Постанова № 7992205, 27.01.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2010 року Справа № 2а-5675/09/2370

15 год. 46 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Новікової Т.В.,

при секретарі - Комишній О.М.,

за участю представника позивача Павленко М.В.(за дов. ДПІ в м.Черкаси),

відповідача Постівого С.О. (за дов. ПП «Альп-Ком»),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Черкаси до приватного підприємства «Альп-Ком» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Черкаси звернулась до суду з адміністративним позовом від 26.11.2009р. № 25882/10-017 до приватного підприємства «Альп-Ком» про стягнення за рахунок активів відповідача податковий борг у сумі 44014грн.16коп. В обґрунтування позовних вимог позивач, з посиланням на Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000р., вказав на невиконання відповідачем обовязку щодо сплати податку на прибуток та порушення граничних строків подання податкових декларацій за 2007р., 2008р.,2009р. та по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача з позовом не погодився та надав до суду заперечення, в якому частково визнав позовні вимоги щодо заборгованості зі сплати податку на прибуток за несвоєчасне подання податкових декларацій на суму 1190грн.00коп., однак з наявністю заборгованості по орендній платі за користування земельною ділянкою за 2009р. на суму 42824грн.67коп. відповідач не погодився.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Приватне підприємство «Альп-Ком» (місцезнаходження: 18006, Черкаська область, м.Черкаси, Придніпровський район, вул. Орджонікідзе, буд. 72, кв. 152), ідентифікаційний код юридичної особи 35493159 згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 11.12.2009р., перебуває на обліку платників податків у ДПІ у м. Черкаси від 17.10.2007р. № 3065, що підтверджується довідкою від 18.10.2007р. №1352/29-034.

За наслідками перевірки ДПІ у м. Черкаси встановлено порушення відповідачем податкового законодавства, у звязку з чим виникла заборгованість зі сплати податку на прибуток на суму 1190грн.00коп . Зокрема, згідно акту невиїздної документальної перевірки №4429/15-117 від 13.08.2008р., встановлено не подання податкової звітності по податку на прибуток за 2007р., актом № 4428/15-117 від 13.08.2008р. встановлено неподання податкової звітності за І квартал 2008р., І півріччя 2008р., актом перевірки № 3782/15-117 від 20.05.2009р. встановлено не подання податкової декларації по податку на прибуток за І квартал 2009р., актом перевірки №6033/15-117 від 28.08.2009р. встановлено не подання податкової декларації по податку на прибуток за І півріччя 2009р., актом перевірки № 1483/15-117 від 24.02.2009р. встановлено не подання податкової декларації по податку на прибуток за 11 місяців 2008р., актом перевірки №7255/15-117 від 08.12.2008р. встановлено не подання податкової декларації по податку на прибуток за 9 місяців 2009р., а також не подано до податкового органу податкової декларації за 2007р. (а.с.9 - 23), що є порушенням п.п 17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000р., п. 22.13 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, з подальшими змінами та доповненнями.

В результаті не подання податкової звітності на адресу відповідача про наявність податкового зобовязання направлялися податкові повідомлення-рішення:

№0013741501/0 від 13.08.2008р . на суму 170грн.00коп. згідно акту перевірки №4429/15-117 від 13.08.2008р.;

№0013751501/0 від 13.08.2008р. на суму 340грн.00коп. згідно акту перевірки № 4428/15-117 від 13.08.2008р.;

№0014201501/0 від 21.05.2009р. на суму 170грн.00коп. згідно акту перевірки № 3782/15-117 від 20.05.2009р.;

№0022861501/0 від 31.08.2009р . на суму 170грн.00коп. згідно акту перевірки №6033/15-117 від 28.08.2009р.;

№0023701501/0 від 09.12.2008р. на суму 170грн.00коп. згідно акту перевірки № 7255/15-117 від 08.12.2008р.;

№0007981501/0 від 27.02.2009р. на суму 170грн.00коп. згідно акту перевірки № 1483/15-117 від 24.02.2009р., які були розміщенні на дошці оголошення від 30.01.2009р., від 23.04.2009р., від 06.08.2009р., від 30.09.2008р., від 10.11.2009р. у звязку з неможливістю вручення платникові.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахується податковий борг по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності згідно податкової декларації від 30.01.2009р. № 7401 на суму 42097 грн.70коп. на підставі договору оренди землі від 04.08.2008р.

Зокрема, відповідачем внесена орендна плата за земельні ділянки на 2008р., а саме: за вересень у сумі 1827грн.15коп., за жовтень у сумі 3045грн.25коп., за листопад у сумі 3045грн.25коп., за грудень у сумі 3045грн.25коп. на загальну суму 10962грн.90коп., що підтверджено у податковій декларації від 30.01.2009р. № 334636 за підписом керівника ПП «Альп-Ком» в особі Хамідова Р.В. та з чим погодився представник відповідача під час судового засідання.

Разом з тим, штрафна санкція у сумі 170грн.00коп. нарахована відповідачеві за порушення строків подання податкової декларації за 2008р. по орендній платі за земельну ділянку та винесено податкове повідомлення-рішення від 24.02.2009р. №0002201503/0 згідно акту перевірки від 20.02.2009р. № 1318/15-3107, яким виявлено порушення граничного строку подачі податкової декларації за 2008р., а саме, 12.10.2008р., з фактичною подачею декларації 30.01.2009р., що є порушенням ч. 2 ст. 14 Закону України «Про плату за землю» № 2535-ХІІ від 03.07.1992р., з подальшими змінами та доповненнями в редакції Закону від 19.09.1996р. №378/96-ВР.

Крім того, актом перевірки №1458/15-3107 від 24.02.2009р. встановлено заниження відповідачем податкового зобовязання за період з 12.09.2008р. по 31.12.2008р. на суму 101грн.51коп . по орендній платі за земельні ділянки з юридичних осіб за 2008р., чим порушило ст. 14 Закону України № 2535-ХІІ від 03.07.1992р., що стало підставою винесення податкового повідомлення-рішення №0002211503/0 від 24.02.2009р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 17грн.00коп., яке отримане відповідачем 16.03.2009р., про що свідчить підпис керівника підприємства.

Однак, під час судового засідання представник відповідача не погодився з наявністю податкового боргу по орендній платі за земельну ділянку за 2009р . згідно податкової декларації від 30.01.2009р. № 7431 на суму 42097грн.70коп. направленого до ДПІ у м. Черкаси, за підписом керівника підприємства Хамідова Р.В., мотивуючи неналежністю такої декларації, у звязку з чим відповідачем подано клопотання від 27.01.2010р. про призначення почеркознавчої експертизи для встановлення підпису керівника на поданій декларації, яке судом залишене без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не сплачена сума податкового зобовязання зі сплати податку на прибуток і орендній платі за земельну ділянку у повному обсязі та у встановлені терміни, а тому на адресу відповідача направлена перша податкова вимога форми «Ю1» від 30.10.2008р. № 1/1931 на суму 510 грн.00коп. та друга податкова вимога форми «Ю2» від 15.04.2009р. № 2/1107 на суму 18947грн.69коп ., які були розміщенні на дошці оголошень за неможливістю вручення, про що свідчить акт № 235 від 16.03.2009р. та акт №393 від 25.05.2009р. (а.с.41-44).

Отже, у звязку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобовязання та наявністю у відповідача податкового боргу, ДПІ у м. Черкаси винесено рішення № 535/24-109 від 15.07.2009р. про стягнення з ПП «Альп-Ком» коштів та продаж активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, а також зареєстрована податкова застава в Державному реєстрі рухомого майна від 29.10.2008р. № 8128744.

Як зазначено в акті звірки з платником податків від 20.11.2009р.(а.с. 47) та зворотному боці облікової картки станом на 20.11.2009р. (а.с. 48-53), розрахунку заборгованості від 26.01.2010р. відповідач має заборгованість зі сплати податку на прибуток за 2008р. на суму 1 190грн.00коп . та по орендній платі з юридичних осіб за земельну ділянку за 2009р. на суму 42824грн.67коп ., на загальну суму 44 014грн.67коп.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення з відповідача податкової заборгованості.

Причиною виникнення спору стало порушення відповідачем вимог податкового законодавства щодо своєчасної сплати податкового зобовязання.

Згідно ст.67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку, розмірах та у строки, встановлені законом.

Законом України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991р. № 1251-ХІІ(ст. 14) передбачено, що плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) віднесені до загальнодержавних податків і зборів.

Спеціальним Законом, який визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку є Закон України «Про плату за землю» від 03.07.1992р. №2535.

Статтею 2 Закону № 2535-ХІІ визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку визначеному цим Законом.

Відповідно до ст. 14 Закону № 2535-ХІІ платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (крім громадян), самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій.

Згідно ст. 17 Закону № 2535-ХІІ податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частинами власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як вбачається зі змісту податкової декларації від 30.01.2009р. №7401 орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009р. ПП «Альп-Ком» мало сплатити за 2009р. орендну плату у розмірі 42097грн.70коп., з врахуванням щомісячної сплати в період з січня по листопад 2009р. у сумі 3508грн.14коп., в тому числі за грудень 2009р. у сумі 3508грн.16коп.

Судом встановлено, що відповідачем належним чином внесено плату за вересень, жовтень, листопад та грудень 2008р. на суму 10962грн.90коп. відповідно до поданої декларації від 30.01.2009р. № 334636, згідно укладеного договору оренди землі від 04.08.2008р.

Однак, відповідач не виконав обовязку щодо сплати коштів за земельну ділянку за 2009р. згідно декларації від 30.01.2009р. № 7401, обґрунтовуючи наявність спору щодо права власності даної земельної ділянки.

З врахуванням вимог Закону № 2535-ХІІ, суд зазначає, що плата за користування земельною ділянкою є обовязком орендаря - ПП «Альп-Ком», про що визначено умовами договору від 04.08.2008р., а також узгоджено податковою декларацією від 30.01.2009р. № 7401, а тому заперечення відповідача щодо податкового боргу у сумі 42824грн.67коп. не спростовує позовних вимог.

Разом з тим, відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000р. податкове зобов'язання це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 5.3.1. ст.5 Закону України № 2181-III, передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів , наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги, які вважаються надісланими (врученими) фізичній особі, якщо їх вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення (п. 6.2.1. та п. 6.2.4 ст.6 Закону України № 2181-III).

А тому узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків (пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 зазначеного Закону).

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу (п. 17.1.7 ст. 17 Закону України №2181-III).

Отже, суд дійшов висновку про наявність у відповідача несплаченого податкового боргу на суму 44 014грн.67коп ., згідно уточнюючого розрахунку податкового органу від 26.10.2010р., а саме, заборгованість відповідача зі сплати податку на прибуток становить 1190грн.00коп. та боргу по орендній платі за земельні ділянки - 42 824 грн.67коп., за не виконання податкового зобовязання відповідно до вимог Закону № 2181-ІІІ.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку що позивач правомірно звернувся до суду про стягнення з відповідача податкової заборгованості, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Оскільки відповідач не сплатив у встановлений строк податкового боргу у сумі 44014грн.67коп ., який є узгодженим, тому згідно підпункту 3.1.1. пункту 3.1 статті 3 Закону України № 2181-ІІІ, за рішенням суду активи платника податків можуть бути стягнені в рахунок погашення його податкового боргу.

Позивачем вживались заходи щодо примусового стягнення податкового боргу, шляхом направлення першої та другої податкових вимог, тому прийняття рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків може бути здійснене в рахунок погашення його податкового боргу.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України № 2181 у позивача є підстави для примусового стягнення за рішенням суду активів відповідача в рахунок погашення його податкового боргу, а тому позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДПІ у м. Черкаси підлягають до задоволення .

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 27.01.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови, виготовлення постанови у повному обсязі здійснюватиметься з урахуванням вимог ст.167 КАС України, про що повідомлено в судовому засіданні.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, ч. 4 ст. 94, ст.ст. 158-159, 161-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути активи приватного підприємства «Альп-Ком» (18006, м. Черкаси вул. Орджонікідзе 72, кв. 152, код ЄДРПОУ 35493159)

в доход бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкаси (18000, м.Черкаси, вул. Хрещатик, 235) в рахунок погашення податкового боргу на суму 44 014грн.67коп. (сорок чотири тисячі чотирнадцять гривень 67коп.).

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня складення її в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено за відсутності особи, яка бере участь у справі - з дня отримання нею копії постанови та наступного подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 22 лютого 2010 року.

Суддя Т.В. Новікова