Ухвала суду № 80143385, 27.02.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/18152/16-к

Провадження №: 1-кс/755/1524/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" лютого 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді Курило А.В.,

секретаря Потій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Ломанова Дениса Олександровича на бездіяльність слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві, у межах кримінального провадження №12016100040016879 від 10.12.2016 року,-

за участю учасників кримінального провадження:

адвоката Ломанова Д.О.,

слідчого Сливи Т.І.

в с т а н о в и в:

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Д.О. Ломанов звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва зі скаргою, в якій просить зобов'язати слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві Т.І. Сливу повернути вилучене 25.01.2019 року, під час обшуку, майно, яке належить на праві власності ОСОБА_1.

У судовому засіданні адвокат Д.О. Ломанов скаргу підтримав, просив її задовольнити. Слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві Т.І. Слива проти задоволення скарги заперечував.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали скарги, приходить до наступного.

У відповідності до положень ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

В силу ч.5 ст.171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у неповернені тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу.

Статтею169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

Як вбачається з матеріалів скарги у провадженні Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100040016879 від 10.12.2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.203-?, ч.1 ст.309 КК України.

17.01.2019 року, ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва, було задоволено клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві Т.І. Сливи про обшук, за місцем проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1, з метою відшукання та вилучення знарядь вчинення злочину, а саме: комп'ютерної техніки, електронних та магнітних носіїв інформації, предметів грального обладнання /столи, стільці/, банківських карток, засобів мобільного зв'язку, сім-карток мобільних операторів, які стосуються організації діяльності мережі гральних закладів розташованих за адресами: АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, та які можуть слугувати доказом по кримінальному провадженню та допоможуть встановити істину в ході проведення досудового розслідування, було задоволено.

25.01.2019 року під час обшуку, за адресою: АДРЕСА_1, було вилучено майно, серед якого конкретні речі, зокрема, комп'ютерна техніка, банківські картки, засоби мобільного зв'язку, щодо яких був наданий прямий дозвіл ухвалою слідчого судді.

Разом з тим, зі змісту положень ст.236 КПК України вбачається, що вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

В силу положень кримінального процесуального законодавства України на учасників судового процесу покладається обов'язок щодо доведення правомірності своїх дій.

Як вбачається з протоколу обшуку від 25.01.2019 року, за адресою: АДРЕСА_1, було вилучено майно, а саме: грошові кошти та блокнот, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, а тому воно має статус тимчасово вилученого та підлягає поверненню особі, у якої воно було вилученого.

У ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно вимог ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Слідчий суддя оцінюючи розумність і співрозмірність обмеження права власності з метою запобігання порушення справедливого балансу між інтересами власника майна, гарантованими йому законом і завданням цього кримінального провадження, вважає, що скарга підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в:

Скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Ломанова Дениса Олександровича на бездіяльність слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві, у межах кримінального провадження №12016100040016879 від 10.12.2016 року - задовольнити частково.

Зобов'язати слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві Т.І. Сливу повернути ОСОБА_1 вилучене під час обшуку 25.01.2019 року, за адресою АДРЕСА_1, майно, а саме: грошові кошти - 25 купюр по 200 гривень, 1 купюра 100 гривень, 1 купюра 50 гривень, 1 купюра 20 гривень 2 купюри по 10 гривень 1 купюру 5 гривень, рожевий блокнот із записами.

В іншій частині скарги відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя