікаційний код 00039019», яке згідно висновку судової технічної експертизи документів №475 від 21.12.2017 являє собою рельєфне кліше, виготовлене фотополімерним способом, форму-кліше печатки «ПАТ «УКРСОЦБАНК» Харківське відділення, Ідентифікаційний код 00039019», яке згідно висновку судової технічної експертизи документів №474 від 13.12.2017 являє собою рельєфне кліше, виготовлене фотополімерним способом, форму-кліше печатки «ПАТ «Райффайзен банк Аваль», ідентифікаційний код 14305909, Базове відділення, Ідентифікаціний код 23321095», як згідно висновку судової технічної експертизи документів №474 від 13.12.2017 являє собою рельєфне кліше, виготовлене фотополімерним способом, аркуш формату «А4» з відбитком печатки «ПАТ КБ «Надра», Ідентифікаціний код 20025456», який згідно висновку судової технічної експертизи документів №477 від 11.12.2017 нанесений однією печатною формою з відбитками печатки «ПАТ КБ «Надра», Ідентифікаціний код 20025456», що були нанесені на підроблені листи №1079 від 31.05.2016 та №1080 від 31.05.2016 від імені директора відділення Харківського РУ ПАТ КБ «Надра» ОСОБА_4, які були надані до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції з метою виведення з іпотеки заставного майна, а саме - квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3.

Таким чином, ОСОБА_3 у період 2014-2016 років, перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 у зазначений вище спосіб за допомогою фотополімерного матеріалу, діючи за попередньою змовою з встановленою особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження у зв'язку з розшуком останньої, виготовив форми-кліше печаток «ПАТ «УКРСОЦБАНК», Відділення на Артема, Ідентифікаційний код 00039019» та «ПАТ «УКРСОЦБАНК» Харківське відділення, Ідентифікаційний код 00039019», «ПАТ «Райффайзен банк Аваль», ідентифікаційний код 14305909, Базове відділення, Ідентифікаціний код 23321095», «ПАТ КБ «Надра», Ідентифікаціний код 20025456» з метою їх подальшого використання іншими особами.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину у вчиненні злочину в межах висунутого обвинувачення, погодившись з юридичною оцінкою інкримінованого йому діяння та пояснив про обставини викладені вище, які стали підставою для пред'явлення останньому обвинувачення, за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 358 КК України. Розкаявся у скоєнні злочину, та пояснив, що він дійсно познайомився з вказаною пані, та виготовляв форми кліше печаток, проте він не думав, що вчиняє кримінальне правопорушення, просив суворо не карати, звільнити від відбування покарання в зв'язку з застосуванням закону України « Про амністію у 2016 році».

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються, при цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження справи, що характеризують особу обвинуваченого.

При цьому суд роз'яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 3 ст. 358 КК України, а саме - виготовлення підроблених печаток установ з метою використання їх іншими особами та збут таких печаток, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання, суд відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК України враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів".

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_3, працюючий офіційно, раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря - нарколога не перебуває, інвалід третьої групи, відповідно до довідки до акту огляду медико- соціальної експертної комісії № 961015 від 12.07.2018, позитивно характеризується. У досудовій доповіді від 15.02.2019 року зазначено про можливість призначення покарання без обмеження чи позбавлення волі, за умови проходження пробаційної програми.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений вчинив злочини середньої тяжкості .

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд вважає розкаяння у скоєнні злочину, обставин які обтяжують покарання суд не встановив.

Визначаючи вид та міру покарання суд керується положеннями частини 2 статті 50 КК України відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи те, що відповідно до зазначеної норми Закону суд призначає більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин лише у разі якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Крім того в судовому засіданні було заявлене клопотання щодо застосування до обвинуваченого Закону України « Про амністію у 2016 році». Суд вважає вказане клопотання таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 124 КК України підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.

Долю речових доказів суд вирішує на підстав ст.100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 368, 370-371, 373-376 КПК України, суд, -

ухвалив:

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.

Відповідно до п. « г» ст. 1 Закону України « Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року, який набрав чинності 07.09.2017 року звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення судової технічної експертизи документів №475 від 21.12.2017 у розмірі 7436,00 гривень, судової комп'ютерно-технічної експертизи №71-КТ від 12.01.2018 у розмірі 7436,00 гривень, судової техніко-криміналістичної експертизи №477 від 11.12.2017 у розмірі 790,96 гривень.

Речові докази, визнані речовими доказами відповідно до постанови від 02 грудня 2017 року в даному кримінальному провадженні, крім повернутих відповідно до зберігальних розписок ОСОБА_3, зберігати з матеріалами кримінального провадження.

Запобіжний захід не обирався.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору негайно вручити копію вироку.

Суддя Штих Т.В.