Рішення № 80100317, 18.02.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №462/7189/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Карп’як О.О.,

секретар судового засідання Лубоцька Н.І.,

з участю:

представник позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправними дій,-

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 (79053, АДРЕСА_1) до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради (79006, м. Львів, вул. Виговського, 34) про визнання протиправними дій, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради щодо відмови у задоволенні його заяви про переведення садового будинку, який розташований на земельній ділянці площею 0,0514 га за адресою: м. Львів, вул. Щирецька-Скнилівська с.к.т. «Садівник-Люкс» діл.№30 у жилий будинок, відповідно до Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №321 від 29.04.2015 р.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 15 листопада 2018 року адміністративну справу № 462/7189/18 передано для розгляду за підсудністю до Львівського окружного адміністративного суду. Ухвалою від 14 грудня 2018 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 21 січня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є власником земельної ділянки площею 0, 0514 га за адресою: м. Львів, вул. Щирецька – Скнилівська с.к.т. «Садівник – Люкс» діл.№ 30 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія НК № 122349, виданого Управлінням Держгеокадастру у м. Львові 30.12.2011 року. Зазначає, що на цій земельній ділянці на підставі будівельного паспорта спорудив садови будинок площею 145, 0 кв.м. та здав його в експлуатацію, що підтверджується Декларацією про готовність до експлуатації об’єкта, будівництва якого здійснено на підставі будівельного паспорту, зареєстрованою Інспекцією Державного архітектурно – будівельного контролю у м. Львові 12.10.2017 року. Право власності на цей будинок зареєстровано 12.02.2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора. Позивач зазначає, що цей будинок збудував разом зі своїм сином для проживання його сім’ї з метою будівництва цього будинку син продав свою квартиру і машину та після завершення будівництва переїхав із сім’єю проживати в цей будинок, однак син, його дружина і їх неповнолітні діти не можуть зареєструвати своє місце проживання у цього будинку, так як для цього необхідно змінити статус будинку з садового на житловий. Вказує на те, що отримав відмову від Залізничної районної адміністрації № 32-2329 від 22.05.2018 року про переведення садового будинку у жилий будинок. З метою відновлення порушених прав, позивач звернувся до суду з означеним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, просить позов задоволити.

Представник Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради проти позову заперечила, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, зазначивши, що відповідно до ухвали Львівської міської ради від 21.05.2015 року № 4657 «Про затвердження містобудівної документації» «План зонування міст Львова (зонінг) том 1 частина 4, 5 Залізничний та Шевченківський райони», земельна ділянка в садівничому кооперативі «Садівник – Люкс» знаходиться в зоні Г-2 – зона центру ділової, громадської забудови (підцентри) (лист від 10.05.2018 року № 4-2401-609 управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради). Згідно з Концепцією схеми розвитку та схеми генерального плану аеропорту (детального плану території, прилеглої до ДП МА «Львів», схеми планування території МА «Львів»), затвердженої рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 14.09.2015 № 557, садовий кооператив «Садівник – Люкс» розташований в межах зони обмеження забудови з умов безпеки польотів літаків та в межах зони шумового впливу від Міжнародного аеропорту «Львів» імені ОСОБА_4. Зазначає, що дана житлова забудова має статус невідповідності, забудова зі статусом невідповідності може функціонувати до часу зміни функціонального використання земельної ділянки без зміни фізичних параметрів. Крім цього, збудований на земельній ділянці, що перебуває у його власності із цільовим призначенням – для ведення садівництва.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з’ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії АК № 122349 30.11.200 року, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,0514 га,за адресою: м. Львів, вул. Щирецька – Скнилівська с.к.т. «Садівник-Люкс», цільове призначення – ведення садівництва.

16.06.2014 року Директором департаменту містобудування ОСОБА_5, було затверджено будівельний паспорт на будівництво садового будинку.

Інспекцією ДАБК у м. Львові 18.10.2017 року зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об’єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта.

Позивач звернувся із заявою до Голови Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, в якій просив надати дозвіл на переведення дачного (чи садового) будинку, який відповідає державним будівельним нормам, у жилий будинок за адресою: м. Львів, «Садівник – Люкс» садівниче кооперативне товариство будинок 30.

Листом від 22.05.2018 №32-2329 Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради повідомила позивача, що Управління архітектури та урбаністики не вбачає підстав у переведенні даного садового будинку під житловий будинок з огляду на те, що це не передбачено затвердженою містобудівною документацією. Відповідно до проекту «Концепції схеми розвитку та схеми генерального плану аеропорту (детального плану території, прилеглої до ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені ОСОБА_4», схеми планування території МА «Львів»), затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 14.09.2015 № 557, СКТ «Садівник – Люкс» розташований в межах зони обмеження забудови з умов безпеки польотів літаків та в межах зони шумового впливу від ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені ОСОБА_4».

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 8-1 Житлового кодексу Української РСР громадяни відповідно до закону мають право на переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Рішення про переведення дачних і садових будинків у жилі будинки приймається відповідними органами місцевого самоврядування.

Механізм переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, передбачений Порядком переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №321 від 29.04.2015 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки здійснюється безоплатно органами місцевого самоврядування села, селища, міста, з якими відповідні дачні поселення та садівничі товариства пов'язані адміністративно або територіально.

Пунктом 3 Порядку встановлено, що для переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок громадянин, який є його власником, або уповноважена ним особа (далі - власник) подає до виконавчого органу сільської (селищної, міської) ради, а у разі, коли в сільській раді виконавчий орган не утворено, - сільському голові (далі - уповноважений орган) заяву за формою згідно з додатком 1, до якої додаються:

- копія документа про право власності на дачний чи садовий будинок, засвідчена в установленому порядку;

- письмова згода співвласників (за наявності) на переведення такого будинку в жилий;

- звіт про проведення технічного огляду дачного чи садового будинку з висновком про його відповідність державним будівельним нормам за формою згідно з додатком 2.

Технічний огляд дачного чи садового будинку проводиться без застосування обладнання для визначення характеристик конструкцій та виконання вишукувальних робіт на підставі укладеного договору суб'єктом господарювання, у якого працює один або більше відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 554 "Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури" (Офіційний вісник України, 2011 р., № 41, ст. 1668).

Відповідно до п. 5 Порядку місцева рада у триденний строк з дня прийняття рішення про переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки видає або надсилає власникові рекомендованим листом з описом вкладення рішення про переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок із зазначенням його адреси (рішення про відмову в переведенні разом з поданими документами).

Рішення про переведення є підставою для внесення відповідних змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в порядку, визначеному законодавством.

Як визначено п. 4 Порядку, за результатами розгляду заяви та доданих до неї документів уповноважений орган протягом місяця з дня їх надходження приймає рішення про переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок або про відмову в такому переведенні.

Прийняття рішення про відмову в переведенні дачного чи садового будинку у жилий будинок допускається за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- неподання документів, зазначених у пункті 3 цього Порядку;

- виявлення в поданих документах недостовірних відомостей;

- встановлення невідповідності дачного чи садового будинку вимогам державних будівельних норм, що зазначені у розділі I (обов'язковий) результатів технічного огляду звіту про проведення технічного огляду дачного чи садового будинку (додаток 2).

Відповідач відмовляючи позивачу у задоволенні його заяви в листі від 22.05.2018 року № 32-2329 наводить підстави відмови, а саме: відповідно до проекту «Концепції схеми розвитку та схеми генерального плану аеропорту (детального плану території, прилеглої до ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені ОСОБА_4», схеми планування території МА «Львів»), затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 14.09.2015 № 557, СКТ «Садівник – Люкс» розташований в межах зони обмеження забудови з умов безпеки польотів літаків та в межах зони шумового впливу від ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені ОСОБА_4».

Крім цього у відзиві представник відповідача зазначила, що відповідно до ухвали Львівської міської ради від 21.05.2015 року № 4657 «Про затвердження містобудівної документації» «План зонування міст Львова (зонінг) том 1 частина 4, 5 Залізничний та Шевченківський райони», земельна ділянка в садівничому кооперативі «Садівник – Люкс» знаходиться в зоні Г-2 – зона центру ділової, громадської забудови (підцентри) (лист від 10.05.2018 року № 4-2401-609 управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради).

У матеріалах справи міститься державний акт на право власності на земельну ділянку, в якому зазначено, цільове призначення земельної ділянки – ведення садівництва.

В ст. 35 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки для садівництва можуть використовуватися для закладення багаторічних плодових насаджень, вирощування с/г культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо. Тобто основним цільовим призначенням таких земельних ділянок є закладення та вирощування саду (деревних та кущових садових насаджень).

Наведені відповідачем у листі від 22.05.2018 року № 32-2329 підстави у відмові в переведенні даного садового будинку під житловий будинок знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, що свідчить про те, що таке рішення прийняте відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Крім того, судом зазначається, що згідно статті 1 Закону України "Про будівельні норми" будівельні норми - затверджений суб'єктом нормування підзаконний нормативний акт технічного характеру, що містить обов'язкові вимоги у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Так, відповідно до підпунктів 3.19, 3.50, 3.51* ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", затверджених наказом Деркоммістобудування від 17.04.1992 № 44, площа території, яку відводять під садибну забудову, повинна забезпечити розміщення обсягів будівництва і формування планувальних одиниць у погодженні з планувальною структурою міста і системою громадських центрів; в існуючих дачних і садівницьких районах використання садових або дачних ділянок їх власниками для створення об'єктів торгівлі, культурно-побутового обслуговування допускається за умови: а) відповідності площі земельної ділянки показникам, наведеним у таблиці 6.1; б) організації під'їзду до ділянки та влаштування інженерного обладнання відповідно до санітарних та протипожежних вимог; будівництво нових садибних житлових будинків та реконструкція дачних і садових будинків у садиби для постійного проживання в існуючих районах допускається за умови організації під'їзду до ділянки з влаштуванням розширень проїзної частини односмугового проїзду завширшки 3 м, завдовжки 12 м не менше ніж через кожні 100 м, при цьому радіус заокруглення проїжджої частини проїздів на перехрестях повинен становити не менше ніж 6 м. У садівницьких та дачних поселеннях - за вищевказаними умовами, а також за умови забезпечення їх послугами зв'язку та медичною допомогою.

Зазначені висновки у повній мірі узгоджуються з пунктом 2 Порядку від 29.04.2015 №321, правовий аналіз якого доводить, що дачні і садові будинки при переведені у жилі будинки, повинні відповідати державним будівельним нормам, якими є нормативні документи у галузі будівництва затверджені центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

ДБН України розробляються на продукцію, процеси та послуги в галузі містобудування (проектування, вишукування, територіальна діяльність, зведення, реконструкція і реставрація об'єктів будівництва, планування і забудова населених пунктів і територій), а також в галузі організації, технології, управління і економіки будівництва.

Ці норми обов'язкові для органів державного управління, місцевого і регіонального самоуправління підприємств і установ незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, громадських об'єднань і громадян, які здійснюють проектування, будівництво і благоустрій на території міських і сільських поселень.

У будь-якому випадку, питання будівництва, обслуговування того чи іншого об'єкту нерухомого майна, нерозривно пов'язаний з земельною ділянкою на якій такий об'єкт розташований. Наявність того чи іншого об'єкту нерухомості повинен відповідати цільовому призначенню земельної ділянки та їй відповідати.

Частинами 1 - 2 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи відсутність протиправності у діях відповідача під час прийняття оскаржуваного рішення, підстави для задоволення позову відсутні.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення на користь позивача судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправними дій - відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 25 лютого 2019 року.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна