Рішення № 79966228, 15.02.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2019 р. справа № 0940/1815/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Грицюка П.П.,

за участю секретаря судового засідання: Ткачука І.М.,

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2,

представників відповідача: Мельника Р.Я., Захарії Т.П.,

представника третьої особи КП "ЖЕО №1": Стасюк Н.П.,

третіх осіб: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Калуської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: КП "ЖЕО №1" та КП "ЖЕО №4" про визнання протиправним та нечинним рішення № 43 від 19.03.2013 року, з моменту його прийняття, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Калуської міської ради (далі - відповідач) про визнання дій неправомірними, скасувати неправомірне та визнати нечинним рішення №43 від 19.03.2013 року з дати прийняття.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.10.2018 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали (том 1 а.с. 32-34).

Позивач усунув недоліки позовної заяви у наданий йому для цього строк, 17.10.2018 року ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі (том 1 а.с 1-2).

У відповідності до ч. 4 ст. 264 КАС України суд зобов'язав відповідача опублікувати оголошення про відкриття провадження в адміністративній справі у виданні, в якому оскаржуваний акт був, або мав бути офіційно оприлюднений. Дані вимоги суду відповідачем виконані (том 1 а.с. 135, том 2 а.с. 235).

За наслідками проведення підготовчого засідання у справі, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.10.2018 року, закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду. Також, згідно даної ухвали, у справі залучено у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10. Залучено у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: КП "ЖЕО №1" та КП "ЖЕО №4" (том 1 а.с. 139-141).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення виконавчого комітету Калуської міської ради №43 від 19.03.2013 року є незаконним, підлягає скасуванню та є нечинним з дати прийняття, оскільки, прийнято не легітимним органом, з перевищенням владних повноважень та з порушенням процедури розробки, затвердження та публікування. Вказав, що визначення площ та меж земельних ділянок прибудинкових територій проведено без виготовлення відповідних землевпорядних проектів. При цьому, згідно оскаржуваного рішення, відповідачем затверджено схеми прибирання територій, а в додатках до рішення долучено фактично перелік таких прибудинкових територій без відповідних схем. Право позивача порушено даним рішенням, як споживача комунальних послуг (том 1 а.с. 5-8).

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав зазначених в адміністративному позові та відповіді на відзив. Додатково пояснили, що відповідачем протиправно на протязі останніх років не вживаються заходи щодо визначення прибудинкових територій багатоквартирних будинків в м. Калуші. В зв'язку із необхідністю виконання своїх обов'язків із благоустрою та відсутністю визначення вказаних прибудинкових територій, відповідач протиправно прийняв оскаржуване рішення. При цьому, обміри таких територій визначені не уповноваженими особами та у спосіб, який не передбачений законодавством. Наведені обставини порушують право позивача, третіх осіб та інших мешканців багатоквартирних будинків, як споживачів комунальних послуг, оскільки впливають на розмір відповідних тарифів.

Відповідач скористався своїм правом та подав відзив на позов (том 1 а.с. 42-45), а позивач відповідно відповідь на відзив (том 1 а.с. 52-53). В судовому засіданні представники відповідача повідомили, що заперечення на відзив ними не подано та вони не бажають скористатись таким правом.

Щодо позовних вимог відповідач заперечив з підстав зазначених у відзиві (том 1 а.с. 42-45). Вказав, що Виконавчий комітет Калуської міської ради є уповноваженим органом, який зареєстрований у відповідності до вимог законодавства, що діяло на час його реєстрації. Оскаржуване рішення №43 від 19.03.2013 року відповідачем прийнято в межах повноважень, правомірно, у спосіб визначений нормами законодавчих актів. В позовній заяві не зазначено яке саме право позивача порушено оскаржуваним рішенням. Вважає, що пред'явлені позовні вимоги безпідставні, надумані та не обґрунтовані, а тому не підлягають до задоволення.

В судовому засіданні представники відповідача заперечили щодо задоволення позовних вимог. Вказали, що оскаржуване рішення не впливає на обсяг прав, свобод та інтересів відповідачів та третіх осіб. Дане рішення правомірне, оскільки прийнято виконавчим комітетом органу місцевого самоврядування на виконання свої повноваження щодо благоустрою населеного пункту. Встановлює площі прибирання для відповідних житлово-експлуатаційних організацій обслуговуючих багатоквартирних будинків, а не площі прибудинкових територій. З наведених підстав дане рішення не може бути визнано нечинним.

У відповіді на відзив (том 1 а.с. 52-53) позивачем зазначено, що визначення площ прибирання, які затвердженні оскаржуваним рішенням, проведено майстрами житлово-експлуатаційних організацій без додержання вимог законодавства. Кваліфіковані працівники до таких обмірів не залучались. При цьому, дані земельні ділянки не мають кадастрових номерів, землевпорядна документація не виготовлялась, державні акти на право власності чи користування відсутні. Вважає, що при відсутності виділення і документального підтвердження земель, закріплених за кожним будинком згідно норм, стандартів та нормативів, неможливо визначити і ціну тарифу.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна організація №1» подані письмові пояснення (том 1, а.с. 169-171, том 3, а.с. 33-35). В даних поясненнях третя особа зазначила, що працівниками Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №1» в 2013 році визначені площі прибирання прибудинкових територій багатоквартирних будинків на обслуговуючій території в м. Калуші. Дані площі прибирання зазначено у відповідних схемах, які затверджені рішенням Виконавчого комітету Калуської міської ради №43 від 19.03.2013 року. Обміри площ прибирання проводились працівниками підприємства. В ході обмірів не встановлювались площі прибудинкових територій, а тільки схеми прибирання. При нарахуванні плати за прибирання прибудинкової території обслуговуюча організація використовує площу прибудинкової території, яку прибирає, відповідно до складених підприємством актів обміру та схем.

В судовому засіданні представник Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №1» щодо задоволення позовних вимог заперечила з підстав зазначених у поясненнях. Вказала на правомірність проведених підприємством заходів щодо встановлення площ прибирання та, як наслідок, правомірність оскаржуваного рішення відповідача. Просила в задоволенні позову відмовити.

Третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_6 (том 1 а.с. 79-83), ОСОБА_7 (том 1 а.с. 84-88), ОСОБА_11 (том 1 а.с. 89-92), ОСОБА_8 (том 1 а.с. 93-95), ОСОБА_9 (том 1 а.с. 96-100), ОСОБА_10 (том 1 а.с. 101-104) подані письмові пояснення, якими дані особи обґрунтовують протиправність прийнятого Виконавчим комітетом Калуської міської ради рішення. Вказують, що відповідачем внаслідок бездіяльності не вживаються заходи щодо визначення прибудинкових територій багатоквартирних будинків в м.Калуші. При цьому, відповідачем затверджено схеми прибирання таких територій, які проведено без належних обмірів та з порушеннями вимог законодавства. Зазначили, що оскаржуване рішення є не законним та підлягає скасуванню (том 1 а.с. 183-209, 227-229, том 2 а.с. 244-248).

В судовому засіданні треті особи ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 просили адміністративний позов задовольнити повністю, в тому числі, з підстав зазначених у їх поясненнях.

Позивач подав заяву про виклик та допит свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_8 (том 1 а.с. 48). Враховуючи, що дані особи клопотали про залучення їх до справи, як третіх осіб, надали суду свої письмові та усні пояснення як треті особи, та з врахуванням наданої ними інформації, підстав для їх допиту, як свідків, суд не встановив.

Представник третьої особи Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №4» та третя особа ОСОБА_11 в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду адміністративної справи.

Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація №4» правом на подання пояснень не скористалось, будь-яких заяв з приводу неявки в судове засідання не подало. Третя особа ОСОБА_11 подала клопотання про розгляд справи без її участі (том 1 а.с. 195). Беручи до уваги наведене, з врахуванням вимог ст. 205 КАС України розгляд справи проведено без участі вказаних третіх осіб.

Розглянувши матеріали адміністративної справи за правилами загального позовного провадження, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, відзив, відповідь на відзив та пояснення, суд встановив наступне.

Суд, у відповідності до ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання про те, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, виходить з положень нормативних актів в редакціях, що діяли на момент виникнення цих правовідносин та зазначає зміст норм права відповідно до них.

Так, систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР), норми якого застосовуються судом, що були чинні на час прийняття оскаржуваного рішення, а саме станом на 19.03.2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону №280/97-ВР місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Як встановлено судом і не заперечується сторонами, Виконавчий комітет Калуської міської ради, як і Калуська міська рада, зареєстровані 26.03.1992 року та згідно організаційно-правової форми є органами місцевого самоврядування (том 1 а.с. 18-19). На момент державної реєстрації Калуської міської ради та її виконавчого комітету діяв Закон України від 07.12.1990 року №533-ХІІ «Про місцеві ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування».

З врахуванням наведеного, безпідставними є твердження позивача, що Виконавчий комітет Калуської міської ради утворений в неконституційний спосіб та є комерційним утворенням під виглядом нібито юридичної особи публічного права.

Встановлено, що 19.03.2013 року Виконавчим комітетом Калуської міської ради прийнято рішення №43 «Про затвердження схем площ прибирання» (том 1 а.с. 9). Дане рішення погоджено відповідними посадовими особами Калуської міської ради (том 1 зворотній бік а.с. 235) та прийнято одноголосно присутніми членами виконкому на засіданні виконавчого комітету 19.03.2013 року, що підтверджується протоколом №6 (том 3 а.с. 46-59).

Рішення Виконавчого комітету Калуської міської ради від 19.03.2013 року №43 «Про затвердження схем площ прибирання» оприлюднено 04.03.2013 року на офіційному сайті Калуської міської ради, що підтверджується відміткою на рішенні (том 1 зворотній бік а.с. 235) та довідкою відповідача від 24.01.2019 року (том 3 а.с. 60).

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що відповідачем підтверджено факт створення, існування та роботи даного офіційного сайту відповідними доказами, а саме: розпорядженнями міського голови №183-р від 11.06.2007 року, №318-р від 29.10.2008 року та №67-р від 31.03.2008 року, яким затверджено порядок оприлюднення у мережі інтернет інформації про діяльність виконавчого комітету Калуської міської ради (том 3 а.с. 61-68).

Враховуючи вищезазначене, безпідставними та не обґрунтованими є твердження позивача з приводу не оприлюднення оскаржуваного рішення.

При цьому, оскаржуване рішення відповідачем прийнято відповідно до ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 7, 14, 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Враховуючи норми Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якими керувався відповідач при прийняті даного рішення, дане рішення стосується сфери формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги. Так, вимоги статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначають повноваження органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг, стаття 14 даного Закону - розподіл житлово-комунальних послуг за порядком затвердження цін/тарифів, а стаття 31 Закону встановлює порядок формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги.

Даним рішенням затверджено з 01.04.2013 року схеми площ прибирання прибудинкових територій багатоповерхових будинків, які знаходяться на балансі Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №1» та Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №4» згідно з додатками 1 і 2 відповідно.

В додатках 1 та 2 до рішення Виконавчого комітету Калуської міської ради 19.03.2013 року №43 зазначено перелік адрес будинків та площ прибирання (том 1 а.с. 10-12).

Встановлено, що оскаржуване рішення прийнято на підставі подання директора Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №1» Підлужного Т.Є. від 25.02.2013 року №130, до якого долучено схеми прибудинкових територій та перелік об'єктів (том 2 а.с. 240-242) та подання директора Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №4» Фурди В.С. від 28.02.2013 року №99, до якого долучено схеми прибирання прибудинкових багатоповерхових будинків (том 2 а.с. 243-245).

Судом досліджено, що представнику відповідача Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна організація №1» від 03.01.2019 року №5 надано завірені копії документів, які передували підготовці та затвердженню оскаржуваного рішення, які в подальшому представлено та досліджено судом, а саме: акт заміру прибудинкової території для визначення схем прибирання від 23.01.2013 року (том 1 а.с. 248-251), схеми прибирання прибудинкових територій (том 2 а.с. 1-124).

Також, представнику відповідача Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна організація №4» від 20.12.2018 року за №356 надано завірені копії документів, які передували підготовці та затвердженню оскаржуваного рішення, які в подальшому представлено та досліджено судом, а саме: акт прибудинкових територій для визначення схем прибирання від 07.03.2013 року (том 2 а.с. 126-130), схеми прибирання прибудинкових територій (том 2 а.с. 131-213).

Судом досліджено вищевказані схеми прибирання прибудинкових територій та встановлено, що дані акти складені посадовими особами відповідних житлово-експлуатаційних організацій, де зазначено схематичне зображення та адресу будинку, схематичне зображення та площі прибирання в розрізі видів таких площ та їх розмірів.

Позивач стверджує, що оскаржуване рішення протиправне, оскільки законодавством визначено поняття прибудинкової території, яка встановлюється згідно містобудівної та землевпорядної документації. Відповідач не вжив заходів для визначення таких прибудинкових територій багатоквартирних будинків на території Калуської міської ради, натомість прийняв протиправне рішення, яким затвердив схеми площ прибирання прибудинкових територій багатоповерхових будинків. Крім того, визначення таких площ здійснено не уповноваженими особами та не у законний спосіб.

З даного приводу суд зазначає, що відповідно до положень ч. 1 ст 19 Земельного кодексу України, за основним цільовим призначенням, землі України поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до положень ст. 38 Земельного кодексу України, до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Згідно ч. 1 ст. 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Частинами 2 та 3 даної статті визначено, що у разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Земельного кодексу України, розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 29.12.2011 № 389 затверджено «Методичні рекомендації щодо визначення прибудинкових територій багатоквартирних будинків».

Методичні рекомендації щодо визначення прибудинкових територій багатоквартирних будинків (далі - Методичні рекомендації) розроблено з метою організації роботи щодо визначення прибудинкових територій багатоквартирних будинків та забезпечення належного їх утримання.

У цих Методичних рекомендаціях наведене поняття "прибудинкової території" вживається у такому значенні: прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, що визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації в межах відповідної земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі і споруди, та яка необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку і забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Згідно п.6 Методичних рекомендацій розроблена проектна документація щодо визначення прибудинкової території може бути підставою для розробки землевпорядної документації, а також правовстановлюючих документів на право користування земельною ділянкою об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків.

Пунктом 7 Методичних рекомендацій передбачено, що погодження документації прибудинкової території може здійснюватись у порядку, визначеному органом місцевого самоврядування.

При цьому, згідно п.8 даних Методичних рекомендацій, ініціювання питань щодо визначення прибудинкової території можуть здійснювати підприємства, організації, які утримують та обслуговують житловий фонд, об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельні кооперативи або інші юридичні чи фізичні особи, які за дорученням власника виконують функції з управління будинком.

Пунктами 9, 10 Методичних рекомендацій встановлено, що відповідні органи місцевого самоврядування можуть виступати замовником розробки документації та визначати її вид (детальний план території та/або проект прибудинкової території). Визначення виконавця робіт з розробки документації прибудинкової території багатоквартирного будинку можуть здійснювати органи місцевого самоврядування.

Як попередньо встановлено в судовому засіданні, оскаржуваним рішенням вирішено затвердити схеми прибирання прибудинкових територій багатоквартирних будинків без виготовлення відповідної містобудівної та землевпорядної документації, винесення меж в натурі, а також без затвердження проекту розподілу територій.

При цьому, рішенням затверджено схеми прибирання прибудинкових територій багатоквартирних будинків для подальшого їх застосування при розрахунку тарифів на послуги утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Суд звертає увагу, що згідно наданих в судовому засіданні пояснень представника третьої особи Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №1» працівниками ЖЕО здійснювались роботи по виміру земельних ділянок такими засобами вимірювання як вимірювальна рулетка.

В подальшому, суду надано копію договору щодо оренди вимірювальної техніки від 11.01.2013 року (том 3 а.с. 47) та зазначено, що такі обміри здійснено за допомогою двох частотного GPS приймача працівниками ЖЕО.

Суд не бере до уваги дані твердження та докази представників відповідача та третьої особи Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №1», оскільки суду не надані докази на підтвердження передавання орендарю даного обладнання та його використання при складанні вищевказаних схем прибирання прибудинкових територій, що також спростовується наданими схемами та іншими доказами наданими суду.

Також, суд звертає увагу на те, що відповідачем та відповідними обслуговуючими організаціями не надано доказів щодо володіння комунальними підприємствами необхідним технічним і технологічним забезпеченням, та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників. Надані суду та досліджені посадові інструкції головного інженера, керівника дільниці та майстра дільниці даних обставин не спростовують, оскільки в їх посадових обов'язках відсутні такі повноваження (том 3 а.с. 37-41).

При цьому, згідно ч.1 ст. 25 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 року №858-IV документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Пунктом «д» частини 2 даної статті зазначено, що проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб є одним із видів документації із землеустрою.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 26 Закону України «Про землеустрій» розробниками документації із землеустрою є: юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою; фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Згідно наказу Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 9 квітня 1998 р. № 56, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1998 р. за № 393/2833 затверджена Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98).

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.1998 року № 1075 затверджено порядок використання апаратури супутникових радіонавігаційних систем під час проведення топографо-геодезичних, картографічних, аерофотознімальних, проектних, дослідницьких робіт і вишукувань та кадастрових зйомок.

З аналізу вище наведених нормативних актів, досліджених доказів та встановлених обставин, суд зазначає наступне, що жодними нормативними актами не передбачено такого виду документації як схеми прибирання прибудинкових територій. Для забезпечення належного утримання багатоквартирних будинків визначено поняття прибудинкових територій багатоквартирних будинків та забезпечення належного їх утримання. Відповідні підприємства, які утримують та обслуговують житловий фонд можуть тільки ініціювати питання щодо визначення прибудинкової території, а не визначати їх самостійно. Визначається прибудинкова територія згідно відповідного проекту, який є землевпорядною документацією, що є наслідком застосування в таких відносинах земельного законодавства. Витрати з прибирання прибудинкової території формуються на основі площ прибудинкових територій, а не схем прибирання.

Таким чином, суд констатує, що рішення Виконавчого комітету Калуської міської ради №43 від 19.03.2013 року «Про затвердження схем площ прибирання» є протиправним.

Поряд з цим, суд не погоджується з твердженнями відповідача про те, що оскаржуване рішення не впливає на права позивача, не заперечуючи той факт, що позивач є користувачем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Так, відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Положеннями статей 30-32 даного Закону встановлено, що державне регулювання цін/тарифів базується на принципах: нормативного регулювання надання житлово-комунальних послуг споживачам за цінами/тарифами, затвердженими в установленому законом порядку; відкритості, доступності та прозорості структури цін/тарифів для споживачів та суспільства; відповідності оплати житлово-комунальних послуг їх наявності, кількості та якості; гарантії соціального захисту населення при оплаті за житлово-комунальні послуги та випередження зростання доходів населення над зростанням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги. Органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво. Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» благоустрій прибудинкової території багатоквартирного будинку здійснюється за рахунок коштів власників житлових і нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, отриманих як плата за надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території.

Механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій визначає «Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року №869 (далі - Порядок №869).

Відповідно до абз. 2 п. 2 Порядку №869 тариф на послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням переліку послуг згідно з додатком до цього Порядку.

Пунктом 7 Порядку визначено, що витрати з прибирання прибудинкової території (Впт) визначаються за формулою Впт = (Оз + Вф + Н + М + І) : Пз, де Оз - заробітна плата; Вф - відрахування із заробітної плати внесків до Пенсійного фонду України та інших фондів соціального страхування; Н - накладні витрати; М - матеріальні витрати; І - обов'язкові платежі до бюджету; Пз - сумарна загальна площа (зазначена у технічному паспорті житлового будинку (гуртожитку) квартир (житлових приміщень у гуртожитку) та нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку).

При цьому, на час прийняття оскаржуваного рішення був чинним Наказ Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 4 серпня 1997 р. № 59, яким були затверджені рекомендовані норми часу та норми обслуговування для робітників і виробничого персоналу, зайнятих утриманням житлового фонду, якими визначались величини норм часу на 100 кв.м (годин).

Таким чином, суд зазначає, що від визначення розміру прибудинкової території залежать такі показники, як заробітна плата, відрахування із заробітної плати внесків до Пенсійного фонду України та інших фондів соціального страхування, накладні витрати, матеріальні витрати, обов'язкові платежі до бюджету, що є складовими для визначення витрат з прибирання прибудинкової території та впливають на розмір тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності своїх дій щодо прийняття оскаржуваного рішення, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, як вже попередньо зазначалось, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Калуської міської ради про визнання дій неправомірними, скасувати неправомірне та визнати нечинним рішення №43 від 19.03.2013 року з дати прийняття.

В даному випадку слід зазначити, що відповідно до вимог ст. 264 КАС України визначені особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень.

Так, згідно ч. 9 ст. 264 КАС України суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним та нечинним повністю або в окремій його частині. Частиною 2 статті 265 КАС України передбачено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

З урахуванням наведеного, позов слід задовольнити частково, визнавши протиправним та нечинним рішення Виконавчого комітету Калуської міської ради від 19.03.2013 року №43 «Про затвердження схем площ прибирання» з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Поряд з цим, відповідно до ч.1 ст. 265 КАС України резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та нечинним рішення Виконавчого комітету Калуської міської ради №43 "Про затвердження схем площ прибирання" від 19.03.2013 року, з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Зобов'язати Виконавчий комітет Калуської міської ради опублікувати резолютивну частину даного рішення у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням суду законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), АДРЕСА_1;

Виконавчий комітет Калуської міської ради (код ЄДРПОУ 04054300), вул. І.Франка, 1, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77304;

ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), АДРЕСА_2;

ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3), АДРЕСА_3;

ОСОБА_11 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4), АДРЕСА_4;

ОСОБА_8 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5), АДРЕСА_5;

ОСОБА_9 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6), АДРЕСА_6;

ОСОБА_10, АДРЕСА_7;

КП "ЖЕО №1" (код ЄДРПОУ 32177260), вул. Грушевського, 54, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300;

КП "ЖЕО №4" (код ЄДРПОУ 32177228), вул. Пушкіна, 9а, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300.

Суддя /підпис/ Грицюк П.П.

Рішення складене в повному обсязі 20 лютого 2019 р.