Рішення № 79753481, 07.02.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2019 року № 320/6892/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І.,

за участі секретаря судового засідання Приходько Н.І.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Лісовського Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просить суд:

- визнати неправомірним та скасувати рішення Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 25.07.2018 №811688 про відмову у перерахунку по зміні виду пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов`язати Києво-Святошинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області відновити виплату пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням підвищення згідно Закону України "Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту" як інваліду третьої групи, яка була встановлена на підставі довідки МСЕК серії ДОН-07№093425 від 18.12.2008 та Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є інвалідом ІІІ групи та до 01.07.2017 отримував пенсію по інвалідності, яка настала внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби і була призначена на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та довідки до акту огляду МСЕК від 23.06.2015 серії АВ №0215242, строком дії до 01.07.2017. Однак, після закінчення строку дії вказаної довідки, та відповідно припинення виплати пенсії, відповідачем протиправно відмовлено у продовженні виплати пенсії на підставі іншої довідки до акту огляду МСЕК від 18.12.2008 серії ДОН-07 №093425, згідно якої ІІІ група інвалідності встановлена ОСОБА_1 безстроково.

На думку позивача, посилання відповідача на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у ході вирішення питання про виплату пенсії є необґрунтованим, адже ОСОБА_1 звертався за продовженням виплати пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням підвищення згідно Закону України "Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту". При цьому, зазначив, що відповідачем безпідставно поставлено під сумнів правомірність видачі довідки до акта огляду МСЕК, виданої у 2008 році із безстроковим терміном дії.

Ухвалою суду від 08.01.2019 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

У судове засідання, призначене на 07.02.2019, прибули позивач, представник позивача та представник відповідача. Під час судового засідання позивач та його представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі, просили їх задовольнити. Представник відповідача адміністративний позов не визнав, наполягав на відмові у його задоволенні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є інвалідом ІІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни, що убачається із посвідчення від 08.01.2009 серії НОМЕР_2 (а.с. 15).

Згідно довідки МСЕК від 18.12.2008 серії ДОН-7 №093425, причина інвалідності позивача пов`язана із несенням службових обов`язків (а.с. 13).

У зв`язку із наведеним, перебуваючи на обліку в Управлінні ПФУ Пролетарського району міста Донецька, позивачу було призначено пенсію по інвалідності, терміном дії - довічно, що убачається із пенсійного посвідчення від 19.08.2010 серії НОМЕР_3 (а.с. 16).

У подальшому, з вересня 2014 року, з причин проведення антитерористиних операцій, позивач був змушений переїхати та став на облік як внутрішньо переміщена особа в УПФУ та УПСЗН у місті Хмельницький, де йому продовжували виплачувати пенсію по інвалідності.

З серпня 2014 року по липень 2015 року ОСОБА_1 проходив військову службу за призовом під час мобілізації та отримав статус учасника бойових дій (а.с. 17) та нагороду орденом "За мужність" ІІІ ступеня (а.с. 14).

23 червня 2015 року Центральною МСЕК МОЗ України було видано ОСОБА_1 довідку до акту огляду МСЕК серії АВ №0215242, в якій встановлено ІІІ групу інвалідності з 10.06.2015, причина інвалідності - травма пов`язна з виконанням обов`язків військової служби, строком дії до 01.07.2017 (а.с. 18).

Отримавши зазначену довідку, Управління ПФУ у м. Хмельницькому, замість безстрокової державної пенсії по інвалідності, яку отримував позивач, призначило йому пенсію по інвалідності до 01.07.2017.

Надалі, позивач змінив своє місце перебування, та зареєструвався за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 66), у зв`язку із чим, став на облік до Києво-Святошинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Київській області, де отримував пенсію як інвалід ІІІ групи.

Однак, з 01.07.2017 відповідачем припинено здійснення пенсійних виплат.

З метою роз`яснення підстав не виплати позивачу пенсії, він неодноразово звертався до відповідача та просив поновити виплату пенсії по інвалідності на підставі довідки МСЕК від 18.12.2008 серії ДОН-7 №093425.

Листом від 15.12.2017 Департамент пенсійного фонду України повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для продовження виплат після 01.07.2017, оскільки медико-соціальною експертною комісією (дата огляду 23.06.2015) встановлено йому групу інвалідності лише до 01.07.2017, а тому підстави для виплати пенсії по інвалідності - відсутні (а.с. 19-20).

Також, зазначив, що відповідно до листа-роз`яснення Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України від 11.10.2017 №466/17, наразі неможливо перевірити достовірність медико-експертних справ, оформлених до 2014 року на непідконтрольних на даний час українській владі територіях, тому, довідка МСЕК від 18.12.2008 серії ДОН-7 №093425 не може бути взята до уваги.

Протягом тривалого часу відповідач, на запити позивача та його адвоката, надсилав листи аналогічного змісту (а.с. 21-45).

25 липня 2018 року Києво-Святошинським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області було прийнято рішення №811688, яким відповідач відмовив у перерахунку по зміні виду пенсії ОСОБА_1, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с. 46).

Мотивуючи таку відмову, пенсійний орган вказав, що у разі звернення позивача до управління із документами, що визначають право на перерахунок, питання зміни виду пенсії буде розглянуто.

Вважаючи, що зазначене рішення прийняте відповідачем всупереч вимогам законодавства, порушуючи державні гарантії позивача на належне пенсійне забезпечення, останній звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Основного закону України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).

Частиною першою статті 9 Закону №1058 закріплено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно із статтею 10 цього ж закону, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

У відповідності до частини першої статті 30 Закону №1058-IV, пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Приписами статті 31 Закону №1058-IV встановлено, що залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності.

Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством.

Органи Пенсійного фонду та застрахована особа мають право в установленому законом порядку оскаржити рішення органів медико-соціальної експертизи.

Відповідно до статті 34 закону №1058-IV, пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою.

Отже, пенсія по інвалідності є одним із видів державної пенсії, підставою призначення якої є настання інвалідності, яка спричинила повну або часткову втрату працездатності особи. У свою чергу, причину, групу, час настання інвалідності та її строк, визначається органами медико-соціальної експертизи.

Так, Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317, визначено процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації (далі - Положення №1317).

Пунктом 4 Положення №1317 врегульовано, що медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Комісії у своїй роботі керуються Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами відповідних державних замовників, інших центральних органів виконавчої влади, що регулюють відносини державних замовників, інших центральних органів виконавчої влади, що регулюють відносини у зазначеній сфері, та цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами з питань медико-соціальної експертизи (п. 5 Положення №1317).

Відповідно до п. 6 вказаного Положення, висновки комісії, реабілітаційні заходи, визначені в індивідуальній програмі реабілітації особи з інвалідністю, обов'язкові для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними підприємствами, установами та організаціями, в яких працює або перебуває особа з інвалідністю, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.

Згідно із п. 24 Положення №1317, комісія видає особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та індивідуальну програму реабілітації і надсилає у триденний строк виписку з акта огляду комісії органові, в якому особа з інвалідністю перебуває на обліку як отримувач пенсії чи державної соціальної допомоги (щомісячного довічного грошового утримання), що призначається замість пенсії, та разом з індивідуальною програмою реабілітації - органові, що здійснює загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виписку з акта огляду комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у наданні додаткових видів допомоги.

Голова або члени комісії, винні у прийнятті неправильного рішення і незаконній видачі документів про інвалідність, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Як було пояснено представником відповідача під час судового засідання, підставою для відмови у виплаті пенсії позивачу стало те, що у матеріалах пенсійної справи відсутня довідка ОСОБА_1 про встановлення йому групи інвалідності, а у пенсійного органу не має можливості здійснити перевірку правомірності видачі довідки МСЕК від 18.12.2008 серії ДОН-07 №093425.

У цьому контексті суд зазначає, що у грудні 2008 року ОСОБА_1 була видана довідка МСЕК серії ДОН-07 №093425 від 18.12.2008, якою, за результатами огляду позивача, йому було встановлено ІІІ групу інвалідності на безстроковій основі. Копія вказаної довідки наявна у матеріалах справи, а оригінал цієї довідки було оглянуто судом у ході судового засідання.

Обставини видачі довідки МСЕК серії ДОН-07 №093425 від 18.12.2008, також встановлені у постанові Пролетарського районного суду м. Донецька у справі №2-а-4189/10 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Пролетарському районі м. Донецька, в якому зазначено: "З 27.12.2002 року, після перекомісії, позивачу встановлена 3 група інвалідності у зв'язку з участю по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. З 18.12.2008 року вказана група інвалідності встановлена безстроково, що підтверджується довідкою МСЕК серії ДОН-7 №093425 (а.с. 15,16)."

Беручи до уваги положення пункту четвертого статті 78 КАС України, обставина видачі довідки МСЕК серії ДОН-07 №093425 від 18.12.2008, не підлягає доказуванню.

Водночас, довідка МСЕК від 18.12.2008 серії ДОН-07 №093425, якою позивачу довічно встановлено ІІІ групу інвалідності є діючою, оскільки не оскаржувалась ні органом пенсійного фонду, ні позивачем, як це передбачено законодавством, у разі незгоди.

Існування двох довідок медико-соціальних експертних комісій, якими позивачу встановлювались групи інвалідності, об`єктивно не залежить від позивача, який не несе відповідальність за прийняття рішень і видачу документів про інвалідність органом МСЕК.

Разом з цим, суд звертає увагу, що на підставі саме цієї довідки позивач отримував пенсію по інвалідності, яка згідно пенсійного посвідчення від 19.08.2010 серії НОМЕР_3 була призначена йому довічно. Проте, відповідачем припинено виплату позивачу пенсії за інвалідністю, посилаючись на довідку до акту огляду МСЕК від 23.06.2015 серії АВ №0215242, строком дії до 01.07.2017.

До того ж, опрацювавши оскаржуване рішення, судом встановлено, що позивачу відмовлено у перерахунку пенсії по зміні виду пенсії ОСОБА_1, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Але, як убачається із матеріалів справи, та не заперечувалось відповідачем, позивач не звертався до пенсійного органу з метою отримання пенсії на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", натомість, позивач звертався до відповідача для вирішення питання про виплату пенсії як інваліду ІІІ групи відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням підвищення згідно Закону України "Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту".

Тобто, приймаючи оскаржуване рішення, Києво-Святошинським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області проігноровано суть звернення позивача та належним чином не опрацьовано його заяву.

Між тим, посилання відповідача у рішенні від 25.07.2018 №811688 на відсутність документа, що визначає право на перерахунок, а саме - довідки медико-соціальної експертної комісії комісії, спростовується вищевстановленими обставинами, які свідчать про очевидність видачі довідки МСЕК від 18.12.2008 серії ДОН-7 №093425 та відсутність підстав для сумніву у її правомірності, адже тривалий час позивач отримував пенсію на її підставі.

Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії на підставі довідки МСЕК від 18.12.2008 серії ДОН-7 №093425, відповідач необґрунтовано проігнорував усі ймовірні докази та обставини (факт призначеної довічної пенсії, рішення суду, наявна довідка МСЕК), які безспірно вказують на право позивача отримувати пенсію за інвалідністю відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням підвищення згідно Закону України "Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту".

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

За таких обставин, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку про протиправність рішення відповідача, а тому позовні вимоги вважає такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За приписами частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач, при зверненні до суду, користувався професійною правничою допомогою, про що свідчить договір від 12.12.2018, укладений між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро "ОСОБА_2 і партнери" (а.с.58-60) та ордером серії НОМЕР_4 (а.с.61).

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою цієї ж статті закріплено, що Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами ( частина 6 статті 134 КАС України).

Судом встановлено, що на виконання умов договору 12.12.2018, сторонами складено акт приймання-передачі наданих послуг від 20.12.2018 (а.с. 62) та розрахунок витрат на правничу допомогу (а.с. 63-64).

Розрахунок за надані послуги у сумі 6000,00 грн, здійснено 14.12.2018, що підтверджується квитанцією №N07F043573 (а.с. 2).

При цьому, суд зазначає, що клопотань з приводу зменшення витрат на оплату правничої допомоги відповідачем не заявлялось.

Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Києво-Святошинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати рішення Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 25.07.2018 №811688 про відмову у перерахунку по зміні виду пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Києво-Святошинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області (код ЄДРПОУ 41248571) відновити виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням підвищення згідно Закону України "Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту" як інваліду третьої групи, яка була встановлена на підставі довідки МСЕК серії ДОН-07 №093425 від 18.12.2008 та Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 26.06.2018.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (код ЄДРПОУ 41248571) судові витрати у сумі 6000 (шість тисяч) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.

Дата складення і підписання повного тексту рішення - 12 лютого 2019 р.