Рішення № 80100560, 26.02.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан ОСОБА_1, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 лютого 2019 р. № 520/11912/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сагайдака В.В.,

при секретарі судового засідання - Савчук С.С.,

за участі:

позивача - ОСОБА_2,

представника позивача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (61060, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС України у Харківській області №00011441410 від 27.09.2018 р. про накладення на ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) штрафної санкції в розмірі 90020,0 грн. за кодом платежу 21080900.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що повідомлення-рішення ГУ ДФС України у Харківській області №00011441410 від 27.09.2018 р. ґрунтується на помилкових судженнях суб’єкта владних повноважень, є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, наведені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що фахівцями Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області, на підставі наказу №6631 від 07.09.2018 р. (а.с.9) та направлень на проведення перевірки, проведено фактичну перевірку за адресою: м. Харків, вул. Олімпійська, 21, де здійснює господарську діяльність Фізична особа-підприємець ОСОБА_2.

За результатами перевірки складено акт щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) від 13.09.2018 р.(а.с.10-11).

Згідно висновку акту перевірки ФОП ОСОБА_2 порушено абз. 3, п. 11 розділу II та п. 18 ст. 3 розділу І Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого становою Правління НБУ від 29.12.2017 р. №148.

Примірник акту вручено позивачу 13.09.2018 р. про що свідчить особистий підпис ФОП ОСОБА_2В.(а.с.11 зворотній бік).

На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 00011441410 від 27.09.2018 р., яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сфері громадського харчування та послуг у розмірі 90 020,00 грн.(а.с.12).

Позивачем в порядку ст. 56 ПК України подана скарга до ДФС України на податкове повідомлення-рішення(а.с.13-15).

Рішенням ДФС України від 13.11.2018 р. податкове повідомлення-рішення №00011441410 від 27.09.2018 р. залишено без змін, а скаргу без задоволення(а.с.16-17).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі - підприємства), органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі - установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі - фізичні особи - підприємці) (далі разом у тексті - суб'єкти господарювання), фізичними особами визначає Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. №148.

Книга обліку доходів і витрат/книга обліку доходів - документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки. Форми відповідних книг обліку доходів і витрат/книг обліку доходів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, відповідно до вимог Податкового кодексу України (п.п.14 п. 3 Положення №148).

Оприбуткування готівки - проведення суб'єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат/книзі обліку доходів/фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції(п.п.18 п. 3 Положення №148).

У відповідності до абз. 2 п. 5 Положення №148 суб'єкти господарювання здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Пунктом 11 Положення №148 визначено, що готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.

Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Оприбуткуванням готівки в касах фізичних осіб-підприємців, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх товарними чеками (квитанціями) і веденням книги обліку доходів і витрат (або книги обліку доходів), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі обліку доходів і витрат (або книзі обліку доходів) на підставі товарних чеків (квитанцій).

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, а також у касах фізичних осіб-підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

Відповідальність платників податків за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) готівкових коштів передбачено абзацом 3 частини 1 статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” , зі змісту якого, штрафна санкція встановлюється у п’ятикратному розмірі не оприбуткованої суми. (18004,00 х 5 = 90 020,00 грн.)

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом встановлено не оприбуткування позивачем готівкових коштів за період з 19.06.2018 р. по 12.09.2018 р. в сумі 18004,0 грн.

Згідно особистих пояснень позивача від 13.09.2018 р., позивач працює як ФОП з 25.05.2011 р. в магазині «Із рук в руки» за адресою: вул. Олімпійська, 21, м. Харків. В магазині здійснюється торгівля товаром, що був взятий у людей на комісійний продаж. Сума доходу ФОП ОСОБА_2 за період з 19.06.2018 р. по 12.09.2018 р. складає 18004,0 грн. На момент перевірки позивач надала книгу перевірки доходів і витрат від 25.05.2011 р., до якої останній запис внесено 18.06.2018 р. Також надана книга обліку доходів від 10.05.2018 р. без записів доходу від продажу товару за період з 19.06.2018 р. по 12.09.2018 р. на суму 18004,0 грн. Відсутні обов’язкові записи граф 1,7(а.с.29).

Представником відповідача до матеріалів справи надані копії книги обліку доходів і витрат, які ведуть громадяни-суб’єкти підприємницької діяльності протягом календарного року від 04.05.2011 р.(а.с.30-33) та книга обліку доходів (для платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість(а.с.34-37), які завірені позивачем особисто.

Як встановлено судом з книги обліку доходів і витрат останній запис здійснено 18.06.2018 р. та до книги обліку доходів від 10.05.2018 р. не внесено жодних записів.

Відповідно до останнього запису від 18.06.2018 р. позивачем отримано дохід 160 грн.

Правова позиція позивача, що працюючий магазин за період з 19.06.2018 р. по 12.09.2018 р. не отримав будь-яких коштів виручки, суд вважає безпідставною.

При цьому, позивачем самостійно вказано у письмових поясненнях, що сума доходу за період з 19.06.2018 р. по 12.09.2018 р. складає 18004,0 грн.

Відповідно до вимог Положення №148 готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі, отже з 19.06.2018 р. по 12.09.2018 р. позивачем книга обліку доходів не заповнювалась, а дохід за вказаний період отримано у розмірі 18004,0 грн.

Щодо наданих представником позивача розписок (а.с.52-66), відповідно до яких громадяни брали у ФОП ОСОБА_2 одяг на загальну суму 10720,0 грн, суд зазначає наступне.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Розписка, за своєю суттю, це письмове підтвердження передачі грошей (чи речей) від однієї особи до іншої. Також розписка посвідчує особистість боржника, умови отримання, суму переданих коштів, дати отримання, зобов’язання їх повернути, строк і відповідальність за невиконання зобов’язання.

Вказаний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1967цс15 та від 21.03.2018 р. у справі № 211/3035/14-ц.

Однак розписки, як документи, що підтверджують зобов'язання, не містять реквізитів сторін (ПІБ, ІДН, місце реєстрації чи проживання боржника (позичальника), паспортних даних, контактних телефонів, електронної пошти тощо).

Вказані розписки у кількості 15 шт. складені двома особами ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на суму 10720,0 грн., тоді як спірна сума не оприбуткування 18004,0 грн.

До того ж розписки датовані раніше ніж проведена перевірка позивача, однак, таких документів до перевірки не надано. Також в особистих поясненнях позивача від 13.09.2018 р. не зазначено про існування вказаних розписок.

Крім того, згідно змісту розписок, грошові кошти боржники (позичальники) зобов’язувались повернути у жовтні-грудні 2018 р., тоді як перевірка контролюючим органом проведена у вересні 2018 р. та станом на 13.09.2018 р. дохід від продажу товару становив 18004,0 грн.

Відносно посилання представника позивача щодо не стабільного стану здоров’я позивача, суд зазначає, що наданими до матеріалів справи довідкою від 19.09.2018 р. та випискою з медичної карти №1198 від 29.09.2018 р. встановлено, що позивач перебувала з 19.09.2018 р. по 29.09.2018 р. на лікарняному у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.

При цьому, останній день перевірки – 13.09.2018 р. та згідно змісту позовної заяви податкове повідомлення-рішення, яким до ФОП ОСОБА_2 застосовано суму штрафних санкції у розмірі 90020 грн., позивачем отримано 01.10.2018 р., відтак підстав вважати, що під час складання письмових пояснень 13.09.2018 р. у позивача була не ясна свідомість у суду немає.

Щодо надання позивачем письмових пояснень від 13.09.2018 р. під тиском фахівців контролюючого органу, судом вказаних обставин під час розгляду справи не встановлено.

Приписами ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На думку суду, відповідачем належними та допустимими доказами доведено правомірність спірного рішення, відтак податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС України у Харківській області №00011441410 від 27.09.2018 р. скасуванню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст. 255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (61060, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26 лютого 2019 р.

Суддя Сагайдак В.В.