Ухвала суду № 8033551, 10.11.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" листопада 2009 р.                               м. Київ                                        К-13494/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача          Федорова М.О.

суддів:                    Брайка А.І.

                    Голубєвої Г.К.

                    Карася О.В.

                    Рибченка А.О.

секретар судового засідання                    Горбенко К.Л.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 10.11.09р. (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Ірпені на ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.05.2007 та постанову господарського суду Київської області від 17.01.2007

у справі № 402/6-06 господарського суду Київської області

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Технокомплект»

до          Державної податкової інспекції в м. Ірпені

про          скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Київської області від 17.01.2007, яку залишено без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.05.2007 у справі №402/6-06 позов товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Технокомплект»(далі - позивач) до Державної податкової інспекції в м. Ірпені (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000402310/0/4588 від 13.04.2006 задоволено повністю.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що підставою для прийняття спірного податкового повідомлення рішення Державною податковою інспекцією в м. Ірпені Київської області № 0000402310/0/4588 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 90039,46 грн. та штрафними (фінансовими) санкціям у розмірі 45019,73 грн. з посиланням на порушення п. 1.8. ст. 1 та п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»із внесеними змінами та доповненнями, є акт перевірки № 461/23-4/31414219 «Про результати позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційна фірма «Технокомплект»за періоди: грудень 2005 року, січень 2006 року та з питань правомірності віднесення до податкового кредиту сум ПДВ за грудень 2003 року, січень - квітень, червень - липень, вересень, жовтень, грудень 2004 року, березень, квітень, серпень 2005 року за результатами зустрічних перевірок.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що прийняте податкове повідомлення-рішення не відповідає чинному законодавству, з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що при оформлені акта перевірки № 461/23-4/31414219 від 03.04.2006 працівниками ДПІ в м. Ірпені не зазначено чітко і в повній мірі з посиланням на первинні та інші документи факти правопорушень, на підставі яких 13.04.2006 прийнято повідомлення-рішення №0000402310/0/4588.

До того ж, як свідчать матеріалів справи, у висновку акта перевірки №461/23-4/31414219 від 03.04.2006 зазначається, що позаплановою документальною перевіркою встановлено порушення п. 1.8 ст. 1 та п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість: за 2003 рік на суму 37657 грн., в тому числі по періодах: грудень 2003 року - 37657 грн.; зменшено від'ємне значення суми податкових зобов'язань по податку на додану вартість: за 2004 рік на суму 743114,09 грн., в тому числі по періодах: січень -48166,67 грн., лютий - 117245,08 грн., березень - 277249,58 грн., квітень 103433,66 рн., червень - 97785,06 грн., липень - 25275 грн., вересень - 29830,24 грн., жовтень -25200грн., грудень - 18928,80 грн.; за 2005 рік на суму 378871,54 грн., в тому числі по періодах: березень - 200626,19 грн., квітень - 85612,02 грн., серпень - 92633,33 грн.

Судова колегія звертає увагу на те, що, як вірно зауважено судами, сума податкового зобов'язання зазначена в оскаржуваному повідомленні-рішенні не відповідає встановленій в акті перевірки сумі правопорушення, а саме: сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість становить 90039,46 грн., а сума штрафних санкцій складає 45019,73 грн.

Також судами зазначено та знайшло своє підтвердження в матеріалах справи, що в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні №0000402310/0/4588 від 13.04.2006 відповідачем визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість яка не підтверджується встановленими правопорушеннями в акті перевірки № 461/23-4/31414219 від 03.04.2006.

Враховуючи наведене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що відповідачем не дотримані вимоги Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. № 327, в зв'язку з чим, податкове повідомлення-рішення №0000402310/0/4588 від 13.04.2006 не вважається законним.

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків суду апеляційної інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не встановлено.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга Державної податкової інспекції в м. Ірпені задоволенню не підлягає, а ухвала Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.05.2007 та постанова господарського суду Київської області від 17.01.2007 у справі № 402/6-06 –залишаються без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Ірпені залишити без задоволення.

Ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.05.2007 та постанову господарського суду Київської області від 17.01.2007 у справі № 402/6-06 –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіА.І. Брайко

Г.К. Голубєва

О.В.Карась

А.О.Рибченко Головуючий Судді М.О. Федоров