Ухвала суду № 8011100, 09.02.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22- а- 35751/08 Головуючий у 1 інстанції Ковзель П.О. Суддя доповідач Ситников О.Ф.

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

9 лютого 2010 року. м. Київ.

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Ситникова О.Ф.,

Суддів: Літвіної Н.М.,

Хрімлі О.Г.,

при секретарі: Авдошиній Л.О.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 вересня 2008 року по справі за позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва до Повного товариства «Ломбард «Софія» Чернявського і компанія» про зобовязання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 вересня 2008 року у задоволенні позову Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач ДПІ у Дніпровському районі м. Києва звернулася з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вказана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають встановленим обставинам по справі, тому вона підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким задовольнити їх позов.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу позивача від інших учасників процесу до суду апеляційної інстанції в установлений судом строк не надійшло.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 09.01.2008 о 15-00 посадові особи ДПІ у Дніпровському районі м. Києва прибули на фактичну адресу відповідача для проведення планової виїзної перевірки на підставі направлення від 29.12.2007 №2330.

Керівником ПТ «Ломбард «Софія» Чернявського і компанія» в зв'язку з порушенням позивачем вимог ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» відмовлено посадовим особам позивача в допуску до проведення перевірки та наданні документів, необхідних для здійснення перевірки, про що працівниками ДПІ у Дніпровському районі м. Києва було складено відповідний акт від 09.01.2008 №23/22-24595950.

Як вбачається з матеріалів справи, повідомлення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 06.12.2007 №20021/10/22-107 від 06.12.07 про проведення у період з 29.12.2007 по 30.01.2008 виїзної планової перевірки ПТ «Ломбард «Софія» Чернявського і компанія» отримано представником відповідача 25.12.2007, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відмовляючи в задоволенні позову ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, суд першої інстанції проаналізував положення ст.. 2, 8-10, 11 Закону України «Про державну податкову службу» та зробив висновок, що адміністративна юрисдикція поширюється саме на ті адміністративні спори, що виникають внаслідок вчинення органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, іншими суб'єктами при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, у разі порушення прав, свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено певне виключення із загального правила, згідно з яким (виключенням) компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, передбачених законом.

Таким законом, суд вважає Закон України «Про державну податкову службу в Україні», яким передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду з позовами: 1) до підприємств, установ, громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; 2) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до аналізу вказаних нормативних актів, суд зробив правильний висновок, що права на звернення податкових органів до суду, зокрема, адміністративного, з позовами про зобов'язання посадових осіб суб'єктів господарювання надати достатній обсяг документів, необхідних для проведення перевірки або вчинити певні дії закон не передбачає.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Суд першої інстанції також правильно зазначив в своєму рішенні, що чинне законодавство України передбачає адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог податкових органів (ст. 163-3 Кодексу про адміністративні правопорушення України) та зробив правильний висновок, що позивач має право вжити необхідні заходи реагування на поведінку відповідача та застосувати до його посадових осіб адміністративно-правову відповідальність.

Оскільки доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, а судом правильно дана правова оцінка обставинам по справі, та правильно застосовані норми матеріального права при прийнятті рішення, тому судова колегія вважає, що підстав для скасування рішення суду не має.

Керуючись ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 вересня 2008 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

Головуючий: Ситников О.Ф.

Судді: Літвіна Н.М.

Хрімлі О.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 16.02.2010 р.