Рішення № 80344604, 25.02.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2019 року м. Київ № 810/2704/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Грандстор" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Грандстор» звернулося до суду з даним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкову вимогу ГУ ДФС у Київській області від 07.05.2018 р. № 418643-54 та рішення про опис майна від 08.05.2018 р. № 649.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на підставі акту фактичної перевірки від 19.02.2018 податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.03.2018 №0005471406, яким до нього застосовано штрафну санкцію у розмірі 65319,56грн. за порушення законодавства про патентування, норми обігу готівки та застосування реєєстраторів. Податкове повідомлення-рішення, на підставі якого винесена податкова вимога було оскаржено до Київського окружного адміністративного суду, однак, незважаючи на неузгодженість податкового зобов'язання за наведених обставин, відповідачем виставлено податкову вимогу про сплату податкового боргу від 07.05.2018 №418643-54 про сплату вищевказаної суми та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 08.05.2018 №649 . Позивач вважає, що такі дії працівників податкового органу є протиправними та просив суд скасувати вимогу про сплату боргу та рішення про опис майна в податкову заставу.

Ухвалою суду від 01.06.2018 р. було відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання в адміністративній справі.

Відповідач позов не визнав, надав суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні вимог ТОВ "Грандстор" з тих підстав, що податкова заборгованість ТОВ "Грандстор" по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів становить 65139,56 грн., внаслідок цього контролюючим органом було сформовано податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу згідно ст.ст. 59, 89 Податкового кодексу України. Оскільки позивач не сплатив у строки, встановлені Податковим кодексом суми грошового зобов'язання, у відповідача виникло право податкової застави. Вважає, що посадові особи ГУ ДФС у Київській області діяли правомірно, а тому будь-якої протиправної бездіяльності чи протиправних дій з боку контролюючого органу не вбачається.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що у відповідача не було правових підстав для винесення оскаржуваних вимоги та рішення, оскільки податкове повідомлення-рішення на суму штрафних санкцій у розмірі 65139,56 грн. було предметом розгляду суду, тому грошове зобов'язання не може бути віднесено до розряду узгоджених, отже у контролюючого органу відсутні підстави для прийняття оскаржуваної податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу до винесення рішення в межах адміністративної справи №810/1675/18.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Під грошовим зобов'язанням платника податків, згідно з п.п.14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п.14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Під податковим боргом, при цьому, розуміється сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно з п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

За змістом підпунктів 1, 2 розділу ІІ "Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610, податкова вимога платнику податків, у якого виник податковий борг, формується контролюючим органом, на який згідно з Кодексом покладається виконання такої функції.

Податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму: узгодженого грошового зобов’язання; непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.

При цьому, підпунктом 3 ІІ цього Порядку визначено, що протягом періоду оскарження суми грошових зобов’язань, визначених контролюючим органом відповідно до Кодексу, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.

Так, відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Щодо рішення про опис майна у податкову заставу, то п.п. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України, визначено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що податкова вимога може бути складена та надіслана платнику податків виключно у випадку наявності у платника податків податкового боргу, тобто узгодженого грошового зобов'язання.

Як було встановлено судом, в рамках адміністративної справи №810/1675/18, в якій було відкрито провадження 06.04.2018, позивачем оскаржується податкове повідомлення-рішення від 03.03.2018 №0005471406 (яке стало підставою для нарахування та стягнення податкового боргу у рамках даного адміністративного провадження), про що позивач повідомив відповідача листом-повідомленням від 05.04.2018 р.

У зв'язку з цим та відповідно до положень п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України грошове зобов'язання, визначене у податковому повідомленні-рішенні від 03.03.2018 №0005471406, в силу закону вважається неузгодженим та, відповідно, не набуло статусу податкового боргу.

Згідно з пунктом 2 частини 9 розділу IV "Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", затвердженого наказом МФУ від 07.04.2016 № 422, інформація щодо початку/продовження та результатів адміністративного або судового оскарження податкового повідомлення-рішення вноситься до підсистеми, що забезпечує облік платежів, працівником структурного підрозділу органу ДФС, яким податкове повідомлення-рішення було сформовано, на підставі документів, зазначених у розділі VII цього Порядку (заяви - оскарження податкового повідомлення-рішення, ухвали суду про відкриття провадження, рішення про результати розгляду скарги (заяви), рішення суду, прийнятого по суті), протягом 3-ох днів з дати отримання такого документа.

На підставі інформації про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) або про початок/продовження процедури судового оскарження нарахована сума податків вважається неузгодженою, а в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її виключення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ГУ ДФС у Київській області зобов’язане було забезпечити відображення результатів оскарження податкового повідомлення-рішення від 03.03.2018 №0005471406 шляхом внесення до інтегрованої картки платника ТОВ "Грандстор" запису про оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, незважаючи на оскарження позивачем вказаного податкового повідомлення-рішення в судовому порядку в межах адміністративної справи №810/1675/18, відповідач не прийняв до уваги інформацію щодо оскарження цього рішення про застосуваня штрафних санкцій, що свідчить про порушення ним вимог Порядку №422, оскільки відповідно до облікової карти платника податків по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, норм регулюваня обігу готівки та застосування реєстраторів за 2018 рік відповідачем було прийнято податкову вимогу від 07.05.2018 р. № 418643-54 та рішення про опис майна від 08.05.2018 р. № 649.

Враховуючи те, що на час винесення спірної податкової вимоги та рішення про опис майна у заставу грошове зобов'язання, визначене податковим повідомленням-рішенням від 03.03.2018 №0005471406, не було узгодженим та не могло вважатись податковим боргом в розумінні Податкового кодексу України, оскільки ухвалою суду від 06.04.2018 у справі №810/1675/18 було відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ТОВ "Грандстор", зокрема, щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.03.2018 №0005471406, суд приходить до висновку, що податкову вимогу від 07.05.2018 р. № 418643-54 та рішення про опис майна від 08.05.2018 р. № 649 винесено відповідачем передчасно та з порушенням норм податкового законодавства.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 р. у справі №810/1675/18, адміністративний позов задоволено, податкове повідомлення – рішення форми "С" від 03.03.2018 №0005471406, відповідно до якого ТОВ «Грандстор» нараховано штрафні санкції у сумі 65139,56 грн. визнано протиправним та скасовано.

За таких обставин, ухвалою суду від 11.06.2018 було зупинено провадження в адміністративній справі №810/2704/18 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 810/1675/18.

Вказане рішення було оскаржене відповідачем в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду та 25.02.2019 р., Шостим ААС було винесено ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС у Київській області, отже рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 р. є таким, що набрало законної сили.

Згідно ч. 60.1.4. ст. 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Відповідно до п.4 ч. 1 розділу VI Наказу МФУ про "Порядок направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків" від 30.06.2017 № 610, податкова вимога вважається відкликаною у день набрання законної сили рішенням суду, яким скасовано суму податкового боргу, визначену у податковій вимозі.

Щодо позовних вимог про скасування рішення відповідача про опис майна у податкову заставу про опис майна від 08.05.2018 р. № 649, суд зазначає, що ці вимоги є похідними від прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення, протиправність якого встановлена судом в межах розгляду адміністративної справи №810/1675/18, а тому також є протиправними. Опис майна у податкову заставу передбачає наявність у платника податку податкового боргу. Відсутність податкового боргу виключає прийняття податковим органом рішення про опис майна.

Відповідач не довів, що оскаржувані податкова вимога та рішення про опис майна на податкову заставу прийнято правомірно, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідач, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги, що відповідач протиправно прийняв спірну податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу, оскільки на час їх прийняття борг не був узгодженим, адже процес оскарження податкового повідомлення-рішення, на підставі якого їх прийнято, не був завершений, та беручи до уваги, набрання рішенням суду в адміністративній справі №810/1675/18 від 15.05.2018 року законної сили, податкове повідомлення – рішення від 03.03.2018 №0005471406 скасовано, що, в свою чергу, свідчить про відсутність у позивача податкового боргу та протиправність прийнятих ГУ ДФС у Київській області податкової вимоги від 07.05.2018 р. № 418643-54 та рішення про опис майна від 08.05.2018 р. № 649,

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір відповідно до платіжного доручення №2706 від 31.05.2018 у сумі 3524,00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкову вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (код 39393260, вул. Народного ополчення, буд. 5-А, м. Київ, 03680) від 07.05.2018 р. № 418643-54 та рішення про опис майна від 08.05.2018 р. № 649.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Грандстор" судовий збір в сумі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Брагіна О.Є.