Ухвала суду № 80330155, 07.03.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/5039/19

н/п 1-кс/640/3395/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" березня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді Єфіменко Н.В.,

за участі секретаря Міжиріцької А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Київського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019220490000976 від 06.03.2019, за ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 190 КК України, -

встановив:

06 березня 2019р. до суду надійшло клопотання слідчого Олійник К.В., погоджене із прокурором Дзюбою І.О., про арешт майна, належного ОСОБА_2, вилученого 05.03.2019р. за адресою: м. Харків, вул. Тюрінська, 131, відділення «Делівері» №4.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначила, що Київським ВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019220490000976 від 06.03.2019, за ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 190 КК України з обставин того, що 05.03.2019 за адресою: м. Харків, вул. Тюрінська, 131 відділення № 4 «Делівери» невідома особа шляхом обману намагалась заволодіти майном, належним ОСОБА_2

05.03.2019р. під час огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Тюрінська, 131, відділення «Делівері» №4, вилучене майно, яке слідчий просить арештувати.

Слідчий до судового засідання не з’явився, подав заяву, у якій клопотання підтримав, просив його задовольнити, справу розглядати за своєї відсутності.

Власник майна ОСОБА_2, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до судового засідання не з’явився. Згідно копії заяви ОСОБА_2, наданої слідчим, власник не заперечує проти задоволення клопотання, просить справу розглядати за своєї відстуності.

Слідчий суддя, дослідивши документи та матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання, витяг з ЄРДР, доходить наступного:

З копій матеріалів кримінального провадження, доданих до клопотання вбачається, що Київським ВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019220490000976 від 06.03.2019, за ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 190 КК України з обставин того, що 05.03.2019 за адресою: м. Харків, вул. Тюрінська, 131 відділення № 4 «Делівери» невідома особа шляхом обману намагалась заволодіти майном, належним ОСОБА_2

05.03.2019р. під час огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Тюрінська, 131, відділення «Делівері» №4, вилучене майно, яке слідчий просить арештувати.

Відповідно до положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину…Завданням арешту майна є запобігання можливості приховування, знищення, використання, перетворення, пресування та відчуження майна. З метою забезпечення схоронності речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При тому, ст. 98 КПК України визначає, що речовими доказами є матеріальні об’єкти які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Згідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна в порядку п.1 ч.2 ст.170 КПК України, слідчий суддя повинен враховувати можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні.

Таким чином, вилучений транспортний засіб майно може містити на собі сліди кримінального правопорушення або інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому клопотання підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, за неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання не здійснюється.

Керуючись ст. ст.107, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, належне ОСОБА_2, вилучене 05.03.2019р. під час огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Тюрінська, 131, відділення «Делівері» №4: вантаж у картонній упаковці, обмотаний вантажними стрічками жовтого кольору, на упаковці маються два стікери один поверх одного з текстом: «Делівері НОМЕР_1 Полтава-транзит Миргород Полтавська область, далі текст не можливо прочитати». На іншому стікері мається надпис: «Делівері НОМЕР_2 Харків-транзит Харків 4 барабашова Полтава-транзит Делівері ТОВ 02.03.2019 Автозапчастини 001/001 ОСОБА_3 04.03.2019 1680003487001001213» поверх штрих коду. У середині упаковки: чохол для паска безпеки автомобіля ТМ «Спарко» в кількості 6 упаковок»; заглушка для імітації увімкненого паска безпеки автомобіля з маркеровкою «TYPE R» в кількості 10 упаковок; комплект декоративних дверних накладок по 2 упаковки на ВАЗ 2108, 2109-21099, 2115, ТМ «For»; накладка автомобільна ТМ «Elegant» 4 штуки в упаковці; рамка під номерний знак автомобіля універсальна ТМ «Epeed master» 10 упаковок; рамка під номерний знак автомобіля універсальна ТМ «Epeed master» полімерного матеріалу червоного кольору 4.

Зберігання арештованого майна здійснювати в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012р. «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов’язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення, а особами, відсутніми при проголошенні в той же строк з моменту отримання її копії.

Слідчий суддя: