Рішення № 80248138, 01.02.2019, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №204/13105/18

Провадження №2/200/1846/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2019 року суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Єлісєєва Т.Ю. розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з вказаним позовом. В позові посилається на те, що 20.02.2018 року сталася ДТП за участю автомобіля під керуванням ОСОБА_2, який застрахований в ПАТ «СК «ЮНІВЕС», та автомобіля під керуванням ОСОБА_3, який є чоловіком позивача та власником автомобіля. В результаті ДТП позивач, як пасажир, отримала тілесні ушкодження, а автомобіль, яким керував ОСОБА_3, отримав значні механічні пошкодження.

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.03.2018 року ОСОБА_2 визнана винною у вчиненні даного ДТП.

З метою визначення розміру матеріальної шкоди позивач звернувся до судового експерта-автотоварознавця та висновком якого вартість матеріального збитку власнику автомобіля складає 59221,72 грн. без урахування втрати товарної вартості, а з урахуванням ВТВ 78067,75 грн. Таким чином ВТВ складає 18846,03 грн. Втрати за складання даного висновку склали 2000 грн.

З метою отримання страхового відшкодування позивач звернулась із відповідною заявою та певним пакетом документів, включаючи висновок експерта, до ПАТ «СК «ЮНІВЕС», на що ПАТ «СК «ЮНІВЕС» виплатило позивачеві страхове відшкодування в розмірі 29798,18, без урахування ПДВ, а згодом доплатила ще 6925,64 грн. Таким чином, різниця матеріальної шкоди, яка не покрита страховою компанією, становить 22497,90 грн.

Окрім цього, страхова компанія повинна виплатити позивачеві матеріальні збитки за послуги стоянки 120 грн. та евакуатора в розмірі 1000 грн., пеню в розмірі 918,18 грн. та 3 % річних в розмірі 79,59 грн., а всього 24615,67 грн. Також позивач, внаслідок ДТП, отримала тілесні ушкодження та вартість її лікування склала 868,70 грн., шкода, пов’язана з тимчасовою втратою працездатності в розмірі 868,70 грн., моральну шкоду в розмірі 86,87 грн., пеню в розмірі 132,09 грн., 77,55 грн. 3%річних за шкоду, заподіяну здоров’ю та витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн.

Всього з ПАТ «СК «ЮНІВЕС» позивач просить стягнути 28583,58 грн.

З відповідача ОСОБА_2 позивач просить стягнути матеріальні збитки в сумі 22194, 03 грн. та моральну шкоду в розмірі 18615 грн.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.08.2018 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження в порядку спрощеного провадження.

Відповідачеві ОСОБА_2 було запропоновано надати відзив на позов, але від нього відзиву на позов не надано. Заяв чи клопотань від нього до суду не надходило.

28.12.2018 року представником ПрАТ СК «ЮНІВЕС» надав відзив на позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що СК виплатила страхове відшкодування потерпілому в повному обсязі.

30.01.2019 року позивач надала відповідь на відзив.

Дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.02.2018 року сталася ДТП за участю автомобіля під керуванням ОСОБА_2, який застрахований в ПАТ «СК «ЮНІВЕС», та автомобіля під керуванням ОСОБА_3, який є чоловіком позивача та власником автомобіля. В результаті ДТП позивач, як пасажир, отримала тілесні ушкодження, а автомобіль, яким керував ОСОБА_3, отримав значні механічні пошкодження.

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.03.2018 року ОСОБА_2 визнана винною у вчиненні даного ДТП.

З метою визначення розміру матеріальної шкоди позивач звернувся до судового експерта-автотоварознавця та висновком якого вартість матеріального збитку власнику автомобіля складає 59221,72 грн. без урахування втрати товарної вартості, а з урахуванням ВТВ 78067,75 грн. Таким чином ВТВ складає 18846,03 грн. Втрати за складання даного висновку склали 2000 грн.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує встановленим у цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

З матеріалів справи вбачається, о позивачем отримано суму страхового відшкодування від ПрАТ «СК «ЮВІНЕС» в розмірі 36 723,82 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №52843від 23.04.2018 року та № 27720 від 26.06.2018 року, що також включає в себе матеріальні збитки за послуги стоянки 120 грн. та евакуатора в розмірі 1000 грн.

Також суд відмовляє у задоволенні позову в часині стягненні з ПрАТ «СК «ЮВІНЕС», пеню в розмірі 918,18 грн., оскільки з боку відповідача не було порушено строків випалити страхового відшкодування, та 3 % річних в розмірі 79,59 грн., а всього 24615,67 грн. витрат на лікування склала 868,70 грн., шкода, пов’язана з тимчасовою втратою працездатності в розмірі 868,70 грн., моральну шкоду в розмірі 86,87 грн., пеню в розмірі 132,09 грн., 77,55 грн. 3%річних за шкоду, заподіяну здоров’ю та витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн., оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних вимог.

Отже, суд приходить, що позовні вимоги в частині стягнення з ПрАТ «СК «ЮВІНЕС» суми матеріального збитку задоволенню не підлягає, тому суд відмовляє позивачу у задоволенні позову в цій частині.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача шуліки А.В. матеріальні збитки в сумі 22194, 03 грн. та моральну шкоду в розмірі 18615 грн, суд приходить до наступного.

Позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 матеріальні збитки у розмірі 22 194,03 грн, яка складається з: 18 846,03 грн – втрати товарної вартості КТЗ; 2000 грн – витрати на складання авто товарознавчого дослідження; 348,00 грн – витрати по оплаті діагностики КТЗ та 2000 грн – витрати на правову допомогу.

Згідно зі статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Як роз’яснено у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.03.1992 року, шкода, завдана особі або майну, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній зв'язок та є вина зазначеної особи, або коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно з ч.2 ст. 1187 ЦК України, яка узгоджується з п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.03.1992 року, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої особою, що застрахувала свою цивільну відповідальність, шкоди, ця особа зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Положення зазначеної статті кореспондується із п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки»,відповідно до якого при відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, враховуючи викладене, суд уважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача майнову шкоду, що пов’язана з відновлювальним ремонтом автомобіля, у розмірі різниці між витратами позивача на відновлювальний ремонт автомобіля та виплаченим йому страховим відшкодуванням, а саме у розмірі 22 497,90 грн.

Що стосується вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 200 грн. витрат на оплату послуг експерта авто товарознавця та 348 грн втрат по по оплаті за діагностику КТЗ, то в цій частині позов підлягає задоволенню, в розумінні положень ст.ст. 1166,1187 ЦК України.

Право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред'явити майнові вимоги до страхової компанії (правова позиція Верховного Суду України у справі № 6-2808 цс15 від 20 січня 2016 року).

Щодо позовних вимог, в частині стягнення з відповідача моральної шкоди, у розмірі 18 615 грн, суд зазначає наступне.

Згідно п. 3Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»,під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до ч. 1ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Пункт 3 ч. 2ст. 23 ЦК України передбачає, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала, у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Частиною 3 ст. 23ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд погоджується із доводами позивача, що внаслідок пошкодження транспортного засобу, він зазнав страждання та стрес. Крім того, втративши можливість вільно користуватися своїм транспортним засобом, позивач змушений був витрачати час та кошти для пересування на роботу, на поїздки на СТО, до страхової компанії, експертів, до інших органів з метою визначення вартості відновлювальних робіт, що спричинило ряд незручностей та проблем, марно згаяного часу, який міг би бути витрачений на сім’ю та роботу.

Враховуючи вказані обставини, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд частково задовольняє вимогу про стягнення моральної шкоди з відповідача, у розмірі 4000 грн.

Щодо решти позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на оплату послуг правової допомоги у розмірі 2000 грн., суд вважає за необхідне відмовити, оскільки жодного доказу на підтвердження цього суду не надано.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 265, 354, 355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, 49000, АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2, 52064, Дніпропетровська обл., с.Сурсько – Литовське, вул.Шевченка, 9) різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у розмірі 22 497,90 грн, витрати по оплаті послуг експерта авто товарознавця – 2000 грн, витрати по оплаті діагностики КТЗ – 348 грн, моральну шкоду у розмірі 4000 грн, судовий збір у розмірі 1409,60 грн, а всього 30 255,50 грн.

В решті позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено сторонами шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду або через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Суддя Т.Ю. Єлісєєва