Рішення № 79782683, 11.02.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

11 лютого 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/49/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Борзаниці С.В.

при секретарі судового засідання Кравцовій Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про встановлення відсутності компетенції та визнання дій неправомірними,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Департаменту захисту економіки Національної поліції України (далі - відповідач), в якому просить:

- встановити відсутність компетенції у Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо здійснення контролю та перевірки своєчасності подачі Декларації за 2016 рік ОСОБА_1;

- визнати неправомірними дії Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо здійснення контролю та перевірки своєчасності подачі Декларації позивачем за 2016 рік та складання за результатами здійсненого контролю та перевірки своєчасності подачі Декларації протоколу від 29.11.2018 № 280 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відносно ОСОБА_1 за ознаками частини першої статті 172-6 КУпАП.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що 29.11.2018 відносно ОСОБА_1, який відповідно до вимог Закону України «Про запобіганню корупції» не займав та не займає відповідальне та особливо відповідальне становище, був складений протокол № 280 про адміністративне правопорушення (далі - Протокол № 280), пов'язане з корупцією, старшим оперуповноваженим в ОВС відділу протидії злочинам в аграрному секторі, лісовій галузі, сфері земельних відносин та інтелектуальної власності УЗЕ в Луганській області ДЗЕ Національної поліції України майором поліції Бондарем Вячеславом Олександровичем за частиною першою статті 172-6 КУпАП.

Управління захисту економіки в Луганській області є структурним, але не відокремленим юридичним підрозділом Департаменту захисту економіки Національної поліції України.

Вказаний протокол разом з матеріалами перевірки для розгляду та притягнення до адміністративної відповідальності позивача був спрямований до Старобільського районного суду.

Вважає, що дії відповідача в частині здійснення перевірки щодо несвоєчасної подачі до офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції декларації Позивачем як особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік є неправомірними у зв'язку з відсутністю компетенції у відповідача як суб'єкта владних повноважень для здійснення контролю та перевірки, за результатами якої відповідач незаконно склав протокол від 29.11.2018 № 280 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, за частиною першою статті 172-6 КУпАП, не отримавши відповіді з Національного агентства з питань запобігання корупції на запит від 22.11.2018 № 8859/39/111/01-2018.

На думку позивача, відповідач, виявивши можливе порушення, повинен був про це повідомити Національне агентство, яке, в свою чергу, повинно було здійснити контроль, перевірку можливої не своєчасної подачі декларації ОСОБА_1 та повідомити про результати контролю і перевірки спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції, які на підставі повідомлення Національного агентства вже мали право скласти відповідний протокол.

Таким чином, здійснення контролю щодо не своєчасності подачі Декларації та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, достовірності і повноти відомостей, зазначених суб'єктом декларування у декларації, належить до виключної компетенції Національного агентства з питань запобігання корупції та відповідно відповідач, здійснивши самостійно контроль щодо своєчасності подачі Декларації, без здійснення контролю та перевірки вказаних обставин Національним агентством з питань запобігань корупції, діяв з виходом за межі власних повноважень з порушенням норм чинних Законів України «Про запобіганню корупції» та «Про Національну поліцію».Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач позов не визнав, на адресу суду надав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю з таких підстав (арк. спр. 48-54).

Відповідно до преамбули Закону України «Про запобігання корупції» далі - Закон № 1700) ним визначаються правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.

Статтею 1 Закону № 1700 встановлено, що спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції - органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.

Відповідно до статті 11 Закону № 1700 виключно агентству з питань запобігання корупції належать повноваження, зокрема, проведення аналізу стану запобігання та протидії корупції в Україні, діяльності державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування у сфері запобігання та протидії корупції; здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Так, відповідно до статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень, вживає заходів з метою виявлення кримінальних, правопорушень, припиняє виявлені кримінальні правопорушення, здійснює оперативно-розшукову діяльність відповідно до закону.

Згідно з підпунктом 2 пункту 6 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 877, Національна поліція для виконання покладених на неї завдань має право одержувати в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об'єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань.

Департамент захисту економіки Національної поліції України, утворений постановою Кабінету Міністрів України від 13.10.2015 № 830, є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції України.

Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про Департамент захисту економіки Національної поліції України, затвердженого наказом Національної поліції України від 07.11.2015 № 81, Департамент є міжрегіональним територіальним органом у складі кримінальної поліції Національної поліції України та згідно із законодавством України здійснює оперативно-розшукову діяльність.

Одним із основних завдань Департаменту згідно з Положенням є боротьба з корупцією й хабарництвом у сферах, які мають стратегічне значення для економіки держави, та серед посадових осіб органів державної влади і самоврядування, протидія корупційним правопорушенням і правопорушенням, пов'язаним з корупцією.

Так, шляхом моніторингу Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування старшим оперуповноваженим в ОВС відділу протидії злочинам в аграрному секторі, лісовій галузі, сфері земельних відносин та інтелектуальної власності УЗЕ в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України Бондарем В.О., на виконання вимог статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» в частині щодо вжиття заходів, спрямованих на виявлення адміністративних правопорушень, встановлено, що ОСОБА_1, перебуваючи на посаді майстра лісу Новопсковського лісництва ДП «Старобільське лісомисливське господарство» відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини першої статті третьої України «Про запобігання корупції» є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону, примітки до статті 172-6 КУпАП, суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог частини першої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», пункту 5-1 «Прикінцевих положень» Закону, пункту 6 Розділу II «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб», несвоєчасно без поважних причин 27.06.2017 о 16 годині 25 хвилині подав до офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 172-6 КУпАП.

Статтею 1 Закону № 1700 визначено, що правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до статті 65 Закону № 1700-VII за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) встановлено адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до примітки цієї статті Кодексу, суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону № 1700 зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 221 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 172-6 КУпАП, розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.

Статтею 254 КУпАП встановлено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Згідно із статтею 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними, зокрема, в статті 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи, зокрема, органів внутрішніх справ (Національної поліції), у тому числі за статтею 172-6 Кодексу.

Враховуючи вимоги статті 258 КУпАП, складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-6 КУпАП, є обов'язковим.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Тому, з метою виконання обов'язку, передбаченого частиною 2 статті 251 КУпАП стосовно збору доказової бази у ході перевірки наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення в діях позивача, у межах повноважень передбачених пунктом 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» (вжиття заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень) підпунктом 2 пункту 6 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 877 (одержувати інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених завдань), УЗЕ Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України було здійснено збір доказової інформації відносно ОСОБА_1 та вчинено інші дії, спрямовані на встановлення в його діях складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Зокрема, в рамках збору доказової бази, на підтвердження інформації, вільному доступі міститься в Єдиному державному реєстрі декларацій уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також встановлення суб'єктивної сторони правопорушення (вини особи) УЗЕ в Луганській області було витребувано безпосередні пояснення направлено запит від 16.11.2018 № 8702/39/111/01-2018 за місцем його роботи з метою отримання копії наказу на призначення ОСОБА_1 на посаду, копії табеля його робочого часу, відомостей про ознайомлення його із вимогами Закону № 1700, а також запит до НАЗК від 22.11.2018 № 8856/39/111/01-2018 про отримання інформації щодо послідовності дій позивача, як користувача Єдиного державного реєстру декларацій.

Вищенаведене свідчить про те, що УЗЕ в Департаменту захисту економіки Національної поліції України не ініціювало не проводило перевірки дотримання ОСОБА_1 вимог антикорупційного законодавства, а здійснювало збір інформації відповідно частини другої статті 251 КУпАП з метою доведення факту вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена частина перша статті 172-6 КУпАП, інформацію про вчинення якого виявлено шляхом моніторингу Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про Національну поліцію» поліція має безпосередній оперативний доступ до інформації та інформаційних ресурсів інших органів з обов'язковим дотриманням Закону України «Про захист персональних даних». Разом з тим, користувачами Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 № 3, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 959/29089, є, зокрема, і фізичні та юридичні особи, які мають вільний доступ через мережу Інтернет до публічної частини цього реєстру та можуть здійснювати пошук, перегляд та збереження електронних копій документів реєстру, у тому числі у формі відкритих даних відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Таким чином, інформація щодо дати подання уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є інформацією у відкритому доступі, тому для її отримання не потрібно ініціювати перевірку та здійснювати її витребування в НАЗК, достатньо через мережу Інтернет скористатись її пошуком в публічній частині вказаного реєстру.

Звертають увагу суду, що аналіз судової практики в аналогічних спірних правовідносинах дає підстави стверджувати про відсутність в діях відповідача порушень, на які указує ОСОБА_1 (постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 у справі № 815/5299/17 та постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2018 у справі № 816/2042/18 ).

Відповідно до статті 257 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частина перша статті 172-6 КУпАП, складений відносно ОСОБА_1, було передано до Старобільського районного суду Луганської області. Наразі рішення за результатами розгляду складеного відносно позивача протоколу та інших зібраних матеріалів судом не прийнято, справу про адміністративне правопорушення № 3/431/800/18 (провадження № 431/6665/18) не розглянуто.

Відповідно до статті 221 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 1726 КУпАП, розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.

Отже, об'єктивну оцінку обставинам вчинення позивачем адміністративного правопорушення, встановленим при складенні протоколу, у тому числі і діям особи, яка здійснювала збір доказової інформації та склала вказаний протокол про адміністративне правопорушення, повинен надати Старобільський районний суд Луганської області в рамках розгляду справи про адміністративне правопорушення № 3/431/800/18 (провадження № 431/6665/18).

Протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно позивача, не передбачає настання для нього негативних наслідків, такі наслідки можуть настати для нього лише за результатами розгляду за вказаним протоколом адміністративної справи в суді, визнання його винним та винесення рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 172-6 КУпАП.

З огляду на вказане, враховуючи відсутність настання негативних наслідків для позивача, за складеним відносно нього протоколом та участю в розгляді справи про адміністративні правопорушення, відповідач не порушив та не міг порушити права або законні інтереси позивача, що фактично свідчить про відсутність спірних правовідносин між ними в частині визнання протиправним складення протоколу.

Додатково слід зазначити, що посилання позивачем на судову практику, зокрема, на постанову Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 814/886/17, є безпідставним, оскільки вказане рішення винесено у справі з іншим складом спірних правовідносин.

Отже, аналіз норм права, якими визначено правовий статус Департаменту захисту економіки Національної поліції України і порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення, та аналіз матеріалів адміністративного провадження відносно ОСОБА_1, вказують на те, що відповідач здійснював збір інформації щодо невчасного подання позивачем декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за наявності підстав, в межах реалізації наданих повноважень та у спосіб, передбачений законодавством.

На підставі викладеного, у задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, просили розглянути справу за їх відсутності.

По справі вчинені такі процесуальні дії.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 08.01.2019 відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено до розгляду на 22.01.2019 (а.с. 1-2).

22.01.2019 за клопотаннями сторін розгляд справи відкладено на 07.02.2019 (а.с. 69).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-79 КАС України, суд встановив таке.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 29.11.2018 старшим оперуповноваженим в ОВС відділу протидії злочинам в аграрному секторі, лісовій галузі, сфері земельних відносин та інтелектуальної власності УЗЕ в Луганській області ДЗЕ Національної поліції України майором поліції Бондарем В.О. складений протокол про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією за частиною першою статті 172-6 КУпАП, відносно ОСОБА_1 (а.с. 17-19).

Вирішуючи питання по суті спору, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 1 Закону № 1700 спеціально уповноваженими суб'єктами у сфері протидії корупції є органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.

Пунктом 8 частини першої статті 11 Закону № 1700 визначено, що до повноважень Національного агентства, серед іншого, належить здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Пунктом 1 частини першої статті 48 Закону № 1700 передбачено, що Національне агентство проводить контроль щодо своєчасності подання декларацій, поданих суб'єктами декларування

Частиною третьою статті 48 Закону № 1700 прямо визначено, що Порядок проведення передбачених цієї статтею видів контролю, а також повної перевірки декларації визначається Національним агентством.

Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.02.2017 за № 56, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.02.2017 за № 201/30069, відповідно до статей 48 та 50 Закону України «Про запобігання корупції» був затверджений «Порядок проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі також - Порядок).

Порядком визначено, що контроль та повна перевірка декларації здійснюються за принципами верховенства права. Контроль декларацій НАЗК здійснює відповідно до цього Порядку через працівників структурного підрозділу його апарату, діяльність яких пов'язана зі здійсненням такої функції (далі - Підрозділ), та автоматично засобами програмного забезпечення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр).

Відповідно до положень підпункту 5 пункту 2 розділу II Порядку, НАЗК здійснює контроль щодо своєчасності подання декларацій на підставі інформації, що надходить до Національного агентства від правоохоронних органів.

Пунктом 5 розділу II Порядку передбачено, що якщо за результатами контролю встановлено, що суб'єкт декларування несвоєчасно подав декларацію, Національне агентство направляє такому суб'єкту лист з проханням надати пояснення щодо причин несвоєчасного подання декларації. За наявності ознак адміністративного правопорушення уповноважена особа Національного агентства складає протокол про адміністративне правопорушення у встановленому законодавством порядку, який за рішенням Національного агентства направляється до суду.

Статтею 2 КУпАП визначено, що законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Згідно статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Частиною першою статті 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Частиною другою статті 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані.

Частиною четвертою статті 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно пункту 1 частини першої статті 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: 1) уповноважені на те посадові особи:

органів внутрішніх справ (Національної поліції) ( серед інших 172-4 - 172-9);

органів Служби безпеки України ( серед інших 172-4 - 172-9);

Національного агентства з питань запобігання корупції (серед інших 172-4 - 172-9). .

Статтею 221 КУпАП визначено, що судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4 - 172-20 цього Кодексу.

З аналізу вищевказаних норм Закону № 1700 та КУпАП вбачається, що у справах про адміністративні правопорушення протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи.

При цьому, відповідно до положень статей 2, 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється як на підставі Кодексу України про адміністративні правопорушення, так і на підставі інших законів.

З урахуванням предмету спору по даній адміністративній справі, за встановлених спірних обставин застосуванню, окрім норм КУпАП, в обов'язковому порядку підлягають ще і норми Закону № 1700.

Такий висновок обумовлений положеннями частини першої статті 7 КУпАП стосовно необхідності притягнення до адміністративної відповідальності виключно на підставах і в порядку, встановлених законом.

Як встановлено змістом статті 172-6 КУпАП, згідно даної статті можливе притягнення до відповідальності не лише за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (частина перша цієї статті), а й за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані 2 (частина перша цієї статті), а також за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (частина четверта цієї статті).

Також відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 255 КУпАП уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції) наділені правом складати протоколи про правопорушення, передбачені ст. 172-6 КУпАП.

Таким чином, посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції) уповноважені складати протоколи про правопорушення, передбачені статтею 172-6 КУпАП.

Однак з урахуванням положень статті 7 КУпАП складання такого протоколу повинно відбуватися виключно на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно пункту 1 частини першої статті 48 Закону № 1700 саме Національне агентство проводить контроль щодо своєчасності подання декларацій, поданих суб'єктами декларування.

В свою чергу, відповідно до частини третьої статті 48 Закону № 1700 такий Порядок у визначений законодавством спосіб був затверджений рішенням НАЗК від 10.02.2017 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.02.2017.

Згідно підпункту 5 пункту 2 розділу II Порядку НАЗК, серед іншого, здійснює контроль щодо своєчасності подання декларацій на підставі інформації, що надходить до Національного агентства від правоохоронних органів.

Тобто, Порядком прямо визначено, що правоохоронні органи, до числа яких відноситься і відповідач, стосовно питань здійснення контролю своєчасності подання декларацій повинні направляти інформацію до Національного агентства, щоб останнє вже проводило контроль за встановленою саме для нього процедурою.

Суд зазначає, що для складання протоколів відповідно до частин другої та четвертої статті 172-6 КУпАП не визначено законами певного порядку, який встановлений стосовно процедури притягнення за частиною першою статті 172-6 КУпАП.

Тобто, посадові особи правоохоронних органів, окрім положень частини першої статті 255 КУпАП, саме відповідно процедури притягнення за частиною першою статті ст. 172-6 КУпАП повинні дотримуватися алгоритму, визначеного Законом № 1700 та Порядком.

Відповідачем не зазначено та не надано, я судом не виявлено доказів тому, що стосовно позивача посадовими особами відповідача були виконані обов'язкові до застосування положення підпункту 5 пункту 2 розділу II Порядку стосовно інформування Національного агентства про факт несвоєчасного подання декларації позивачем.

Судом встановлено, що оспорюваний протокол був складений повноважною посадовою особою, але не у спосіб, визначений законодавством.

При цьому встановлені порушення мають суттєве значення, оскільки складання протоколу відносно позивача відбулося без обов'язкової процедури повідомлення Національного агентства та проведення ним перевірки, відібрання агентством пояснень у позивача та прийняття рішення про необхідність складання протоколу, яке в силу положень Порядку повинно прийматися саме Національним агентством.

Позовні вимоги про встановлення відсутності компетенції у Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо здійснення контролю та перевірки своєчасності подачі Декларації за 2016 рік ОСОБА_1, а також визнання неправомірними дії відповідача щодо здійснення контролю та перевірки своєчасності подачі Декларації позивачем за 2016 рік не підлягають задоволенню, оскільки такі функції прямо визначені як Законом № 1700 (стаття перша), так і Порядком (пп. 5 п. 2 розділу II стосовно обов'язку інформування Національного агентства про факт несвоєчасного подання декларації), а також Законом України «Про національну поліцію».

Посилання відповідача на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 у справі № 815/5299/17 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2018 у справі № 816/2042/18 судом визнається незмістовними, оскільки вказані судові рішення прийняті по справам з іншим складом спірних правовідносин. Крім того, у вказаних постановах зовсім не аналізувалися положення Порядку, КУпАП та Закону № 1700 в сукупності та не робилися відповідні висновки.

Посилання відповідача на ті обставини, що протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно позивача, не передбачає настання для нього негативних наслідків, такі наслідки можуть настати для нього лише за результатами розгляду за вказаним протоколом адміністративної справи в суді, визнання його винним та винесення рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 172-6 КУпАП, є незмістовним з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

За даних спірних правовідносин адміністративний суд не перевіряє наявність чи відсутність в діях позивача складу адміністративного проступку, а перевіряє наявність чи відсутність компетенції щодо здійснення контролю та перевіряє, чи діяв відповідач - суб'єкт владних повноважень у спосіб, визначений Конституцією та законами України, при здійсненні контролюючих заходів.

Відповідно до положень статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, серед іншого, про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій, а також встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Позивачем заявлялися вимоги про відсутність компетенції стосовно проведення контролю, а також визнання дій неправомірними, що передбачає наявність підстав для розгляду заявлених вимог в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про встановлення відсутності компетенції та визнання дій неправомірними підлягають частковому задоволенню, а саме: задоволення вимог стосовно визнання неправомірними дій відповідача щодо складання за результатами здійсненого контролю та перевірки своєчасності подачі позивачем Декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік протоколу від 29.11.2018 № 280 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відносно ОСОБА_1 за ознаками частини першої статті 172-6 КУпАП.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Згідно частини третьої статті 139 КАСУ при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З матеріалів справи судом встановлено, що Позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 704,80 грн (арк. спр. 3).

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, судові витрати в сумі 352,40 грн. належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту захисту економіки Національної поліції України на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 133, 139, 241-246, 250, 255, 262, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про встановлення відсутності компетенції та визнання дій неправомірними - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо складання за результатами здійсненого контролю та перевірки своєчасності подачі ОСОБА_1 Декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік протоколу від 29.11.2018 № 280 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відносно ОСОБА_1 за ознаками частини першої статті 172-6 КУпАП.

У задоволенні позовної вимоги про встановлення відсутності компетенції у Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо здійснення контролю та перевірки своєчасності подачі Декларації за 2016 рік ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту захисту економіки Національної поліції України (ідентифікаційний номер 40111732, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, буд. 10) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1) витрати зі сплати судового збору в сумі 352,40 грн. (триста п'ятдесят дві гривні 40 коп.)

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено та підписано в повному обсязі 12 лютого 2019 року.

Суддя С.В. Борзаниця