Ухвала суду № 80164872, 28.02.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/14087/13-ц

У Х В А Л А

про розгляд заяви про перегляд заочного рішення

28.02.2019 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі :

судді Бенца К.К.

при секретарі – Вереш А.В.

за участю представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород заяву відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду від 24 вересня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «КРИСТАЛБАНК» до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду перебувала цивільна справа за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «КРИСТАЛБАНК» до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням судді Ужгородського міськрайонного суду Шепетко І.О. від 24 вересня 2018 року, ухваленим у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «КРИСТАЛБАНК» до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позовні вимоги позивача задоволені частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням 04.12.2018 року на адресу суду надійшла заява від відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду від 24 вересня 2018 року.

07.12.2018 року на адресу суду надійшла заява від відповідача ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду від 24 вересня 2018 року.

Окрім того, разом із заявою про перегляд заочного рішення суду відповідачі звернулися із вимогами про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, покликаючись на те, що про наявність рішення відповідачі дізналися після винесення рішення по справі від інших сторін.

ОСОБА_1 посилаєтья на те, що рішення суду від 24.09.2018 року прийнято без його участі. Вважає, що вказане рішення підлягає перегляду виходячи з того, що він не був повідомлений належним чином про дату та час судових засідань. Про наявність рішення суду йому стало відомо тільки 24 вересня 2018 від інших сторін по справі. Договора поруки не підписував.

ОСОБА_3 посилаєтья на те, що рішення суду від 24.09.2018 року прийнято без його участі. Вважає, що вказане рішення підлягає перегляду виходячи з того, що він не був повідомлений належним чином про дату та час судових засідань. Також вказує, що за адресою, вказаною в в позовній заяві не проживає. Про наявність рішення суду йому стало відомо тільки 24 вересня 2018 від інших сторін по справі. Вважає, що договор поруки укладений між позивачем та ним є припиненим.

Представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 в судовому засіданні просив задовольнити вимоги заяви та переглянути заочне рішення від 24.09.2018 року з підстав та мотивів викладених у заяві.

Відповідач ОСОБА_3 на розгляд заяви про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду від 24 вересня 2018 року не з’явився.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду заяву про розгляд заяви про перегляд заочного рішення у його відсутності та врахувати відзив на заяву , згідно якого просить відмовити ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у задоволенні заяви.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Провадження у даній справі було відкрито в порядку Цивільного процессуального Кодексу України, що діяв до 15 грудня 2017 року.

У зв'язку з набранням чинності з 15 грудня 2017 року Закону України «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України», згідно Перехідних положень цього Кодексу, справи провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином розгляд даної цивільної справи здійснюється за правилами Цивільного процесуального кодексу України, які діють з 15 грудня 2017 року.

У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (ч.3, ч. 4 ст. 287 ЦПК України).

У відповідності з ч.1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідач відповідно до вимог ст. 288 ЦПК України повинен був довести дві обставини - що він не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду у загальному порядку.За відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 неодноразово належним чином був повідомлений про слухання справи, що стверджується зворотнім повідомленням яке повернулося на адресу суду з відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання» за № 8800022956871; зворотнім повідомленням яке повернулося на адресу суду з відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання» за № 8800000377134. Отже, відповідач ОСОБА_1 неодноразово повідомлявся про час та місце розгляду справи шляхом надіслання повістки.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_3 неодноразово належним чином був повідомлений про слухання справи, що стверджується зворотнім повідомленням яке повернулося на адресу суду з відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання» за № 8800022956880; зворотнім повідомленням яке повернулося на адресу суду з відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання» за № 8800000084951; зворотнім повідомленням яке повернулося на адресу суду з відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання» за № 8800000377126. Отже, відповідач ОСОБА_3 неодноразово повідомлявся про час та місце розгляду справи шляхом надіслання повістки за адресою реєстрації.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з’явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, за зареєстрованим місцем проживання у відповідності до приписів ЦПК.

Відповідно ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобовязані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не зявилися в судове засідання без поважних причин.

Таким чином на переконання суду, відсутні поважні причини щодо неявки ОСОБА_1, ОСОБА_3 в судове засідання та не повідомлення про причини неявки, а також не подання відзиву на позовну заяву з поважних причин .

Водночас, суд звертає увагу на те, що відповідачі при поданні заяви про перегляд заочного рішення не надали доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, і не були враховані судом при винесенні спірного заочного рішення суду.

Зважаючи на викладене суд не має законних підстав для скасування заочного рішення.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 287 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що заяву про перегляд заочного рішення суду слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 280- 289 ЦПК України, суд –

постановив:

Заяву ОСОБА_3, ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду від 24 вересня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «КРИСТАЛБАНК» до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає, однак відповідач вправі оскаржити заочне рішення суду в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_5