Ухвала суду № 80339504, 11.03.2019, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/3825/19

Провадження 2-з/521/83/19

Ухвала

11 березня 2019 року місто Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Тополевої Ю.В.,

за участю секретаря Манюка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк», Державного реєстратора комунального підприємства Руськоіванівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області «Агенція реєстраційних послуг» Манюти Сергія Васильовича про скасування рішення державного реєстратора, визнання права власності на нерухоме майно, –

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк», Державного реєстратора комунального підприємства Руськоіванівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області «Агенція реєстраційних послуг» Манюти Сергія Васильовича про скасування рішення державного реєстратора, визнання права власності на нерухоме майно.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 11 березня 2019 року відкрито провадження за вищевказаним позовом.

Разом із позовною заявою позивач до канцелярії суду подала заяву про забезпечення позову, в якій просила суд накласти арешт на квартиру під АДРЕСА_1

В обгрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначила, що нею подано до суду позов, вимоги якого зводяться, зокрема, до визнання права власності на квартиру. Наразі власником квартири є АТ «Альфа Банк», попередній власник – ОСОБА_1 Крім цього, позивач зазначила, що позов містить вимогу про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на вищевказану квартиру за АТ «Альфа Банк». Вказала, що у випадку реалізації банком житла, поновлення порушених прав буде неможливим. З діями державного реєстратора Манюти С.В., які полягають в позбавленні її права власності на квартири не згідна, вважає їх протиправними, у зв’язку із чим, з метою уникнення ускладнення або невиконання рішення суду, просить забезпечити позов шляхом накладання арешту на квартиру, яка є предметом позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Забезпечення позову – це сукупність процесуальних заходів, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог та застосовуються з метою недопущення вчинення відповідачем дій, направлених на фактичну неможливість виконання судового рішення.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову зазначено, що забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

При цьому суд звертає увагу, що забезпечення позову направлено на охорону матеріально - правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, і не є обмеженням права власності особи в повній мірі та носить тимчасовий характер.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, врахувавши характер спірних правовідносин, доходить висновку про наявність підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду і є підстави для застосування таких заходів.

Суд вважає, що зустрічне забезпечення у даній справі не підлягає застосуванню.

Керуючись ст.ст. 150-153 ЦПК України, –

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк», Державного реєстратора комунального підприємства Руськоіванівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області «Агенція реєстраційних послуг» Манюти Сергія Васильовича про скасування рішення державного реєстратора, визнання права власності на нерухоме майно – задовольнити.

Накласти арешт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 що належить на праві власності Публічному акціонерному товариству «Альфа Банк».

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом 15 днів з дня її проголошення.

Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Попередити, що особи, винні у невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену Законом.

Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її дії.

Суддя: Ю.В. Тополева