Ухвала суду № 79797246, 11.02.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 11.02.2019

Справа № 320/1031/19

(1-кс/320/728/19)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«11» лютого 2019 року Слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області - Горбачова Ю.В.,

з секретарем с/з - Луценко П.В.,

за участю: слідчого - Паршина Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Паршина Д.В.., погоджене прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Богун Н.О., про арешт майна в межах кримінального провадження № 12019080140000375 від 05 лютого 2019 року,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старший лейтенант поліції Паршин Д.В., за погодженням з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Богун Н.О., звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, в якому просить накласти арешт на майно, яке перебувало у володінні гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та яке було добровільно видано та вилучено 07 лютого 2019 року гр.. ОСОБА_4 слідчому Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшому лейтенанту поліції Паршину Д.В. та на даний час перебувають в СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, що розташований за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Гетьманська, 83.

Клопотання обґрунтовано наступними доводами.

05 лютого 2019 року, приблизно о 00 годин, знаходячись на території КЗ «Терпіннівська спеціалізована загальноосвітня школа інтернат» ЗОР за адресою: Запорізька область, Мелітопольський р-н, с. Терпіння, вул. Таврійська 66, ОСОБА_5, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_4, шляхом пошкодження металлопластикового вікна, яке розташоване на другому поверсі будівлі КЗ «Терпіннівська спеціалізована загальноосвітня школа інтернат» ЗОР, проникли до вказаного приміщення, яке є іншим приміщенням, де проникли у приміщення кабінетів та таємно викрали ноутбук ASUS X5415A X0056D, в корпусі чорного кольору, вартістю 7590 гривень, який знаходиться на балансі КЗ «Терпіннівська спеціалізована загальноосвітня школа інтернат» ЗОР, інтереси якого представляє директор ОСОБА_6, ноутбук ASUS E 502 MA - XX0028D, s/n 8099, в корпусі білого кольору, вартістю 7527 гривень 89 копійок, який належить ОСОБА_6, відчинивши двері металевого сейфу, таємно викрали з нього картки на бензин А-95, 10 літрів у кількості 160 штук, вартістю за одну 30 гривень 43 копійки, загальною вартістю 4 868 гривень 80 копійок та флеш карти пам'яті «Secure Token 337», в корпусі зеленого кольору, кількості 5 штук, вартістю за одну 950 гривень, загальною вартістю 4750 гривень, які знаходяться на балансі КЗ «Терпіннівська спеціалізована загальноосвітня школа інтернат» ЗОР, інтереси якого представляє директор ОСОБА_6

Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_7, спричинили потерпілій ОСОБА_6 майнового збитку на суму 7527 гривень 89 копійок та КЗ «Терпіннівська спеціалізована загальноосвітня школа інтернат» ЗОР інтереси якого здійснює директор вказаного закладу ОСОБА_6, майнового збитку на загальну суму 17 208 гривень 80 копійок.

За даним фактом 05 лютого 2019 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019080140000375, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у інше приміщення.

Допитана в якості потерпілої ОСОБА_6 показала, що проживає за адресою АДРЕСА_1. Пояснює, що на теперішній час вона знаходиться на посаді директора КУ «Терпіннівська спеціальна школа-інтернат» Запорізької обласної ради, яка розташована по вулиці Таврійська, 66 в с. Терпінні Мелітопольського району. 04.02.2019 приблизно о 17 годині коли закінчився навчальний день та робочий час вона зачинила свій робочий кабінет та пішла додому, при цьому на території учбового корпусу знаходились ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які, як їй стало відомо, по уходу з приміщення учбового корпусу о 19 год. 30 хв., зачинили вхідні двері на ключ. 05.02.2019 їй на мобільний телефон подзвонив працівник школи та повідомив, що в ніч з 04.02.2019 по 06 год. 45 хв. 05.02.2019 невстановлена особа, проникла до приміщення службового корпусу, звідки таємно викрала належний йїй ноутбук, марки «ASUS E 502MA-XX0028D», в корпусі білого кольору, вартістю 7527,89 гривень, а також майно, яке знаходиться на балансі КУ «Терпіннівська спеціальна школа-інтернат» ЗОР, а саме: талони на бензин, марки А95, автозаправної станції «Укрнафта» ABFAC «ENERGY», у кількості 160 штук, кожна на 10 літрів з номерами по порядку, починаючи з №303511522180 до №303511522339 включно, загальним об'ємом 1600 літрів, загальною вартістю 48688 гривень 00 копійок. Також з викраденого майна, яке знаходиться на балансі є флеш носії, моделі «Secure Token-337»в корпусы зеленого кольору, вартістю за одну 950 гривень 00 копійок, у кількості п'яти штук, загальною вартістю 4750 гривень 00 копійок. Таким чином, вчиненою крадіжкою їй особисто була спричинена матеріальна шкода на суму 4750 гривень 00 копійок, сума, спричинена Учбовому закладу складає 53430 гривень 00 копійок, представником якого вона є, на підставі довіреності.

Опитаний ОСОБА_4 пояснив, що 04.02.2019, в обідній час, до нього додому прийшов ОСОБА_5 і запропонував скоїти крадіжку будь-якого майна, з метою заробити кошти. Він погодився і запропонував йому скоїти крадіжку грошових коштів з приміщення навчального корпусу Терпіннівського школи-інтернату. Так як він раніше навчався в цій школі-інтернаті, то йому було відомо, що в сейфі, який знаходився в кабінеті директора, можуть знаходиться грошові кошти, які виділяються на учнів. На той момент, коли він вчився, кабінет директора перебував на другому поверсі, двері відразу за дверима в спортивний зал. Про це він розповів ОСОБА_5. Після цього, на автобусі вони приїхали в с.Терпенье, де пішли на джерела, що б почекати коли стемніє. 05.02.2019, приблизно о 00.00 годині, вони пішли на територію школи-інтернату. Він запропонував ОСОБА_5 через вікно першого поверху проникнути в приміщення навчального корпусу і зробити з нього крадіжку. Коли вони прийшли до приміщення навчального корпусу школи-інтернату, він звернув увагу, що на всіх вікнах першого поверху знаходяться металеві решітки, хоча в 2012 році їх не було. Після цього, ОСОБА_5 запропонував по решітці першого поверху залізти у вікно на другому поверсі. Він залишився чекати внизу, з метою попередити ОСОБА_5, якщо з'явиться охоронець школи-інтернату. Потім, ОСОБА_5 по металевій решітці вікна на першому поверсі заліз у вікно, розташоване на другому поверсі навчального корпусу. ОСОБА_5 заліз у вікно, яке розташоване з задньої частини навчального корпусу, перше від його кута на другому поверсі. Він залишився внизу. Приблизно через 30 хвилин, ОСОБА_5 скинув з другого поверху канат, до якого був прив'язаний ноутбук. При цьому, ОСОБА_5 повідомив, що зламав сейф в зазначеному мною кабінеті, але коштів у ньому не було, у зв'язку з цим, він взяв ноутбук з іншого кабінету. ОСОБА_5 повідомив, що піде на перший поверх і пошукає кошти там. Ще через приблизно 30 хвилин, ОСОБА_5 знову скинув йому через вищевказане вікно канат, до якого був прив'язаний ще один ноутбук. Відразу ж, він таким же чином по канату спустив його. При цьому, один з ноутбуків він залишив собі, а два інших ОСОБА_5 залишив у себе. По шляху проходження ОСОБА_5 повідомив, що викрав з одного з сейфів картки на бензин і передав йому дев'ять карток на бензин марки А-95 по 10 л. кожна. Перебуваючи на північному в'їзді в м.Мелітополь, вони зупинили автомобіль таксі, яке саме він не пам'ятаю і на ньому повернулися додому в пгт.Акімовка, де розійшлися по домівках. 05.02.2019, у вечірній час йому на мобільний телефон зателефонували працівники поліції і повідомили, що їм відомо, що він з ОСОБА_5 скоїли крадіжку і попросили приїхати в Мелітопольське відділення поліції для дачі пояснень, що він і зробив. Надалі, він добровільно видав працівникам поліції раніше викрадений ноутбук, яким виявився ноутбук «Самсунг», а так само дев'ять карток на бензин, які йому віддав ОСОБА_5. У приміщення навчального корпусу школи-інтернату він не залазив, в зв'язку з чим, йому ні не відомо звідки саме ОСОБА_5 викрав ноутбуки та картки, а так само як саме він це зробив.

07 лютого 2019 року гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, працівникам поліції були добровільно видані наступні речі: п'ять карток на паливо бензину марки А 95 на 10 літрів компанії «Авіас» «Energy» кожна з наступними номерами : 303511522329, 303511522327, 303511522325, 303511522323, 303511522321.

За поясненнями ОСОБА_4, вказані п'ять карток на паливо, він разом з ОСОБА_5 викрав у ніч з 04.02.2019 на 05.02.2019 із приміщення учбового корпусу Терпінівської школи інтернату, розташованої по вул.Таврійська, 66 у с.Терпіння Мелітопольського р-ну.

07.02.2019 слідчим Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції Паршиним Д.В., винесено постанову про визнання речовим доказом наступного майна, добровільно виданого гр. ОСОБА_4, а саме: п'ять карток на паливо бензину марки А 95 на 10 літрів компанії «Авіас» «Energy» кожна з наступними номерами : 303511522329, 303511522327, 303511522325, 303511522323, 303511522321.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, всі вище перелічені предмети та речі є речовими доказами.

Відповідно до ч.1 ст.167 Кримінального процесуального кодексу України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Аналіз змісту ст.168 КПК України свідчить, що тимчасово вилученим майном може вважатись майно, яке одержано в результаті: затримання особи в порядку, передбаченому ст.ст.207, 208 цього Кодексу; обшуку; огляду.

Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч. 7 ст. 236 КПК України).

Таким чином, вирішення питання про те, чи є майно, яке потрапило до уповноваженої особи органу досудового розслідування, тимчасово вилученим, залежить від того, чи надавався дозвіл на його вилучення слідчим суддею.

Припинення статусу тимчасового вилученого майна передбачено лише шляхом накладення арешту або його повернення.

Статтею 169 КПК України визначено вичерпний перелік підстав для повернення тимчасового вилученого майна, а саме:

1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним;

2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна;

3) у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 КПК;

4) у разі скасування арешту.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається: 1) з метою забезпечення збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Отже, відповідно до норм Кримінального процесуального кодексу України винесення слідчим постанови про визнання речовим доказом зазначеного телефону та договору не є підставою для припинення статусу тимчасово вилученого майна.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що відповідно до ст. 84 КПК України - п'ять карток на паливо бензину марки А 95 на 10 літрів компанії «Авіас» «Energy» кожна з наступними номерами : 303511522329, 303511522327, 303511522325, 303511522323, 303511522321, має доказове значення в даному кримінальному провадженні, та для встановлення наявності чи відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, з метою збереження вищевказаного майна, яке відповідно до ст. 98 КПК України, є речовим доказом, у даному кримінальному провадженні виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно з метою забезпечення його збереження як речового доказу, оскільки є підстави вважати, що в подальшому дане майно може бути відчужене, продане чи приховане.

В судовому засіданні слідчий підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити в повному обсязі.

Особа, у якої тимчасово було вилучене майно ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився.

Заслухавши думку слідчого, дослідивши доводи клопотання та копії матеріалів кримінального провадження, якими слідчий обґрунтовує свої доводи, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність накладення арешту на тимчасово вилучене майно.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації, збереження речових доказів. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

В судовому засіданні встановлено, що 05 лютого 2019 року до ЄРДР внесено дані про скоєне правопорушення за номером 12019080140000375 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

07 лютого 2019 року гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, працівникам поліції було добровільно видане майно, зазначене в клопотанні слідчого.

Постановою слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції Паршиним Д.В., 07.02.2019 року винесено постанову про визнання вказаного майна речовим доказом.

Беручи до уваги, що вказане майно може бути використане як речові докази по даному кримінальному провадженню, з метою забезпечення їх збереження, а також унеможливлення здійснення заходів, які будуть перешкоджати встановленню істини у справі, суд вважає за необхідне накласти арешт на зазначене у клопотанні майно.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 170-175, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Паршина Д.В.., погоджене прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Богун Н.О., про арешт майна в межах кримінального провадження № 12019080140000375 від 05 лютого 2019 року - задовольнити.

Накласти арешт на наступне майно: п'ять карток на паливо бензину марки А 95 на 10 літрів компанії «Авіас» «Energy» кожна з наступними номерами : 303511522329, 303511522327, 303511522325, 303511522323, 303511522321, які належать КЗ «Терпіннівська спеціалізована загальноосвітня школа інтернат» ЗОР, що були добровільно видані 07 лютого 2019 року та вилучені у гр. ОСОБА_4 слідчим Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції Паршиним Д.В. та на даний час перебувають в СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, що розташований за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Гетьманська, 83.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлений 11 лютого 2019 року.

Слідчий суддя Ю.В. Горбачова