Рішення № 79782985, 13.02.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/4061/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Карп’як О.О.,

секретар судового засідання Лубоцька Н.І.,

за участю:

позивача – ОСОБА_1,

представника третьої особи – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 прокуратури Західного регіону України про визнання протиправною та скасування постанови ,-

встановив:

10.09.2018 року до Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 прокуратури Західного регіону України про:

- скасування постанови про закінчення виконавчого провадження №56182124 від 22.08.2018 року.

Ухвалою від 14.09.2018 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження у судовому засіданні з викликом сторін (в порядку ст.287 КАС України). Призначено судове засідання на 26.09.2018 року о 16:20 год. Витребувано у відповідача належним чином завірені копії матерів виконавчого провадження ВП №56182124, які необхідно надати суду протягом п’яти днів з дня вручення такої ухвали. Запропоновано відповідачу подати відзив до 20.09.2018 року. Повідомлення сторін про зміст винесеної ухвали та дату, час і місце розгляду справи здійснено в порядку ст. 268 КАС України.

Ухвалою від 26.09.2018 року відкладено розгляд справи на 04.10.2018 року у зв’язку з неявкою сторін, наявності клопотання позивача про відкладення розгляду справи та відсутністю доказів належного повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи.

Ухвалою від 04.10.2018 року замінено неналежного відповідача на Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, розгляд справи розпочато спочатку, відкладено розгляд справи на 12.10.2018 року.

Ухвалою від 04.10.2018 року повторно витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №56182124, встановлено строк для подання доказів – до 12.10.2018 року.

09.10.2018 року на адресу суду надійшли копії матеріалів виконавчого провадження.

Ухвалою від 12.10.2018 року відкладено розгляд справи за клопотанням позивача на 18.10.2018 року.

16.10.2018 року на адресу суду надійшли письмові пояснення третьої особи.

Ухвалою від 18.10.2018 року оголошено в судовому засіданні перерву до 23.10.2018 року для подання додаткових пояснень.

В судовому засіданні 23.10.2018 року позивачем подано судову практику, а третьою особою – додаткові пояснення.

Ухвалою від 23.10.2018 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача Міністерство юстиції України, розгляд справи розпочато спочатку, відкладено розгляд справи на 05.11.2018 року.

Ухвалою від 05.11.2018 року відкладено розгляд справи для належного повідомлення позивача на 13.11.2018 року.

Ухвалою від 13.11.2018 року клопотання позивача задоволено, зупинено провадження у справі до його одужання.

08.01.2019 року позивачем до суду подано клопотання про поновлення провадження у справі.

Ухвалою від 17.01.2019 року поновлено провадження у справі, призначено судове засідання на 13.02.2019 року о 11:00.

Позиція позивача:

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення суду третьою особою не виконане, тому підстав для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження немає. Вказує, у виконавчому провадженні немає жодного посилання на те, що якимось чином здійснювався перерахунок отриманого ним щорічних матеріальних допомог на оздоровлення та вирішення соціально – побутових питань

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові, просить позов задовольнити повністю.

Заперечення відповідачів: не надходили до суду.

Представник відповідача в судових засіданнях проти задоволення адміністративного позову заперечувала та просила відмовити в його задоволенні. В судове засідання 13.02.2019 року відповідачі явки повноважних представників не забезпечили, причин неявки не повідомили.

В силу ч.3 ст.268 КАС України, неявка в судове засідання представників відповідача не перешкоджає розгляду справи.

Пояснення третьої особи:

Третя особа проти позову заперечує, вказує, що ними проведено нарахування грошового забезпечення з грудня 2014 року по грудень 2017 року з врахуванням рішення суду та проведено перерахунки на суму 99101,68 грн., що підтверджується довідкою від 21.09.2018 року №236. У дану суму входить перерахунок та виплата стягувачеві за грудень 2016 року матеріальних допомог на оздоровлення за 2016 рік та для вирішення соціально – побутових питань за 2016 рік в сумі 49413,51 грн. за відрахуванням військового збору в розмірі 1,5 %. Згідно платіжних доручень від 07.05.2018 року №391 та №386 ОСОБА_1 перераховано 49413,51 грн. та 48933,69 грн. на виконання рішення суду. Як вбачається з письмових доказів, а саме довідки №236 від 21.09.2018 року, заборгованість за 2018 рік відсутня, тому підстави для виплати заборгованості за 2018 рік відсутні. Крім того, просив врахувати заяву ОСОБА_1 від 09.10.2018 року про визнання обставин, подану в межах розгляду адміністративної справи №1340/3673/18 про те, що нарахування і виплати в грудні 2015 року йому матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 43976,21 грн. та повного виконання рішення Львівського апеляційного адміністративного суду в адміністративній справі №876/6783/17 від 12.12.2017 року в частині перерахунку і виплати щомісячного грошового забезпечення за рудень 2015 року.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у поясненнях, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши вступне слово сторін, пояснення третьої особи, розглянувши подані документи та матеріали, враховуючи пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 року №876/6783/17 у справі №813/194/17:

визнано протиправними рішення та дії відповідача про встановлення позивачу з грудня 2014 року надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи в розмірі 90% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років;

зобов’язано відповідача (ОСОБА_3 прокуратуру Західного регіону України) здійснити позивачу (ОСОБА_1) перерахунок та виплату грошового забезпечення, виходячи з надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи в розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, а також доплатити різницю між фактично отриманим позивачем грошовим забезпеченням та належним йому до сплати грошовим забезпеченням починаючи з грудня 2014 року, а також виплатити заборгованість, що виникне на день такого перерахунку з урахуванням раніше виплачених сум;

визнано протиправними рішення та дії відповідача про нарахування і виплати позивачу в грудні 2016 року матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально – побутових питань в розмірах, менших ніж грошове забезпечення за грудень 2016 року;

зобов’язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення за 2016 рік в розмірі грошового забезпечення за грудень 2016 року та матеріальної допомоги для вирішення соціально – побутових питань за 2016 рік в розмірі грошового забезпечення за грудень 2016 року.

На виконання вказаного рішення, Львівським апеляційним адміністративним судом 14.12.2017 року видано виконавчий лист №43/17 у справі №813/194/17 про: «зобов’язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату грошового забезпечення, виходячи з надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи в розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, а також доплатити різницю між фактично отриманим позивачем грошовим забезпеченням та належним йому до сплати грошовим забезпеченням починаючи з грудня 2014 року, а також виплатити заборгованість, що виникне на день такого перерахунку з урахуванням раніше проведених виплат».

16.04.2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження ВП №56182124 про примусове виконання виконавчого листа №813/194/17 від 14.12.2017 року, виданого Львівським апеляційним адміністративним судом.

Копію постанови про відкриття виконавчого провадження скеровано сторонам виконавчого провадження.

31.05.2018 року за вх..№П-12826, ОСОБА_1 подано заяву державному виконавцю про те, що наскільки йому відомо, боржником підготовлений неправильний перерахунок його грошового забезпечення. Зокрема вказує, що у лютому – квітні 2018 року військовою прокуратурою Західного регіону України йому взагалі не нараховано і не виплачено надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, а тому при примусовому виконанні вказаного рішення суду має бути виплачена в тому числі вказана заборгованість.

12.06.2018 року головним державним виконавцем ВПВР ДДВС МЮ України винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.

12.06.2018 року головним державним виконавцем ВПВР ДДВС МЮ України винесено постанову про накладення штрафу, за невиконання рішення суду, накладено на боржника ОСОБА_3 прокуратуру Західного регіону України штраф на користь держави в розмірі 5100 грн.

22.06.2018 року ОСОБА_3 прокуратурою Західного регіону України за вих№10/7/4-437 вих18 скеровано відповідачу лист про те, що 07.05.2018 року прокуратурою регіону здійснено перерахунки та скеровано платіжні доручення №№367,368,386,391 до Державної казначейської служби України, якою 08.05.2018 року здійснено їх оплату. Також вказано, що 10.05.2018 року листом вих.№18/2-107вих18 проінформовано відділі примусового виконання рішень ДДВС МЮ України про виконання рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 року у справі №813/194/17 та додано копії відповідних платіжних документів. Таким чином, боржником повідомлено про виконання рішення суду, копію листа відповідач отримав 27.06.2018 року вх..№13140-26-18. До листа долучено: копію супровідного листа №18/2-107вих18 від 10.05.2018 року, копії платіжних доручень №№367,368,386,391 від 07.05.2018 року, копії відомостей на отримання коштів ОСОБА_1, розрахунки сум, належних до виплати у виконавчих провадженнях №№56181964 та 56182124.

Згідно наявної в матеріалах справи копії платіжного доручення №386 від 07.05.2018 року, позивачу на виконання вказаного виконавчого листа перераховано третьою особою 48933,06 грн., призначення платежу:» 0901010;2112; перерах. Грош. Заб-ня в/сл. Зг. Пост.ВП№56182124 16.04.18 вик.л.№813/194/17 14.12.17.Перерах.зг.списку від 07.05.2018 Терм.спл.08.05.18.Повністю».

Згідно наявних в матеріалах справи (копії матеріалів виконавчого провадження) розрахунків сум, належних до виплати згідно виконавчого листа від 14.12.2017 року №813/194/17, постанова ВП№56182124 від 16.04.2018 року ОСОБА_1 здійснено перерахунок з грудня 2014 року по грудень 2017 року включно на виконання рішення суду.

12.07.2018 року відповідачем скеровано на адресу боржника вимогу та звернено увагу останнього на те, що відповідно до наданих розрахунків, ОСОБА_3 прокуратурою західного регіону України перерахунок виплат здійснено до грудня 2017 року включно та не містить розрахунку за 2018 рік, що в свою чергу суперечить рішенню суду в якому з боржника зобов’язано здійснити позивачу перерахунок т виплату грошового забезпечення, виходячи з надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи в розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, а також доплатити різницю між фактично отриманим позивачем грошовим забезпеченням та належним йому до сплати грошовим забезпеченням, починаючи з грудня 2014 року, а також виплатити заборгованість, що виникла на день такого перерахунку з урахуванням раніше проведених виплат (розрахунок виплат проведено в квітні 2018 року). Тому, вимагав негайно вирішити питання щодо виконання вимог виконавчого листа №813/194/17, виданого 14.12.2017 року Львівським апеляційним адміністративним судом.

30.07.2018 року за вих..№18/2-155вих-18 боржником скеровано лист відповідачу про те, щодо виплати надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи повідомили наступне: «відповідно до п.2 постанови КМ України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» №505 від 31.05.2012 року, п.2.8 Положення про порядок відновлення і виплати надбавок та доплат до посадових окладів працівників органів прокуратури України, затвердженого наказом Генерального прокурора України №85 від 18.06.2005 року, керівникам органів прокуратури в межах фонду заробітної плати надано право установлювати прокурорам та слідчим органів прокуратури надбавку за високі досягнення у праці та виконання особливо важливої роботи у розмірі до 100% посадового окладу з урахуванням надбавки за класний чин та вислугу років. ОСОБА_1 з моменту звільнення по даний час перебуває в основних щорічних відпустках за 2016 – 2017 роки, які неодноразово продовжує, у зв’язку з перебуванням на лікуванні під час цих відпусток на кількість невикористаних днів. Стосовно нарахувань та виплат грошового забезпечення ОСОБА_1 у 2018 році (в т.ч. надбавки за високі досягнення в праці або за виконання особливо важливої роботи в розмірі 100%) у 2018 році: за січень 2-18 року ОСОБА_1 нараховано грошове забезпечення на загальну суму 38914,30 грн., в т.ч. вказану надбавку в розмірі 100% на суму 12553 грн. Після утримання військового збору з нарахованого грошового забезпечення, виплата грошового забезпечення за першу і другу половину січня 2018 року ОСОБА_1 проведена шляхом перерахування коштів на його картковий рахунок разом із надбавкою за високі досягнення в праці або за виконання особливо важливої роботи в розмірі 100%. Виплата ОСОБА_1 грошового забезпечення здійснена: за першу половину січня 15.01.2018 року – 12550 грн., за другу половину січня 31.01.2018 – 25780,59 грн. З урахуванням того, що ОСОБА_1 не перебуває в штаті прокуратури регіону, тобто є звільненим і перебуває в розпорядженні прокурора регіону до вирішення питання щодо призначення на посаду або ж звільнення із військової служби в запас, та з огляду на те, що він завдання та доручення не виконував, інтенсивності та напруженості у роботі не мав та тривалий час відсутній на військовій службі, згідно наказу військового прокурора регіону від 26.02.2018 року №119к надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи за лютий 2018 року ОСОБА_1 не виплачувалась. Враховуючи вищевикладене, з 01.03.2018 року надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи ОСОБА_1 наказом військового прокурора регіону від 17.03.2018 року №166к, скасована.»

В матеріалах справи наявна копія наказу Військового прокурора Захіного регіону України від 26.02.2018 року №119 к про невиплату надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи за лютий 2018 року полковнику юстиції ОСОБА_1.

Крім того, в матеріалах справи наявна копія наказу ОСОБА_3 прокуратури Західного регіону від 27.03.2018 року №166к, яким з 01.03.2018 року скасовано надбавку за високі досягнення в праці або за виконання особливо важливої роботи полковнику юстиції ОСОБА_1.

Також, згідно довідки від 30.07.2018 року №181 про грошове забезпечення ОСОБА_1 за січень 2018 року, борг на січень 2018 – 0, нараховано – 38914,30 грн., в т.ч надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи в сумі 12553 грн.

22.08.2018 року головним державним виконавцем ВПВР ДДВС МЮ України винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №56182124 у зв’язку з фактичним виконанням рішення суду, на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст..40 Закону України «Про виконавче провадження».

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):

Частини 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження»: виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частина 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»: виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пункт 1 частини 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»: виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пункт 1 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»: виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

Частина 1 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження»: за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Пункт 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»: виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

З приводу доводів позивача про неналежне виконання рішення суду ОСОБА_3 прокуратурою Західного регіону України, судом встановлено, що згідно представлених відповідачем копій матеріалів виконавчого провадження №56182124, застереження щодо повноти виконання виконавчого листа викладені позивачем у одній заяві від 31.05.2018 року вх. №П-12826. У цій заяві позивач звертає увагу державного виконавця на те, що боржником підготовлений неправильний розрахунок його грошового забезпечення, оскільки у лютому – квітні 2018 року йому взагалі не нараховано і не виплачено надбавку а високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи.

Враховуючи таку заяву стягувача, державним виконавцем на адресу боржника скеровано вимогу від 12.07.2018 року № 56182124/20.1/10 для з’ясування повноти виконання рішення суду, зокрема з порушених стягувачем питань у зверненні.

На виконання вимоги державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 12.07.2018 року № 56182124/20.1/10 ОСОБА_3 прокуратурою Західного регіону України надано відповідь від 30.07.2018 року №18/2-155вих-18 щодо стану виконання виконавчого листа Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 року №813/194/17.

У відповіді боржником обґрунтовано причини не включення в розрахунок у лютому – квітні 2018 року надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, долучено копії наказів про скасування такої виплати.

В позовній заяві позивач також вказує, що боржником ніякий перерахунок грошового забезпечення не здійснений, оскільки має бути прозорий, зрозумілий, ґрунтовний. На його думку, поданий боржником до матеріалів виконавчого провадження розрахунок сум, містить тільки набір незрозумілих цифр, хоча із змісту рішення суду чітко вказано проміжок часу, між яким має здійснюватись перерахунок та виплата грошового забезпечення.

Вважає, що при проведенні перерахунку мають фігурувати два значення: фактично отримане грошове забезпечення з грудня 2014 року та належне до сплати позивачу грошове забезпечення з грудня 2014 року з вказанням грошового забезпечення і всі його складові.

Судом встановлено, що боржником на підтвердження виконання судового рішення подано державному виконавцю наступні документи: заяву про виконання рішення суду від 22.06.2018 року №10/7/4-437вих18, супровідний лист №18/2-107вих18 від 10.05.2018 року, копії платіжних доручень №367,368,386,391 від 07.05.2018 року, копії відомостей про отримання коштів стягувачем, розрахунки сум, належних до виплати у виконавчому провадженні. У вказаних розрахунках боржником наведено прізвище, ім’я та по батькові стягувача, оклад, періоди, за які здійснюється перерахунок з вказанням сум нарахування, утримання. Крім того, у таких розрахунках наведено види виплат, в т.ч.: «матдопомога, мат. допомога на оздоровлення, комп. податку на доход, податок на доходи, військовий податок, надбавка за ОВЗ в/с, премія військовим щомісячна, різниця 7 мін. окл., та інше».

Незгода позивача з формою розрахунку його грошового забезпечення, проведена боржником на виконання рішення суду не може свідчити про відсутність проведення такого перерахунку та про те, що державним виконавцем не вчинялось дій щодо з’ясування фактичного виконання рішення суду.

В свою чергу, позивач не обґрунтував з посиланням на норми чинного законодавства саме такі вимоги до складеного розрахунку, що наведені ним в позові.

Доводи позивача про те, що подані боржником державному виконавцю розрахунки не можна вважати належним виконанням рішення суду, суд вважає необґрунтованими, оскільки форма та зміст таких розрахунків законодавчо не встановлена з такими вимогами, як вказує позивач, так само, як і не встановлена вона рішенням суду.

Отже, посилання позивача на те, що відповідач при виконанні боржником рішення суду самостійно не проконтролював та не вирішив питання в частині належного здійснення боржником розрахунку, є необґрунтованими, оскільки така вимога не зазначена у резолютивній частині рішення Львівського апеляційного адміністративного суду, а державний виконавець не може визначати її на власний розсуд.

При цьому, відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону № 606-XIV, позивач не скористався своїм правом і не повідомив державного виконавця про своє ставлення до питання повноти складення такого розрахунку.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 06 червня 2018 року справа №569/2650/16-а.

Стосовно обставин проведення перерахунку з лютого по квітень 2018 року, то державним виконавцем з’ясовано причини такої невиплати, скеровано вимогу та отримано обґрунтовану відповідь з доказами наявності підстав невиплати стягувачу надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи за лютий – квітень 2018 року.

Відтак, відсутні підстави вважати, що державний виконавець належним чином не пересвідчився щодо повного виконання рішення суду.

Відтак, суд дійшов до висновку про правомірність дій відповідача щодо винесення оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження від 22.08.2018 року.

Відповідно до положень чч. 1 та 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, відтак, судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 – 246, 268, 272, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 прокуратури Західного регіону України про визнання протиправною та скасування постанови ,- відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на судове рішення можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Повне судове рішення складено 13.02.2019 року.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна