Ухвала суду № 80014013, 07.02.2019, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/6143/13-ц

провадження №: 6/398/5/19

УХВАЛА

Іменем України

"07" лютого 2019 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Орловського В.В.,

за участю секретаря судового засідання Михно О.Л.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії справу за заявою представника правонаступника Публічного акціонерного товариства Акціонерний Комерційний банк «Індустріалбанк» про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником,

встановив:

27.09.2018 року до суду надійшла заява від представника правонаступника ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк» – ПАТ Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» про заміну сторони виконавчого провадження.

В обґрунтування заяви заявник зазначив, що рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області у справі №398/6143/13-ц було задоволено позовні вимоги ПАТ «АБ Експрес-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 31 433,13 грн. та судового збору у сумі 314,33 грн.

21.11.2013 року судом було видано виконавчий лист та його було направлено на виконання до Олександрійського МРВ ДВС.

27.12.2017 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №39671967.

У зв’язку із реорганізацією АБ «Експрес-Банк» шляхом приєднання до АКБ «Індустріалбанк» з 01.12.2017 року, банку правонаступнику передані всі права та обов’язки АБ «Експрес-Банк».

Представник заявника в судове засідання не з’явився, в заяві просив розгляд справи проводити у його відсутність, вимоги заяви підтримує в повному обсязі.

Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, будь-яких заяв чи клопотань не подав, причина неявки суду невідома.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов наступних висновків.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24.10.2013 року у справі № 398/6143/13-ц (провадження № 2/398/1987/13) за позовом ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №51170/31/к12 від 29.10.2012 року позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк» в особі Одеської філії АБ «Експрес-Банк» заборгованість в розмірі 31 433,13 грн. та 314,33 грн. судового збору.

За заявою представника Одеської філії АБ «Експрес-Банк» на адресу позивача 27.11.2013 року був направлений виконавчий лист.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, такі виконавчі документи як рішення інших державних органів, які за законом визнані виконавчими документами.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги те, що заявником надано докази того, що по даному зобов’язанню відбулась заміна кредитора, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.

Відповідно до правової позиції, що викладена у Постанові Верховного Суду України у справі № 6-122цс13 від 20 листопада 2013 року, виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов’язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Згідно з вимогами чинного законодавства, заміна осіб в окремих зобов’язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

25 квітня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 2-н-148/09, провадження № 61-1104св18 (ЄДРСРУ № 73627702) досліджував питання щодо заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником. Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України). По своїй суті заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Аналогічна позиція міститься і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі від 21 березня 2018 року по справі № 6-1355/10, провадження № 61-12076св18 (ЄДРСРУ № 73001190).

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Згідно з ч. 5 ст. 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, у зв’язку з реорганізацією юридичної особи заява про заміну сторони виконавчого провадження підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 353, 442 ПК України, суд

постановив :

Заяву представника правонаступника Публічного акціонерного товариства Акціонерний Комерційний банк «Індустріалбанк» про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником – задовольнити.

Замінити сторону виконавчого провадження: стягувача – Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Експрес-Банк» на його правонаступника Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/7; од ЄДРПОУ 13857564, рах. 37390000028320, МФО 313849) в межах виконання виконавчого листа по справі № 398/6143/13-ц (провадження № 2/398/1987/13) виданого Олександрійським міськрайонний судом Кіровоградської області відповідно до рішення суду від 24.10.2013 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк» заборгованість за кредитним договором №51170/31/к12 від 29.10.2012 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Орловський В.В.