Ухвала суду № 79799795, 23.01.2019, Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 457/1083/18

провадження №6/457/5/19

УХВАЛА

23 січня 2019 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

у складі: головуючого-судді Марчука В.І.

за участі секретаря Мазурик В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, -

в с т а н о в и в :

Ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 04.12.2018 року, задоволено подання державного виконавця Трускавецького міського відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1, а саме: тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, до виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчими документами № 55707032, виданого 31 січня 2018 року, № 57129510, виданого 03 вересня 2018 року, № 57139916, виданого 03 вересня 2018 року про стягнення з нього 650561,05 грн. виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасування тимчасового обмеження ОСОБА_1, РНОКПП – НОМЕР_1, у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, яке було застосовано на підставі ухвали Трускавецького міського суду Львівської області від 04.12.2018 року. Заявник заяву мотивує тим, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов‘язань. Однак як вбачається з матеріалів справи, державний виконавець не надав суду доказів того, що боржник ухиляється від зобов‘язань щодо погашення заборгованості, хоча саме він зобов‘язаний довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження необхідність обмеження конституційного права боржника на виїзд за межі України. Матеріали справи не містять доказів надсилання боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження та викликів з повідомленням про вручення, а також доказів того, що боржник вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, в тому числі шляхом виїзду за кордон. В ході виконавчого провадження з метою реалізації майна для погашення боргу накладено арешт на все майно боржника, проведено його опис та було здійснено оцінку арештованого державним виконавцем майна, що належить боржнику. Державним виконавцем до подання не долучено доказів того, що боржник вчиняє дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов‘язання, та які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, що боржник безпідставно не з‘являвся на виклики державного виконавця. Також, що обмеження виїзду за межі України ОСОБА_1, позбавляє останнього на право відвідування та піклування за неповнолітнім сином – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який на даний час проживає та навчається у Республіці Словаччина у місті Дубніца над Вагом. Крім цього, ОСОБА_1 подав в судовому засіданні довідку від 21.01.2019 року, відповідно до якої у останнього діагнозовано хронічну дорзолюмбалгію та рекомендовано виконання індивідуально розробленої програми лікування. Санаторно-курортне лікування (курорти Мертвого моря).

ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримав, просить скасувати тимчасове обмеження ОСОБА_1, РНОКПП – НОМЕР_1, у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, яке було застосовано на підставі ухвали Трускавецького міського суду Львівської області від 04.12.2018 року.

Державні виконавці Трускавецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечують, посилаючись на те, що на теперішній час виконавчі документи не виконані.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що на виконанні у Трускавецькому міському відділі Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області знаходиться зведене виконавче провадження 48303134 з виконання наступних виконавчих документів:

- виконавче провадження № 55707032 з примусового виконання постанови № 39697261 від 31.01.2018 року, винесеної державним виконавцем Трускавецького міського відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції про стягнення з ОСОБА_1 у користь держави 534246,41 грн. виконавчого збору;

- виконавче провадження № 57129510 з примусового виконання постанови № 41187330 від 03.09.2018 року, винесеної державним виконавцем Трускавецького міського відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції про стягнення з ОСОБА_1 у користь держави 105155,36 грн. виконавчого збору;

- виконавче провадження № 57139916 з примусового виконання постанови № 41187330 від 03.09.2018 року, винесеної державним виконавцем Трускавецького міського відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції про стягнення з ОСОБА_1 у користь держави 11159,28 грн. виконавчого збору.

Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавцем 02.02.2018 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

17.05.2018 року державним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна боржника.

21.05.2018 року державним виконавцем винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності – суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. 07.06.2018 року сторонам виконавчого провадження скеровано повідомлення про визначення вартості майна та передачу на реалізацію. 10.08.2018 року державним виконавцем скеровано сторонам повідомлення про передачу майна боржника на реалізацію.

Ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 20.09.2018 року про забезпечення позову Державному підприємству «Сетам» заборонено вчиняти дії щодо арештованого майна ОСОБА_1, а саме:

- земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0038 га, кадастровий номер 4611500000:09:010:0052, за адресою: Львівська область Дрогобицький район м. Трускавець вул. Данилишиних, 41;

- земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0193 га, кадастровий номер 4611500000:09:010:0042, за адресою: Львівська область Дрогобицький район м. Трускавець вул. Данилишиних, 41;

- земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0160 га, кадастровий номер 4611500000:09:010:0039, за адресою: Львівська область Дрогобицький район м. Трускавець вул. Данилишиних, 41;

- земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0188 га, кадастровий номер 4611500000:09:010:0040, за адресою: Львівська область Дрогобицький район м. Трускавець вул. Данилишиних, 41;

- земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0191 га, кадастровий номер 4611500000:09:010:0041, за адресою: Львівська область Дрогобицький район м. Трускавець вул. Данилишиних, 41, які належать ОСОБА_1 на праві власності.

21.09.2018 року державним виконавцем винесено постанову про зупинення електронних торгів.

Ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 04.12.2018 року, задоволено подання державного виконавця Трускавецького міського відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1, а саме: тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, до виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчими документами № 55707032, виданого 31 січня 2018 року, № 57129510, виданого 03 вересня 2018 року, № 57139916, виданого 03 вересня 2018 року про стягнення з нього 650561,05 грн. виконавчого збору та витрат виконавчого провадження

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобовязань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобовязань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Згідно п.5 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобовязань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобовязань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Частиною 1 ст.3 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов‘язковість яких надана Верховною ОСОБА_2 України.

Відповідно до ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно ч.ч.2,3 ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи свою власну. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

У справі «Гочев проти Болгарії» («Gochev v. Bulgaria» від 26.11.2009 року) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч.3 ст.2 Протоколу №4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід памятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості; проте навіть якщо зазначене обмеження свободи пересування було виправданим на самому початку, воно може стати непропорційним і таким, що порушує права людини, якщо воно автоматично продовжуватиметься протягом тривалого періоду. Тому застосування такого обмеження має періодично переглядатися судом (принаймні в останній інстанції) з метою зясування доцільності його подальшого застосування, причому обсяг судового розгляду повинен дозволити суду взяти до уваги всі фактори, й у тому числі ті, що стосуються пропорційності такого обмеження.

Схожі висновки Європейський суд з прав людини зробив у справі «Ігнатов проти Болгарії» («Ignatov v. Bulgaria», 02.07.2009), де неможливість судового оскарження тривалого обмеження указаного вище права людини, що полягало у забороні видачі закордонного паспорту, була визнана порушенням ст.2 Протоколу до Конвенції та ст.13 Конвенції.

У справі «Хлюстов проти Росії» («Khlyustov v. Russia» від 11.07.2013 року) Європейський суд з прав людини застосував указані стандарти при вирішенні питання щодо заборони виїзду боржника за кордон в звязку з невиконанням судового рішення про стягнення заборгованості. Зокрема, у цій справі Європейський суд з прав людини визнав порушення ст.2 Протоколу №4 до Конвенції через те, що рішення про заборону виїзду за кордон було застосовано «автоматично», тобто лише в звязку з тим, що боржник добровільно не сплатив заборгованість, та без належного обґрунтування з урахуванням індивідуальної ситуації заявника.

Перевіряючи обґрунтованість клопотання, суд з урахуванням вищенаведеного враховує, що тимчасове обмежено боржника у праві виїзду за межі України є одним і заходів примусового виконання судового рішення та може бути застосоване судом в разі ухилення останнього від виконання зобовязань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов’язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Поняття «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Суд враховує, що матеріали справи не містять відомостей, які б свідчили про свідоме ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання судового рішення за наявності реальної можливості виконати останнє.

Крім цього, матеріали виконавчого провадження не містять відомостей про отримання боржником постанов про відкриття виконавчого провадження

Також суд враховує, що обмеження виїзду за межі України ОСОБА_1, позбавляє останнього на право відвідування та піклування за неповнолітнім сином – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який на даний час проживає та навчається у Республіці Словаччина у місті Дубніца над Вагом.

Відповідно до ч.5 ст.441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Таким чином, враховуючи відсутність даних про свідоме ухилення ОСОБА_1 від виконання вимог виконавчого документу та реальної можливості для цього.

В звязку з цим, суд приходить до висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження ОСОБА_1, РНОКПП – НОМЕР_1, у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, яке було застосовано на підставі ухвали Трускавецького міського суду Львівської області від 04.12.2018 року.

Керуючись ст.ст. 259, 441 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Скасувати тимчасове обмеження ОСОБА_1, РНОКПП – НОМЕР_1, у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, яке було застосовано на підставі ухвали Трускавецького міського суду Львівської області від 04.12.2018 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 15-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Суддя: ОСОБА_5