Рішення № 79765001, 11.02.2019, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1275/18

Провадження № 2/307/315/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2019 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого

судді Гримут В.І.

при секретарі Ком’яті Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Тячів, цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНБУД УКРАЇНА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, пені, неустойки та інфляційних витрат за договором пайової участі,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "ДАНБУД УКРАЇНА" звернулося в суд з вищевказаним позовом.

Посилається на те, що 10.08.2012 р. між ТОВ "ДАНБУД УКРАЇНА" та ОСОБА_1 був укладений договір пайової участі, за яким позивач зобов’язався побудувати газопровід у с. Нижня Апша та вуличний газопровід підключити відводами до будинків, а замовник (відповідачка) взяти участь у будівництві – перерахувати кошти однією сумою на рахунок позивача.

Побудова позивачем газопроводу та відводу до будинків підтверджується актом надання послуг щодо виконання робіт по монтажу системи газопостачання до житлових будинків встановлення та підведення.

Відповідно до вимог п. п. 1.1. та 2.1. договору пайової участі у будівництві газопроводу с. Нижня Апша, ОСОБА_1 зобов’язувалася взяти пайову участь у будівництві газопроводу та на момент підключення від розподільчого вуличного відводу до будинку перерахувати на рахунок ТОВ "ДАНБУД УКРАЇНА" грошові кошти на пайову участь у розмірі 10000 грв.

20.03.2018 р. ТОВ "ДАНБУД УКРАЇНА" було направлено на адресу відповідачки претензію про погашення заборгованості за договором пайової участі, однак відповіді на претензію відповідачка не надала, і не вжила відповідних заходів для погашення заборгованості.

Просить стягнути з ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 41810.94 грв., з яких 10000 грв. сума основного боргу, 16335.34 грв. пеня за договором, 13758.60 грв. інфляційні нарахування, 1717 грв. три відсотки річних та судові витрати у розмірі 1762 грв.

Представник позивача у судове засідання не з’явився. Просить розглядати справу в його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідачка у судове засідання не з’явилася і не повідомила суду причини неявки. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Розглянувши матеріали справи суд вважає, що позов слід задовольнити частково виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 10.08.2012 р. між ТОВ "ДАНБУД УКРАЇНА" та ОСОБА_1 було укладено договір пайової участі в будівництві газопроводу в с. Нижня Апша Тячівського району Закарпатської області.

Відповідно до п. 1 цього договору замовник ОСОБА_1 зобов’язується взяти пайову участь у будівництві газопроводу в с. Нижня Апша та перерахувати на рахунок інвестора ТОВ "ДАНБУД УКРАЇНА", грошові кошти на пайову участь у будівництві газопроводу в розмірі 10000 грв.

Згідно акту надання послуг від 30.08.2012 р. виконавцем ТОВ "ДАНБУД УКРАЇНА" було виконано роботи по монтажу системи газопостачання до житлових будинків, вартістю 10000 гривень.

Однак, ОСОБА_1 не оплатила вартість вказаних послуг.

Відповідно до ст. 509 ч.ч. 1 та 3 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ч. 1 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ч. 1 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Як вбачається з матеріалів справи позивач належним чином виконав умови договору, в той час як відповідачка ухиляється від виконання взятих на себе зобов’язань.

З приписів ст.ст. 610 та 611 ЦК України вбачається, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором.

В ході розгляду справи встановлено, що відповідачка не виконала зобов’язання за договором, що спричинило настання наслідків передбачених статтями 611 та 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 549 ч.ч. 1, 3, ст. 551 ч. 2 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З врахуванням вищенаведеного ОСОБА_1 за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання за період з 31.08.2012 р. по 30.04.2018 р. нараховано пеню у розмірі 16276.88 грв.

Статтею 625 ч. 2 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За період з вересня 2012 року по квітень 2018 року сума інфляційних витрат становить 9930 грв. (за вересень по грудень 2012 року (10000 (сума боргу) х 100.1 % (процент інфляції) – 10000 (сума боргу) нараховано 10 грв; за 2013 рік (10000 (сума боргу) х 100.5 % (процент інфляції) – 10000 (сума боргу) нараховано 50 грв; за 2014 рік (10000 (сума боргу) х 124.9 % (процент інфляції) – 10000 (сума боргу) нараховано 2490 грв; за 2015 рік (10000 (сума боргу) х 143.3 % (процент інфляції) – 10000 (сума боргу) нараховано 4330 грв; за 2016 рік (10000 (сума боргу) х 112.4 % (процент інфляції) – 10000 (сума боргу) нараховано 1240 грв; за 2017 рік (10000 (сума боргу) х 113.7 % (процент інфляції) – 10000 (сума боргу) нараховано 1370 грв; за січень по квітень 2018 року (10000 (сума боргу) х 404.4 % (процент інфляції) – 10000 (сума боргу) нараховано 440 грв).

З вересня 2012 року по квітень 2018 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість у вигляді трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 1698.91 грв., яка вираховувалась за формулою: 3 % Х суму боргу Х кількість прострочених днів) / 365 (кількість днів у році). Так, з вересня по грудень 2012 року сума заборгованості становила 100.27 грв. (3 % х 10000 грв. х 122 днів / 365 днів у році); за 2013 рік – 300 грв. (3 % х 10000 грв. х 365 днів / 365 днів у році); за 2014 рік – 300 грв. (3 % х 10000 грв. х 365 днів / 365 днів у році); за 2015 рік – 300 грв. (3 % х 10000 грв. х 365 днів / 365 днів у році); за 2016 рік – 300 грв. (3 % х 10000 грв. х 366 днів / 366 днів у році); за 2017 рік – 300 грв. (3 % х 10000 грв. х 365 днів / 365 днів у році); з січня по квітень 2018 рік – 98.63 грв. (3 % х 10000 грв. х 120 днів / 365 днів у році).

Станом на 30.04.2018 р. за нею рахується заборгованість у розмірі 37905.79 грв., з яких 10000 грв. сума основного боргу, 16276.88 грв. пеня за договором, 9930 грв. інфляційні нарахування та 1698.91 грв. три відсотки річних.

За таких обставин суд вважає, що з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ "ДАНБУД УКРАЇНА" слід стягнути 37905.79 грв.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України з неї також слід стягнути на користь позивача судовий збір у сумі 1762 грв.

Тому, керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 509 ч.ч. 1 та 3, 526, 527, 610, 611 ЦК України суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНБУД УКРАЇНА", місце знаходження с. Нижня Апша, вул. Топчино, № 387, Тячівського району, код ЄДРПОУ 36389969, р/р 26001044000164 у АТ "КОМІНВЕСТБАНК", МФО 312248, 37905 (тридцять сім тисяч дев’ятсот п’ять) гривень 79 коп. та одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні судових витрат.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 11.02.2019 року.

Головуючий: Гримут В.І.