Ухвала суду № 80065808, 20.02.2019, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/4614/19

Справа № 758/3690/17

У Х В А Л А

іменем України

20 лютого 2019 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б. вирішуючи питання про прийняття до свого провадження цивільної справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договором, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Родовід Банк» звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 18.04.2017 р. відкрито провадження по справі.

06.12.2018 р. ухвалою Подільського районного суду м. Києва справу направлено за підсудністю до Деснянського районного суду м. Києва.

Вбачається, що при відкритті провадження по справі судом не була вирішена заява позивача про відстрочення сплати судового збору.

Заява про відстрочення сплати судового збору мотивована важким фінансовим становищем банку, у зв'язку з призначенням тимчасової адміністрації у ВАТ «РодовідБанк».

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

В п. 29 Постанови № 10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року, зазначено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК України (в ред. 2004 року) єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Так, обставина щодо віднесення банку до неплатоспроможних не є належним доказом, який підтверджує скрутне матеріальне становище та не свідчить про відсутність коштів на рахунках позивача.

Посилання заявника на Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права та має переслідувати законну мету, не може бути прийняти до уваги, оскільки право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. (п. 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі»). Відповідно до п. 59 зазначеного Рішення, Суд вважав, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення суду у справі «Ейрі проти Ірландії».

Так, оскільки позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував його складне матеріальне становище, а Законом України «Про судовий збір» не визначено підстав та випадків для звільнення позивача від сплати судового збору за подання позову, заява позивача про відстрочення сплати судового збору в порядку, регламентованому ст. 136 ЦПК Українита ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяву без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

В судовому засіданні встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а саме не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.

У відповідності до Закону України «Про судовий збір», станом на день звернення позивача до суду ставка судового збору за подання до суду вказаної позовної заяви складала 1 600 грн.

Враховуючи вказане, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду квитанції по сплаті судового збору в сумі 1600 грн.

Вище викладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договором - залишити без руху, надавши строк на усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.

Роз'яснити, що в разі не усунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя