Ухвала суду № 8033361, 23.02.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-464/09/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

"23" лютого 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Мамчура Я.С.,

суддів: Костюк Л.О., Горбань Т.І.,

при секретарі: Іващенко О.Р.,

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛО»до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛО-ОЙЛ»про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.10.2008р. № 0001212300/0, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛО-ОЙЛ»про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.10.2008р. № 0001212300/0.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2009 року позов задоволено.

На вказану постанову відповідач - Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Київської області подала апеляційну скаргу, в якій просила її скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення зявившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін з таких підстав.

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач надавав послуги суборенди за договором № 256/КЛ-06 від 01.06.2006р., предметом якого є передача суборендарю ПП «Тракт»у тимчасове строкове платне володіння та користування майно -АЗС та обладнання за адресами : - м. Хмельницький, пр. Миру, 63/2 , площа 196 м.кв. (АЗС та обладнання), розмір орендної плати становить - 6100 грн., (в т. ч ПДВ); - м. Хмельницький, пр. Миру, 102/1 площа 643,2 м.кв., (будівля АЗС, в т. ч приміщення для обслуговування автотранспорту) розмір орендної плати становить - 25 977 грн. (в т. ч ПДВ ); - м. Хмельницький, пр. Миру, 102/1 площа 181,6 м.кв. (АЗС та обладнання) розмір орендної плати становить - 46 300 грн. (в т. ч ПДВ ); - М.Хмельницький, вул.. Прибузька, 1/1, площа 63,1 м.кв. (АЗС та обладнання) розмір орендної плати становить -8 200 грн. (в т. ч ПДВ ), терміном на 11 місяців з правом пролонгації.

За актами приймання-передачі від 01.06.2006р. обєкти передані від ТОВ «КЛО»до ПП «Тракт».

Згідно акту приймання-передачі від 10.12.07р. суборендар достроково частково повернув, а орендар прийняв об'єкти за адресами: м. Хмельницький, пр. Миру, 63/2 , площа 196 м.кв., м. Хмельницький, пр. Миру, 102/1 площа 181,6 м.кв., м. Хмельницький, вул.. Прибузька, 1/1, площа 63,1 м.кв.

Згідно додаткової угоди № 5 від 10.12.07р. розмір орендної плати становить - 25 977 грн. (в т. ч ПДВ) та нарахування орендної плати за період з 01.01.2008р. по 29.02.2008р. здійснюється в березні 2008р. Додатковою угодою №6 від 31.03.2008р. сторонами визначено нарахування суборендної плати за березень-квітень 2008р. у травні 2008р.

Відповідно до акту виконаних робіт №ЦБКЬ-0000010 від 31.03.08р. по вказаному Договору надано ПП «Тракт»послуг оренди в сумі 43295,00 грн. за січень - лютий 2008р., які враховано в доходи у 1 кварталі 2008р.

Сума орендної плати за березень-квітень 2008р. врахована до валового доходу позивача за датою складання акта виконаних робіт №ЦБКЬ-0000015 від 01.05.2008р. у 2 кварталі 2008 року.

В акті перевірки зазначено, що за письмовим поясненням головного бухгалтера ОСОБА_1. від 30.09.2008р. нарахування послуг суборенди здійснювалось згідно умов договору № 256/КЛ-06 від 01.06.2006р. та додатків до нього.

Підпунктом 7.9.6. п.7.9 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що оподаткування операцій лізингу(оренди) здійснюється у такому порядку: передання майна в оперативний лізинг(оренду) не змінює податкових зобов'язань орендодавця та орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму валових доходів, а орендар збільшує суму валових витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування. У такому ж порядку здійснюється оподаткування операцій з оренди землі та приміщень.

Згідно п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валового доходу вважається дата , яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь яка з подій, що сталася раніше:

-або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів 9робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

-або дата відвантаження товарів, а для робіт( послуг) - дата фактичного надання результатів робіт(послуг) платником податку.

Результати робіт(послуг) оформлюються первинними документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, зокрема - акти виконаних робіт(послуг), складені відповідно до умов названого договору суборенди з урахуванням змін та доповнень до нього.

Таким чином, датою надання результатів послуг за даним договором суборенди є дата складання акту виконаних послуг, яка визначена таким договором та додатковими угодами до нього (щодо розміру орендної плати та терміну її нарахування).

Отже, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що позивачем належним чином нараховані валові доходи з операцій суборенди ПП «Тракт»за наслідками податкових періодів - 1 та 2 кварталу 2008р., в яких здійснене таке нарахування на підставі актів виконаних послуг від 31.03.2008р. та від 01.05.2008р. При цьому, висновки судової економічної експертизи №11953 від 25.12.2008 року документально та нормативно не підтвердили висновків відповідача про порушення щодо заниження податку на прибуток за 1 квартал 2008р. на суму 5412,00 грн.

Так, судом першої інстанції встановлено, що позивач (постачальник) відповідно до договору поставки нафтопродуктів № 300/КЛ-06 від 09.06.2006р. укладеним з ТОВ «КЛО-ОЙЛ»(покупець) поставив нафтопродукти згідно видаткових накладних за період з 01 по 24 травня 2007р.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами експертного дослідження та судового розгляду встановлено, що позивачем здійснено облік операцій поставки нафтопродуктів за договором №300/0-06 від 09.06.2006р. в обліковій картці по рахунку 361 станом на 24.05.2007р., де рахується заборгованість TOB «КЛО-ОЙЛ»в сумі 29894099,11 грн., та станом на 30.07.2007р. в сумі 42802415,71 грн. Позивачем у податковому обліку до валових доходів у 2 кварталі 2007р. включена вартість поставлених на TOB «КЛО-ОЙЛ»нафтопродуктів в сумі 24973934,54 грн. та в 3 кварталі 2007р. в сумі 39831631,2 грн. без врахування ПДВ.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено валовий дохід як загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Доходи у податковому обліку включаються до складу валових доходів по податку на прибуток за правилом першої події відповідно до пп.. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»або за датою зарахування коштів від покупця, або за датою відвантаження товарів.

Як часткову оплату товару, згідно додаткової угоди № 1 від 24.05.2007р. по договору поставки нафтопродуктів №300/КЛ-06 від 09.06.2006р. та актів приймання-передачі від 25.05.2007р. та від 31.07.2007р. позивачем отримано від TOB «КЛО-ОЙЛ»два прості векселі: АА0140022 від 25.05.2007р. номінальною вартістю 28 200 000,00 грн. з терміном погашення 24.05.2008 року та №АА 0140023 від 31.07.2007р. номінальною вартістю 40 600 000,00 грн. з терміном погашення 30.07.2008 року. Емітентом зазначених векселів є TOB „КЛО-ОЙЛ".

Відповідно до ст.4 Закону України „Про обіг векселів в Україні" від 05.04.2001 року № 2374-111 видавати векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлений товар, виконані роботи, надані послуги. Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Згідно ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондову біржу»вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобовязання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя 9векселедержателю).

Номінальна вартість отриманих векселів, відображених позивачем (векселедержателем) у бухгалтерському обліку як розрахункових документів за поставлені товари не включена до валових доходів, що відповідає вимогам пп.4.2.10 п.4.2 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яким визначено, що до складу валового доходу не включається номінальна вартість взятих на облік, але неоплачених (непогашених) цінних паперів, які засвідчують відносини позики, а також платіжних документів, емітованих (виданих) боржником на користь (на ім'я) платника податку як забезпечення або підтвердження заборгованості такого боржника перед таким платником податку (облігацій, ощадних сертифікатів, казначейських зобов'язань, векселів, боргових розписок, акредитивів, чеків, гарантій, банківських наказів та інших подібних платіжних документів).

В п.1.6. ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" зазначено, що товарами є матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення".

У випадку емісії та передачі векселів векселі не є товаром, тому їх передача векселедавцем та отримання векселедержателем до податкових наслідків не призводить і відповідно у податковому обліку не відображається.

Таким чином, колегія суддів погоджується, що векселі, які отримані позивачем від покупця, згідно з умовами договору поставки нафтопродуктів використовувались для оформлення погашення покупцем заборгованості за придбаний ним товар (нафтопродукти) не вважаються об'єктом купівлі-продажу, а виконують функцію розрахункових документів, якими засвідчувались відносини боргу.

Крім того, судом було встановлено, що позивачем зазначені векселі отримані в порядку часткової оплати за поставлені товари за вищеназваним договором поставки та актами приймання-передачі, що також зазначено в акті перевірки, що TOB «КЛО»від TOB «КЛО-ОЙЛ»були отримані векселі в оплату за ПММ по договору №300/КЛ-06 від 09.06.2006р. та продані TOB «КЛО-ОЙЛ»згідно договорів купівлі-продажу цінних паперів №119/КО-07 від 27.06.2007р. та № 06/ЦП-07 від 28.09.2007р., а також підтверджується експертним дослідженням, яким встановлено, що векселі № АА 0140022 від 25.05.07р. та № АА 0140023 від 31.07.07р. не придбавались ТОВ «КЛО»тому і витрати на їх придбання не можуть бути проведені ні в бухгалтерському, ні в податковому обліку.

Акти приймання-предачі векселів від 25.05.2007р. та від 31.07.2007р., що є додатками до договору поставки нафтопродуктів №300/КЛ-06 від 09.06.2006р., містять інформацію про те, що за вказаним договором Покупець (TOB „КЛО-ОЙЛ'1) передав, а Продавець (TOB „КЛО") прийняв прості векселі №АА0140022 від 25.05.2007р. номінальною вартістю 28 200 000,00 грн. та №АА 0140023 від 31.07.2007р. номінальною вартістю 40 600 000,00 грн.

Відповідно до ч.1, 2 ст.163, ч. 3 ст.165 Господарського Кодексу України від 16.01.2003 р. №436-1У, в Україні можуть випускатися, реалізовуватися та придбаватися цінні папери, а також перебувати в обігу пайові, боргові та інші цінні папери, в тому числі векселі, з якими можуть бути вчинені операції купівлі-продажу їх емітентами, власниками, торгівцями цінними паперами. Відповідно до п.1.6. ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" зазначено, що товарами є серед іншого і цінні папери.

Судом встановлено, що позивачем зазначені векселі продані їх емітенту TOB «КЛО-ОЙЛ»згідно договорів купівлі-продажу цінних паперів №І19/КО-07 від 27.06.2007р. та №06/ЦП-07 від 28.09.2007р., про передачу у власність останньому цінних паперів (векселів) з* дисконтом (за ціною 17000000,00 грн. та 23200000,00 грн.). Акти приймання-предачі векселів від 27.06.2007р. та від 28.09.2007р., що є додатками до договорів купівлі-продажу цінних паперів №119/КО-07 від 27.06.2007р. та №06/ЦП-07 від 28.09.2007р., містять інформацію про те, що за вказаними договорами Продавець (TOB „КЛО") передав, а Покупець (TOB „КЛО-ОЙЛ") прийняв прості векселі АА0140022 від 25.05.2007р. номінальною вартістю 28 200 000,00 грн. з дисконтом 11200000,00 грн. та АА 0140023 від 31.07.2007р. номінальною вартістю 40 600 000,00 грн. з дисконтом 17400000,00 грн.

В акті перевірки (арк.32) зазначено, що за письмовим поясненням головного бухгалтера ОСОБА_1. від 30.09.2008р. TOB «КЛО-ОЙЛ»в оплату заборгованості за відвантажені товари по договору №300/КЛ-06 від 09.06.2006р. перед TOB «КЛО»видав векселі А А0140022 від 25.05.2007р. та А А 0140023 від 31.07.2007р. по актам прийому-передачі. Ці векселі викуплені емітентом TOB «КЛО-ОЙЛ»згідно договорів купівлі-продажу цінних паперів №119/КО-07 від 27.06.2007р. та №06/ЦП-07 від 28.09.2007р.

Отже, матеріалами справи, експертним дослідженням підтверджується відображення позивачем у податковому обліку після вчинення таких операцій купівлі-продажу цінних паперів у 2 та 3 кварталі 2007 року шляхом збільшення валових доходів на ціну продажу векселів - в сумі 17 000 000,00грн. та в сумі 23 200 000,00 грн. відповідно, що відповідає вимогам п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», де до валового доходу включаються доходи від продажу цінних паперів, та віднесення у 2 та З кварталі 2007 року до валових витрат їх номінальної вартості - у сумі 28 200 000,00 грн. та 40 600 000,00 грн. відповідно, що відповідає п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.5.10 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Пунктом 5.1. ст. 5 Закону України №334/94-ВР від 28 грудня 1994 року визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У відповідності до пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3 - 5.7 ст. 5 Закону України N 334/94-ВР від 28 грудня 1994 року містять вичерпний перелік витрат, які не включаються до складу валових витрат. Даний перелік не містить будь-яких обмежень щодо віднесення номінальної вартості векселів до валових витрат.

Підпунктом 11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: - або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; - або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно договорів купівлі-продажу цінних паперів №119/КО-07 від 27.06.2007р. та №06/ЦП-07 від 28.09.2007р., та актів приймання-предачі векселів від 27.06.2007р. та від 28.09.2007р. першою подією є отримання товару покупцем від продавця.

Відповідно до п.5.10 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств»після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості . включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари(результати робіт, послуг) продавцю, платники податку - продавець та покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

Згідно з п.5.11 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств», установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Як вбачається, за результатом вчинених операцій TOB «КЛО-ОЙЛ»отримав прибуток у розмірі дисконту (різниці між номінальною вартістю та ціною викупу векселів) у 2 кварталі 2007р. у сумі 11 200 000,00 грн., та у 3 кварталі 2008р. у сумі 17 400 000,00 грн., який включив до об'єкту оподаткування податком на прибуток за ці періоди та подав відповідні декларації.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була також проведена виїзна планова перевірка третьої особи ТОВ «КЛО-ОЙЛ»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, про що складено акт перевірки від 17.03.08р. № 104/23-2/34275910, яким не встановлено будь-яких порушень щодо податкового обліку спірних операцій з відображення у складі валових доходів та валових витрат вартості придбаних нафтопродуктів за договором поставки № 300/КЛ-06 від 09.06.06р. у 2 та 3 кварталі 2007р. та операцій з векселями за договорами купівлі-продажу цінних паперів № 119/КО-07 від 27.06.07р. та № 06/ЦП-07 від 28.09.07р.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не підтверджено порушення позивачем п.5.2.1 п.5.2, та пп.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств», в якому зазначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Крім того, висновком судово-економічної експертизи №11953 від 25.12.2008 року встановлені в акті Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі за № 424/23-1/21563629 від 07.10.2008 року „Про результати виїзної планової перевірки TOB „КЛО" (код 21563629) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007р. по 31.03.2008р." порушення щодо заниження податку на прибуток документально та нормативно не підтвердились.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Також, відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що відповідачем зроблено не було.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок про протиправність дій відповідача, порушення ним Конституції та законів України.

Отже, судова колегія не вбачає правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Я.С. Мамчур

Судді: Л.О. Костюк

Т.І. Горбань

Ухвалу складено у повному обсязі 26.02.2010.