Рішення № 80160598, 28.02.2019, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2-а/537/12/2019

Справа № 440/3590/18

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.02.2019 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Маханькова О.В.,

за участю секретаря судового засідання Скічко Н.В.,

представника позивача – адвокат ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи ТОВ «Житлорембудсервіс» - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в залі Крюківського районного суду м Кременчука Полтавської області адміністративний позов ОСОБА_4 до Управління Держпраці у Полтавській області в особі головного державного інспектора Болук Ігоря Григоровича, третьої особи ТОВ «Житлорембудсервіс» про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернувся до Крюківського районного суду з адміністративним позовом, де просить винести рішення, яким визнати дій суб’єкта владних повноважень протиправними та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № ПО 53.05/254-24(Ш) від 01.10.2018 року про накладення адміністративного стягнення на нього штрафу у розмірі 510 (п’ятсот десять) гривень 00коп., складену Управлінням Держпраці у Полтавській області в особі головного державного інспектора Болук Ігоря Григоровича.

На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_4 повідомив, що позаплановою перевіркою Управління Держпраці у Полтавській області встановлено порушення ОСОБА_4 вимог п. 2.26 розділу V Правил охорони праці під час роботи з інструментами та пристроями НПАОП 0.00-1.71-13, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 25.02.2014 року за № 327/25104 в день настання нещасного випадку з водієм 2 класу ОСОБА_5 в автомобілі НОМЕР_1, разом зберігалися балони з газами (киснем та ацетиленом).

В судовому засіданні 28.02.2019 року позивач ОСОБА_4. не з*явився, направив клопотання про розгляд справи без його участі, пояснив, що не вчиняв даного правопорушення, правил охорони праці під час роботи з інструментами та пристроями не порушував , прохав суд задовольнити позов.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та повідомив суду, що відповідач ОСОБА_4 не вчиняв даного правопорушення, по факту гибелі працівника до ЄДРДР внесені відомості, до цього часу триває слідство, прохав суд задовольнити позов.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомила,що за результатами позапланової перевірки встановлено порушення ОСОБА_4 вимог п.2.26 розділу 5 Правил охорони праці під час роботи з інструментами та пристроями НПАОП 0.00-1.71-13 , а саме в день настання нещасного випадку з водієм 2 класу ОСОБА_5 в автомобілі НОМЕР_1, разом зберігалися балони з газами (киснем та ацетиленом). Приписом про усунення виявлених порушень від 27.09.2018року надано час для усунення виявлених недоліків до 27.10.2018року. Вважають, що ОСОБА_4 як особа, будучи відповідальною особою за безпечну експлуатацію посудин, що працюють під тиском, не забезпечив та не виконав вимог Правил охорони праці під час роботи з інструментами та пристроями НПАОП 0.00-1.71-13 під час виконання покладених на нього обов*язків, чим порушив вимоги законодавчих та інших нормативних актів з безпечного ведення робіт у галузях промисловості та інших нормативних актів та вчинив правопорушення передбачене ст.93 КУпАП. Прохали суд відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник третьої особи ТОВ «Житлорембудсервіс» повідомила, що дійсно ОСОБА_4 працює в ТОВ «Житлорембудсервіс» на посаді начальника виробничо-диспетчерської служби з 2016року. За наслідками нещасного випадку було внесено відомості до ЄДРДР за ч.1 ст.271 КК України та розпочато досудове розслідування. На підприємстві проведена позапланова перевірка представником Держпраці у Полтавській області. За результатами перевірки ОСОБА_4 Визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності на накладений штраф. З даним рішенням повністю не згодні, вину ОСОБА_4 не встановлено, рішення базується на припущеннях, двічі притягати до відповідальності відповідно до закону не можливо. Прохали суд задовольнити позов.

Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи, вивчивши матеріали справи, дослідивши і проаналізувавши представлені докази, встановив наступне:

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як зазначив Пленум Вищого адміністративного суду України у п.1 ОСОБА_4 від «06» березня 2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.

За правилами ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стаття 62 Конституції України встановлює призумцію невинуватості, відповідно до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

В судовому засіданні встановлено, що 01 жовтня 2018 року, головним державним інспектором Управління Держпраці у Полтавській області Болук Ігорем Григоровичем, розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі акту перевірки суб’єкта господарювання від 27 вересня 2018 року № 53.05/254-23(А) щодо порушень начальником виробничо-диспетчерської служби ТОВ “Житлорембудсервіс”ОСОБА_4, ідентифікаційний код НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації : Полтавська область, м. Кременчук, 50 річчя СРСРАДРЕСА_1,було винесено Постанову № 53.05/254-24(Ш) від 01.10.2018 року (далі Постанова), якою накладено на ОСОБА_4 штрафу у розмірі 510 грн. 00 коп. (п’ятсот десять) гривень.

У вказаній Постанові зазначено, що перевіркою встановлено порушення ОСОБА_4 вимог п. 2.26 розділу V Правил охорони праці під час роботи з інструментами та пристроями НПАОП 0.00-1.71-13, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 25.02.2014 року за № 327/25104 в день настання нещасного випадку з водієм 2 класу ОСОБА_5 в автомобілі НОМЕР_1, разом зберігалися балони з газами (киснем та ацетиленом).

Приписом про усунення виявлених порушень № 53.05/254-23(П) від 27.09.2018 року надано час для усунення виявлених недоліків до 27.10.2018 року.

ОСОБА_4 працює в ТОВ “Житлорембудсервіс” на посаді начальника виробничо-диспетчерської служби з 2016 року.

14 вересня 2018 року внаслідок вибуху автомобіля НОМЕР_1, загинув працівник підприємства ОСОБА_5, який працював на посаді водія.

За наслідком вибуху та загибелі працівника відомості було внесено до ЄРДР за ч. 1 ст. 271 КК України та розпочато досудове розслідування.

Причини вибуху та винні особи на даний час органами досудового розслідування не встановлені.

Відповідно до наказу №81-АГ від 31.10.2017року «Про закріплення та використання автотранспорту за виробничо-диспетчерською службою ТОВ «Житлорембудсервис» автомобіль НОМЕР_1 закріплений та використовується за водієм ОСОБА_6, а не за водієм ОСОБА_5, який загинув.

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_4 виконано всі вимоги законодавства про охорону праці та безпеку на підприємстві серед підлеглих осіб, на підприємстві ведеться журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці. Балони зберігались у спеціально відведеному місці, з працівниками було проведено інструктажі щодо охорони праці та недопущення порушення порядку зберігання та використання балонів з газом, що підтверджується відповідними журналами.

Подія трапилась приблизно о 07.00год , а робочий день на підприємстві починається о 08.00год.

Інспектором не звернуто уваги, що стаття 93 КУпАП передбачає відповідальність працівників підприємства, які безпосередньо допустили порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів з безпечного ведення робіт у галузях промисловості, а не виключно на посадових осіб підприємства.

Так, відповідно до ст. 93 КУпАП суб'єктами адміністративного проступку є - працівники, посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадяни - власники підприємств чи уповноважені ними особи.

Виходячи з постанови даному випадку мої дії охоплюються як складом злочину передбаченого ч. 1 ст. 271 КК України так і складом адміністративного правопорушення передбаченого ст.93 КУпАП України.

Статтею 253 КУпАП встановлено, що якщо при розгляду справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурора або органу досудового розслідування.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що до прийняття в порядку кримінального судочинства остаточного рішення про наявність чи відсутність ознак вчинення мною кримінального правопорушення, передбаченого ст. 271 КК України, вирішення питання про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення є передчасним, тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення.

Згідно із Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР Україною ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, підписану від імені України 9 листопада 1995 року, Перший протокол, протоколи N 4 і N 7 до Конвенції, підписані від імені України 19 грудня 1996 року, та протоколи N 2 і N 11 до Конвенції, підписані від імені України 9 листопада 1995 року у м. Страсбурзі.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року N 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 4 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що нікого не може бути вдруге притягнено до суду або покарано в порядку кримінального провадження під юрисдикцією однієї і тієї самої держави за правопорушення, за яке його вже було остаточно виправдано або засуджено відповідно до закону та кримінальної процедури цієї держави.

Положення попереднього пункту не перешкоджають відновленню провадження у справі згідно із законом та кримінальною процедурою відповідної держави за наявності нових або нововиявлених фактів чи в разі виявлення суттєвих недоліків у попередньому

судовому розгляді, які могли вплинути на результати розгляду справи.

Жодних відступів від положень цієї статті не допускається на підставі статті 15 Конвенції.

На підставі ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених Законом.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 6 ст.71 КАС України передбачено, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, необхідними елементами адміністративного правопорушення є доведення факту протиправності дій особи та її вини.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач не довів правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, адміністративний позов ОСОБА_4 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.10,11,76,79,160,161,163 КАС України, ст.ст.256,268,288,293 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_4 до Управління Держпраці у Полтавській області в особі головного державного інспектора Болук Ігоря Григоровича, третьої особи ТОВ «Житлорембудсервіс» про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити .

Визнати протиправною та скасувати постанову № ПО 53.05/254-24(Ш) від 01.10.2018 року Управління Держпраці у Полтавській області про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 93 КУпАП. та накладення штрафу у розмірі 510 (п’ятсот десять)00коп. гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39777136) витрати зі сплати судового збору на користь ОСОБА_4 в розмірі 1409/одна тисяча чотириста дев*ять/ грн. 60 коп..

Рішення може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Крюківський районний суд м. Кременчука шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Маханьков О.В.