Вирок № 79887786, 15.02.2019, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

15.02.2019

Справа №642/860/18,

Провадження 1кп/642/334/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2019 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Проценко Л.Г.

за участю секретарів - Канаєвої К.М., Самотой В.С. Бондаренко В.П.

прокурора - Шевцова О.М.

захисників Глініної О.Б., Євстігнєєва В.Г.

обвинувачених - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження № 12018220510000075 від 09 січня 2018 року стосовно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Норільск, Красноярского краю, Росія, який має неповну середню освіту, не працює, не одружений, зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 08.09.2017 р. Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі п'ятидесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн. (штраф не сплачено),

який обвинувачується у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Харків, громадянина України, який має середню освіту, не працює, не одружений, зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого, зокрема: 13.05.2011 р. Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 309, ст. 71 КК України до чотирьох років трьох місяців позбавлення волі, 02.04.2014 р. звільнений умовно - достроково згідно ухвали Балаклійського районного суду Харківської області від 25.03.2014 р. на невідбутий строк один рік чотири місяці шість днів,

який обвинувачуються у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст.15, ч. 2 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

05 січня 2018 року приблизно о 14 години 50 хвилин, знаходячись біля будинку №1 по вул. Терехівській у м. Харкові, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, діючи з корисливих мотивів за попередньою змовою та маючи спільний злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна згідно розподілених ролей - кожен з них повинен був допомагати один одному у викраденні опірного кільця кришки люка, - а саме: ОСОБА_4 відійшов до будинку № 126 по вул. Полтавський Шлях у м. Харкові та впевнився, що їх дії залишаються непоміченими, а в цей час ОСОБА_3 підняв опірне кільце під кришку люку і поклав собі на плече та згідно розподілених ролей, вони з викраденим майном, яке належить ПАТ «Укртелеком», загальною вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 874 від 12.02.2018 р. в сумі 456 грн. почали рухатися з місця вчинення злочину.

Проте, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 не довели до кінця свій злочин, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з причин, які не залежали від їх волі, оскільки їх злочинні дії були викриті перехожими.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, погодився з його кваліфікацією та показав, що 05 січня 2018 р. вдень, виходячи з двору, він помітив опірне кільце під кришку люка, яке було вивернутим та запропонував ОСОБА_4 викрасти вказане кільце і здати до пункту металобрухту, на що той погодився. Для чого ОСОБА_4 відійшов до будинку № 126 і поглядав, щоб їх дії ніхто не помітив. А особисто він, використовуючи помаранчеву жилетку, яку знайшов на смітнику щоб не привертати увагу мешканців, вийняв опірне кільце з-під кришки люка і взяв на плече, та разом з ОСОБА_4 пройшов приблизно 10-15 метрів, однак з під'їзду будинку вийшли два чоловіки, запитали «Куди несете?» та викликали поліцію. По приїзду працівники поліції їх опитали і вилучили кільце.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому злочині також визнав повністю, погодився з його кваліфікацією і показав, що 05 січня 2018р. вдень зустрівся з ОСОБА_3 і їм хотілося похмелитись. На дорозі побачили, що там лежало опірне кільце без люку, тому ОСОБА_3 запропонував його вкрасти та здати на металолом, на що він погодився. ОСОБА_3 наказав йому дивитися навкруги, щоб не було прохожих, а сам підняв кільце на плече і вони пройшли декілька метрів, але були зупинені двома чоловіками, які вийшли з під'їзду та викликали поліцію. По приїзду поліції їх опитали, а кільце вилучили.

Враховуючи те, що обвинувачені та інші учасники процесу не оспорюють обставини вчиненого злочину і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням положень ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинувачених, визнавши недоцільним дослідження інших доказів, які ніким не оспорюються, проти чого не заперечували сторони кримінального провадження.

Суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину та кваліфікує його дії за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Також суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину і кваліфікує його дії за ч. 2 ст.15, ч. 2 ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

При дослідженні особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він має судимість, не одружений, не працює, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, у лікаря нарколога перебував з 2009 р. з діагнозом синдром залежності від алкоголю.

При дослідженні особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він має судимість, не одружений, не працює, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_4, суд визнає їх щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 67 КК України, суд визнає обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4, рецидив злочину, оскільки він вчинив новий умисний злочин, маючи судимість за злочини у сфері обігу наркотичних засобів.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 виду та міри покарання суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь середньої тяжкості вчиненого злочину, його роль як ініціатора, зазначені обставини, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин, що його обтяжують, приймаючи до відома досудову доповідь органу пробації з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, який має судимість, тому вважає, що ОСОБА_3 необхідно призначити покарання у виді арешту з відбуванням покарання в умовах ізоляції в арештному домі.

Оскільки ОСОБА_3 вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 08 вересня 2017 р. був засуджений за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн., але штраф не сплатив, тобто не відбув призначене покарання і протягом року вчинив новий умисний злочин, йому необхідно призначити покарання за сукупністю вироків згідно ч.1 ст.71 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст.72 КК України, при призначенні покарання за сукупністю злочинів чи сукупністю вироків, основне покарання, зокрема, у виді штрафу складанню з іншими видами покарань не підлягає і виконується самостійно.

Згідно вимог ч.1 ст. 26 КВК України засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це відповідний орган пробації шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 виду та міри покарання суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь середньої тяжкості вчиненого злочину, зазначені обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, приймаючи до відома досудову доповідь органу пробації з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, який раніше судимий, тому вважає, що ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у виді арешту з відбуванням в умовах ізоляції в арештному домі.

Цивільний позов не заявлений.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Відповідно до вимог ст.124 КПК України з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках на користь держави належить стягнути процесуальні витрати за проведення судово - товарознавчої експертизи № 874 у розмірі 572 грн. 00 коп., тобто по286 грн. 00 коп. з кожного.

Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.15, ч. 2 ст.185 КК України, і призначити йому покарання у виді арешту на строк чотири місяці.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України до призначеного покарання приєднати повністю невідбуте покарання, призначене вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 08 вересня 2017 року за ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу та за сукупністю вироків призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді арешту на строк чотири місяці зі штрафом в розмірі 850 грн. 00 коп.

На підставі ч.3 ст.72 КК України вирок Ленінського районного суду м. Харкова від 08 вересня 2017 року щодо стягнення з ОСОБА_3 штрафу в розмірі 850 грн. 00 коп. виконувати самостійно.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту його фактичного затримання та поміщення до арештанського дому в порядку виконання цього вироку.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.15, ч. 2 ст.185 КК України, і призначити йому покарання у виді у арешту на строк три місяці.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його фактичного затримання та поміщення до арештанського дому в порядку виконання цього вироку.

Речові докази: опірне кільце під кришку люка, яке знаходиться по зберігальній розписці у представника ХФ ПАТ «Укртелеком» ОСОБА_5, після набрання вироком законної сили - вважати повернутими власнику ПАТ «Укртелеком».

Помаранчеву жилетку, яка знаходиться в камері зберігання речових доказів Холодногірського ВП ГУ НП в Х/О, за квітанцією №1787 від 19.02.2018р., після набрання вироком законної сили - знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово - товарознавчої експертизи № 874 від 12.02.2018 р. у розмірі 572 грн. 00 коп., тобто по 286 грн. 00 коп. з кожного.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Л.Г. Проценко