Ухвала суду № 8003400, 09.02.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2010 року № 8251 /09/ 9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого-судді Онишкевича Т.В.,

суддів Сапіги В.П., Попка Я.С. ,

при секретарі судового засідання Крот О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державного підприємства Міністерства оборони України “Івано-Франківський лісопромисловий комбінат” на постанову господарського суду Чернівецької області від 26 лютого 2009 року у справі за його позовом до державної податкової інспекції у м. Чернівці про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА :

Державне підприємство Міністерства оборони України “Івано-Франківський лісопромисловий комбінат” (далі ДП МОУ “Івано-Франківський лісопромисловий комбінат”) у червні 2006 року звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Чернівці (далі ДПІ у м. Чернівці) від 10.04.2006 року № 0014282320/2 про застосування штрафу у розмірі 71023,66 грн. за несвоєчасну сплату податку на додану вартість.

Постановою господарського суду Чернівецької області від 26 лютого 2009 року у справі № 3/120 у задоволенні позову було відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі позивач ДП МОУ “Івано-Франківський лісопромисловий комбінат” просить вказану постанову скасувати і прийняти нову, якою задовольнити його позовні вимоги. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що платником податку на додану вартість відповідно до приписів ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” є юридичні та фізичні особи. Оскільки Чернівецький військовий лісгосп є структурним підрозділом ДП МОУ “Івано-Франківський лісопромисловий комбінат”, не має статусу юридичної особи, то не може нести відповідальність за несвоєчасну сплату такого податку. Державна податкова адміністрація України листом № 7330/7/16-1417 від 09.04.2008 року розяснила, що структурні підрозділи не можуть бути зареєстровані платниками податку на додану вартість. Аналогічні положення містяться також у Методичних рекомендаціях щодо повноти охоплення обліком платників окремих видів податків, затверджених наказом ДПА України № 784 від 19.12.2008 року.

Реєстрація Чернівецького військового лісгоспу платником податку на додану вартість була проведена органом державної податкової служби з порушенням приписів Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом № 79 від 01.03.2000 року ДПА України, а також всупереч чинному законодавству України. Оскільки Чернівецький військовий лісгосп не зобовязаний сплачувати податок на додану вартість, то він не міг і порушити термін його сплати.

Під час апеляційного розгляду справи представники відповідача ДПІ у м. Чернівці вимоги апелянта заперечили, просять залишити оскаржуване судове рішення без задоволення, а подану апеляційну скаргу без змін.

Представник апелянта у судове засідання апеляційного суду не прибув, що не перешкоджає розгляду справи у його відсутності відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що Чернівецький військовий лісгосп є відособленим підрозділом ДП МОУ “Івано-Франківський лісопромисловий комбінат”, що здійснює свою діяльність на принципах повного госпрозрахунку та самофінансування і зобовязаний із свого балансового прибутку сплачувати всі встановлені податки, на підставі поданої ним заяви був зареєстрований, як платник податку на додану вартість з видачею відповідного свідоцтва 19.02.2001 року. Із цього часу він користувався всіма правами та ніс всі обовязки, що повязані із набуттям такого статусу. На день проведення відповідачем перевірки 08.12.2005 року свідоцтво платника податку на додану вартість Чернівецького військового лісгоспу в установленому порядку анульоване не було, дії ДПІ у м. Чернівці по реєстрації вказаного субєкта господарювання платником податку на додану вартість незаконними не визнавалися. Тому Чернівецький військовий лісгосп був зобовязаний проводити сплату вказаного податку у визначені законом строки і за несвоєчасне виконання такого обовязку відповідач вправі застосовувати передбачені законом штрафні санкції.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону, виходячи з таких міркувань.

Як безспірно встановлено судом, у ході проведення ДПІ у м. Чернівці виїзної планової комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Чернівецького військового лісгоспу, результати якої зафіксовано у акті від 08.12.2005 року за № 3814/107/23-1/21417690, було встановлено порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість згідно із поданими деклараціями за березень, квітень та травень 2004 року.

За наслідками вказаної перевірки у процесі апеляційного узгодження ДПІ у м. Чернівці було прийняте оспорюване позивачем податкове повідомлення-рішення від 10.04.2006 року № 0014282320/2 про застосування штрафних санкцій у розмірі 71023,66 грн. за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі 142047,04 грн.

Як видно з матеріалів справи, спору щодо допущення Чернівецьким військовим лісгоспом порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість згідно із поданими деклараціями за березень, квітень та травень 2004 року та правильності визначення сум штрафних санкцій немає.

Відповідно до “Положення про підрозділ державного підприємства Івано-Франківський лісопромкомбінат Чернівецький військовий лісгосп” (а.с. 73-76) вказаний відособлений підрозділ позивача здійснює свою діяльність на принципах повного госпрозрахунку та самофінансування, вправі укладати від свого імені договори і сплачує із свого балансового прибутку всі встановлені податки.

На підставі поданої 16.02.2001 року заяви Чернівецький військовий лісгосп був зареєстрований, як платник податку на додану вартість з видачею відповідного свідоцтва від 19.02.2001 року № 33029885 (а.с. 69-70).

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що статус Чернівецького військового лісгоспу на день проведення відповідачем перевірки 08.12.2005 року позивачем не оспорювався і вказаний підрозділ користувався правами та ніс обовязки, що повязані із набуттям статусу платника податку на додану вартість, про що, зокрема, свідчить подання ним декларацій з податку на додану вартість та його реальна сплата, хоча і з порушенням встановлених для цього строків

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що оскільки Чернівецький військовий лісгосп добровільно виявив бажання користуватися правами платника податку на додану вартість, то він одночасно взяв на себе і відповідні обовязки, повязані з набуттям такого статусу, а відтак повинен виконувати їх належним чином та сплачувати узгоджені ним податкові зобовязання з податку на додану вартість у визначені законом строки.

При цьому колегія суддів погоджується із покликанням суду першої інстанції на те, що на день проведення реєстрації Чернівецького військового лісгоспу платником податку на додану вартість така реєстрація проводилася у порядку, визначеному Положенням про Реєстр платників на додану вартість, яке було затверджено наказом ДПА України від 01.03.2000 року № 79. Одночасно колегія суддів вважає безпідставними покликання позивача на лист ДПА України № 7330/7/16-1417 від 09.04.2008 року “Щодо контролю за правомірністю реєстрації філій в якості платника податку на додану вартість” з огляду на час виникнення спірних правовідносин.

Окрім цього, колегія суддів погоджує із висновком суду першої інстанції про те, що з огляду на приписи ст. 80 ЦК України та фактичні обставини справи, штрафні санкції за затримку Чернівецьким військовим лісгоспом граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання відповідачем правильно накладено саме на позивача, оскільки до анулювання в установленому порядку свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість Чернівецького військового лісгоспу саме позивач повинен нести відповідальність за дотримання цим структурним підрозділом вимог податкового законодавства.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апелянта висновків суду не спростовують, а відтак подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу державного підприємства Міністерства оборони України “Івано-Франківський лісопромисловий комбінат” залишити без задоволення, а постанову господарського суду Чернівецької області від 26 лютого 2009 року у справі № 3/120 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Ухвала у повному обсязі складена 11 лютого 2010 року.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді В.П.Сапіга

Я.С.Попко