Рішення № 80312839, 27.02.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2019 р. Справа№200/1109/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Буряк І.В.,

секретаря судового засідання Соколової С.О.,

за участю:

позивача: не з’явився

представник відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій у розмірі 6800 грн. за продаж слабоалкогольного напою особі, яка не досягла 18 років, -

ВСТАНОВИВ

Фізична особа підприємець ОСОБА_2 (надалі – позивач, ФОП ОСОБА_2Р.) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (надалі – відповідач, ГУ ДФС у Донецькій області) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних фінансових санкцій від 17.12.2018 № 000207/05-99-40-03/НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність спірного рішень, обгрунтовуючи це наступним.

Особа, що продала алкогольний напій – ОСОБА_3 ніколи не працювала у ФОП ОСОБА_2 як найманий працівник.

У складеному, відносно ОСОБА_3, адміністративному протоколі ГП 036648 за ч. 2 ст. 156 Кодексу про адміністративні правопорушення України (далі КУпАП) не зазначено кому проданий слабоалкогольний напій, який вік цієї особи, не вказано, що ОСОБА_3 є працівником даного магазину, не зазначено свідки цієї події.

05 жовтня 2018 року адміністративною комісією виконкому Урзуфської сільської ради не було прийнято рішення про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, а 09 січня 2019 року адміністративна комісія Маріупольської міської ради закрила провадження у справі, у зв'язку із закінченням терміну притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3

Проте відповідачем вказані обставини до уваги взяті не були.

Відсутність доведеної вини особи виключає можливість застосування заходів відповідальності.

Вказана позиція висловлена у постанові Верховного суду від 23 жовтня 2018 року справа № 803/1912/15.

Також позивач просила розглянути справу у порядку спрощеного провадження, у письмовому провадженні без участі представника позивача.

11 лютого 2019 року відповідач надав відзив на адміністративний позов, за змістом якого, посилаючись на ст.ст. 153, 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», ст. 111, 112, 113 Податкового кодексу України, вважає, що податковим органом правомірно, у спосіб та у межах, що передбачені вказаними статтями, прийнято спірне у справі рішення.

22 лютого 2019 року позивачем надано уточнення до адміністративного позову в частині викладення змісту частини 3 позовних вимог в редакції: «Стягнути на користь позивача ОСОБА_2 здійснені нею судові витрати на оплату судового збору в сумі 1921, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача – ГУ ДФС у Донецькій області.».

Також позивачем подано заяви про розгляд справи без участі позивача, у письмовому провадженні від 17.01.2019 та від 26.02.2019.

Представник відповідача у судовому засіданні від 27.02.2019 адміністративний позов не визнав та просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, з мотивів наведених у відзиві.

Суд, заслухавши надані пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_2 зареєстрована у якості фізичної особи-підприємця, РНОКПП НОМЕР_1, дата реєстрації: 07.12.1998, номер запису: 2 247 017 0000 001048, основний вид діяльності: Код КВЕД 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, місцезнаходження: 87455, Донецька обл., Мангушський район, село Урзуф, вул. Набережна, будинок 37, про що зазначено у відомостях з Єдиного державного реєстру, безоплатний доступ до яких забезпечується на підставі Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016р. № 1657/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 червня 2016р. за № 839/28969, та в копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 10.12.2018.

28 липня 2018 року за результатами перевірки стану дотримання вимог законодавства під час провадження діяльності, пов’язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів у ФОП ОСОБА_2 Мангушським ВП ЦВП ГУНП в Донецькій області складено протокол ГП 036648.

Вказаним протоколом встановлено, що ОСОБА_3 перебувала на своєму робочому місці, в магазині «Продукти» та здійснила продаж алкогольного напою, а саме «Бермікс» об’ємом 05 л., міцністю 2,5% особі, що не досягла 18 років, чим вчинила правопорушення передбачене ст. 156 КУпАП.

В матеріалах справи наявні пояснення ОСОБА_3 на ім'я Тво. начальника Центрального відділу поліції ГУ НП в Донецькій області підполковнику поліції ОСОБА_4, за змістом яких зазначено, що вона підміняла свою подругу, яка працює продавцем у магазині «Продукти», 28.07.2018, близько 6 год. до магазину зайшов хлопець, який взяв пляшку напою «BERMIX» та сплатив за нього 50 грн. однією купюрою. Сумнівів, що йому більше 18 років у неї не було, оскільки виглядав він значно старшим.

05 жовтня 2018 року відбулось засідання адміністративної комісії виконкому Урзуфської сільської ради щодо розгляду матеріалу про адміністративне правопорушення скоєне 29.07.2018 ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 156 КУпАП, відповідно протоколу Мангуського ВП ЦВП ГУНП в Донецькій області за результатами якого складено протокол засідання комісії

Вказаним протоколом зазначено, що на підставі голосування вирішено повернути матеріали про адміністративне порушення за ч. 2 ст. 156 КУпАП, скоєне 29.07.2018 ОСОБА_3 у зв’язку із тим, що розгляд данного матеріалу не належить до компетенції адміністративної комісії виконкому Урзуфської сільської ради відповідно до абзацу 6 ст. 276 КУпАП.

17 грудня 2018 року ГУ ДФС у Донецькій області прийнято рішенням про застосування штрафних фінансових санкцій № 000207/05-99-40-03/НОМЕР_1, яким на підставі адміністративного протоколу ГП 036648 Мангушського ВП ЦВП ГУНП в Донецькій області встановлено порушення п. 2 ч. 1 ст. 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», в зв’язку із чим на підставі абз. 10 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» вирішено застосувати фінансові санкції у вигляді штрафу до ФОП ОСОБА_2 у розмірі 6800,00 грн.

У матеріалах справи наявний трудовий договір від 11.01.2005 № 21, укладений між приватним підприємцем ОСОБА_2 (як роботодавцем) та ОСОБА_5 12.07.1984 р.н ., (як працівник) про укладення безстрокового трудового договору на виконання працівником певної роботи – реалізація товарів….

Відповідачем до матеріалів справи надано фотокопію паспорту ОСОБА_6, дата видачі 21.02.2018, дата народження 13.05.2003, серію та номер паспорту встановити неможливо через низьку якість фотокопії.

Вказаній неповнолітній особі, за позицією відповідача, продано алкогольний напій суб?єктом господарювання ФОП ОСОБА_2

Також у матеріалах справи наявна копія Ліцензії на здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами з терміном дії з 08.06.2018 до 08.06.2019, видана ФОП ОСОБА_2 Вказана ліцензія містить також інші відомості, які однак встановити не можливо через низьку якість фотокопії.

Разом із тим, питання наявності/відсутності ліцензії на право продажу алкогольних напоїв у позивача не є спірним у даній справі.

Надаючи правову оцінку рішенню про застосування фінансових санкцій від 17 грудня 2018 року №000207/05-99-40-03/НОМЕР_1, суд зазначає наступне

Спірні правовідносини виникли між сторонами стосовно законодавчої заборони на продаж неповнолітній особі алкогольного напою, а відтак врегульовані Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі – Закон № 481).

У преамбулі цього Закону вказано, що він визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 15-3 Закону забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18-ти років.

За правилами частини четвертої статті 15-3 зазначеного Закону продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.

У частині другій статті 17 Закону за порушення вимог статті 15-3 цього ж Закону законодавець передбачив застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 6800 грн.

Системний аналіз зазначених вище правових норм дає підстави для висновку про запровадження в імперативній формі заборони на продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18-ти років.

Частиною четвертою статті 15-3 зазначеного Закону продавця наділено правом отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, документи, які підтверджують вік такого покупця, а отже, ця вимога має спонукати суб'єкта господарювання дотримуватися відповідного рівня обачності, який би унеможливлював порушення чітко визначеної заборони продавати неповнолітній особі зазначену продукцію. Відсутність у продавця сумніву щодо віку покупця та продаж у зв'язку з цим забороненого товару неповнолітній особі не може бути підставою звільнення суб'єкта господарювання від відповідальності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 26 березня 2013 року №21-48а13.

Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 (далі Порядок № 790).

Пунктом 5 порядку № 790. Підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є:

акт перевірки додержання суб’єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов’язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства;

результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб’єкта господарювання, пов’язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб’єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

В рамках даної справи спірне рішення прийнято на підставі адміністративного протоколу ГП 036648 від 28.07.2018.

Порядок складання протоколу про адміністративні правопорушення затверджено Кодексом України про адміністративні правопорушення. (далі КУпАП)

Згідно частини другої статті 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Частиною першою статті 256 КУпАП встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Верховний суд у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі № 803/1912/15, зазначив: «Під час розгляду справи про скасування згаданої постанови, судом встановлено, як в протоколі, так і в постанові не зазначено кому саме продано слабоалкогольний напій, який вік цієї особи. Також, відповідачем не надано доказу того, що особа є працівником підприємства торгівлі, хоча суб'єктом правопорушення, передбаченого частиною другою статті 156 КУпАП є саме працівник торгівлі, а не будь-яка інша особа. Під час судового розгляду не було надано жодного доказу, що в магазині підприємця в с.Заріччя Ковельського району продаються слабоалкогольні напої, аналогічні тим, що виявлені у неповнолітньої особи».

У постанові Верховного суду від 23 жовтня 2018 року справа №813/192/16, також зазначено: «Суди попередніх інстанцій висновуючись на аналізі наведених норм, встановили відсутність належних і допустимих доказів в розумінні статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час ухвалення судових рішень судами попередніх інстанцій) щодо підтвердження факту продажу товару (пива) суб'єктом господарювання, яким є розрахунковий документ встановленої форми та змісту (касовий або товарний чек) з його обов'язковими реквізитами (найменування фізичної особи - підприємця та адреса торгової точки; ідентифікаційний код; кількість, ціна та назва товару; ціна за одиницю товару; форма і сума оплати; загальна сума придбаних товарів тощо), що свідчить про недоведеність складу правопорушень (протиправної дії), покладених в основу прийняття спірних рішень.

Відповідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом досліджено протокол ГП 036648 від 28.07.2018, з якого вбачається, що потерпілий не ідентифікований, свідки, поняті – відсутні, ОСОБА_3 зазначено як продавця магазину.

Надана фотокопія паспорту неповнолітньої особи не свідчить сама по собі, про факт продажу такій слабоалкогольного напою.

Розрахункового документу встановленої форми та змісту, що підтверджує факт продажу алкогольного напою ФОП ОСОБА_2 до матеріалів справи не надано.

Доказів, що проданий алкогольний напій наявний у асортименті товарів, продаж яких здійснює ФОП ОСОБА_2 у своєму магазині не надано.

Відповідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. (частина 1-2 ст. 77 КАС України).

Виходячи із встановлених обставин та наданих на їх підтвердження доказів, суд вважає, що податковим органом не доведено належними, допустимими, достовірними доказами обгрунтованість прийняття спірного у справі рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. (п.2 ч. 2 ст. 245 КАС України)

Таким чином, рішення про застосування штрафних фінансових санкцій від 17.12.2018 № 000207/05-99-40-03/НОМЕР_1 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Так як, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі, судові витрати зі сплаті судового збору, здійснені позивачем, у розмірі 1921,00 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (частина 1 статті 139 КАС України).

Керуючись пп. 15.5 Розділу VII Перехідних положень, статями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (87455, Донецька область, Мангушський район, с. Урзуф, вул. Набережна, буд.37; РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 144; ідентифікаційний код: 39406028) про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про застосування штрафних фінансових санкцій від 17.12.2018 № 000207/05-99-40-03/НОМЕР_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про застосування штрафних фінансових санкцій від 17.12.2018 № 000207/05-99-40-03/НОМЕР_1.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (87455, Донецька область, Мангушський район, с. Урзуф, вул. Набережна, буд.37; РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 144; ідентифікаційний код: 39406028) судовий збір, сплачений за подання позову у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев?ятсот двадцять одна) гривня.

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті, вступну та резолютивну частини рішення проголошено у судовому засіданні 27 лютого 2019 року, повний текст рішення виготовлений 07 березня 2019 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Буряк І. В.