Постанова № 8016613, 17.02.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2010 року Справа №2а-7447/09-1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Запотічного І.І., при секретарі судового засідання Жарській І.М розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові адміністративний позов Дочірнього підприємства «Стахема Львів-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

ДП “Стахема Львів-Сервіс” словацького товариства з обмеженою відповідальністю «Стахема ІНТ» звернулося в суд з позовом до ДПІ у Франківському районі м. Львова, та просить, з підстав наведених у ньому, визнати недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова №144/10/23-219 від 08.01.2009 р.; № 0000013500/1 від 27.03.2009 р., № 0000013500/4 від 21.05.2009 р., № 0000013500/2 від 10.08.2009 р. та № 0000013500/3 від 27.10.2009 р., якими позивачу визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість в розмірі 600303,00 грн., з яких 400202,00 грн. за основним платежем та 200101,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Крім цього позивачем, 09.02.2010 року, додатково в обґрунтування позовних вимог подано суду письмові пояснення до позову.

В судових засіданнях представник позивача Жук У.Т. позов підтримала з мотивів, зазначених у адміністративному позові, письмових поясненнях до позовної заяви.

Зокрема зазначила, що оспорювані податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі акту перевірки № 4049/23-2/30823126 від 03.12.2008 р. “Про результати планової виїзної перевірки ДП “Стахема Львів-Сервіс” словацького ТзОВ “Стахема ІНТ” код ЄДРПОУ 30823126 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 р. по 01.07.2008 р.”, відповідно до якого відповідач безпідставно вважає не нарахованими суми ПДВ на вартість транспортних послуг, наданих нерезидентами ДП “Стахема Львів-Сервіс” на митній території України. Посилається на те, що в акті перевірки не вказано норми закону, які б зобовязували позивача проводити такі нарахування, і що така норма взагалі відсутня. Просила позов задовольнити.

ДПІ у Франківському районі м. Львова з підстав викладених в запереченні на позовну заяву просить відмовити в позові.

Представник відповідача Чабан О.С. проти позову заперечив з мотивів, зазначених у запереченні на позовну заяву. Зокрема, ствердив, що позивач є відповідальним за нарахування, утримання та сплату податку на додану вартість, оскільки ні представництв, ні інших уповноважених нерезидентами осіб, які надавали позивачеві транспортні послуги, на території України не зареєстровано. Просить у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

ДПІ у Франківському районі м. Львова з 30.10.2008 р. по 26.11.2008 р. проведено планову виїзну перевірку позивача. За результатами перевірки було складено акт від 03.12.2008 р. №4049/23-2/30823126 “Про результати планової виїзної перевірки ДП “Стахема Львів-Сервіс” словацького ТзОВ “Стахема ІНТ”, код за ЄДРПОУ 30823126 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.06 по 01.07.08 року ”. Згідно акту перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем абз. 2 п. 4.3. ст.4 та п. 7.3.6. п.7.3 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 400202 грн., у т.ч. за 2006 р.: квітень 13581 грн., травень 19668 грн., червень 14267 грн., липень 11527 грн., серпень 11650 грн., вересень 7655 грн., жовтень 12990 грн., листопад 12143 грн., грудень 12488 грн.; за 2007 р.: січень 6692 грн., лютий 14607 грн., березень 11375 грн., квітень 13887 грн., травень 13905 грн., червень 14982 грн., липень 11767 грн., серпень 15202 грн., вересень 17560 грн., жовтень 18031 грн., листопад 14886 грн., грудень 16087 грн.; 2008 р.: січень 12536 грн., лютий 22651 грн., березень 17135 грн., квітень 23223 грн., травень 19743 грн., червень 19964 грн..

На підставі вказаного акту відповідачем були винесене оспорюване податкове повідомлення рішення №144/10/23-219 від 08.01.2009 р., яким позивачу донараховано 600303,00 грн. податку на додану вартість, з яких 400202,00 грн. за основним платежем, 200101,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. За наслідками адміністративного оскарження відповідачем були винесенні податкові повідомлення-рішення №0000013500/1 від 27.03.2009 р.; №0000013500/2 від 10.08.2009 р.; №0000013500/3 від 27.10.2009 р.; №0000013500/4 від 21.05.2009 р. про донарахування позивачу зобовязання з податку на додану вартість в сумі 600303,00 грн., з яких 400202,00 грн. за основним платежем, 200101,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями .

Зі змісту акту вбачається, що причиною донарахувань сум податку був висновок відповідача про те, що позивачем не нараховано, не включено до складу податкового зобовязання та не відображено по коду рядка 7 декларацій з податку на додану вартість суми податку на додану вартість на транспортні послуги, які надавались нерезидентами, а саме фірмами “LS Slovaktrans.s.r.o.” та “Stahema INT.s.r.o.” на митній території України згідно рахунків фактур.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (замовник) та нерезидентом “LS Slovaktrans.s.r.o.” (виконавець) були укладені договори №2006/01/09 m від 01.09.2006 р., №2007/01/01 m від 01.01.2007 р., №2008/01/01 m від 01.01.2008 р., якими визначались відносини сторін при організації і виконанні перевезень вантажів, а також при розрахунках за перевезення вантажів і наданні послуг виконавцем замовнику. Аналогічні відносини існували між позивачем та “Stahema INT.s.r.o.”. З матеріалів справи вбачається, що договори виконувались сторонами, що підтверджується, зокрема, актами здавання приймання наданих транспортних послуг, вантажними митними деклараціями, платіжними дорученнями в іноземній валюті. Відповідач ці обставини не заперечував, доказів зворотнього суду не надав.

З матеріалів справи вбачається та представниками сторін не заперечувалось, що позивач не нараховував на вартість зазначених послуг суми податку на додану вартість.

Згідно із п. 3.1.1. Закону України «Про податок на додану вартість», об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю). При цьому, відповідно до пп. «а» п. 6.5. цього Закону, місцем поставки послуг вважається, за винятками, визначеними у підпунктах "в", "д" - "е" цього підпункту, - місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку, а у разі якщо така послуга надається нерезидентом - місце розташування його представництва, а за відсутності такого - місце розташування резидента, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а за відсутності такого - місце фактичного розташування покупця (отримувача), який у цьому випадку виступає податковим агентом такого нерезидента. При цьому посилання на пп. “г” п. 6.5. вказаного Закону не заслуговує на увагу, оскільки такий не стосується спірних відносин. Згідно із вказаним підпунктом, послуги вважаються наданими у місці, де фактично надаються послуги у сфері, лише, зокрема, діяльності, допоміжній транспортній, такій як навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види робіт (включаючи страхування). Однак, жодних доказів належності до таких тих послуг, які надавались у даному випадку нерезидентами, суду не надано і з матеріалів справи такого не вбачається.

Згідно із п. 7.4. Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Згідно із п. 7.3.6. вказаного Закону, датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

При цьому, у відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо та своєчасно.

Керуючись ст.ст.17-18,49,51,158,160-163,167 КАС України, суд -

Постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова №144/10/23-219 від 08.01.2009 р.; №0000013500/1 від 27.03.2009 р., №0000013500/4 від 21.05.2009 р., №0000013500/2 від 10.08.2009 р.; №0000013500/3 від 27.10.2009 р..

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 23.02.2010р.

Суддя Запотічний І.І.

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частина)

17 лютого 2010 року Справа №2а-7447/09-1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Запотічного І.І., при секретарі судового засідання Жарській І.М розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові адміністративний позов Дочірнього підприємства «Стахема Львів-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

Виготовлення мотивувальної частини постанови відкласти на 5 днів, тому відповідно до вимог ст.ст. 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України судом вирішено проголосити вступну та резолютивну частини постанови суду, а з мотивувальною частиною постанови особи, які беруть участь у справі зможуть ознайомитись 23.02.2010 р.

Керуючись ст.ст.17-18,49,51,158,160-163,167 КАС України, суд -

Постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова №144/10/23-219 від 08.01.2009 р.; №0000013500/1 від 27.03.2009 р., №0000013500/4 від 21.05.2009 р., №0000013500/2 від 10.08.2009 р.; №0000013500/3 від 27.10.2009 р..

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Запотічний І.І.