Ухвала суду № 79765003, 11.02.2019, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1323/14-ц

Провадження № 6/307/15/19

У Х В А Л А

іменем України

11 лютого 2019 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого - судді Ніточко В.В., при секретарі Фера В.В.,

з участю представника заявникаЛозана Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тячів заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 15 червня 2010 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про розстрочку виконання рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 15 червня 2010 року.

Заяву мотивує тим, що рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 15 червня 2010 року задоволено позов Закарпатського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Закарпатській області до нього та ОСОБА_2 про притягнення до матеріальної відповідальності та стягнуто з них солідарно в користь держави 841 653 грн. 00 коп. заподіяної шкоди, 1 700 грн. 00 коп. витрат з сплати судового збору та 12 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. На даний час дане рішення суду знаходиться на примусовому виконанні в Тячівському районному відділі Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Закарпатській області. Зазначає, що суму боргу він визнає та бажає сплатити її добровільно, однак не взмозі сплачувати 50% від заробітної плати, яку отримує у ДП "Тячівське ЛМГ", для погашення даної заборгованості. Також зазначає, що крім вищезазначеної заборгованості за рішенням суду, він також зобов'язаний сплачувати аліменти в розмірі 3 000 грн. Крім цього, він повинен піклуватися про свою дружину та бабусю, яка проживає разом з ним та потребує постійного догляду та матеріальної допомоги. Вважає, що дані обставини ускладнюють виконання рішення суду та роблять його неможливим.

Просить поновити строк звернення до суду розстрочити виконання рішення Тячівського районного суду від 15 червня 2010 року за виконавчим листом про стягнення 841 653 грн. 00 коп. шкоди заподіяної злочином з стягненням 20% від отриманої в ДП "Тячівське ЛГ" заробітної плати.

Представник заявника в судовому засіданні заяву підтримав, просить її задовольнити. Крім цього пояснив, що жодного поновлення строків для звернення до суду у даній справі не потрібно.

Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 15 червня 2010 року задоволено позов Закарпатського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Закарпатській області до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про притягнення до матеріальної відповідальності та стягнуто з них солідарно в користь держави 841 653 грн. 00 коп. заподіяної шкоди, 1 700 грн. 00 коп. витрат з сплати судового збору та 12 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

07 листопада 2014 року Тячівським районним судом Закарпатської області видано виконавчий лист про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь держави 841 653 грн. 00 коп. заподіяної шкоди.

Згідно рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 03 жовтня 2018 року, з ОСОБА_1 стягнуто в користь ОСОБА_3, на утримання сина ОСОБА_1, аліменти в розмірі 3 000 грн. 00 коп., щомісячно, до досягнення ним повноліття.

При цьому, суд зазначає, що позивач у судовому засіданні у справі про стягнення аліментів визнав позовні вимоги та був згідний сплачувати аліменти в розмірі 3 000 грн. 00 коп., і при цьому не посилався на тяжке матеріальне становище та наявність заборгованості за іншим судовим рішенням.

Згідно зі ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч.1ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Як роз'яснив Європейський суд з прав людини в пілотному рішенні "Іванов проти України", право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, як би національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції").

Згідно ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ч.4 ст.435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ч.3 ст.435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Розстрочка, виходячи з положень вказаної статті - це надання боржникові права проводити виконання рішення у частинах і в строки, встановлені судом.

Законом встановлено, що критерієм визначення підстав для розстрочки виконання рішення є обставини, які утруднюють виконання судового рішення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішити питання про їх наявність з урахуванням всіх обставин справи, а також прав та законних інтересів сторін виконавчого провадження.

Підстави, які зумовлюють необхідність розстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.

Обставинами, які утруднюють виконання рішення, можуть бути тільки ті обставини, які існують насправді і які безпосередньо не дозволяють виконати судове рішення в обсязі, строки та в порядку, визначеному в ньому.

Вирішуючи питання розстрочки виконання рішення, суд повинен виходити із засад доцільності та необхідності захисту інтересів, насамперед, стягувача, права якого підтверджені судовим рішенням.

Відповідно до вимог ч.5 ст.435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Згідно ст. 70 Закону України "Про виконавче провадження" розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Статтею 33 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" № 14 від 26 грудня 2003 року зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суду потрібно мати на увазі, що, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Системне тлумачення ст.435 ЦПК України та ст.33 Закону України "Про виконавче провадження", дає підстави дійти висновку, що у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, з заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення, при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим та на строк не більше один рік.

Суд вважає, що сплата ОСОБА_1 аліментів у розмірі, яка ним не оспорювалася та визнавалася, на утримання свого сина та піклування про дружину та бабусю, не може бути обставиною, що ставить його у важке матеріальне становище, і не може бути підставою для надання розстрочки виконання рішення суду. Жодних інших виключних підстав заявником не наведено.

Вирішуючи вказане в заяві питання про розстрочку виконання рішення, суд враховує те, що розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови, та те, що заявником при наведенні мотивів для розстрочення виконання рішення не надано жодного доказу перебування у скрутному матеріальному становищі станом на час звернення з відповідною заявою до суду, які б в свою чергу давали підстави для розстрочення виконання судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в задоволенні заявлених вимог про поновлення строку звернення до суду та розстрочення виконання рішення Тячівського районного суду від 15 червня 2010 року за виконавчим листом про стягнення 841 653 грн. 00 коп. шкоди заподіяної злочином з стягненням 20% від отриманої в ДП "Тячівське ЛГ" заробітної плати, слід відмовити.

Керуючись ст.ст.33, 70 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 261, 353-354, 435 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 15 червня 2010 року - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Згідно з ст. 354 та відповідно до п. 8 та п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається шляхом подання апеляційної скарги через Тячівський районний суд Закарпатської області до Закарпатського апеляційного суду.

Повний текст ухвали виготовлено 12 лютого 2019 року.

Суддя В.В. Ніточко