Постанова № 7980234, 26.11.2009, Рівненський окружний адміністративний суд

Справа №2-а-15/08/1770

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2009 року 15 год. 10 хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Бєлкіна Д.С. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивач: представник Надієвець О.М.;

відповідач: представник Костевич Т.О., Троянчук Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Рівнеазот» до Державної податкової інспекції в м.Рівне про визнання нечинним податкового повідомлення рішення та визнання неправомірними дій відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Відкрите акціонерне товариства «Рівнеазот» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції в м.Рівне про визнання нечинним податкового повідомлення рішення №0003692342/0/23-121 від 29.08.2007року та визнання неправомірними дій відповідача щодо видачі названого податкового повідомлення рішення.

Заявлений позов позивач обґрунтував тим, що між ДП „У.П.К.-Ресурс" та позивачем було укладено ряд договорів, згідно яких останній отримував природний газ. На всі поставки природного газу від ДП „У.П.К.-Ресурс" позивач отримав акти прийому-передачі і податкові накладні, а також повністю розрахувався за поставлений природний газ, сплативши у вартості газу і суми податку на додану вартість, які відніс до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду. Відповідач з такими діями позивача не погодився вважає, що у позивача відсутнє право на податковий кредит по ПДВ за отриманий від ДП «У.П.К Ресурс» природний газ, оскільки ст. 9 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005рік" та ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006рік» передбачають, що операції з продажу природного газу, ввезеного на митну територію України, відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість. Позивач вказав, що відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про систему оподаткування", зміна податкових ставок і механізмів справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть запроваджуватися Законом України про Держаний бюджет України на відповідний рік. Тобто, при сплаті податку позивач не може керуватися Законами про Державний бюджет на відповідний рік, оскільки відповідно до п. 11.4 ст. 11 Закону № 168/97-ВР, зміни порядку оподаткування податком на додану вартість можуть здійснюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону окремим Законом з питань оподаткування цим податком. У разі якщо іншим Законом, незалежно від часу його прийняття, встановлюються правила оподаткування цим податком, відмінні від зазначених у цьому Закону, пріоритет мають норми саме цього Закону.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення які повністю по суті співпадають з поясненнями, викладеними в позовній заяві. Просив позив задоволити.

Відповідач подав заперечення на адміністративний позов в якому вказав, що відповідно до ст. 9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» за № 2285-4 від 23.12.2004 року (із наступними змінами та доповненнями) та ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» за № 3235-4 від 20.12.2004 року (із наступними змінами та доповненнями) вартість природного газу отриманого ВАТ «Рівнеазот» від ДП «У.П.К. -Ресурс» оподатковується за нульовою ставкою податку на додану вартість і відповідно ВАТ «Рівнеазот» не має права на податковий кредит по податку на додану вартість по отриманому природному газу від ДП «У.П.К. - Ресурс» навіть при наявності податкових накладних виданих ДП «У.П.К. - Ресурс». Таким чином, відповідач вважає, що ВАТ «Рівнеазот» було порушено приписи наведених законодавчих актів. Спірне податкове повідомлення рішення вважає правомірним. Представники відповідача в судовому засіданні надали пояснення, які по суті співпадають з поясненнями, викладеними в запереченнях та додатково вказали, що ст. 9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», видані законодавчим органом, що і Закон «Про систему оподаткування», неконституційними не визнавались, є офіційно оприлюдненими у встановленому порядку, а відтак підлягають до виконання особами на яких поширюється дія названого закону. Просили в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.

При цьому суд виходив з наступного.

В період з 01.08- 11.09.2006року посадовими особами відповідача проведено планову виїзну комплексну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.205року по 31.03.2006р., за результатами якої складено акт від 18.09.2006року (а.с. 15-57 том.1). З наведеного акту перевірки вбачається, що в ході перевірки, встановлено, що ВАТ «Рівнеазот» не має права на податковий кредит по податку на додану вартість по отриманому природному газу від ДП «У.П.К. - Ресурс» навіть при наявності податкових накладних, виданих ДП «У.П.К. - Ресурс».

На підставі висновків вказаного акту перевірки, п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.2 п.7.4, п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» відповідачем винесено податкове повідомлення рішення №0003692342/0/23-121 від 29.08.2007року (а.с. 71 том 1), яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 8 639 677,82 грн., а саме:

за жовтень 2005р. -в сумі 1 488 669,71грн.;

за листопад 2005р. - в сумі 3 606 295,68 грн.;

за лютий 2006р. - в сумі 1 505 863,00 грн.;

за квітень 2006р. - в сумі 2 038 849,43 грн.

та зобов'язано позивача сплатити суму податку на додану вартість у розмірі 6 600 828,39 грн . та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3 300 414,20 грн. Так, з матеріалів справи вбачається, що ВАТ ”Рівнеазот” (Покупець) заключено договори з ДП „УПК-Ресурс”(Продавець) на поставку природного газу: договір №24/7 від 27.07.2005р. (реєстраційний номер №1437 від 28.07.2005р.), договір №12/09 від 23.08.2005р. (реєстраційний номер №1569 від 01.09.2005р.); Договір №12/09/02 від 23.09.2005р. (реєстраційний номер №1629 від 26.09.2005р.); Додатковий договір №1 від 26.10.2005р. до договору №12/09/02 від 23.09.2005р.; Додатковий договір №2 від 31.10.2005р. до договору №12/09/02 від 23.09.2005р.; Додатковий договір №3 від 25.11.2005р. до договору №12/09/02 від 23.09.2005р.; Договір б/н (реєстраційний номер №1985 від 27.12.2005р.); Додатковий договір №1 від 27.01.2006р. до договору №1985 від 27.12.2005р.; Додатковий договір №2 від 20.02.2006р. до договору №1985 від 27.12.2005р. (а.с.76, 94-97 том 1).

На виконання вказаних договорів ДП „УПК-Ресурс” (Продавець) здійснило поставку газу ВАТ ”Рівнеазот” згідно актів приймання передачі: від 31.08.2005року на суму 8932018,24 в т. ч. ПДВ 1488669,71грн.; від 30.09.2005року на загальну суму 10555066,08грн. в т. ч. ПДВ 1759177,68грн.; від 31.10.2005року на загальну суму 11082708грн. в т.ч. ПДВ 1847118грн.; від 30.11.2005року на суму 16138440грн. в т.ч. ПДВ 2689740грн., від 31.12.2005року на суму 16138440грн. в т. ч. 2689740грн.; від 31.01.2006року на суму 17913778,56грн. в т.ч. 2985629,76грн.; згідно актів за лютий 2006року поставлено газу з 01.02.-19.02.2006року на суму 11696573,31грн. в т. ч. ПДВ на суму 1949428,89грн. та в період з 20.02.2006року по 28.02.2006року на суму 536523,29грн. в т. ч. ПДВ 89420,55грн. (а.с. 77, 88, 98, 109, 118 том 1).

Крім того, ДП „УПК-Ресурс” на проведену поставку газу надало ВАТ ”Рівнеазот” податкові накладні №0000086 від 22.08.05р., №0000087 від 22.08.05р., №0000088 від 31.08.05р., №0000158 від 30.09.05р., №0000270 від 31.10.05р., № 0000355 від 08.11.2005року, №0000356, від 09.11.2005року, № 0000357 від 10.11.2005року, №0000362 від 30.11.2005року, №0000453 від 31.12.05р., №0000052 від 31.01.06р., №0000075 від 19.02.2006року, № 0000077 від 28.02.2006року (а.с.74,75,86, 93, 108,115 том 1). Вказані податкові накладні ВАТ «Рівнеазот» включено в реєстр отриманих податкових накладних та до складу податкового кредиту, а зокрема позивачем подано декларації з ПДВ за:

- вересень 2005року, до загальної суми податкового кредиту включено ПДВ в сумі 1488669,71грн., згідно податкових накладних №0000086 від 22.08.05р., №0000087 від 22.08.05р., №0000088 від 31.08.05р.;

- жовтень 2005року, до загальної суми податкового кредиту включено ПДВ в сумі 1759177,68грн. згідно податкової накладної №0000158 від 30.09.05р.;

- листопад 2005року, до загальної суми податкового кредиту включено ПДВ в сумі 1847118,0грн., згідно податкової накладної №0000270 від 31.10.05р.;

- грудень 2005 року, до загальної суми податкового кредиту включено ПДВ в сумі 2689740 грн., згідно податкових накладних № 0000355 від 08.11.2005року, №0000356, від 09.11.2005року, № 0000357 від 10.11.2005року, №0000362 від 30.11.2005року;

- січень 2006року до загальної суми податкового кредиту включено ПДВ в сумі 2689740грн. згідно податкової накладної №0000453 від 31.12.05р..;

- лютий 2006року, до загальної суми податкового кредиту включено ПДВ в сумі 2985629,76 грн., згідно податкової накладної №0000052 від 31.01.06р.;

- березень 2006року, до загальної суми податкового кредиту включено ПДВ в сумі 2038 849,44грн., згідно податкових накладних №0000075 від 19.02.2006року, № 0000077 від 28.02.2006року.

У звітних періодах віднесення названих сум до складу податкового кредиту, позивачем заявлено в деклараціях з податку на додану вартість, що подані відповідачу, до відшкодування з бюджету податку на додану вартість, а зокрема: за жовтень 2005р. - в сумі 4097147грн. (а.с. 83 том 1); за листопад 2005р. - в сумі 4464205 грн. (а.с. 85 том 1); за лютий 2006р. - в сумі 1505 863 грн. (а.с.128,130-131 том 1); за квітень 2006р. - в сумі 2176 661 грн. (том 2).

Викладені вищеобставини підтверджуються деклараціями з податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад 2005року, за січень, лютий, березень, квітень 2006року (а.с. 72, 82, 84, 102, 127 том 1 та том 2), реєстрами отриманих та виданих податкових накладних (132 том 1), податковими накладними, актами приймання- передачі та відомостями викладеними у названому вище акті перевірки позивача.

Розрахунки за поставлений ДП „УПК-Ресурс” газ, позивач проводив відповідно до платіжних доручень : №7726 від 22.08.05р, №7694 від 22.08.05р., №8196 від 07.09.05р., №11446 від 28.12.05р., №9132 від 07.10.05р., №9175 від 10.10.05р., №9176 від 10.10.05р., №9207 від 10.10.05р., №10002 від 08.11.05р. №10045 від 09.11.05р. , №10101 від 10.11.05р., №1Р від 05.01.06р., №27Р від 06.01.06р., №52 від 10.01.06р., №165 від 12.01.06р., №183 від 13.01.06р., №811 від 07.02.06р., №854 від 08.02.06р., №894 від 09.02.06р., №918 від 10.02.06р., №1013 від 13.02.06р., №1052 від 13.02.06р., №1056 від 13.02.06р., №3762 від 12.05.06р. (а.с. 78-81,89-92, 99-101, 110-114, 119-126 том.1).

Крім того, з стор.48, 49 обумовленого вище акту перевірки вбачається, що НАК "Нафтогаз України" за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними на виконання угоди між Україною та Туркменистаном про постачання природного газу з Туркменистану в Україну в 2002-2006 роках від 14.05.2001р. отримувало природний газ і за договорами купівлі продажу природного газу передавала його до ДК "Газ України", а останнє постачало названий газ ДП „УПК-Ресурс”, яке в свою чергу по переліченим вище договорам здійснило поставку ВАТ «Азот».

Вказані обставини підтверджуються договорами на постачання природного газу №06/05-1813 від 09.12.2005року, №06/05-1402 від 23.05.2005року, №17-06/05-2739 від 29.12.2005року (а.с. 16-21 том 2), актами прийому передачі природного газу ДП „УПК-Ресурс” до ДП „УПК-Ресурс” (а.с.31, 33, 35,37,39,41,45-49 том 2).

Таким чином, поставлений для позивача газ є природним газом, ввезеним на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України.

Всі вище викладені обставини позивачем та його представниками не заперечувалися.

Згідно з ст. 9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» за № 2285-4 від 23.12.2004 року (із наступними змінами та доповненнями) та ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» за № 3235-4 від 20.12.2004 року (із наступними змінами та доповненнями) операції з ввезення природного газу на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, звільняються від обкладення податком на додану вартість. Операції з продажу ввезеного природного газу на митній території України , крім операцій з продажу такого газу для населення, бюджетних установ та інших споживачів, що не є платниками цього податку, оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.

Відповідно до відомостей названого акту перевірки, пояснень представників сторін, наявних матеріалів справи вбачається, що позивач та ДП «У.П.К. - Ресурс» є платником податку на додану вартість, а відтак операції з продажу ввезеного природного газу на митній території України для такого позивача оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто вартість природного газу, отриманого ВАТ «Рівнеазот» від ДП «У.П.К. -Ресурс» оподатковується за нульовою ставкою податку на додану вартість і відповідно ВАТ «Рівнеазот» не має права на включення до податкового кредиту по податку на додану вартість по отриманому природному газу від ДП «У.П.К. - Ресурс» в розмірі 20% від вартості поставленого газу навіть при наявності податкових накладних, виданих ДП «У.П.К. - Ресурс», оскільки нормами вищеназваних законів не передбачено нарахування податку на додану вартість в розмірі 20% при здійсненні названих господарських операцій. Отже, нарахування та сплата такого податку на додану вартість у складі ціни придбаного позивачем природного газу, у спірних правовідносинах , не є підставою для віднесення такого податку в розмірі 20% до складу податкового кредиту та заявлення його до відшкодування з бюджету позивачу.

При цьому, судом також враховано декларації з податку на додану вартість за червень-грудень 2005р., січень, лютий 2006року, подані ДП «У.П.К. - Ресурс» до податкового органу, з яких вбачається, що станом на вересень 2005року ДП «У.П.К. - Ресурс» мало відємне значення обєкта оподаткування в розмірі 1770841грн.. В подальшому у звітних періодах ДП «У.П.К. - Ресурс» визначило податкове зобовязання з ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в незначних розмірах в порівнянні з сумою податкового кредиту, сформованою позивачем по спірних операціях та заявленою до відшкодування з бюджету, а зокрема: в жовтні 2005року в розмірі 45489грн., в листопаді 89289грн., в грудні 2005 року - відємне значення, в січні 2006року -0, в лютому 2006року позитивне значення в розмірі 664036грн..

Суд відхиляє покликання позивача про безпідставність застосування до спірних правовідносин ст. 9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» за № 2285-4 від 23.12.2004 року та ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», оскільки названими законами не могли вноситися зміни з питань що стосуються оподаткування. При цьому, суд виходив з наступного. Ні ст. 9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» за № 2285-4 від 23.12.2004 року, ні ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» неконституційними не визнані. Згідно ст. 75 Конституції України Верховна Рада є єдиним органом законодавчої влади в Україні. Для спірних правовідносин Закон України «Про податок на додану вартість» та Закон України «Про систему оподаткування» є загальними, перевагу ж проте при застосуванні закону мають спеціальні норми. Такими за наведених обставин є положення ст. 9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» за № 2285-4 від 23.12.2004 року та ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», які до того ж були прийняті пізніше. Отже при визначенні порядку оподаткування спірних правовідносин, позивач та ДП «У.П.К. - Ресурс» зобовязані були діяти відповідно до приписів названих статей закону про державний бюджет.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 26.06.2007року у справі №21-410.

Отже, позивач правомірно зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 8 639 677,82 грн ., заявлену в деклараціях: за жовтень 2005р. -в сумі 1 488 669,71грн.; за листопад 2005р. - в сумі 3 606 295,68 грн.; за лютий 2006р. - в сумі 1 505 863,00 грн.; за квітень 2006р. - в сумі 2 038 849,43 грн.

Стосовно ж покликань позивача, щодо винесення відповідачем спірного податкового повідомлення рішення поза межами строків, передбачених п. 4.11 Порядку оформлення результатів перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства регламентований Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, що затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року № 327, який передбачає, що податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), то чинне законодавство України з питань оподаткування не передбачає, такого наслідку, як протиправність, недійсність, нечинність такого рішення прийнятого контролюючим органом поза межами вказаних строків.

Відтак, прийняття спірного рішення поза межами обумовлених вище строків не спростовує обставин, щодо порушення позивачем вимог ст. 9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» за № 2285-4 від 23.12.2004 року, ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та не є підставою для визнання його нечинним.

Крім того, з ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 23.08.2007року №12/161 вбачається, що на підставі названого вище акту перевірки відповідачем 29.09.2006року було прийняте податкове повідомлення рішення №0002442342/0/23-121, яке в подальшому скасоване відповідачем з підстав неправильного застосування норм матеріального права при прийнятті рішення. В ході судового розгляду справи представники відповідача пояснили, що таке скасування відбулося на підставі рішення Державної податкової адміністрації в Рівненській області № 18142/10-204 від 22.08.2007року (а.с. 12-14 том 1), прийнятого в порядку передбаченому ст. 12 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» за № 509-XII від 04.12.1990 року, яким одночасно було зобовязано відповідача розглянути матеріали планової виїзної комплексної документальної перевірки (акт від 18 вересня 2006 року за № 606/23-100/05607824) та прийняти податкове повідомлення-рішення у відповідності з вимогами чинного законодавства. Зазначені обставини сторонами не заперечувалися. Таким чином, відповідач приймаючи спірне податкове повідомлення рішення діяв відповідно до приписів законодавства та рішення Державної податкової адміністрації в Рівненській області № 18142/10-204 від 22.08.2007року.

Що ж до зменшення бюджетного відшкодування за квітень 2006року, то відповідно до пояснень представників сторін, відповідачем проводилась в установленому порядку позапланова виїзна документальна перевірка ВАТ «Рівнеазот» з питанню підтвердження бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2006 року, за результатами якої складена довідка від 04.07.2006 року за №263/152/23-300/05607824, згідно з даними якої за квітень 2006 року, залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (березень 2006року) становить 2176661,0 грн., який був заявлений до відшкодування в квітні 2006 року в складі якого знаходиться ПДВ в сумі 2038849,43 грн. яка була включена до складу податкового кредиту в березні 2006 року у зв'язку з придбанням природного газу в ДП «УПК -Ресурс». Внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2006 року в сумі 2038849,43 грн.

Питання, щодо правомірності формування податкового кредиту в березні 2006року по спірним господарським операціям досліджувалося особами, що проводили перевірку, результати якої викладені в акті від 18.09.2006року. Таким чином, відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення -рішення на підставі матеріалів перевірок позивача та наданих позивачем первинних та звітних документів в тому рахунку і за березень, квітень 2006року.

З огляду на обумовлене вище, суд вважає, що дії відповідача по винесенню спірного рішення та саме спірне рішення є правомірним. А відтак, позивачу в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Сплачений судовий збір, відповідно до ст.94 КАС України віднести за рахунок позивача.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позову Відкритому акціонерному товариству «Рівнеазот» відмовити повністю.

2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

3.Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя С.М.Шевчук

Повний текст постанови складено 30.11.2009року