Рішення № 8028078, 17.02.2010, Печерський районний суд міста Києва

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 2-568/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2010 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Соколова О.М.,

при секретарі: Кухар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за первісним позовом публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №39 від 29 серпня 2008 року та зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства „Акціонерний банк „Київ” про визнання недійсним кредитного договору № 39 від 29 серпня 2008 року,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний банк „Київ” звернулось до суду з первісним позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №39 від 29 серпня 2008 року в розмірі 369454 доларів США 84 центи та судові витрати. Обґрунтовуючи свої вимоги вказує на те, що між ним та ОСОБА_2 29 серпня 2008 року було укладено кредитний договір №39 . Відповідач не виконує взятих на себе зобов`язань щодо вчасного повернення суми кредиту та плати за його користування (відсотків), що призвело до виникнення заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача.

17 грудня 2009 року під час проведення попереднього судового засідання представник відповідача подала до суду зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства „Акціонерний банк „Київ” про визнання недійсним кредитного договору № 39 від 29 серпня 2008 року. В обґрунтування своїх вимог зазначила, що спірний договір не відповідає вимогам закону, а саме ст. ст. 61, 65 Сімейного кодексу України, ст. 369 ЦК України, оскільки був укладений сторонами без згоди дружини ОСОБА_2, коли спірний договір передбачає отримання у спільне користування і розпорядження, в тому числі й дружини ОСОБА_2, грошові кошти, розмір яких значно перевищує десять неоподаткованих мінімумів доходів громадян. І більше того, спірний договір передбачає оплату послуги з надання цих коштів за рахунок спільного майна подружжя (заробітної плати тощо), розпорядження яким здійснюється також за згодою обох з подружжя.

1 лютого 2010 року в судовому засіданні представник публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ” подав до суду заяву про збільшення позовних вимог просив стягнути з ОСОБА_2 431096 доларів США 48 центів заборгованості за кредитним договором №39 від 29 серпня 2008 року та судові витрати.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити в повному обсязі, у задоволенні зустрічного позову просив відмовити.

Представник відповідача за первісним позовом проти його заперечила, просили відмовити у його задоволенні, при цьому підтримала зустрічний позов просила задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №39 від 29 серпня 2008 року підлягають задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства „Акціонерний банк „Київ” про визнання недійсним кредитного договору № 39 від 29 серпня 2008 року слід відмовити з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 29 серпня 2008 року, між публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Київ” та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 39 (а.с. 6-8). Згідно умов договору, ОСОБА_2 було видано кредит у розмірі 325000 доларів США, із розрахунку 15 % річних, з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом 27 серпня 2009 року, що підтверджується випискою по особовому рахунку (а.с. 11-16). У звязку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобовязань виникла заборгованість за користування кредитом, яка станом на 01 лютого 2010 року становила 431096 доларів США 48 центів, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором (а.с. 92-95).

Згідно п.5.1 кредитного договору № 39, від 29 серпня 2008 року у випадку недотримання позичальником строків погашення кредиту та/або нарахованих відсотків за користування кредитом, позичальник сплачує кредитодавцю пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Частина 1 ст. 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредити) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобовязання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Оскільки в судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що відповідачем порушено передбачений договором порядок погашення заборгованості, то первісний позов підлягає задоволенню в межах заявлених позивачем вимог, тобто в сумі 431096 доларів США 48 центів.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав і за наслідками, передбаченими законом.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обґрунтовуючи зустрічний позов, представник ОСОБА_2 посилається на те, що спірний договір не відповідає вимогам закону, оскільки був укладений без згоди дружини ОСОБА_2 з посиланням на ст. 65 СК України, згідно якої визначено, що для укладення одним із подружжя договорів які потребують нотаріального посвідчення і державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Однак застосовуючи до правовідносин сторін вказану правову норму, представник ОСОБА_2, не звернула уваги на те, що вони регулюють відносини, які стосуються розпорядженням майном, що є в спільній сумісній власності подружжя, і не стосуються права одного з подружжя на укладення цивільно-правових угод щодо набуття майна, зокрема на отримання кредиту, оскільки кредитний договір є угодою про отримання у власність грошових коштів і не створює обовязків для другого із подружжя, а лише для ОСОБА_2, як сторони договору (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

До того ж, представником ОСОБА_2, в судовому засіданні не було надано належних доказів, які б підтверджували факт ненадання згоди дружини позивача за зустрічним позовом на отримання кредиту.

Крім того, в матеріалах справи міститься довідка про доходи видана ОСОБА_3 (а.с.71), яка є дружиною ОСОБА_2 (а.с.82,83). Вказана довідка також ставить під сумнів, доводи представника ОСОБА_2 стосовно відсутності згоди дружини на отримання ОСОБА_2 кредитних коштів.

Також суд вважає помилковим посилання представника ОСОБА_2 викладених в письмових запереченнях на первісний позов, відносно того, що публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний банк „Київ” надавши ОСОБА_2 кредит в доларах США, а також зобовязання останнього здійснювати платежі по погашенню кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у доларах США є порушенням чинного законодавства України. Так на момент укладення кредитного договору № 39 від 29 серпня 2008 року, не існувало заборони ОСОБА_2 взяти кредитні кошти в іншій валюті, в гривні.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства „Акціонерний банк „Київ” про визнання недійсним кредитного договору № 39 від 29 серпня 2008 року слід відмовити.

Враховуючи, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ” за первісним позовом підлягають задоволенню, відповідно до ст. 88 ЦПКУкраїни, судові витрати понесені позивачем по сплаті судового збору в сумі 1700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. 00 коп. підлягають стягненню з відповідача..

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 612, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60‚ 88, 169, 212, 213, 214, 215, 223 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства „Акціонерний банк „Київ” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №39 від 29 серпня 2008 року задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства „Акціонерний банк „Київ” код ЄДРПОУ 14371869, МФО 321024 431096 (чотириста тридцять одну тисячу девяносто шість) доларів США 48 центів, що станом на 17 лютого 2010 року, згідно офіційного курсу НБУ (100 Доларів США 800 грн.24 коп.) становить 3449806(три мільйони чотириста сорок девять тисяч вісімсот шість) грн. 47 коп. заборгованості за кредитним договором № 39 від 29 серпня 2008 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства „Акціонерний банк „Київ” код ЄДРПОУ 14371869, МФО 321024 1700 (одну тисячу сімсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства „Акціонерний банк „Київ” код ЄДРПОУ 14371869, МФО 321024 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. витрат з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства „Акціонерний банк „Київ” про визнання недійсним кредитного договору № 39 від 29 серпня 2008 року відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.М. Соколов