Ухвала суду № 80094477, 25.02.2019, Богунський районний суд м. Житомира

Справа № 295/2538/19

У х в а л а

Про залишення позовної заяви без руху

"25" лютого 2019 р. м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Чішман Л.М.,

вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, третя особа – ОСОБА_3 про озернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором №014/0910/82/105475 від 07.03.2007 року в сумі 567847,83 доларів США. звернути стягнення на майно – житловий будинок, що знаходиться за адресою: м. Житомир, пр-д 4-й Богунський, 1, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою ніж 204346,00 грн.; стягнути з відповідача судові витрати.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддею встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ЦПК України.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин, вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави оплачується судовим збором як вимога немайнового характеру, якщо така вимога пред'явлена після вирішення вимоги про виконання основного зобов'язання (стягнення заборгованості тощо). Вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави, пред'явлена до звернення до суду з вимогою про виконання основного зобов'язання, оплачується судовими збором як вимога майнового характеру.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору становить

1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Так, позивачем визначено ціну позову 204 346,00 грн. та на підставі чого сплачено судовий збір у розмірі 3065,19 грн.

Як вбачається з матеріалів справи 204 346,00 грн. є вартістю земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Житомир, проїзд 4-й Богунський, 1. Проте, предметом позову є звернення стягнення на житловий будинок, що знаходиться з вказаною вище адресою.

Згідно Висновку про вартість об’єкта оцінки, а саме житлового будинку, що знаходиться за адресою: м. Житомир, проїзд 4-й Богунський, 1, вартість становить 712 887,00 грн. та з урахуванням ставки судового збору, передбаченої Законом України «Про судовий збір», сплаті підлягає судовий збір у розмірі 10 693,30 грн. (1,5 % від вартості житлового будинку).

Враховуючи сплачений судовий збір у розмірі 3065,19 грн., позивачу слід надати платіжний документ про доплату судового збору у розмірі 7 628,11 грн.

За правилом ч. 1 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в заяві повинен бути зазначений виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що Богунським відділом державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції здійснювалось примусове виконання виконавчого листа №2-128/12, виданого 24.04.2013 року Корольовським районним судом м. Житомира про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договором в сумі 417522,04 грн.

Проте, позивачем не додано копії відповідного рішення про стягнення заборгованості з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за кредитним договором, не надано відомостей про стан виконання указаного вище виконавчого листа та про розмір погашеної заборгованості за кредитним договором, що унеможливить у подальшому встановити дійсну суму заборгованості за кредитним договором.

Крім того, у позовній заяві відсутні посилання на докази про коло спадкоємців ОСОБА_5 та про те, коли позивачу стало відомо про смерть іпотекодержателя.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За наведених обставин, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених та викладених вище недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

Позовну заяву Акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, третя особа – ОСОБА_3 про озернення стягнення на предмет іпотеки – залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків, що не перевищує 7 (семи) днів з моменту отримання копії ухвали.

Копію ухвали невідкладно направити позивачу.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу зі всіма доданими документами.

Ухвала в частині розміру судових витрат може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Богунський районний суд м. Житомира протягом п’ятнадцяти днів, який обчислюється з дня складення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л.М. Чішман