Рішення № 79743460, 28.01.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.01.2019 Справа №607/3270/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Грицака Р.М.

за участю секретаря с/з Чех Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» в особі Тернопільського відділення №1 публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про припинення поруки, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» в особі Тернопільського відділення №1 публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» у якому просить визнати припиненою поруку за Договором поруки б/н від 13 квітня 2016 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що 26 квітня 2007 року між ВАТ «Банк Універсал», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» та ОСОБА_3 укладено Кредитний договір №11/134-К. Відповідно до умов Кредитного договору, Банк надає ОСОБА_3 32 500 дол. США у тимчасове платне користування під 12,5% річних строком на 240 місяців, на строк до 25 квітня 2027 року. Додатком №1 до Кредитного договору від 26 квітня 2007 року встановлено Графік повернення кредиту.

13 квітня 2016 року між Банком та ОСОБА_3 була укладена додаткова угода до Кредитного договору №11/134-К від 26 квітня 2007 року відповідно до якої сторони змінили розміри відсоткових та строки їх застосування за користування кредитними коштами, а саме з 13 квітня 2016 року по 09 квітня 2017 року включно. Позичальник зобов'язався сплачувати 8,00% річних по «базовій процентній ставці» та 16.00% річних по «базовій підвищеній процентній ставці», а починаю з 10 квітня 2017 року процентна ставка збільшується на 5,29% річних по «базовій процентній ставці» та «базовій підвищеній процентній ставці».

13 квітня 2016 року з метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань ОСОБА_3 за Кредитним договором №11/134-К між нею та Банком було укладено Договір поруки №б/н від 13 квітня 2016 року. Згідно вказаного договору поруки та договору кредиту з 13 квітня 2016 року по 09 квітня включно, Позичальник зобов'язався сплачувати 8,00% річних по «базовій кредитній ставці» та 16.00% річних по «базовій підвищеній процентній ставці», а починаю з квітня 2017 року- процентна ставка збільшується на 5,29% річних по «базовій процентній ставці» та базовій підвищеній процентній ставці».

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором, 10.08.2017 року Банком було їй як поручителю направлено вимогу про погашення простроченої заборгованості за Кредитним договором протягом 61 календарного дня з дати одержання такої вимоги. У випадку невиконання вимоги Банк буде стягувати всю суму кредиту в примусовому порядку.

12.01.2018 року ПАТ «Універсал банк» було дано позовну заяву до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_2 заборгованості за Кредитним договором.

Проте вважає, що на момент пред'явлення Банком позову про стягнення з неї, як з поручителя, заборгованості за Кредитним договором, порука була припинена, оскільки Банком нараховано 21,29% річних як базову підвищену процентну ставку за період 13.04.2016 по 15.04.2016 рік, що збільшило обсяг її відповідальності, як поручителя без її згоди на те.

Зазначає, що припинення поруки пов'язане, зі зміною зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг її відповідальності. Представник відповідача ПАТ «Універсал Банк» в особі Тернопільського відділення №1 публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» позовних вимог не визнав, проти їх задоволення заперечив, попередньо подав відзив на позовну заяву, згідно якого вказує на те, що в Договорі поруки №б/н від 13.04.2016р. та Додатковій угоді 13.04.2016р. до Кредитного договору від№11/134-К передбачено, що з 13.04.2016р. по 09.04.2017р. включно, Позичальник зобов'язався сплачувати 8% річних по «базовій процентній ставці» та 16%річних по «базовій підвищені процентній ставці». Необхідно врахувати, що в Договорі поруки №б/н від 13.04.2016р. сторони передбачили в умовах договору поруки про можливість збільшений обсягу відповідальності поручителя, що викладено в п.п. 1.3. Договору поруки згідно положень/умов Основного договору, за яким передбачається можливість автоматичної пролонгації строку користування кредитом/кредитною лінією і визначеним Основним договором умовах, при цьому у разі настання автоматичної пролонгації умов Основного договору, порукою за цим Договром забезпечується в повному обсязі виконання усіх зобов'язань Боржника перед Кредитором, які виникають із умов вищевказаного Основного договору. Крім того Сторони підтверджують, що порукою за цим Договором забезпечується також і розміри зобов'язань, які можуть бути змінені відповідно до умов Основного договору, на що Поручитель, підписанням цього Договору, дає свою безумовну та безвідкличну згоду, розуміючи, що внаслідок змін умов Основного договору може збільшитися обсяг його відповідальності. Таким чином позивач була проінформована і погодилася з можливістю збільшення обсягу її відповідальності, як поручителя. Також зазначає, що позивачем не враховується той факт, що в п. 1.2.2.2 Договорі поруки від 13.04.2016р. передбачено, що за користування кредитними коштами понад встановлений строк (або терміни погашення) нараховується процентна ставка в розмірі базової підвищеної процентної ставки, збільшеної на 5,29%річних порядку, на умовах та в строки, визначені Основним договором. В такому випадку базова підвищена відсоткова ставка 16% річних збільшена на 5,29% річних буде складати 21,29%, що спростовує твердження Позивача про збільшення обсягу відповідальності поручителя у вигляді зміни відсоткової ставки до 21,29% річних, оскільки такий розмір відсоткової ставки сторони вже передбачили в договорі поруки. В задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, однак подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити.

Представник відповідача ПАТ «Універсал Банк» в особі Тернопільського відділення №1 публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» в судовому засіданні позовних вимог не визнав, у їх задоволенні просить відмовити з підстав наведених у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав:

Згідно із ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

26 квітня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Банк Універсал», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - Банк) та ОСОБА_3 укладено Кредитний договір №11/134-К (далі - Кредитний договір).

Відповідно до умов Кредитного договору, Банк надає ОСОБА_3 32 500 дол. США у тимчасове платне користування під 12,5% річних строком на 240 місяців, а погашення кредиту повинно відбутися не пізніше 25 квітня 2027 року.

Додатком №1 до Кредитного договору від 26 квітня 2007 року встановлено Графік повернення кредиту.

24 липня 2015 року між ПАТ «Універсал банк» та ОСОБА_3 була укладена додаткова угода №б/н до кредитного договору №11/134-К від 26 квітня 2007р., відповідно до якої сторони змінили розміри відсоткових ставок та строки їх застосування за користування кредитними коштами, а саме: з 24 липня 2015р. по 09 січня 2016р. включно, позичальник зобов'язався сплачувати кредитору за користування кредитом проценти, без порушення встановленого строку погашення кредиту у розмірі «базової процентної ставки», яка визначена сторонами на рівні 8,00% річних; починаючи з 10 січня 2016р. - у розмірі «базової процентної ставки», збільшеної на 5,29% річних (8,00 + 5,29 = 13,29%). з 10 січня 2016р. за користування кредитом понад встановлений строк проценти нараховуються у розмірі «підвищеної процентної ставки», збільшеної на 5,29% річних (16,00 + 5,29 = 21,29%).

13 квітня 2016 року, між позивачем та ОСОБА_3 була укладена додаткова угода №б/н до кредитного договору №11/134-К від 26 квітня 2007р., відповідно до якої сторони змінили розміри відсоткових ставок та строки їх застосування за користування кредитними коштами, а саме: з 13 квітня 2016р. по 09 квітня 2017р. включно, позичальник зобов'язався сплачувати кредитору за користування кредитом проценти, без порушення встановленого строку погашення кредиту у розмірі «базової процентної ставки», яка визначена сторонами на рівні 8,00% річних, а з 10 квітня 2017р. позичальник зобов'язався сплачувати кредитору за користування кредитом проценти, без порушення встановленого строку погашення кредиту у розмірі «базової процентної ставки», збільшеної на 5,29% річних (8,00 + 5,29 = 13,29%).

Згідно п. 2.3 додаткової угоди від 13 квітня 2016р. позичальник зобов'язався здійснювати погашення кредиту та процентів шляхом сплати щомісячних платежів в останній робочий день, що передує 10 числу кожного місяця згідно графіку погашення кредиту.

Для забезпечення виконання умов зобов'язання ОСОБА_3 13 квітня 2016 між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір поруки б/н, відповідно до умов якого поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник за всіма зобов'язаннями останнього, включаючи повернення основної суми боргу сплати процентів, комісій, пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору.

Відповідно п. 1.3. Договору поруки: Сторони підтверджують, що порукою за цим Договором забезпечується також і розміри зобов'язань, які можуть бути змінені відповідно до умов Основного договору, на що Поручитель, підписанням цього Договору, дає свою безумовну та безвідкличну згоду, розуміючи, що внаслідок змін умов Основного договору може збільшитися обсяг його відповідальності.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, під порукою розуміється договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Договір поруки є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором і поручителем. Згода боржника на укладення договору поруки не вимагається.

За змістом ч. 1 ст. 559, ч. 1 ст. 598 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Пунктом 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено: «Відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Якщо з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред!явлення позову про визнання договору поруки припиненим.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором №11/134, в період з 10.02.2016 року по 15.04.2016 року процентна ставка за кредитом нарахована в розмірі 21,29 % у зв'язку з наявністю простроченої заборгованості. У розмірі 21,29 % нараховані також проценти за період з 10.04.2017 року по 26.10.2017 року зв'язку з наявністю простроченої заборгованості.

В зазначених випадках базова підвищена відсоткова ставка 16% річних Банком була збільшена на 5,29% річних та склала 21,29%, як передбачено умовами додаткової угоди від 24.07.2015 року, що спростовує твердження позивача про збільшення обсягу відповідальності поручителя у вигляді зміни відсоткової ставки до 21,29% річних, оскільки такий обсяг відповідальності вже існував та сторонами був погоджений у договорі поруки.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено наявності підстав для визнання поруки припиненою за Договором поруки б/н від 13 квітня 2016 року, а тому в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 5, 12-13, 89-90, 95, 141, 258-259, 264-265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» в особі Тернопільського відділення № 1 публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання поруки припиненою за Договором поруки б/н від 13 квітня 2016 року - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення строку на апеляційне скарження в порядку вимог ч. 2 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 08 лютого 2019 року.

Головуючий суддяР. М. Грицак