Ухвала суду № 79743465, 07.02.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2019 Справа №607/3636/16-ц

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючої Герчаківської О.Я.,

з участю секретаря судового засідання Лобач І.В.,

скаржника ОСОБА_1,

представника скаржника, адвоката ОСОБА_2,

стягувача ОСОБА_3,

представника відділу ДВС ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Підволочиського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_5 в частині винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 05 жовтня 2018 року та постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 06 листопада 2018 року, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд зі скаргою дії державного виконавця Підволочиського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області ОСОБА_5 в частині винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження від 05 жовтня 2018 року та постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 06 листопада 2018 року.

В обґрунтування скарги зазначено, що 05 жовтня 2018 року старшим державним виконавцем Підволочиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_5, на виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду від 20 грудня 2017 року по цивільній справі №607/3636/16-ц, за виконавчим листом від 09 січня 2018 року було відкрито виконавче провадження ВП № 57373773 про зобов'язання ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8 не чинити перешкод ОСОБА_3 щодо участі у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1; зміну порядку участі ОСОБА_3 у вихованні та спілкуванні з дитиною відповідно до графіку побачень. Незважаючи на наміри ОСОБА_1 добровільно виконати рішення суду, старшим державним виконавцем Лободець Н.С. було незаконно розпочато процедуру його примусового виконання та прийнято постанови про відкриття виконавчого провадження та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, які не були направлені на адресу боржника чи вручені іншим способом. 17 жовтня 2018 року, 24 жовтня 2018 року та 07 листопада 2018 року старший державний виконавець Лободець Н.С. склала акти про те, що боржник ОСОБА_10 при виконанні виконавчого листа була відсутня. Скаржник вважає, що старший державний виконавець Лободець Н.С. не мала підстав виносити постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші заходи боржника ОСОБА_1, оскільки старшим державним виконавцем не було здобуто доказів, що вона добровільно не виконала рішення суду, і не мала наміру в майбутньому чинити перешкоди ОСОБА_3 в спілкуванні та вихованні його доньки. Щодо строків звернення із скаргою, то ОСОБА_1 повідомляє, що 14 листопада 2018 року вона ознайомилася з матеріалами виконавчого провадження та отримала копії документів, а тому вважає, що строки на оскарження вище зазначених постанов не пропущено. Боржник просить суд поновити строки для подання скарги; визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Підволочиського районного територіального відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_5; скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 05 жовтня 2018 року, винесену старшим державним виконавцем Підволочиської державної виконавчої служби ОСОБА_5; скасувати постанову від 06 листопада 2018 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсії, стипендії та інші доходи боржника, винесену старшим державним виконавцем Підволочиської державної виконавчої служби ОСОБА_5

28 грудня 2018 року старший державний виконавець Підволочиського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області ОСОБА_5 подала до суду відзив на скаргу, в якому зазначила, що виконавчий лист, виданий Тернопільським міськрайонним судом про зобов'язання ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8 не чинити перешкод ОСОБА_3 щодо участі у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1; зміну порядку участі ОСОБА_3 у вихованні та спілкуванні з дитиною відповідно до графіку побачень, відповідав усім нормам встановленим законом, а тому підстав відмовити ОСОБА_3 у прийнятті виконавчого листа до виконання не було. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон). Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Мінімальна заробітна плата у 2018 році відповідно до Закону України «Про державний бюджет» становить 3723 грн., у подвійному розмірі - 7446 грн., а тому постанова державного виконавця від 06 листопада 2018 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника винесена відповідно до Закону. Щодо твердження ОСОБА_1 про те, що вона не отримувала постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець повідомляє, що відповідно до Закону копії постанов виконавця про відкриття виконавчого провадження надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Разом із постановою про відкриття, боржнику було надіслано виклик з'явитись у Підволочиський РВ ДВС для роз'яснення резолютивної частини виконавчого листа та порядку його виконання. ОСОБА_1 проігнорувала дану постанову та виклик. Як вбачається з квитанції «Укрпошти» № 4780101727092 від 05 жовтня 2018 року, постанова про відкриття була надіслана рекомендованим листом на адресу боржника та згідно даних автоматизованої системи відстеження поштовик відправлень 09 жовтня 2018 року о 20:00 ОСОБА_1 особисто отримала цю постанову у поштовому відділенні м.Скалат, та мала встановлений законом строк на її оскарження, а тому у скарзі надає неправдиві відомості. Також державний виконавець повідомляє, що на виконанні Підволочиського РВ ДВС перебуває аналогічний виконавчий лист стосовно ОСОБА_6 (дочки ОСОБА_1Є.). Із матеріалів даного виконавчого провадження (№55752361) вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово була присутня при виконанні рішення та вчиняла сварки, виганяла за межі подвір'я стягувача, не впускала в будинок до дитини, чим чинила перешкоди в побаченні батька з дитиною, а тому немає підстав вважати, що ОСОБА_1 мала намір добровільно виконувати рішення, а навпаки, перешкоджала його виконанню. Дані дії підтверджуються актами державного виконавця, а саме: акт державного виконавця від 26 вересня 2018 року про те, що між ОСОБА_1Є та ОСОБА_3 виник конфлікт, що спричинив бійку, та в подальшому ОСОБА_1Є вимагала стягувача покинути територію подвір'я; акт державного виконавця від 12 вересня 2018 року про те, що ОСОБА_1 вигнала стягувача з подвір'я та забороняла подальше там перебування; акт державного виконавця від 04 квітня 2018 року про те, що ОСОБА_1 виганяла стягувача з подвір'я та перешкоджала виконанню рішення. Відсутність ОСОБА_1 при перевірці виконання рішення не свідчить про його добровільне виконання, оскільки, будучи присутньою, боржник постійно перешкоджала виконанню рішення. Згідно акту державного виконавця від 12 грудня 2018 року під час перевірки виконання рішення суду ОСОБА_1 виганяла державних виконавців та ОСОБА_3 з подвір'я та вчинила напад на державного виконавця. За даним фактом було звернення державного виконавця у правоохоронні органи та внесені відомості у єдиний реєстр досудових розслідувань стосовно ОСОБА_1 Твердження бржника про те, що не було підстав відкривати виконавче провадження, оскільки вона мала намір добровільно виконувати рішення, є хибним. Для відкриття виконавчого провадження державному виконавцю не потрібно шукати докази добровільного виконання, виконавче провадження відкривається на підставі виконавчого документа за заявою стягувача. На підставі викладеного державний виконавець просить суд у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Підволочиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_5 відмовити в повному обсязі.

07 лютого 2019 року скаржник ОСОБА_1 подала до суду відповідь на відзив, в якому зазначила, що, ознайомившись з відзивом старшого державного виконавця Підволочиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_5 на скаргу на постанову по виконавчому провадженні ВП № 57373773 від 05 жовтня 2018 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсії, стипендії та інші доходи боржника, вважає, що викладені обставини у відзиві не відповідають дійсності та вимогам Закону України «Про виконавче провадження». У виконавчому листі № 607/3636/16-ц, виданому Тернопільським міськрайонним судом 17 листопада 2017 року визначено місце побачення дитини з батьком за місцем його проживання без присутності матері дитини. Батько дитини ОСОБА_3 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2. За таких обставин посилання старшого державного виконавця Підволочиського районного відділу ДВС ОСОБА_5 на ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» є незаконним, оскільки в рішенні визначено місце побачення батька з дитиною, а саме в начальному закладі або за місцем проживання батька, а тому незрозуміло, на яких підставах ДВС Підволочиського району відкрила виконавче провадження, а її керівник та державний виконавець постійно приїздили за місцем проживання ОСОБА_1 та кожен раз складали безпідставні акти державного виконавця про те, що вона перешкоджає зустрічам батька з донькою. В рішенні суду не вказується, що ОСОБА_1 зобов'язана бути присутньою під час побачень батька з донькою за адресою: м. Тернопіль, вул. Героїв Крут, 13/32. Також в рішенні суду не вказано, що ОСОБА_3 має право проникати до її приватного житла спільно з начальником та інспектором ДВС з метою перевірки чи відбувається зустріч батька з дитиною в м. Тернополі. Незрозумілим є те, чому старший державний виконавець Лободець Н.С. у своєму відзиві на скаргу додає до відзиву три акти, складені головним державним виконавцем Підволочиським РВ ДВС ОСОБА_11, які не мають ніякого відношення до відкритого стосовно ОСОБА_1 виконавчого провадження.

Скаржник ОСОБА_1, її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні скаргу підтримали з підстав, викладених у ній та відповіді на відзив, просили суд її задовольнити. ОСОБА_1 наголошувала на тому, що поштовим відправленням постанови про відкриття виконавчого провадження вона та її рідні не отримували, про те, що вона винесена, дізналась з матеріалів виконавчого провадження під час ознайомлення з ними у листопаді 2018 року.

Стягувач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, пояснював, що рішення суду скаржником добровільно не виконується, ОСОБА_1 чинить йому перешкоди у спілкуванні з дочкою.

Представник Підволочиського районного територіального відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві на скаргу.

Суд, проаналізувавши зміст заявленої скарги та її підстави, заслухавши пояснення скаржника, її представника, стягувача, представника Підволочиського районного територіального відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області, оглянувши матеріали виконавчого провадження ВП № 57373773 вважає, що скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 листопада 2017 року (справа №607/3636/16-ц) позов ОСОБА_3 задоволено частково, зобов’язано ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8 не чинити перешкод ОСОБА_3 щодо участі у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1. Змінено порядок участі ОСОБА_3 у вихованні та спілкуванні з дитиною відповідно до графіку побачень в такі дні: щосереди з 16.00 год. до 20.00 год. у дошкільному навчальному закладі або за місцем проживання, перебування доньки; І-ІІІ субота місяця з 09.00 год. до 20.00 год., за місцем проживання, перебування батька; II-IV неділя місяця з 09.00 год. до 20.00 год., за місцем проживання, перебування батька. Вирішено допустити можливість щоденного спілкування, до однієї години на день, батька ОСОБА_3 з донькою ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та донькою. Побачення дитини з батьком, за місцем його проживання, відбуваються без присутності матері дитини. Побачення дитини з батьком, за місцем його перебування, в разі якщо це місце є відмінним від місця його проживання, відбуваються без присутності матері дитини, з покладанням на ОСОБА_3 обов'язку повідомлення матері дитини ОСОБА_6 про місце перебування малолітньої ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Постановою Апеляційного суду Тернопільської області від 20 грудня 2017 року дане це рішення суду залишено без змін.

Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області видано виконавчий лист на виконання рішення суду від 17 листопада 2017 року (справа №607/3636/16-ц).

05 жовтня 2018 року старшим державним виконавцем Підволочиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_5, на виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду від 20 грудня 2017 року по цивільній справі № 7/3636/16-ц за виконавчим листом від 09 січня 2018 року було відкрито виконавче провадження ВП № 57373773 з примусового виконання вказаного виконавчого листа.

З супровідного листа від 05 жовтня 2018 року №8042/13-31 вбачається, що старший державний виконавець Підволочиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області надсилала копії постанов про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_1 та ОСОБА_3

17 жовтня 2018 року, 24 жовтня 2018 року та 07 листопада 2018 року старший державний виконавець Підволочиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_5 склала акти про те, що боржник ОСОБА_10 при виконанні виконавчого листа була відсутня.

06 листопада 2018 року постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, винесеною старшим державним виконавцем Підволочиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_5, звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1, що отримує дохід у ТзОВ «ОЦЗ» за адресою: Тернопільська обл., Підволочиський р., с. Остап’є.

За вказаних вище обставин, до правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню наступні норми матеріального права.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

В силу ч. 1 ст. 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Як слідує із п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

ОСОБА_3 пред’явив до примусового виконання виконавчий лист, виданий Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, відносно боржника ОСОБА_1 у зв’язку з тим, що остання, будучи бабусею малолітньої ОСОБА_9 чинила перешкоди стягувачу у спілкуванні з донькою, що було зафіксовано актами державного виконавця під час виконання виконавчого листа стосовно ОСОБА_6 (дочки ОСОБА_1Є.).

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 64-1 Закону виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

В судовому засіданні встановлено, що на виконанні Підволочиського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області також перебуває виконавчий лист стосовно ОСОБА_6 - дочки ОСОБА_1 Остання неодноразово була присутня при виконанні рішення суду та вчиняла сварки, виганяла за межі подвір'я ОСОБА_3, не впускала в будинок до дитини, чим чинила перешкоди в побаченні батька з дитиною. Дані дії підтверджуються актами державного виконавця, зокрема: акт державного виконавця від 26 вересня 2018 року про те, що між ОСОБА_1Є та ОСОБА_3 виник конфлікт, що спричинив бійку, та в подальшому ОСОБА_1Є вимагала стягувача покинути територію подвір'я; акт державного виконавця від 12 вересня 2018 року про те, що ОСОБА_1 вигнала стягувача з подвір'я та забороняла подальше там перебування; акт державного виконавця від 04 квітня 2018 року про те, що ОСОБА_1 виганяла стягувача з подвір'я та перешкоджала виконанню рішення.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ст. 27 цього Закону.

Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (ч. ч. 1, 3 ст. 27 Закону).

В силу ч. 4 ст. 24 Закону виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Відповідно до ст. 68 Закону стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п’яти мінімальних розмірів заробітної плати. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Таким чином, дії державного виконавця Підволочиського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_5 в частині винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 05 жовтня 2018 року та постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 06 листопада 2018 року відносно боржника ОСОБА_1 відповідали змісту Закону та винесені в межах повноважень державного виконавця.

Відповідно до ст. 28 Закону копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев’ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відтак, суд відхиляє твердження ОСОБА_1 про те, що вона та її рідні не отримувала постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки, як слідує із квитанції «Укрпошти» № 4780101727092 від 05 жовтня 2018 року, вказана постанова була надіслана рекомендованим листом на адресу боржника. Згідно даних автоматизованої системи відстеження поштових відправлень 09 жовтня 2018 року о 20 год. 00 хв. ОСОБА_1 особисто отримала постанову про відкриття виконавчого провадження у поштовому відділенні у м.Скалат, та мала встановлений законом строк на її оскарження.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Підволочиського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області ОСОБА_5 в частині винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 05 жовтня 2018 року та постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 06 листопада 2018 року слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 258-261, 447-452 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження» (з наступними змінами та доповненнями), суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Підволочиського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_5 в частині винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 05 жовтня 2018 року та постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 06 листопада 2018 року – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 11 лютого 2019 року.

Головуючий суддяОСОБА_12