Ухвала суду № 80283615, 22.02.2019, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/2331/19

У Х В А Л А

про направлення справи за підсудністю

22 лютого 2019 року місто Київ

Подільський районний суд м.Києва у складі судді Ларіонової Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «УкрСиббанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Саєнко Еліна Володимирівна, ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до районного суду з позовом, в якому просить: 1) визнати недійсним Договір факторингу від 13.02.2012 р. № 2, який був укладений між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект», в частині відступлення права вимоги за: договором про надання проживаючого кредиту № 11119520000 від 19.02.2007 р., договором поруки № 97141 від 19.02.2007 р.; 2) визнати недійсним договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки № 47751 від 13.02.2012 р., укладеним між ТОВ «Кей-колект» та ПАТ «УкрСиббанк».

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд вважає, що вищевказаний позов слід передати за підсудністю за таких підстав.

Як вбачається з позову, позивач звернувся за підсудністю до Подільського районного суду м.Києва за правилом загальної територіальної підсудності, встановленої ст.27 ч.2 ЦПК України - за місцем знаходження відповідачів (юридичних осіб).

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору між сторонами є встановлення факту недійсності договорів в частині відступлення прав, яким відступлено новому кредитору (ТОВ «Кей-колект»), зокрема і право вимоги за договором іпотеки, предметом якої є належна позивачу на праві власності квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1, що територіально відноситься до Святошинського району м.Києва.

Отже, вказаний спір в цій частині пов'язаний з правом на нерухоме майно.

Відповідно до ст.30 ч.1 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Пунктом 42 Постанови Пленуму ВССУ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 року № 3 суда дано роз'яснення, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Перелік позовів щодо нерухомого майна не є вичерпним.

Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» позови про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна та застосування наслідків недійсності пред'являються відповідно до частини першої статті 114 ЦПК за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Таким чином, виходячи з предмету позову в цій частині, він підлягає розгляду судом за правилом виключної підсудності (за місцезнаходженням квартири) - Святошинським районним судом м.Києва.

На вимоги в частині недійсності відступлення прав вимог за кредитним договором та договором поруки поширюються правила загальної територіальної підсудності, встановленої ст.27 ч.2 ЦПК України (за місцем знаходження юридичної особи).

Пунктом 41 постанови Пленуму ВССУ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 року № 3 судам роз'яснено, що у разі конкуренції правил підсудності наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосуватись правила виключної підсудності.

Таким чином, вищевказаний позов підлягає розгляду судом за правилом виключної підсудності (за місцезнаходженням квартири) - Святошинським районним судом м.Києва.

Тим самим, суд вважає безпідставним посилання позивача на те, що даний позов має розглядатись за загальними правилами територіальної підсудності, адже спір між сторонами виник, зокрема, і з приводу нерухомого майна та пов'язаний з правом позивача та відповідача на нерухоме майно, що знаходиться у Святошинському районі м.Києва.

А відтак, вищевказаний позов є не підсудним Подільському районному суду м.Києва, а є підсудним Святошинському районному суду м.Києва як суду за місцем знаходження нерухомого майна.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст.378 ч.1 ЦПК України).

Статтею 187 ч.9 ЦПК України, яка регулює питання відкриття провадження у справі, передбачено, що в разі встановлення судом того, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку, що матеріали позову (оскільки провадження у справі ще не відкрито) слід передати на розгляд до належного суду - Святошинського районного суду м.Києва, у зв'язку з непідсудністю даного позову Подільському районному суду м.Києва.

На підставі наведеного вище, керуючись ст.ст.30 ч.1, 31 ч.1 п.1, 187 ч.9, 258-260 ЦПК України, п.15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «УкрСиббанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Саєнко Еліна Володимирівна, ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним - передати на розгляд за підсудністю до Святошинського районного суду м.Києва.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду з подачею апеляційної скарги через Подільський районний суд м.Києва протягом 15 днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяН. М. Ларіонова