Рішення № 79826629, 14.02.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/23765/18

н/п 2-о/640/42/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2019 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Садовського К.С.,

за участю секретаря - Балан Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Харківська міська рада, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення юридичного факту родинних відносин між фізичними особами,

ВСТАНОВИВ:

14.12.2018 заявник звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити юридичний факт родинних відносин між фізичними особами ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянином України, РНОКПП -НОМЕР_1, та ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянином України, РНОКПП - НОМЕР_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянкою України, РНОКПП – НОМЕР_3, як сина та батьків.

Заявник посилається на те, що він, його неповнолітній син та його батьки є співвласниками житлової квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 07.03.2007 р., р. №2А-07-283333, виданого Управлінням комунального майна та приватизації ХМР, зареєстрованого у КП «ХМБТІ» 27.06.2007 р. за №П-2-34434.

У зв’язку із потребою відчуження належної заявникові частини нерухомості за договором дарування, він встановив, що у прізвищах власників є різночитання, які не надають йому можливості довести свій родинний зв’язок із батьками з метою отримання пільг під час укладення нотаріальної угоди. Заявник вважає, що різночитання у його прізвищі та його батьків виникло як помилка під час перекладу їхнього прізвища на державну мову. У теперішній час виправити цю помилку неможливо, бо згідно з офіційними правилами перекладу, можливі варіанти різного напису прізвища заявника та його батьків, що вимусило його звернутись із дійсною заявою до суду.

Представник заявника адвокат ОСОБА_4, діючий на підставі ордеру №668 від 11.12.2018 р. та свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю за №1707 від 25.03.2009 р., у заяві до суду просив слухати справу у його відсутності та відсутності заявника, підтримав вимоги ОСОБА_1, просив їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи – Харківської міської ради в судове засідання не з’явився, про час, місце та дату слухання справи повідомлявся належним чином. У заяві, що надійшла до суду 21.01.2019 р. просив вказану справу розглянути за відсутності представника Харківської міської ради.

Заінтересовані особи – ОСОБА_2, ОСОБА_3 у своїх заявах до суду просили слухати справу у їх відсутності, заяву сина підтримали, підтвердили обставини, викладені у заяві, просили її задовольнити.

За таких підстав суд визнає за можливе розглядати справу за відсутності заінтересованих осіб на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об’єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, народився 01 квітня 1977 року у місті Харкові, Україна, про що Відділом РАГС Київського району міста Харкова в книзі реєстрації актів про народження 01.04.1977 р. зроблений актовий запис за №353. Його прізвище у актовому запису та відповідно у свідоцтві про народження записане російською мовою - «Ляленков Виктор Владимирович». Батьками зазначені: батько – «Ляленков Владимир Викторович» (рос.мовою) та мати – «Ляленкова Екатерина Михайловна» (рос.мовою). За наданим паспортом громадянина України МК №392449 виданий 17 січня 1997 року Київським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області прізвище заявника на російській мові записане – «Ляленков», а на державній українській мові – «Ляльонков» ( а.с. 7 ). Всі особисті документи заявник у подальшому отримував та отримує за таким прізвищем: свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дитини тощо.

Як вбачається зі Свідоцтва про право власності на житло реєстраційний № №2А-07-283333, виданого 07 березня 2007 року Управлінням комунального майна та приватизації ХМР, зареєстрованого у КП «ХМБТІ» 27.06.2007 р. за №П-2-34434, двокімнатна ізольована квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1, належить за правом спільної часткової власності ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_5,2006 р.н.( а.с. 12 ).

Заявник не може у теперішній час зробити відчуження належних йому та його неповнолітньому сину часток у нотаріальному порядку, скориставшись пільгою під час укладення договору дарування, що порушує його права громадянина України. Зробити виправлення помилки у Свідоцтві про право власності та його реєстрації Управлінням комунального майна та приватизації Виконкому ХМР, неможливо, бо з 01.01.2016 р. не передбачено надання свідоцтва на право власності на нерухомість, як правовстановлюючого документу, а актуальна реєстрація права власності на нерухомість, відповідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень», проводиться виключно відповідно правовстановлюючому документу.

Способом захисту свого права заявник вибрав звернення до суду з заявою про встановлення юридичного факту – факту належності йому зазначеного правовстановлюючого документу. Суд вважає такий спосіб законним. Поза судовим шляхом вирішити це питання заявник не може.

Відповідно до змісту ст.ст. 11,15 ЦК України, цивільні права і обов’язки виникають із дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у рази їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

За приписом ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За вимогами п.5,ч.2, ст. 293 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в порядку окремого провадження.

Згідно зі ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов’язується з наступним вирішенням спору про право.

В п. 7 зазначеної вище Постанови ПВС вказано, що суд вправі розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв’язку із втратою годувальнику.

Встановлення факту родинних відносин породить для заявника певні юридичні наслідки та іншого шляху для підтвердження факту родинних відносин не існує.

Як зазначив заявник, його батьки завжди вважали його своїм рідним сином, а він їх – своїми батьками, між ними існують теплі родинні стосунки. Заявник та його батьки з 1997 року проживають разом у належній їм спільній нерухомості. У своїх особистих заявах до суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтвердили зазначені заявником факти та просили їх задовольнити та визнати факт родинних відносин між ними.

Юридичний факт родинного зв’язку між заявником ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підтверджується наданими до суду письмовими доказами, які надають можливість судові прослідкувати походження заявника.

На підставі статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з вимогами статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Суд вважає звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про встановлення юридичного факту законним, а заяву такою, що знайшла своє підтвердження належними та допустимими доказами та задовольняє її.

Керуючись ст.,ст. 2, 4, 11, 12, 13, 76-80, 259, 264, 265, 268, 293, 315, 319 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 – задовольнити.

Встановити юридичний факт родинних відносин між фізичними особами ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянином України, РНОКПП - НОМЕР_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянином України, РНОКПП – НОМЕР_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянкою України, РНОКПП – НОМЕР_3, як сина та батьків.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

На рішення суду першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення, а у випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України ( в ред. з 15.12.2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

СУДДЯ