Ухвала суду № 7971650, 23.11.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2009 р.Справа № 2-а-37422/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Донець Л.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Верман А. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової адміністрації в Харківській області та Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2009р. по справі№2-а-37422/09/2070

за позовом Приватного підприємства "Фокус" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, Державної податкової адміністрації в Харківській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкових повідомлень-рішень та скасування рішень про результати розгляду скарг,

ВСТАНОВИЛА:

01.04.2009 року, Приватне підприємство „Фокус” (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова (далі – відповідач), в якому просить скасувати податкове повідомлення відповідача від 04.11.2008 року №0003922305, № 0003022305/1 від 20.01.2009 року та №0003922305/2 від 23.03.2009 року про визначення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість на загальну суму 42 271, 50 грн., у тому числі за основним платежем – 28181,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 14090,50 грн. повністю, скасувати рішення відповідача про результати розгляду первинної скарги від 15.01.2009 року №473/10-007 та скасувати рішення відповідача про результати розгляду повторної скарги від 18.03.2009 року №1145/10/25-103.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду області від 14.05.2009 року позовні вимоги було задоволено.

Скасовано податкове повідомлення – рішення відповідача від 04.11.2008 року №0003922305, № 0003022305/1 від 20.01.2009 року та №0003922305/2 від 23.03.2009 року про визначення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість на загальну суму 42 271, 50 грн., у тому числі за основним платежем – 28181,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 14090,50 грн.

Скасовано рішення відповідача про результати розгляду первинної скарги від 15.01.2009 року №473/10-007.

Скасовано рішення відповідача про результати розгляду повторної скарги від 18.03.2009 року №1145/10/25-103.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 травня 2009 року скасувати, прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств, від 28.12.1994 року №334/94-ВР(далі – Закон №334/94-ВР), Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року №168/97-ВР (далі – Закон №168/97-ВР ), що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що працівниками відповідача була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 року по 29.10.2008 року, про що був складений акт від 29.10.2008 року № 6622/2305/33068631.

Порушення зафіксоване працівниками відповідача склала у заниженні зобов”язань з податку на додану вартість у сумі 28 181,00 грн., порушенні п.3.1 ст.3 Закону №168/97-ВР.

За результатами перевірки було ухвалено податкове повідомлення-рішення №0002305/0 від 04.11.2008 року на загальну суму 42271,50 грн., у тому числі основний платіж – 28181,00 грн., та штрафні санкції – 14090,50 грн.

За результатами адміністративного оскарження були ухвалені наступні податкові повідомлення-рішення № 0003022305/1 від 20.01.2009 року та №0003922305/2 від 23.03.2009 року про визначення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість на загальну суму 42271, 50 грн., у тому числі за основним платежем – 28181,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 14090,50 грн..

Крім цього, рішення відповідача про результати розгляду первинної скарги від 15.01.2009 року №473/10-007, та про результати розгляду повторної скарги від 18.03.2009 року №1145/10/25-103, якими скарги позивача були залишені без задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Закон №168/97-ВР не містить будь-яких інших обмежень щодо наявності певного переліку документів на підтвердження отримання від замовника масиву інформації та її оброблення, всупереч вказаному в акті перевірки.

Таким чином, оскаржувані рішення не відповідають критеріям правомірності, зазначеним в статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до п. 6.2 ст.6 Закону №168/97-ВР, при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку складає „0” процентів до бази оподаткування.

Пунктом 6.5 ст.6 Закону №168/97-ВР зазначено, що місцем поставки послуг є за виключеннями, зазначеними у підпунктах „в”, „д” – „е” даного підпункту, - місце, де особа, яка надає послугу, зареєстровано платником такого податку, а якщо така послугу надається нерезидентом, - місце розташування його представництва, а при відсутності такого – місце розташування резидента, що виконує агентські дії від імені такого нерезидента, а при відсутності такого – місце фактичного розташування покупця ( отримувача ), який в даному випадку є податковим агентом та кого нерезидента.

Як вбачають матеріали справи, в своїй господарській діяльності позивач мав взаємовідносини з Системз Онлайн ІСT, Инк, штат Невада, США, контрагенту позивача були надані послуги з обробки бази даних – здійснення професійних послуг, які включають, але не обмежують: введення і верифікація даних, конвертація і модифікація баз даних.

Відповідно до умов контракту про надання послуг по обробці даних від 01.10.2005 року надані послуги передавались замовнику позивачем через мережу intenet та електрону пошту. Виконавцем робіт є позивач, який здійснював обробку даних по заданим замовником параметрах передавав вже оброблену інформацію тим же шляхом замовнику.

Виконання даної угоди сторонами засвідчується наданю статистикою роботи за червень 2006 року (аркуш справи 43-57), копією контракту (аркуш справи 58-67), актом виконаних робіт до контракту №ФС-10-2005 від 31.10.2005 року(аркуш справи 68), звітом виконавця по контракту за надані послуги по обробці даних № FS-10-2005 від 01.10.2005 року (аркуш справи 69), актом виконаних робіт до контакту №ФС-10-2005 від 30 листопада 2005 року (аркуш справи 71), звітом виконавця до контракту на надання послуг по обробці даних № FS-10-2005 від 01.10.2005 року (аркуш справи 72); актом виконаних робіт до контракту №ФС -10-2005 від 31 грудня 2005 року (аркуш справи 74); звітом виконавця до контракту на надання послуг по обробці даних №FS-10-2005 від 01.10.2005 року (аркуш справи 75), актом виконаних робіт до контракту №ФС-10-2005 від 01.10.2005 року(аркуш справи 77), актом виконаних робіт до контракту №ФС-10-2005 від 01.10.2005 (аркуш справи 80), звітом виконавця по контракту на надання послуг по обробці даних №ФС -10-2005 від 01.10.2005року (аркуш справи 81); актом виконаних робіт до контракту №ФС-10-2005 від 01.10.2005 року (аркуш справи 83); звітом виконавця до контракту на надання послуг по обробці даних №ФС-10-2005 від 01.10.2005 року (аркуш справи 84).

Колегія судді, в погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що контрагент позивача зареєстрований у Сполучених Штатах Америки та не має представництва на території України, а Закон №168/97-ВР не містить будь-яких обмежень щодо наявності певного переліку документів на підтвердження отримання від замовника масиву інформації та її оброблення.

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що позивач повинен надати ще й докази виконання робіт комп’ютерну роздруківку з певними реквізитами та підписами осіб, а також наказ керівника про визначення кола осіб, що працюють в мережі Інтернет, то колегія суддів зазначає наступне.

Визначення „Інтернет” міститься у Законі Україні „Про телекомунікації” від 18.11.2003 року№1280(далі – Закон №1280), де зазначено, що це є інформаційна система загального доступу, яка логічно зв’язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет - протоколі, визначеному міжнародними стандартами, при цьому ця Інтернет є телекомунікаційною мережею.

Згідно до ст.34 Закону №1280, оператори, провайдери телекомунікацій повинні забезпечувати і нести відповідальність за схоронність відомостей щодо споживача отриманих при укладенні договору, наданих телекомунікаційних послуг, у тому числі отриманих послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо.

У відповідності до ст.ст.2,3 Закону України „Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах” є об’єктами захисту в системі є інформація, що обробляється в ній, та програмне забезпечення, яке призначено для обробки цієї інформації. Суб’єктами відносин, пов’язаних із захистом інформації в системах, є власники інформації; власники системи; користувачі; уповноважений орган у сфері захисту інформації в системах.

Таким чином, оформлення та виконання наданих послуг позивачем було здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства.

Критерії правомірності рішення, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень зазначені в частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Такими критеріями є: здійснення дій чи прийняття рішень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають наведеним критеріям, тому підлягають визнанню протиправними.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.1ч.1 ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін.

Колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга – задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <198/199 >, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації в Харківській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2009р. по справі№2-а-37422/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Кононенко З.О.

Судді<підпис >

<підпис >Донець Л.О. Калиновський В.А. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 27.11.2009 р.