Постанова № 7980235, 26.11.2009, Рівненський окружний адміністративний суд

Справа №2-а-16/08/1770

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2009 року 16 год. 00 хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Бєлкіна Д.С. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивач: представник Надієвець О.М.;

відповідач: представник Костевич Т.О., Троянчук Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Рівнеазот» до Державної податкової інспекції в м.Рівне про визнання нечинним податкового повідомлення рішення та визнання неправомірними дій відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Відкрите акціонерне товариства «Рівнеазот» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції в м.Рівне про визнання нечинним податкового повідомлення рішення №0003682342/0/23-121 від 29.08.2007року та визнання неправомірними дій відповідача щодо видачі названого податкового повідомлення рішення.

Заявлений позов позивач обґрунтував тим, що між ДП „У.П.К.-Ресурс" та позивачем було укладено ряд договорів, згідно яких останній отримував природний газ. На всі поставки природного газу від ДП „У.П.К.-Ресурс" позивач отримав акти прийому-передачі і податкові накладні, а також повністю розрахувався за поставлений природний газ, сплативши у вартості газу і суми податку на додану вартість, які відніс до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду. Відповідач з такими діями позивача не погодився вважає, що у позивача відсутнє право на податковий кредит по ПДВ за отриманий від ДП «У.П.К Ресурс» природний газ, оскільки ст. 9 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005рік" та ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006рік» передбачають, що операції з продажу природного газу, ввезеного на митну територію України, відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість. Позивач вказав, що відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про систему оподаткування", зміна податкових ставок і механізмів справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть запроваджуватися Законом України про Держаний бюджет України на відповідний рік. Тобто, при сплаті податку позивач не може керуватися Законами про Державний бюджет на відповідний рік, оскільки відповідно до п. 11.4 ст. 11 Закону № 168/97-ВР, зміни порядку оподаткування податком на додану вартість можуть здійснюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону окремим Законом з питань оподаткування цим податком. У разі якщо іншим Законом, незалежно від часу його прийняття, встановлюються правила оподаткування цим податком, відмінні від зазначених у цьому Закон і у, пріоритет мають норми саме цього Закону. Крім того, позивач вказав, що ним правомірно віднесено до складу податкового кредиту вартість придбаного квасу, використаного, як спеціальний продукт харчування у виробничих цілях та за наявності шкідливих умов праці. Також позивач зазначив, що відповідач безпідставно відсторнував з податкового кредиту суму ПДВ сплаченої в ціні придбаних робіт по спорудженню житлового будинку, вказавши, що вказаний будинок не є обєктом соцсфери, а його спорудження повязане з господарською діяльністю позивача та направлене на виконання його статутних завдань.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення які повністю по суті співпадають з поясненнями, викладеними в позовній заяві. Просив позив задоволити.

Відповідач подав заперечення на адміністративний позов в якому вказав, що відповідно до ст. 9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» за № 2285-4 від 23.12.2004 року (із наступними змінами та доповненнями) та ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» за № 3235-4 від 20.12.2004 року (із наступними змінами та доповненнями) вартість природного газу отриманого ВАТ «Рівнеазот» від ДП «У.П.К. -Ресурс» оподатковується за нульовою ставкою податку на додану вартість і відповідно ВАТ «Рівнеазот» не має права на податковий кредит по податку на додану вартість по отриманому природному газу від ДП «У.П.К. - Ресурс» навіть при наявності податкових накладних , виданих ДП «У.П.К. - Ресурс». Таким чином, відповідач вважає, що ВАТ «Рівнеазот» було порушено приписи наведених законодавчих актів. Спірне податкове повідомлення рішення вважає правомірним. Представники відповідача в судовому засіданні надали пояснення, які по суті співпадають з поясненнями, викладеними в запереченнях та додатково вказали, що ст. 9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», видані законодавчим органом, що і Закон «Про систему оподаткування», неконституційними не визнавались, є офіційно оприлюдненими у встановленому порядку, а відтак підлягають до виконання особами на яких поширюється дія названого закону. Стосовно формування податкового кредиту на суму ПДВ , включену до складу вартості хлібного квасу та вартості робіт по спорудженню житлового будинку, то відповідач зазначив, що їх придбання не є повязаним з господарською діяльністю позивача, а споруджуваний житловий будинок відноситься до обєктів соцсфери, а відтак позивач не вправі формувати податковий кредит по вказаним операціям. Просили в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позову слід задоволити частково.

При цьому суд виходив з наступного.

В період з 01.08- 11.09.2006року посадовими особами відповідача проведено планову виїзну комплексну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.205року по 31.03.2006р., за результатами якої складено акт від 18.09.2006року (а.с. 15-57 том.1).

З наведеного акту перевірки вбачається, що в ході перевірки особами, що проводили перевірку, встановлено, що ВАТ «Рівнеазот» не має права на податковий кредит по податку на додану вартість:

- по отриманому природному газу від ДП «У.П.К. - Ресурс» ;

- за серпень 2005 року в розмірі 1 828,00грн ., по операції з придбання квасу позивачем у ТОВ „Літа Холдинг" ;

- _за грудень 2005 року в розмірі 20 752,00грн -по господарських операціях здійснених позивачем з ПП фірма „Аква-Рембуд" з придбання робіт направлених на спорудження житлового будинку .

На підставі висновків вказаного акту перевірки, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.2, п.п. 7.4.4 п.7.4, п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» відповідачем винесено податкове повідомлення рішення №0003682342/0/23-121 від 29.08.2007року (а.с. 71 том 1), яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 10 322740,14грн., з яких 6881826,76грн. основний платіж та 3440 913,38грн. штрафна санкція.

З розрахунку визначення податкового зобовязання та штрафної санкції за спірним рішенням вбачається, що до його складу ввійшло нарахування:

- основного податкового зобовязання (за серпень 2005р.) в розмірі 1828грн. та штрафної санкції в розмірі 914 грн. по операції з придбання позивачем квасу у ТОВ „Літа Холдинг" ;

- основного податкового зобовязання (за грудень 2005року) в розмірі 20751,7грн. та штрафної санкції в розмірі 10375,85грн. по операції з придбання позивачем у ПП фірма „Аква-Рембуд" робіт направлених на спорудження житлового будинку ;

- основного податкового зобовязання за перевіряємий період в розмірі 6 859246,76грн. та штрафної санкції в розмірі 3429623,38 грн. по операції з придбання газу у ДП «У.П.К. - Ресурс» .

1. Так, з матеріалів справи вбачається, що ВАТ ”Рівнеазот” (Покупець) заключено договори з ДП „УПК-Ресурс”(Продавець) на поставку природного газу: договір №24/7 від 27.07.2005р. (реєстраційний номер №1437 від 28.07.2005р.), договір №12/09 від 23.08.2005р. (реєстраційний номер №1569 від 01.09.2005р.); Договір №12/09/02 від 23.09.2005р. (реєстраційний номер №1629 від 26.09.2005р.); Додатковий договір №1 від 26.10.2005р. до договору №12/09/02 від 23.09.2005р.; Додатковий договір №2 від 31.10.2005р. до договору №12/09/02 від 23.09.2005р.; Додатковий договір №3 від 25.11.2005р. до договору №12/09/02 від 23.09.2005р.; Договір б/н (реєстраційний номер №1985 від 27.12.2005р.); Додатковий договір №1 від 27.01.2006р. до договору №1985 від 27.12.2005р.; Додатковий договір №2 від 20.02.2006р. до договору №1985 від 27.12.2005р. (а.с. 40-41 (стор. 52 акту перевірки), 114 -122 том 1).

На виконання вказаних договорів ДП „УПК-Ресурс” (Продавець) здійснило поставку газу ВАТ ”Рівнеазот” згідно актів приймання передачі: від 31.08.2005року на суму 8932018,24 в т. ч. ПДВ 1488669,71грн.; від 30.09.2005року на загальну суму 10555066,08грн. в т. ч. ПДВ 1759177,68грн.; від 31.10.2005року на загальну суму 11082708грн. в т.ч. ПДВ 1847118грн.; від 30.11.2005року на суму 16138440грн. в т.ч. ПДВ 2689740грн., від 31.12.2005року на суму 16138440грн. в т. ч. 2689740грн.; від 31.01.2006року на суму 17913778,56грн. в т.ч. 2985629,76грн.; згідно актів за лютий 2006року поставлено газу з 01.02.-19.02.2006року на суму 11696573,31грн. в т. ч. ПДВ на суму 1949428,89грн. та в період з 20.02.2006року по 28.02.2006року на суму 536523,29грн. в т. ч. ПДВ 89420,55грн. (а.с. 40-41 (стор. 52 акту перевірки), 123- 129 том 1).

Крім того, ДП „УПК-Ресурс” на проведену поставку газу надало ВАТ ”Рівнеазот” податкові накладні №0000086 від 22.08.05р., №0000087 від 22.08.05р., №0000088 від 31.08.05р., №0000158 від 30.09.05р., №0000270 від 31.10.05р., № 0000355 від 08.11.2005року, №0000356, від 09.11.2005року, № 0000357 від 10.11.2005року, №0000362 від 30.11.2005року, №0000453 від 31.12.05р., №0000052 від 31.01.06р., №0000075 від 19.02.2006року, № 0000077 від 28.02.2006року (а.с.101-113 том 1). Вказані податкові накладні ВАТ «Рівнеазот» включено в реєстр отриманих податкових накладних та до складу податкового кредиту, а зокрема позивачем подано декларації з ПДВ за:

- вересень 2005року, до загальної суми податкового кредиту включено ПДВ в сумі 1488669,71грн., згідно податкових накладних №0000086 від 22.08.05р., №0000087 від 22.08.05р., №0000088 від 31.08.05р.;

- жовтень 2005року, до загальної суми податкового кредиту включено ПДВ в сумі 1759177,68грн. згідно податкової накладної №0000158 від 30.09.05р.;

- листопад 2005року, до загальної суми податкового кредиту включено ПДВ в сумі 1847118,0грн., згідно податкової накладної №0000270 від 31.10.05р.;

- грудень 2005 року, до загальної суми податкового кредиту включено ПДВ в сумі 2689740 грн., згідно податкових накладних № 0000355 від 08.11.2005року, №0000356, від 09.11.2005року, № 0000357 від 10.11.2005року, №0000362 від 30.11.2005року;

- січень 2006року до загальної суми податкового кредиту включено ПДВ в сумі 2689740грн. згідно податкової накладної №0000453 від 31.12.05р..;

- лютий 2006року, до загальної суми податкового кредиту включено ПДВ в сумі 2985629,76 грн., згідно податкової накладної №0000052 від 31.01.06р.;

- березень 2006року, до загальної суми податкового кредиту включено ПДВ в сумі 2038 849,44грн., згідно податкових накладних №0000075 від 19.02.2006року, № 0000077 від 28.02.2006року.

Зазначені обставини підтверджуються деклараціями з податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад 2005року, за січень, лютий, березень, квітень 2006року (а.с. 72, 82, 84, 102, 127 том 1), реєстрами отриманих та виданих податкових накладних (а.с. 40-41, (стор. 52-53 акту перевірки), 87-100, 168 том 1), податковими накладними (а.с. 101-113 том.1), актами приймання- передачі (а.с. 123-129), поясненнями представників сторін та відомостями , викладеними у названому вище акті перевірки позивача.

Розрахунки за поставлений ДП „УПК-Ресурс” газ, позивач проводив відповідно до платіжних доручень : №7726 від 22.08.05р, №7694 від 22.08.05р., №8196 від 07.09.05р., №11446 від 28.12.05р., №9132 від 07.10.05р., №9175 від 10.10.05р., №9176 від 10.10.05р., №9207 від 10.10.05р., №10002 від 08.11.05р. №10045 від 09.11.05р. , №10101 від 10.11.05р., №10753 від 07.12.2005року, №10799 від 08.12.2005року, №10837 від 09.12.2005р., №10928 від 12.12.2005року, №1Р від 05.01.06р., №27Р від 06.01.06р., №52 від 10.01.06р., №165 від 12.01.06р., №183 від 13.01.06р., №811 від 07.02.06р., №854 від 08.02.06р., №894 від 09.02.06р., №918 від 10.02.06р., №1013 від 13.02.06р., №1052 від 13.02.06р., №1056 від 13.02.06р., №3762 від 12.05.06р., №2122 від 22.03.2006р.,№2210 від 23.03.2006р. (а.с. 140-167 том.1).

Крім того, з стор.48, 49 (а.с.38-40) обумовленого вище акту перевірки вбачається, що НАК "Нафтогаз України" за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними на виконання угоди між Україною та Туркменистаном про постачання природного газу з Туркменистану в Україну в 2002-2006 роках від 14.05.2001р. отримувало природний газ і за договорами купівлі продажу природного газу передавала його до ДК "Газ України", а останнє постачало названий газ ДП „УПК-Ресурс”, яке в свою чергу по переліченим вище договорам здійснило поставку ВАТ «Азот».

Вказані обставини, підтверджуються договорами на постачання природного газу №06/05-1813 від 09.12.2005року, №06/05-1402 від 23.05.2005року, №17-06/05-2739 від 29.12.2005року (а.с. 17-22 том 2), актами прийому передачі природного газу ДП „УПК-Ресурс” до ДП „УПК-Ресурс” (а.с.32, 34, 36,38,40,42,46,49, 50 том 2).

Таким чином, поставлений для позивача газ є природним газом ввезеним на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України.

Всі вище викладені обставини позивачем та його представниками не заперечувалися.

Згідно з ст. 9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» за № 2285-4 від 23.12.2004 року (із наступними змінами та доповненнями) та ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» за № 3235-4 від 20.12.2004 року (із наступними змінами та доповненнями) операції з ввезення природного газу на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, звільняються від обкладення податком на додану вартість. Операції з продажу ввезеного природного газу на митній території України , крім операцій з продажу такого газу для населення, бюджетних установ та інших споживачів, що не є платниками цього податку, оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.

Відповідно до відомостей названого акту перевірки, пояснень представників сторін, наявних матеріалів справи вбачається, що позивач та ДП «У.П.К. - Ресурс» є платником податку на додану вартість, а відтак операції з продажу ввезеного природного газу на митній території України для такого позивача оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто вартість природного газу, отриманого ВАТ «Рівнеазот» від ДП «У.П.К. -Ресурс» оподатковується за нульовою ставкою податку на додану вартість і відповідно ВАТ «Рівнеазот» не має права на включення до податкового кредиту по податку на додану вартість по отриманому природному газу від ДП «У.П.К. - Ресурс» в розмірі 20% від вартості поставленого газу навіть при наявності податкових накладних виданих ДП «У.П.К. - Ресурс», оскільки нормами вищеназваних законів не передбачено нарахування податку на додану вартість в розмірі 20% при здійсненні названих господарських операцій. Отже, нарахування та сплата такого податку на додану вартість у складі ціни придбаного позивачем природного газу, у спірних правовідносинах , не є підставою для віднесення такого податку в розмірі 20% до складу податкового кредиту та заявлення його до відшкодування з бюджету позивачу.

При цьому, судом також враховано декларації з податку на додану вартість за червень-грудень 2005р., січень, лютий 2006року, подані ДП «У.П.К. - Ресурс» до податкового органу (а.с.62-82 том.2), з яких вбачається, що станом на вересень 2005року ДП «У.П.К. - Ресурс» мало відємне значення обєкта оподаткування в розмірі 1770841грн.. В подальшому у звітних періодах ДП «У.П.К. - Ресурс» визначило податкове зобовязання з ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в незначних розмірах в порівнянні з сумою податкового кредиту , сформованою позивачем по спірних операціях, а зокрема: в жовтні 2005року в розмірі 45489грн., в листопаді 89289грн., в грудні 2005 року - відємне значення, в січні 2006року -0, в лютому 2006року позитивне значення в розмірі 664036грн..

Суд відхиляє покликання позивача про безпідставність застосування до спірних правовідносин ст. 9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» за № 2285-4 від 23.12.2004 року та ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», оскільки названими законами не могли вноситися зміни з питань , що стосуються оподаткування. При цьому, суд виходив з наступного. Ні ст. 9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» за № 2285-4 від 23.12.2004 року, ні ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» неконституційними не визнані. Згідно ст. 75 Конституції України Верховна Рада є єдиним органом законодавчої влади в Україні. Для спірних правовідносин Закон України «Про податок на додану вартість» та Закон України «Про систему оподаткування» є загальними, перевагу ж проте при застосуванні закону мають спеціальні норми. Такими за наведених обставин є положення ст. 9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» за № 2285-4 від 23.12.2004 року та ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», які до того ж були прийняті пізніше. Отже при визначенні порядку оподаткування спірних правовідносин, позивач та ДП «У.П.К. - Ресурс» зобовязані були діяти відповідно до приписів названих статей закону про державний бюджет.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 26.06.2007року у справі №21-410.

2. Судом також встановлено, що 02.12.2004року позивач уклав договір з ПП фірмою «Аква-рембуд», предметом якого є виконання робіт по завершенню будівельно-монтажних та опоряджувальних робіт у 48 кв. житловому будинку №14 на мікрорайоні №92 у м.Рівне (а.с. 185 -187 том 1).

В грудні 2005р. між позивачем та ПП фірмою «Аква-рембуд» складено акт приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2005р. на суму 6857,33 грн. в т. ч. ПДВ 1142,89 грн., акт №1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2005р. на суму 26508,62 грн. в т. ч. ПДВ 4418,10 грн., акт №1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2005р. на суму 9923,0 грн. в т. ч. ПДВ 1653,83 грн., акт №1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2005р. на суму 3849,56 грн. в т. ч. ПДВ 641,59 грн., акт №3 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2005р. на суму 27933,62 грн. в т. ч. ПДВ 4655,60 грн., акт приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2005р. на суму 37472,84 грн. в т. ч. ПДВ 6245,47 грн., акт приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2005р. на суму 1993,97 грн. в т. ч. ПДВ 332,33 грн., акт №1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2005р. на суму 9968,53 грн. в т. ч. ПДВ 1661,42 грн. (а.с.188 -203 том.1). На вказані виконані роботи ПП фірма „Аква-Рембуд” видала позивачу податкові накладні на загальну суму 20751,7 грн., а зокрема: №9 на суму ПДВ 1142,89 грн., №10 від 07.12.2005р. на суму ПДВ 4418,10 грн., №11 від 08.12.2005р. на суму ПДВ 1653,83 грн., №12 від 22.12.2005р. на суму ПДВ641,59 грн., № 13 від 23.12.2005р. на суму ПДВ 4655,60 грн., №14 від 23.12.2005р. на суму ПДВ 6245,47 грн., №15 від 23.12.2005р. на суму ПДВ 332,33 грн., №18 від 29.12.2005р. на суму ПДВ 1661,42 грн. (а.с.178-184 том.1), які ВАТ „Рівнеазот” включив в реєстр отриманих податкових накладних за грудень 2005р. (а.с. 204 том.1) та до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за грудень 2005р. (а.с. 74,75 том 1).

Відповідно до розділу 2 статуту позивача , зареєстрованого розпорядженням міського голови м.Рівне №3385р від 19.11.2003року , предметом діяльності позивача є будівництво житлових приміщень та здійснення операцій з нерухомим майном (а.с. 205-207 том 1). 29.12.2006року розпорядженням міського голови м.Рівне №2575-р затверджено наказ державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом 48-квартирного житлового будинку з прибудовано-вбудованими двома квартирами в м.Рівне вул. Корольова буд 15.

04.05.2007року позивачу видано свідоцтво про право власності на вказаний будинок на підставі розпорядження міського голови №650-р від 03.05.2007року.

Судом встановлено, що позивач здійснив відчуження фізичним особам восьми квартир на підставі договорів купівлі продажу та пятнадцяти квартир на підставі договорів дарування, які не передбачають компенсації. При цьому, девять квартир передано в орендне, строкове платне користування фізичним особам. Відповідно до пояснень представника позивача, які не заперечувалися відповідачем та його представниками , решта квартир у вказаному будинку на даний час перебуває у власності позивача та є вільними . В судовому засіданні представники пояснили, що спорудження вказаного будинку та відповідно квартир в ньому направлене на виконання вищеназваних статутних завдань, метою яких є одержання прибутку від операцій з нерухомістю. Щодо віднесення вказаного будинку до обєктів соціальної сфери, то позивач проти такого віднесення заперечував.

Згідно з підпунктом 8.1.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” №334/94-ВР від 28.12.1994 із змінами та доповненнями „Під терміном "невиробничі фонди" слід розуміти капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку”.

Відповідно до абз.3 п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.19997р. зі змінами і доповненнями податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з „придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку”.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду обставини щодо продажу позивачем восьми квартир та передачу девяти квартир в орендне користування, то суд приходить до висновку, що в казані квартири використовуються у господарській діяльності позивача, оскільки здійснення позивачем вказаних операцій вказує, що названі квартири споруджено з метою їх використання в оподатковуваних операціях та у межах господарської діяльності платника податку. Стосовно ж решти 18 квартир, які на даний час , як стверджує позивач , є вільні та їх спорудження також направлено на виконання вищеназваних статутних завдань.

Відповідачем не надано доказів, що спростовують доводи позивача щодо спорудження названих 18 квартир, як обєктів соціальної сфери, а не як обєктів що направлені для подальшого використання позивачем в оподатковуваних операціях та в межах його господарської ( вищевказаної статутної ) діяльності.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в алові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпункт 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачає, що Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, вказаний підпункт вказує, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, приймаючи до уваги положення вищевказаних нормативних актів та пояснення позивача щодо спорудження квартир з метою їх використання в оподатковуваних операціях та в межах господарської діяльності позивача, суд вважає, що на час розгляду даної справи, понесені позивачем витрати з придбання будівельних робіт послуг у ПП фірми «Аква-рембуд» в грудні 2005року відносяться до складу валових витрат виробництва в частині робіт, що припадають на спорудження 35 квартир у згаданому вище будинку та відповідно до складу податкового кредиту в названій частині , а зокрема в сумі 14526,19грн. (20751,7 / 50) х 35 квартир . Відтак, відповідачем безпідставно винесено спірне рішення в частині визначення позивачу податкового зобовязання по спірним операціям в сумі 14526,19 грн. та відповідно штрафну санкцію в сумі 7263,09грн. на вказану суму.

Поряд з обумовленим суд вважає, що відповідачем правомірно зменшено податковий кредит на суму 6225,51 грн. та визначено на вказану суму основне податкове зобовязання і штрафну санкцію в розмірі 3112,76грн. по спірний операції з придбання будівельних робіт у ПП фірми «Аква-рембуд» в грудні 2005року, оскільки наявними матеріалами справи не підтверджується обставини щодо використання 15 споруджених квартир в оподатковуваних операціях в межах його господарської (статутної) діяльності направленої на отримання прибутку позивача, так як названі квартири безоплатно подаровані фізичним особам.

3. Судом також встановлено, що позивачем від постачальника ТОВ «Літа Холдинг» в липні та серпні 2005року був отриманий квас “Пожежник” Роксі із відображенням в бухгалтерському обліку проводками Дт 281(товар на складі) Кт 631(розрахунки з постачальниками) на суму отриманого квасу та Дт 641( податок на додану вартість) Кт 631(розрахунки з постачальниками). Податкові накладні зареєстровані в реєстрах податкових накладних по відповідних звітних періодах та сума ПДВ віднесена до складу податкового кредиту по податку на додану вартість по податкових накладних:

-№3598 від01.08.2005року на загальну суму товару 4048,04грн ,ПДВ 20%-809,61грн

в тому числі квас “Пожежник” на суму2048,29грн ,ПДВ 20%-409,66грн;

-№3771 від05.08.2005року на загальну суму товару 2030,04 грн ,ПДВ 20%-406,01грн

в тому числі квас “Пожежник” на суму 1300грн ,ПДВ 20%-260,00грн;

-№3935 від11.08.2005року отриманий квас “Пожежник” на суму 1025,00грн,ПДВ 20%-205грн;

-№3994 від 15.08.2005року на загальну суму товару 999,67грн., ПДВ 20%-809,61грн

в тому числі квас “Пожежник” на суму 717,50грн ,ПДВ 20%-143,50грн;

-№3106 від 13.07.2005року на загальну суму товару 920,83грн ,ПДВ 20%-184,17грн

в тому числі квас “Пожежник” на суму 670грн ,ПДВ 20%-134,00грн;

-№3062 від 12.07.2005року на загальну суму товару 884,70грн ,ПДВ 20%-176,94грн

в тому числі квас “Пожежник” на суму 200грн ,ПДВ 20%-40,00грн;

№3194 від 15.07.2005року отриманий квас “Пожежник” на суму 1670грн ,ПДВ 20%-334,00грн;

-№3315 від19.07.2005року отриманий квас “Пожежник” на суму 1998,33грн,ПДВ 20%-399,67грн;

Відповідно до п.п. 5.2.1. ст. 5Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з охороною праці. Абзац 5 ст. 19 Закону України „Про охорону праці" №2694-ХІІ від 14 жовтня 1992 року встановлює, що заходи з охорони праці, визначаються згідно з переліком заходів та засобів з охорони праці, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Постановою КМ України №994 від 27 червня 2003 року затверджено перелік заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до валових витрат. Так до вказаного переліку включаються суми витрат щодо надання працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, спеціального харчування, молока чи рівноцінних харчових продуктів, а також газованої солоної води. Серед названого переліку відсутні такі заходи на охорону праці, як придбання квасу «Пожежник». Відтак витрати на придбання названого квасу не відносяться до складу валових витрат, повязаних з охороною праці та відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку на додану вартість нарахована у складі ціни придбаного квасу не включається до складу податкового кредиту платника податків.

За таких обставин, позивач правомірно виніс спірне податкове повідомлення рішення в частині визначення податкового зобовязання в розмірі 1 828,00грн., по операції з придбання квасу позивачем у ТОВ „Літа Холдинг" та відповідно штрафну санкцію на вказану суму в розмірі 914 грн.

4. Стосовно ж покликань позивача, щодо винесення відповідачем спірного податкового повідомлення рішення поза межами строків передбачених п. 4.11 Порядку оформлення результатів перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства регламентований Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, що затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року № 327, який передбачає, що податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), то чинне законодавство України з питань оподаткування не передбачає, такого наслідку, як протиправність, недійсність, нечинність такого рішення прийнятого контролюючим органом поза межами вказаних строків. Відтак, прийняття спірного рішення поза межами обумовлених вище строків не спростовує обставин, щодо порушення позивачем вимог ст. 9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» за № 2285-4 від 23.12.2004 року, ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та не є підставою для визнання його нечинним.

Крім того, з ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 23.08.2007року №12/162 (а.с. 70 том 1), вбачається, що на підставі названого вище акту перевірки відповідачем 29.09.2006року було прийняте податкове повідомлення рішення №0002422342/0/23-121, яке в подальшому рішенням Державної податкової адміністрації в Рівненській області № 18141/10-204 від 22.08.2007року скасоване ДПА в Рівненській області з підстав неправильного застосування норм матеріального права при прийнятті рішення. В ході судового розгляду справи представники відповідача пояснили, що таке скасування відбулося в порядку передбаченому ст. 12 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» за № 509-XII від 04.12.1990 року, вказаним рішенням ДПА в Рівненській області одночасно було зобовязано відповідача розглянути матеріали планової виїзної комплексної документальної перевірки (акт від 18 вересня 2006 року за № 606/23-100/05607824) та прийняти податкове повідомлення-рішення у відповідності з вимогами чинного законодавства. Зазначені обставини позивачем не заперечувалися. Таким чином, відповідач приймаючи спірне податкове повідомлення рішення діяв відповідно до приписів законодавства та рішення Державної податкової адміністрації в Рівненській області № № 18141/10-204 від 22.08.2007року.

З огляду на обумовлене вище, суд вважає, позов слід задоволити частково.

Сплачений судовий збір, відповідно до ст.94 КАС України віднести в розмірі 1,70 за рахунок позивача.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0003682342/0/23-121 від 29.08.2007 року в частині визначення позивачу основного зобовязання на суму 14526,19 грн. та штрафної санкції на суму 7263,09 грн.

3. Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції в м.Рівне щодо винесення податкового повідомлення-рішення № 0003682342/0/23-121 від 29.08.2007 року в частині визначення позивачу основного зобовязання на суму 14526,19 грн. та штрафної санкції на суму 7263,09 грн.

4. В задоволенні решти позовних вимог позивачу відмовити.

5. Присудити з Державного бюджету на користь Відкритого акціонерного товариства «Рівнеазот» судовий збір в сумі 1,70 грн.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

6. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя С.М.Шевчук

Повний текст постанови складено 30.11.2009року