Ухвала суду № 80039421, 16.02.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/3087/19

Провадження № 1-кс/520/2201/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2019 року

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси Чаплицький В.В., за участю секретаря судового засідання Сницерева А.С., перекладача Хребтової Н.В., прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України Алексєєнко Є.О., підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника Мастюка К.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі клопотання слідчого СУ ГУ НП в Одеській області Гавришко П.Ю., погоджене з прокурором військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України Алексєєнко Є.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с.Тош-Арих, Ургутського району, Самаркандскої області, республіка Узбекистан, громадина Узбекистану, з середньою освітою, не одруженого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42019161010000056 від 11.02.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, процесуальне керівництво вказаного кримінального провадження здійснюється військовою прокуратурою Одеського гарнізону Південного регіону України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що з 05.02.2019 року на посаді начальника групи дільничних інспекторів Прикордонної служби відділення інспекторів Прикордонної служби (тип В) відділу прикордонної служби «Чорноморськ» Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України проходить військову службу за контрактом лейтенант ОСОБА_5

Відповідно до ст.ст.19, 68 Конституції України ОСОБА_5 зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.ст.1, 8 Закону України «Про державну службу», державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Статтею 3 цього Закону передбачено, що його дія поширюється на державних службовців - військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених до вимог закону.

Відповідно до вимог ст.8 вищевказаного Закону, державний службовець зобов'язаний у тому числі: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки; додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби.

Крім того, ст.2. Закону України «Про державну прикордонну службу», осиновими функціями, зокрема є охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму, здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України та до тимчасово окупованої території і з неї осіб, транспортних засобів, вантажів, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення; охорона суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та контроль за реалізацією прав і виконанням зобов'язань у цій зоні інших держав, українських та іноземних юридичних і фізичних осіб, міжнародних організацій.

В той же час, громадянин Узбекистану ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, у 2018 році допустив порушення правил перебування іноземцями та осіб без громадянства в Україні, у зв'язку з чим рішенням № 489 від 24.10.2018 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства громадянина Узбекистану ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності та депортований з України.

Так, 09.02.2019 року в обідній час доби, більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено, перебуваючи поблизу «Ранкового ринку» у м. Чорноморськ, вул. Праці 11, лейтенант ОСОБА_5 в ході перевірки документів іноземців та осіб без громадянства, які дають право перебувати на території України, виявив громадянина Узбекистану ОСОБА_3 та в ході отримання усних пояснень від ОСОБА_3 , останній розуміючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, виказав пропозицію надати особі, яка займає відповідальне становище, - начальнику групи дільничних інспекторів Прикордонної служби відділення інспекторів Прикордонної служби (тип В) відділу прикордонної служби «Чорноморськ» Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України лейтенанту ОСОБА_5 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів, за не вчинення ним, як службовою особою дій з документування протиправного перебування громадян Узбекистану в Україні та не притягнення їх до адміністративної відповідальності за порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні.

15.02.2019 року о 16 год. 50 хв., розуміючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи за адресою: м. Чорноморськ, вул. Данченко 7-Б, надав службовій особі, яка займає відповідальне становище - начальнику групи дільничних інспекторів Прикордонної служби відділення інспекторів Прикордонної служби (тип В) відділу прикордонної служби «Чорноморськ» Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України лейтенанту ОСОБА_5, неправомірну вигоду матеріального характеру у виді грошових коштів у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень за не вчинення ним, як службовою особою в інтересах ОСОБА_3 дій, з використанням наданого ОСОБА_5 службового становища, а саме - за не документування протиправного перебування ОСОБА_3 на території України та не притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення правил перебування іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, а також, за невстановлених, на даному етапі досудового розслідування, п'ятьох громадян Узбекистану.

Після цього ОСОБА_3 затриманий працівниками правоохоронних органів у порядку ст.208 КПК України та його злочинну діяльність було припинено.

Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи клопотання тим, що Одеська область, межує з Республікою Молдова та не признаною республікою Придністров'я в разі не застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не перебуваючи під посиленим контролем, з урахуванням тяжкості кримінальної відповідальності, яка йому загрожує за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, є реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_3 може здійснювати спроби переховуватися від органу досудового розслідування та суду на території іншої держави.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання у повному обсязі.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого, зазначивши, що клопотання складене з порушеннями. Крім того, захисник зазначив, що у підозрюваного є постійне місце проживання, на утриманні перебуває 4 малолітніх дітей, а тому просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ч.1, ч.4 ст.194КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Дослідивши долучені до клопотання матеріали кримінального провадження, а саме: повідомлення про виявлення ознак злочину, протоколи допиту свідків; протокол затримання особи ОСОБА_3 підозрюваного у вчиненні злочину, протокол огляду місця події та інші документи, здобуті у ході досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Крім того, Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Відповідно до ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти ризикам, передбачених у вказаній статті.

Таким чином, враховуючи вагомість наявних доказів та обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, вчинення тяжкого корупційного злочину, з метою забезпечення виконання ОСОБА_3 покладених на нього обов'язків, враховуючи, що вчинене останнім кримінальне правопорушення створило в суспільстві негативне враження безладдя, безкарності та хабарництва, зважаючи на суспільно-політичну ситуацію в державі, а також те, що у останнього відсутнє місце реєстрації та проживання на території України, слідчий суддя приходить до висновку, що на даній стадії кримінального провадження застосування менш суворого запобіжного заходу не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Враховуючи положення ч.2 ст.183 КПК України, а також обставини вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.

Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_3 заставу в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень, вважаючи, що саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУ НП в Одеській області Гавришко П.Ю., погоджене з прокурором військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України Алексєєнко Є.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Одеському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, обов'язків передбачених КПК України, у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень.

Роз'яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № 37317035005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - Державна казначейська служба України, МФО - 820172, отримувач - ТУ ДСА України в Одеській області.

У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваного ОСОБА_3, обов'язки строком на 2 (два) місяці, але не більше строку досудового розслідування, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

- прибувати до слідчого або прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися з міста Одеси без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, реєстрації, контактних номерів мобільного телефону;

- утримуватись від спілкування з учасниками та сторонами кримінального провадження;

- здати на зберігання до органу досудового розслідування свої документи (паспорт) які надають право виїзду за кордон.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3, що відповідно до ч.ч.8, 10, 11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії ухвали становить 59 (п'ятдесят дев'ять) днів і обчислюється з моменту фактичного затримання, а саме з 16 години 55 хвилин 15.02.2019 року та припиняє свою дію о 16 годині 55 хвилин 15.04.2019 року, в межах строку досудового розслідування.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Чаплицький В. В.