
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" лютого 2019 р. справа №0940/2276/18
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківського окружного адміністративного суду в складі судді Гундяка В.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Державного підприємства "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" про стягнення податкового боргу, -
ВСТАНОВИВ:
29.11.2018 року Головне управління ДФС в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" про стягнення податкового боргу.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
У строк, встановлений судом, позивач усунув вказані недоліки, тому ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.12.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань з земельного податку та податку на додану вартість в сумі 4 730 102,66 грн. Оскільки, заборгованість станом на день звернення до суду не погашена, її слід стягнути в судовому порядку.
02.01.2019 року відповідач отримав копію ухвали суду про відкриття провадження в даній адміністративній справі, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Заяв чи клопотань суду не подав, правом на подання відзиву на позов не скористався, суд про поважність причин ненадання такого відзиву не повідомив.
Згідно частини 6 статті 162, частини 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних мотивів.
Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України (далі - Кодекс) податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Підпунктом 16.1.3. пункту 16.1. статті 16 Кодексу визначено, що платники податків і зборів зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Підпункт 16.1.4 п.16.1 ст.16 Кодексу визначає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, передбачених податковим законодавством. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 Кодексу).
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно пункту 287.3 статті 286 Кодексу податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем подано до ДПІ у м. Івано-Франківську податкові декларації з плати за землю за 2015 - 2018 роки (а.с. 13-20).
Таким чином, шляхом подання вищевказаних декларацій Державне підприємство "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" самостійно визначило та узгодило податкові зобов'язання з земельного податку.
Так податковий борг відповідача з плати за землю, які він самостійно визначив згідно поданих декларацій становить 2 394 687,59 грн., а саме за періоди: жовтень-грудень 2015 року в сумі 331 281,87 грн., січень-грудень 2016 року в сумі 722 735,53 грн., січень-грудень 2017 року в сумі 766 097,23 грн., січень-вересень 2018 року в сумі 574 572,96 грн.
Окрім цього до сплати підлягають визначені податковим органом податкові зобов'язання відповідача з плати за землю в сумі 2 093 529,20 грн., в тому числі штрафні санкції в розмірі 418 705,84 грн., які є узгодженими згідно постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2018 року у справі №809/1609/16 (876/2092/17) (а.с. 24-27).
Згідно пункту 57.1 статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до приписів п. 56.11 ст.56 Кодексу податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.
Згідно пункту 120.1 статті 120 кодексу неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Відповідно до акту перевірки від 19.07.2018 року №10663/5501/755220 Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача, на підставі якої винесено податкове повідомлення-рішення від 19.07.2018 року за №0050515501, якими позивача зобов'язано сплатити штрафні санкції з земельного податку в розмірі 1 020 грн., за несвоєчасно подання податкової декларації з плати за землю за 2018 рік. Дане податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем 26.07.2018 року, проте заборгованість ним сплачена не була (а.с. 21-23).
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Кодексу день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
Так грошові зобов'язання відповідача згідно вищевказаного податкового повідомлення-рішення у відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Кодексу, які є узгодженими з моменту закінчення процедури адміністративного оскарження, підлягали до сплати відповідачем в добровільному порядку.
Таким чином податковий борг відповідача з земельного податку становить 4 489 236,79 грн. (2 394 687,59 грн. + 2 093 529,20 грн. + 1 020 грн. = 4 489 236,79 грн.)
Згідно п.203.1 ст.203 Кодексу податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до п.203.2 ст.203 Кодексу сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Судом встановлено, що відповідачем подано до ДПІ у м. Івано-Франківську податкові декларації з податку на додану вартість за серпень-жовтень 2018 роки (а.с. 13-20).
Так відповідач самостійно визначив податкові зобов'язання шляхом подання податкових декларації з податку на додану вартість від 17.08.2018 року на суму 109 618 грн., від 19.09.2018 року на суму 5 169 грн., від 22.10.2018 року на суму 212 113 грн.
Проте у зв'язку з частковою сплатою податкових зобов'язань визначених у податковій декларації з податку на додану вартість від 17.08.2018 року, податковий борг, який підлягає до стягнення з відповідача, становить 23 583,87 грн.
Таким чином податковий борг Державного підприємства "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" з податку на додану вартість становить 240 865,87 грн. (23 583,87 грн. + 5 169 грн. + 212 113 грн. = 240 865,87 грн.).
Згідно п. 59.1, 59.5 ст.59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На підставі вищенаведеного податковим органом було надіслано відповідачу першу податкову вимогу форми Ю1 за №1/2129 від 02.09.2009 року на суму 83 274,44 грн. та другу податкову вимогу форми Ю2 за №2/2418 від 08.10.2009 року на суму 166 197 грн., однак податкові зобов'язання в повному обсязі ним сплачені не були (а.с. 10-11).
Враховуючи вищенаведене заборгованість Державного підприємства "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" з земельного податку та з податку на додану вартість становить 4 730 102,66 грн. (4 489 236,79 грн. + 240 865,87 грн. = 4 730 102,66 грн.).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність та взаємний зв'язок суд погоджується з підставністю виникнення та розміром заборгованості, заявленої до стягнення. Наявність податкового боргу відповідача підтверджується довідкою про борг від 19.11.2018 року, обліковими картками платника податку, податковим повідомленням-рішенням, податковими деклараціями та іншими письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.
Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості судом не встановлено.
Наявність податкового боргу та його розмір відповідач не спростував, доказів сплати грошових зобов'язань суду не представив, чим фактично не заперечив суму, стягнення якої є предметом спору в даній справі.
Згідно п.95.1 ст.95 Кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги(п.95.2 ст.95 Кодексу).
Відповідно до п.95.3 ст.95 Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. У відповідності з п.95.4 ст.95 Кодексу орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з Державного підприємства "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" податкового боргу в сумі 4 730 102,66 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
На підставі статті п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14, п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.59.1 ст.59. ст. 95 ПКУ, керуючись ст. ст. 244-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
позов задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків Державного підприємства "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" у банках та за рахунок належної відповідачу готівки в дохід Державного бюджету України 4 730 102 (чотири мільйони сімсот тридцять тисяч сто дві) грн. 66 коп.
Згідно ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з 20.02.2019 року, як дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників справи:
позивач: Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018;
відповідач: Державне підприємство "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод", код ЄДРПОУ 07552205, вул. Хриплинська, 11, м. Івано-Франківськ, 76002.
Суддя /підпис/ Гундяк В.Д.
Судове рішення № 79966218, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 20.02.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 0940/2276/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: