Ухвала суду № 8034068, 14.01.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" січня 2010 р.                               м. Київ                                        К-11644/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 07.05.2007 та постанову Господарського суду Харківської області від 06.02.2007

у справі № АС-27/763-06 Господарського суду Харківської області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аттіка»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Харківської області від 06.02.2007, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07.05.2007, позов задоволено, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (СДПІ) від 30.05.2006 № 0000800824/0 про застосування до штрафних (фінансових) санкцій у сумі 18368,00 грн. з податку на прибуток з тих підстав, що сума узгодженого податкового зобов’язання сплачена позивачем в установлені Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі - Закон № 2181-ІІІ) строки.

В касаційній скарзі СДПІ просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права –ст. 129 Конституції України, частин 2, 3 ст. 9 КАС України, підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення, вважаючи скаргу необґрунтованою.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

СДПІ проведено невиїзну документальну перевірку з питань порушення ТОВ «Аттіка»граничних строків сплати податку на прибуток відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0001120824/0 від 23.09.2005 за актом перевірки № 566/13-323/30986759 від 16.09.2005, за результатами якої було складено акт перевірки від 16.05.2006 № 814/48-033/30986759 (далі –акт перевірки).

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.05.2006 № 0000800824/0, відповідно до якого позивач зобов’язаний сплатити 18638,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, встановлених підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ, за затримку на 90 календарних днів сплати самостійно узгоджених сум податкових зобов’язань з податку на прибуток у сумі 36736,00 грн.

Судами встановлено, що 04.10.2005 ТОВ «Аттіка»звернувся до господарського суду із позовом, зокрема, про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 23.09.2005 № 0001120824/0, згідно якого товариству визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 295580,00 грн., в т.ч. основний платіж - 136715,00 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 158865,00 грн..

Постановою Господарського суду Харківської області від 10.11.2005, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.04.2006, позов задоволено частково, зокрема, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 23.09.2005 № 0001120824/0 в частині донарахування зобов’язання в сумі 240476,00 грн., в т.ч. основний платіж – 99979,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції –140497,00 грн.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон № 2181-ІІІ.

Пунктом 1.2 ст. 1 зазначеного Закону встановлено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до пункту 1.3 ст. 1 цього Закону податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Стаття 5 Закону регламентує порядок узгодження сум податкових зобов'язань, оскарження рішень контролюючих органів та визначення податкового боргу, що не додержаний контролюючими органами.

Так, згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 ст. 5 Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пункту 4.2 ст. 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ. Підпунктом 5.2.2 ст. 5 цього Закону визначено, що коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Процедура адміністративного оскарження згідно з підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ закінчується: останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов’язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов’язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення (абзац шостий цього підпункту).

Відповідно до абзацу третього підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ у разі визначення податкового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»- «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов’язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ передбачена відповідальність за несплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків у вигляді штрафу, яка поширюється, в тому числі, на платника податків, який не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання зі сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, а саме: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом встановлено, що у період з 04.10.2005 по 05.04.2006 тривало судове оскарження податкового повідомлення-рішення від 23.09.2005 № 0001120824/0. Оскільки це податкове повідомлення-рішення було частково скасоване судом, воно в силу підпункту «в»підпункту 6.4.1 та підпункту 6.4.4 пункту 6.4 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ вважається відкликаним у день отримання ТОВ «Аттіка»рішення суду. 13.04.2006 позивачем згідно платіжного доручення № 945 від 13.04.2006 сплачено узгоджене податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 55104,00 грн., тобто в межах строку, встановленого абзацом третім підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ.

З огляду на вищенаведене норми матеріального та процесуального права застосовані судами попередніх інстанцій вірно, а відтак підстави для скасування постанови Господарського суду Харківської області від 06.02.2007, ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 07.05.2007 відсутні.

Згідно з ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 07.05.2007 та постанову Господарського суду Харківської області від 06.02.2007 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписЛ.І.Бившева

підписМ.І.Костенко

підпис Н.Є.Маринчак

підписТ.М.Шипуліна