Рішення № 80079596, 19.02.2019, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/3379/19

Справа №754/15617/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

19 лютого 2019 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Зотько Т.А.,

за участі секретаря судового засідання Гайворонського В.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» - (далі по тексту ПрАТ «СК «Уніка», Позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «УНІКА» суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 87380,62 грн. та сплаченого судового збору у розмірі 1762,00 грн. На обґрунтування вказаного позову зазначив, що 22.08.2016 року між ПрАТ «СК «Уніка» та ОСОБА_2 був укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №800001/4610/0000027, предметом якого є страхування транспортного засобу «TOYOTA CAMRY», д.н.з. НОМЕР_1. 21.07.2017 року в м. Києві по вул. О.Теліги, 17, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу, під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу «HYUNDAI» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 Відповідно до Довідки про дорожньо-транспортну пригоду №3017207388676127 та постанови Шевченківського районного суду м. Київ від 01.11.2017 року по справі №761/27310/17, вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України. 22.07.2017 року до Позивача звернувся ОСОБА_2 з заявою про настання страхового випадку. 23.08.2017 року на підставі Рахунку-фактури №СМУ00018042 від 25.07.2017 року, виданого ТзОВ «Саміт Моторз Україна» було складено страховий акт №00231389, відповідно до якого 29.08.2017 року сплачено страхове відшкодування у розмірі 175814,42 грн. 13.10.2017 року до Позивача надійшла заява від ОСОБА_2 на доплату страхового відшкодування, у зв'язку з тим, що під час проведення відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля було виявлено приховані пошкодження. На підставі Рахунку-фактури №СМУ00022835 від 20.09.2017 року (приховані входження) було складено страховий акт №00231389 Доплата та здійснено доплату страхового відшкодування у розмірі 11563,20 грн. шляхом перерахування безготівкових коштів особисто Страхувальнику, у зв'язку з тим, що Страхувальник вже самостійно сплатив на рахунок СТО вартість ремонту. Договором страхування передбачено франшизу у розмірі 3422,88 грн. Отже, до ПрАТ «СК «Уніка» перейшло право на отримання від ОСОБА_1, як винуватця ДТП, компенсації шкоди, завданої власнику застрахованого автомобіля. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ПрАТ «СК «ВУСО» згідно полісу АК/2131852 (ліміт відповідальності 10000,00 грн., франшиза 0,00 грн.). Отже, відповідач повинен сплатити ПрАТ «СК «Уніка» різницю між фактичним розміром шкоди, яка була заподіяна внаслідок дій винуватця ДТП, при вищевказаній ДТП, та сумою, що підлягає сплаті ПрАТ «СК «ВУСО». 22.12.2017 року ПрАТ «СК «ВУСО» сплатила на користь Позивача відшкодування у розмірі 100000,00 грн. У зв'язку з вищевикладеним сума непокритих збитків складає 87380,62 грн. З огляду на зазначене представник позивача просив про задоволення позовних вимог.

Ухвалою від 07.11.2018 року відкрито провадження у вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Суд, на підставі п. 1 ч. 6 ст. 19, ст. 274, ст. 279 ЦПК України, розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача ОСОБА_4 в судове засідання, що було призначене на 19.02.2019 року не з'явився, однак надав суду заяву з проханням розглянути справу без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти заочного рішення не заперечував.

Відповідно до матеріалів позовної заяви останнє відоме місце проживання відповідача: АДРЕСА_1.

Відповідно до інформації з реєстру територіальної громади м. Києва відповідач ОСОБА_1 за адресою вказаною в позовній заяві не зареєстрований - «Громадянина не знайдено».

Відповідно до частини 11 статті 128 ЦПК України, відповідач, третя особа або свідок зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Порядок публікації оголошень на офіційному веб-порталі судової влади України визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Відповідно до роз'яснення Державної судової адміністрації України від 24.01.2018 року за №10-2141/18 про розміщення оголошень про виклик на офіційному веб-порталі судової влади України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи інформація про виклик у справі відповідача, третьої особи, свідка, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, розміщується безпосередньо судом на його офіційній сторінці веб-порталу судової влади України.

У зв'язку з вищевикладеним виклики відповідача були розмішені на офіційному сайті Деснянського районного суду м. Києва у розділі, у якому розміщуються оголошення про виклик учасників судових засідань до суду.

Відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений ухвалою суду від 07.11.2018 року строк, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 ЦПК України.

З урахуванням положень ст.ст. 280, 281 ЦПК України та позиції представника позивача, викладеної в заяві від 09.02.2019 року, який не заперечував проти заочного розгляду справи, суд розглянув справу в заочному порядку.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю сторін за наявними у суду матеріалів, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи 22.08.2016 року між ПрАТ «СК «Уніка» та ОСОБА_2 був укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №800001/4610/0000027, предметом якого є страхування транспортного засобу «TOYOTA CAMRY», д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.39-40, 41-48, 49)..

21.07.2017 року у м. Києві по вул. О.Теліги, 17, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу, під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу «HYUNDAI» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1

Відповідно до Довідки про дорожньо-транспортну пригоду №3017207388676127 та постанови Шевченківського районного суду м. Київ від 01.11.2017 року по справі №761/27310/17, вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України (а.с.38).

У відповідності до ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 01.11.2017, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та закрито провадження по адміністративній справі у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків притягнення до адмінвідповідальності (а.с.78-79).

Як вбачається з ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором.

22.07.2017 року до Позивача звернувся ОСОБА_2 з заявою про настання страхового випадку (а.с.34-35).

23.08.2017 року на підставі Рахунку-фактури №СМУ00018042 від 25.07.2017 року, виданого ТзОВ «Саміт Моторз Україна» було складено страховий акт №00231389, відповідно до якого 29.08.2017 року сплачено страхове відшкодування у розмірі 17581442 грн. шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок ТОВ «Саміт Моторз Україна», що підтверджується платіжним дорученням №035736 (а.с.26, 33).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно до п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Згідно до п. 36.4. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

13.10.2017 року до Позивача надійшла заява від ОСОБА_2 на доплату страхового відшкодування, у зв'язку з тим, що під час проведення відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля було виявлено приховані пошкодження.

На підставі Рахунку-фактури №СМУ00022835 від 20.09.2017 року (приховані входження) було складено страховий акт №00231389 Доплата та здійснено доплату страхового відшкодування у розмірі 11563,20 грн. шляхом перерахування безготівкових коштів особисто Страхувальнику, у зв'язку з тим, що Страхувальник вже самостійно сплатив на рахунок СТО вартість ремонту. Платіжне доручення про перерахування доплати страхового відшкодування №044306 від 24.10.2017 року (а.с.27).

Відповідно до п. 3 ст. 20 Закону України «Про страхування», при настанні страхового випадку Страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування, розмір якого визначається умовами договору.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування», страхове відшкодування -це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договором майнового страхування при настанні страхового випадку.

Тобто, страхове відшкодування становить собою суму завданих Страхувальнику збитків за мінусом франшизи, розмір якої встановлюється в Договорі страхування.

Договором страхування передбачено франшизу у розмірі 3422,88 грн.

За змістом ст. 12 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розмір якої при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми.

Отже, до ПрАТ «СК «Уніка» перейшло право на отримання від ОСОБА_1, як винуватця ДТП, компенсації шкоди, завданої власнику застрахованого автомобіля.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ПрАТ «СК «ВУСО» згідно полісу АК/2131852 (ліміт відповідальності 10000,00 грн., франшиза 0,00 грн.).

Отже, відповідач повинен сплатити ПрАТ «СК «Уніка» різницю між фактичним розміром шкоди, яка була заподіяна в наслідок дій Винуватця ДТП, при вищенаведеній ДТП, та сумою, що підлягає сплаті ПрАТ «СК «ВУСО».

22.12.2017 року ПрАТ «СК «ВУСО» сплатила на користь Позивача відшкодування у розмірі 100000,00 грн.

У зв'язку з вищевикладеним сума непокритих збитків складає 87380,62 грн.

Згідно із ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить у межах цієї суми право вимоги, яку страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяну шкоду.

У п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», роз'яснено судам, що особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання ,зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В п. 26 цієї Постанови вказано, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки відповідно до правил ст. 993 ЦК України.

Відповідно ч. 1 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За змістом статті 1194 ЦК України в системному зв'язку зі статтею 993 цього Кодексу та статтею 27 Закону України «Про страхування» можна дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, за таких обставин суд вважає позовні вимоги про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди є законними та обґрунтованими.

Судові витрати необхідно стягнути з відповідача на користь позивача у відповідності зі ст. 141 ЦПК України, що підтверджуються відповідним платіжним дорученням від 02.05.2018 року за №019745.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 988, 990, 993, 1187, 1194 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 19, 76-81, 82, 128, 141, 211, 247, 274, 279, 280-282,263, 264, 279, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Кривий Ріг, РНОКПП - НОМЕР_3, (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», Код ЄДРПОУ 20033533 (місцезнаходження: м.Київ, вул.Саксаганського, 70-А) суму страхового відшкодування у розмірі 87380,62 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 грн..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Суддя: