Ухвала суду № 80096623, 26.02.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

26 лютого 2019 року ЛуцькСправа № 140/463/19 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області №083/19 від 21.02.2019 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано до суду заяву №2745/19 від 25.02.2019 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області №083/19 від 21.02.2019 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності до набрання рішенням суду по справі законної сили. Необхідність забезпечення позову обгрунтована тим, що в провадженні позивача, як адвоката, перебувають як кримінальні так і цивільні справи, в межах яких укладено договори про надання правової допомоги. З моменту прийняття оскаржуваного рішення позивач не зможе надавати клієнтам професійну правничу допомогу в кримінальному процесі, а також представляти інтереси клієнтів в адміністративних, цивільних та господарських справах у судах, що може позбавити позивача будь-яких засобів до існування, а його клієнтів права на правову допомогу, що призведе до дострокового розірвання договорів та необхідності повернення ним гонорарів клієнтам, у зв'язку з чим невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить поновлення його порушених прав, що в свою чергу матиме вплив та негативні наслідки на його репутацію, як адвоката. Крім того, оскаржуване рішення є очевидно протиправним.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відтак, розгляд клопотання про забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення учасників справи.

Клопотання про забезпечення позову не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Відповідно до частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно із частиною четвертою статті 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

За приписами частин четвертої - шостої статті 154 КАС України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Частиною другою статті 151 КАС України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При цьому, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Згідно з абзацом 2 пункту 17 Постанови Пленуму ВАС України № 2 від 06.03.2008 року, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Таким чином, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій, рішень суб'єкта владних повноважень, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Судом встановлено, що предметом публічно-правового спору у даній справі є перевірка законності прийнятого відповідачем рішення №083/19 від 21.02.2019 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці.

При цьому, із оскаржуваного рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області №083/19 від 21.02.2019, на переконання суду, не можливо зробити однозначний висновок про його протиправність. Натомість, вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення №083/19 від 21.02.2019 може свідчити про передчасний висновок суду про протиправність рішення відповідача.

Таким чином, при розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову судом не встановлено очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, так само як і не встановлено наявність обставин, визначених частиною другою статті 150 КАС України, зокрема, що захист прав, свобод та інтересів адвоката ОСОБА_1 стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Суд також вказує на ту обставину, що зважаючи на незначний термін зупинення права на заняття адвокатською заявника (три місяці - з 21.02.2019 по 21.05.2019), вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб фактично було б ухваленням рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Висновки суду про протиправність рішення відповідача до розгляду справи по суті з огляду на предмет позову, означатимуть надання оцінки оскаржуваному рішенню без урахування усіх доводів та доказів учасників справи у сукупності, оскільки, з урахуванням предмета позову в даній адміністративній справі, перевірка протиправності рішення можлива лише на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності. Тобто, встановлення ознак протиправності оскаржуваного рішення є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, що є неприпустимим на даній стадії судового процесу.

Відповідно до абз. 3-5 пункту 17 Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», забезпеченням адміністративного позову в такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що тимчасове зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці не позбавляє заявника права надавати юридичні консультації, готувати проекти процесуальних документів та надавати інші юридичні послуги, а тому є безпідставним посилання заявника на неможливість отримання доходу від своєї професійної діяльності.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області №083/19 від 21.02.2019 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці є фактично вирішенням позовної вимоги, що не узгоджується з метою застосування правового інституту забезпечення позову.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, з огляду на що в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись статтями 150-151, 154, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення, відмовити.

Роз'яснити, що оскарження ухвали про відмову в забезпеченні позову не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Копію ухвали направити особі, яка подала заяву про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Т.М. Димарчук