Рішення № 80013345, 12.02.2019, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/2860/18

Номер провадження №2/351/297/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2019 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Калиновського М.М.

з участю секретаря Равлюк М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом ОСОБА_1 до Балинцівської сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до Балинцівської сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування. Позовні вимоги мотивував тим, що 26.05.2017р. померла ОСОБА_2. Після її смерті в управління спадковим майном, в т.ч. і земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподароського виробництва площею 0,88 га вступив він – позивач, який відповідно до договору довічного утримання (догляду) більше шести років утримував та здійснював догляд за померлою, підтримував у належному стані домогосподарство та земельні ділянки, в т.ч. і вказану земельну ділянку. Відповідно до договору довічного утримання (догляду) від 18.11.2010р. він після смерті ОСОБА_2 отримав у власність житловий будинок з належними господарськими будівлями та спорудами, що по вул. Матійчука Василя, 23 в с. Балинці, Снятинського району.

Натомість отримати та оформити право власності на земельну ділянку № 0399 площею 0,88 га, що розташована на території Балинцівської сільської ради він немає змоги, оскільки спадкодавець за життя заповіт в його користь не посвідчила.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

ОСОБА_2 була останнім членом колгоспного двору, з дня її смерті в управління спадковим майном вступив він- позивач, який являється єдиним спадкоємцем на земельну ділянку площею 0,88 га.

Просить визнати за ним право власності на земельну ділянку № 0399 площею 0,88 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Балинцівської сільської ради та належала ОСОБА_2 на підставі державного ату на право приватної власності на землю І-ІФ 029399 від 23.06.1999р..

Представник позивача подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити, справу розглядати без його участі та участі позивача.

Представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнав повністю.

Дослідивши письмові матеріали, встановивши фактичні обставини справи, застосовуючи загальні засади цивільного законодавства справедливість, добросовісність та розумність, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об'єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, утверджуючи та забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принцип неупередженості, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до договору довічного утримання (догляду) від 18.11.2010р. ОСОБА_2 передала, а ОСОБА_1 отримав у власність житловий будинок з належними господарськими будівлями та спорудами, № 23, що по вул. Матійчука Василя в с. Балинці Снятинського району. Взамін чого, ОСОБА_1 зобов'язався забезпечувати ОСОБА_2 утриманням та доглядом довічно на умовах цього договору.

Згідно витягу з Державного реєстру правочинів від 18.11.2010р. договір довічного утримання нотаріально посвідчений 18.11.2010р..

Із свідоцтва про право власності від 06.07.2010р. ОСОБА_2 на праві приватної власності належав житловий будинок по вул. Матійчука Василя в с. Балинці Снятинського району.

Відповідно до свідоцтва про смерть І-НМ № 249544 ОСОБА_2 померла 26.05.2017р..

Із довідки Балинцівської сільської ради від 04.12.2018р. вбачається, що за ОСОБА_2, яка померла 26.05.2017р. зареєстровано земельну частку (пай) розміром 0,88 га. На день її смерті в господарстві вона була зареєстрована одна. Позивач ОСОБА_1 в господарстві ОСОБА_2 не був зареєстрований, однак вів з нею спільне господарство, обробляв присадибну ділянку та проживав в спадковому будинку. З дня смерті ОСОБА_2 в управління спадковим майном вступив позивач, який веде догляд за спадковим майном та є єдиним спадкоємцем земельного паю розміром 0,88 га. Заповіт від імені померлої в сільській раді не посвідчувався.

Із акту обстеження матерільно- побутових умов проживання позивача, складеного комісією Балинцівської сільської ради від 04.12.2018р. вбачається, що він здійснював довічний догляд за ОСОБА_2 та вів з нею спільне господарство.

Згідно державного акту на право приватної власності на землю серії І-ІФ № 029399 ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,88 га в межах згідно з планом на території Балинцівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Судом встановлено, що вищевказаний договір довічного утримання відповідно до ч. 2 ст. 755 ЦК України припинив свою дію, так як ОСОБА_2 померла 26.05.2017 року.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законам або договором. Способи захисту цивільних прав та інтересів передбаченіст. 16 ЦК України.

Поняття договору довічного утримання (догляду) визначено ст. 744 ЦК України, а саме, за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

За своєю правовою природою договір довічного утримання укладається в інтересах відчужувача та набувача майна, зі строком дії зазначеного договору до смерті відчужувача, якщо не буде розірваний за рішенням суду в порядку передбаченому ст. 755 ЦК України, з відповідними правами та обов’язками, а тому не є договором в розумінні ст. 61 СК України.

Оскільки житловий будинок по вул. Матійчука Василя, 23 в с. Балинці Снятинського району належить позивачу на праві приватної власності на підставі договору довічного утримання, укладеного між ним та ОСОБА_2 та відповідно до вказаного договору прозивач є єдиним спадкоємцем на все належне на праві власності ОСОБА_2 майно, а тому суд приходить до висновку, що йому на праві власності належить також і спірна земельна ділянка.

Отже, виходячи з вищенаведеного, суд прийшов до переконання, що позов підставний і підлягає до задоволення, оскільки в судовому засіданні на підставі вищевказаних доказів встановлено, що ОСОБА_2 на підставі державного акту серії І-ІФ № 029399 від 23.06.1999р. на право приватної власності на землю належала земельна ділянка площею 0,88 га, яка знаходиться на території Балинцівської сільської ради; відповідно до договору довічного утримання (догляду) ОСОБА_2 передала позивачу у власність житловий будинок з належними господарськими будівлями та спорудами, № 23, що по вул. Матійчука Василя в с. Балинці Снятинського району, взамін чого, набувач – позивач зобов'язався забезпечувати ОСОБА_2 утриманням та доглядом довічно на умовах цього договору. Зважаючи на те, що ОСОБА_2 26.05.2017 року померла, а тому вищевказаний договір довічного утримання відповідно до ч. 2 ст. 755 ЦК України припинив свою дію.

З вказаних підстав, суд приходить до висновку, що за позивачем слід визнати право власності на земельну ділянку № 0399 площею 0,88 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Балинцівської сільської ради, на підставі державного акту серії І-ІФ № 029399 від 23.06.1999р. на право приватної власності на землю.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку № 0399 площею 0,88 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Балинцівської сільської ради та належала на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ІФ № 029399 від 23.06.1999р. ОСОБА_2, яка померла 26.05.2017р..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: підпис

Суддя Снятинського районного суду Калиновський М.М.