Вирок № 80341727, 05.03.2019, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

05.03.2019

Справа №375/398/19

Провадження №1-кп/359/299/2019

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 березня 2019 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі колегії суддів:

головуючого судді Вознюка С.М., суддів Журавського В.В. та Муранової-Лесів І.В.,

при секретарі Пугач Д.О.,

за участю прокурора Тарасюка О.О., представників потерпілих - адвокатів Дятлова Є.Ю. та Чиханцова М.А., обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката Ромашевської О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду угоду про визнання винуватості в кримінальному провадженні №62018000000000019, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.12.2018 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 146, ч.4 ст. 189 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення - злочини, передбачені ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 146 та ч.4 ст. 189 КК України, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_3 прийняв участь в якості співорганізатора у вчиненні тяжкого злочину проти волі, честі та гідності особи за наступних обставин.

ОСОБА_3, діючи умисно, як співорганізатор вчинення злочину, з корисливим мотивом та метою особистого незаконного збагачення, організованою групою з ОСОБА_5, ОСОБА_6, «Особою 2», «Особою 3», «Особою 7», «Особою 6», «Особою 4», «Особою 5» та «невстановленою особою 1», діючи способом, небезпечним для здоров'я потерпілих, викрав ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а також незаконно позбавив їх волі. Зокрема, у період часу приблизно з 17 години 55 хвилин до 18 години 11.09.2016, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3, викрав ОСОБА_7 і ОСОБА_8 способом, небезпечним для здоров'я потерпілих. У подальшому, у період часу приблизно з 18 години до 19 години 20 хвилин 11.09.2016, перебуваючи в автомобілі Toyota Cаmry», д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись за маршрутом: АДРЕСА_3 - Велика окружна дорога у місті Києві у напрямку станції метро «Теремки» - АЗС «Sun Oil», що розташована на 25 км автомобільної дороги сполученням «Київ-Одеса» на території смт. Глеваха Васильківського району Київської області - будинок № 51 по вул. Шкільній у с. Синява Рокитнянського району Київської області, незаконно позбавив волі ОСОБА_7 та ОСОБА_8, утримуючи їх у салоні вказаного автомобіля проти їх волі, із застосуванням фізичної сили та погрозою її застосування. Згодом, у період часу приблизно з 19 години 20 хвилин 11.09.2016 до 02 години 00 хвилин 12.09.2016, перебуваючи в будинку АДРЕСА_4 незаконно позбавив волі ОСОБА_7 та ОСОБА_8, утримуючи їх у приміщенні вказаного будинку проти їх волі із застосуванням фізичної сили та погрозою її застосування. Також, у період часу приблизно з 02 години 00 хвилин до 03 години 12.09.2016, перебуваючи в автомобілі «Toyota Cаmry», д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись за маршрутом: АДРЕСА_4 - АДРЕСА_5, незаконно позбавив волі ОСОБА_7 та ОСОБА_8, утримуючи їх з погрозою застосування фізичної сили у салоні вказаного автомобіля проти їх волі.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146 КК України, тобто незаконному позбавленні волі та викраденні людини, вчиненому з корисливих мотивів, щодо двох осіб, способом, небезпечним для здоров'я потерпілих, організованою групою.

Окрім того, ОСОБА_3 прийняв участь в якості виконавця у вчиненні особливо тяжкого злочину проти власності за наступних обставин.

Так, ОСОБА_3 у період з близько 00 години 30 хвилин до 02 години 00 хвилин 12.09.2016 року, перебуваючи у місці незаконного утримання потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8, розташованого за адресою: АДРЕСА_4, діючи умисно, як виконавець, з корисливим мотивом та метою особистого незаконного збагачення за рахунок чужого майна, організованою групою з «невстановленою особою 1», «Особою 4», «Особою 5», «Особою 6», «Особою 7», «Особою 3» та «Особою 2», з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на незаконне заволодіння майном потерпілого ОСОБА_7, вчинив відносно нього вимагання передачі належних йому грошових коштів у сумі 500 000 доларів США, (що станом на момент вчинення злочину згідно курсу НБУ складало 1 333 5000 грн.), супроводжуючи свої дії погрозами застосування насильства, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та вбивства відносно потерпілого та його близьких родичів.

Таким чином, ОСОБА_3 також обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, тобто у вимаганні передачі чужого майна, з погрозами застосування насильства, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та вбивства відносно потерпілого та його близьких родичів, організованою групою.

Вчинення ОСОБА_3 указаного кримінального правопорушення знайшло своє підтвердження і під час розгляду даного кримінального провадження в суді.

Доказами вчинення даного злочину, є особисті покази обвинуваченого, надані ним в судовому засіданні.

В той же час, 24.01.2019 року в даному кримінальному провадженні між прокурором Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Ватагою В.В. та підозрюваним ОСОБА_3 в присутності захисника - адвоката Ромашевської О.В., укладено угоду про визнання винуватості відповідно до вимог ст. 468 КПК України.

Зазначена угода підтримана та відносно неї не заперечували потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (відповідні заяви містяться а.с. 91,92).

В угоді про визнання винуватості прокурор та обвинувачений в присутності захисника виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 146 та ч.4 ст. 189 КК України, які ніким не оспорюються. Також зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини.

Згідно угоди про визнання винуватості ОСОБА_3 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненні даних кримінальних правопорушень.

В угоді про визнання винуватості прокурор та підозрюваний в присутності захисника, узгодили призначення покарання за ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 146 та ч.4 ст. 189 КК України, із застосуванням положень ст.ст. 69 та 70 КК України, у виді позбавлення волі строком на п'ять років без конфіскації майна із застосуванням ст. 75 КК України та встановлення іспитового строку терміном в три роки та необхідністю визначення судом обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

В судовому засіданні ОСОБА_3 свою провину в скоєнні злочинів, обвинувачення у скоєнні яких йому було пред'явлено, і передбачені ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 146 т ч.4 ст. 189 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся. Зазначив про те, що він розкаюється у скоєнні та підтверджує всі надані ним покази на досудовому слідстві і обставини вчинення ним злочину, які повністю відповідають обставинам, встановленим органом досудового слідства. Угоду про визнання винуватості підтримав та просив її затвердити. Зобов'язувався, крім вжитих ним заходів на досудовому слідстві, додатково сприяти розкриттю даного злочину, свідчити відносно осіб, які були причетні до вчинення даного злочину, надати допомогу у викритті інших учасників вчинення даних злочинів.

Захисник не заперечував проти укладення угоди та її затвердження судом, про що зазначив в судовому засіданні.

Прокурор в судовому засіданні просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити ОСОБА_3 узгоджене в угоді покарання, оскільки при укладенні даної угоди дотримані вимоги та правила КПК України та КК України.

Судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє свої права, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Представники потерпілих в судовому засіданні також підтримали укладення даної угоди, незважаючи на тяжкість злочинів, в скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_3, зважаючи на його позицію на досудовому слідстві, відношення останнього до потерпілих під час вчинення ним злочинних дій, відшкодування ним в повному обсязі матеріальних збитків та моральної шкоди, та відсутність будь-яких претензій до нього збоку потерпілих, також представник підтвердили активність позиції обвинуваченого на досудовому слідстві, яка сприяла викриттю учасників злочинної групи.

Зважаючи на наявність відповідної згоди потерпілих на затвердження та враховуючи позицію їхніх представників в судовому засіданні, суд вважає, що вимоги ч.4 ст. 469 КПК України, зважаючи на кваліфікацію одного зі злочинів, як особливо тяжкий.

В судовому засіданні суд переконався у тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Санкція ч. 3 ст. 27,ч.3 ст. 146 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до десяти років, що згідно ст.12 КК України, відносить даний злочин до тяжкого злочину, а за ч.4 ст. 189 КК України - покарання до дванадцяти років позбавлення волі, зважаючи на що указаний злочин є особливо тяжким.

В той же час, діючий КПК України, не містить заборон щодо укладення угод про визнання винуватості, в тому числі і щодо злочинів які є особливо тяжкими, і покарання за які передбачено більше ніж десять років позбавлення волі.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України, враховуючи тяжкість злочину, згоду потерпілих, може бути укладено угоду про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим (підозрюваним).

При цьому, як встановлено судом, в даному випадку, при укладенні відповідної угоди про визнання винуватості, взято до уваги і ступінь участі та роль обвинуваченого при вчиненні злочину, обставини, що спонукали йому у вчиненні такого злочину, а також значення показів обвинуваченого ОСОБА_3 для розслідування кримінального провадження та викриття інших учасників злочинів та відповідної злочинної організації, яка вчинила кримінальне правопорушення відносно потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої злочином шкоди потерпілим.

На думку суду, обставини, які сприяли вчиненню ОСОБА_3 злочину - умови угоди, які виразились у сприянні розкриттю злочину та викритті причетності інших осіб до вчинення злочинних дій та виявлення інших учасників злочинної групи, - є обставинами, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, а тому є підставою для застосування положень ст. 69 КК України, та призначення обвинуваченому покарання значно меншого за розміром, ніж передбачено санкціями ч.3 ст. 149 та ч.4 ст. 189 КК України.

Тому, суд вважає, що угода про визнання винуватості в цій частині також відповідає вимогам КК України щодо загальних засад призначення покарання, його мети та завдання, а саме статтям 50, 65 КК України. Крім того, судом враховуються при цьому положення ст. 69-1 КК України щодо можливого розміру покарання при визнанні винуватості, наявності лише пом'якшуючих відповідальність обставин.

Як встановлено судом, обставин, які обтяжують відповідно ст. 67 КК України покарання при проведенні судового розгляду не встановлено.

Крім того, суд вважає, що є виправданими та такими, що відповідають умовам угоди та можливості призначення узгодженого покарання такі обставини, як: ступінь та характер сприяння обвинуваченим у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб - ОСОБА_3 активно сприяє розкриттю вчиненого ним та іншими особами злочину, зокрема викриває учасників організованої групи, злочинні дії інших учасників групи, повідомлена інформація підтверджена доказами - висновками судових експертиз, допитами інших підозрюваних та свідків, відомостями, отриманими в ході тимчасових доступів до речей та документів, протоколами огляду відеозаписів тощо; проведеними слідчими експериментами та протоколом допиту підозрюваного, а також засудження інших учасників - ОСОБА_5 (справа №760/20045/18); характер і тяжкість підозри (обвинувачення) - ОСОБА_10 є одним з організаторів та виконавців злочину, у вчиненні якого підозрюється (обвинувачується); позицію потерпілої сторони відносно угоди ОСОБА_3; наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження; викритті більшої кількості кримінальних правопорушень. Так, ОСОБА_3, будучи допитаним на досудовому слідстві повідомив про обставини злочину за його участі, зокрема надав покази щодо осіб, причетних до його скоєння, що дало змогу їх викрити, і такі обставини об'єктивно підтвердились під час досудового розслідування зібраними доказами; наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні та припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень - на час розгляду угоди про визнання винуватості досудове розслідування відносно організованої групи, у діяльності якої брав участь ОСОБА_3, здійснюється в іншому кримінальному провадженні, і активна процесуальна позиція останнього, яка полягає у сприянні органам досудового розслідування, сприятиме викриттю всіх учасників злочинної групи та замовників злочину.

В свою чергу обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердив свої зобов'язання за угодою щодо беззастережного визнання своєї винуватості у вчиненому, та співпрацювати з правоохоронними органами у викритті інших співучасників організованої групи, які приймали участь у злочинах по відношенню до ОСОБА_7 та ОСОБА_8, та сплатити витрати на залучення експертів при проведенні судових експертиз в розмірі, що становить 22721 грн. 00 коп.

З цього приводу, суд вважає зазначені умови та положення угоди про визнання винуватості достатніми та такими, що виправдовують застосування до ОСОБА_3 покарання, що є меншим ніж передбачено санкцією ч. 3 ст. 146 та ч.4 ст. 189 КК України, а також наявність підстав з урахуванням викладеного вище для застосування положень ст.ст. 75 та 76 КК України і призначення покарання з іспитовим строком та визначенням відповідних обов'язків, передбаченими ч.1 та п.2 ч.2 ст. 76 КК України.

При цьому суд також вважає за можливе призначити відповідне узгоджене сторонами покарання без застосування конфіскації майна обвинуваченого, з урахуванням необхідності призначення йому покарання з іспитовим строком, та на підставі вимог ст. 77 КК України, у відповідності до яких, при звільненні від відбуття покарання з випробуванням не може бути застосована додаткова міра покарання у вигляді конфіскації майна.

Крім того, на підставі ч.2 ст. 69 КК України, суд також має право не призначати додаткове покарання, в тому числі й у вигляді конфіскації майна.

При перевірці угоди про визнання винуватості на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України судом встановлено, що угода у повному обсязі відповідає вимогам вказаного законодавства (з урахуванням вимог п.3 ч.4 ст. 469 КПК України), дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 146 та ч.4 ст. 189 КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, а зміст угоди не свідчить про участь відповідних осіб, без доведення їхньої винуватості в суді.

Крім того, відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, обвинувачений спроможний виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання та тяжкості вчинених злочинів, з урахуванням встановлених особливостей, які є підставою для призначення покарання більш м'якого, ніж передбачено кримінальним законом.

При цьому, судом також враховуються позитивні характеристики обвинуваченого, його волонтерську участь, та наявність тяжкого захворювання, докази чому надані суду при розгляду даної угоди.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що укладена між прокурором та обвинуваченим угода про визнання винуватості підлягає затвердженню.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого з тримання під вартою у цьому зв'язку слід змінити на особисте зобов'язання, який діє до набрання законної сили вироком суду.

Долю речових доказів у справі слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України. У цьому зв'язку, судом встановлено, що речові докази у виділеному кримінальному провадженні - відсутні.

По кримінальному провадженню також проводились чотири експертизи, загальна вартість яких становить 22721 грн. 00 коп., і які є процесуальними витратами, а тому підлягають стягненню з обвинуваченого на користь Держави України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 122, 124, 126, 318, 322, 342-351, 358, 363-368, 473-475 КПК України, ст.ст. 27, 50, 65, 66, 69, 69-1, 77, 146, 189 КК України, суд

у х в а л и в :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 24.01.2019 року, підписану в кримінальному провадженні №62018000000000019, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.12.2018 року, укладену між прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління з розслідування злочинів проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Ватагом Володимиром Володимировичем та підозрюваним ОСОБА_3, за участю захисника - адвоката Ромашевської Олени В’ячеславівни.

ОСОБА_3 визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 146 та ч.4 ст. 189 КК України, та призначити покарання:

за ч.3 ст. 27 ч.3 ст. 146 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 4 (чотирьох) років 11 (одинадцяти) місяців позбавлення волі;

за ч.4 ст. 189 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Звільнити на підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 3 (три) роки, з покладенням на нього, відповідно до ст. 76 КК України обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк ОСОБА_3 рахувати з моменту проголошення вироку.

Запобіжний захід ОСОБА_3 змінити з тримання під вартою на особисте зобов'язання за місцем постійного проживання з обов'язком явки до суду за вимогою.

Звільнити ОСОБА_3 з під варти в залі суду негайно.

Стягнути з ОСОБА_3, (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_2), - на користь держави України (р/р 31112106700004, одержувач: Бориспільське УДКСУ /м. Бориспіль/21081100, ЄДРПОУ 38007070, МФО 821018, назва: адміністративні штрафи та інші санкції) - 22721 (двадцять дві тисячі сімсот двадцять одна) грн. 00 коп. процесуальних витрат на залучення експертів.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги, в порядку, визначеному КПК України, з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору.

Головуючий - суддя: С.М.Вознюк

Судді: В.В.Журавський

І.В.Муранова-Лесів