Постанова № 7971182, 17.11.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2009 р. Справа № 17/132/5018

Справа 17/132/5018

колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів –Подобайло З.Г., Григорова А.М.

при секретареві –Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у міста Харкові апеляційну скаргу об’єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області на постанову господарського суду Полтавської області від 27 грудня 2007 року по справі за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства "Лубенський м’ясокомбінат" до Лубенської об’єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення , -

В с т а н о в и л а:

          У липні 2007 року ВАТ "Лубенський м’ясокомбінат" звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Лубенської ОДПІ Полтавської області від 18 квітня 2007 року № 0000402301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 22.800 грн., з яких: 15.200 грн. –основний платіж, 7.600 грн. –штрафні санкції.

В обґрунтування вимог позивачем зроблено посилання на порушення відповідачем при винесенні оскаржуваних рішень норм матеріального права, порядку проведення перевірок суб’єкта господарювання.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що оспорюване повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного законодавства.

Постановою господарського суду Полтавської області від 27 грудня 2007 року позовні вимоги задоволені.

Не погоджуючись з зазначеною постановою суду, в апеляційній скарзі Лубенська ОДПІ Полтавської області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду та прийняти нове –про відмову в задоволенні позовних вимог ВАТ "Лубенський м’ясокомбінат".

Заслухавши доповідь судді Харківського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення, відповідно до положень ст. 202 ч. 1 п. 4 КАС України, слід скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до положення п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нове судове рішення.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 185 КАС України справа розглядається в межах апеляційної скарги.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За матеріалами справи вбачається, що за наслідками проведення позапланової виїзної перевірки діяльності ВАТ "Лубенський м’ясокомбінат" по взаємовідносинам між ПП "Зодіак" та ВАТ "Лубенський м’ясокомбінат" за період з 01 квітня з 2004 року по 31 грудня 2004 року Лубенською ОДПІ Полтавської області складено акт перевірки № 426/23-00443950 від 05 квітня 2007 року, яким встановлені порушення підприємством, зокрема, п. 5.1, п.п. 5.3.9, п. 5.3, ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в частині відображення витрат на придбання товару у ПП "Зодіак" на протязі з 01 квітня 2004 року по 31 грудня 2004 року, вартістю 60.611,35 грн. (окорока курячого на суму 59.133,57 грн. та шпигу на суму 1.477,77 грн.) по нікчемному правочину

На підставі даного акту відповідачем 18 квітня 2007 року прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000402301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 22.800 грн., з яких: 15.200 грн. –основний платіж, 7.600 грн. –штрафні санкції.

Пунктом 5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі–Закон) встановлено, що під терміном "валові витрати виробництва та обігу" (далі –валові витрати) розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 –5.7 цієї статті.

За наслідками розгляду Київським міжобласним апеляційним господарським судом апеляційної скарги Лубенської ОДПІ Полтавської області на постанову господарського суду Полтавської області від 06 жовтня 2006 року справи № 14/62 за позовом Лубенської ОДПІ Полтавської області до ВАТ "Лубенський м’ясокомбінат" та ПП "Зодіак" про визнання угоди недійсною, ухвалою суду апеляційної інстанції від 31 січня 2007 року апеляційна скарга задоволена, постанова господарського суду скасована, прийняте нове судове рішення, яким позовні вимоги Лубенської ОДПІ Полтавської області задоволені: визнано недійсним договір поставки № 108 укладений відповідачами 04 лютого 2004 року, як укладений з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства; ПП "Зодіак" зобов’язано повернути ВАТ "Лубенський м’ясокомбінат" все одержане за угодою на суму 60.611,35 грн.; з ВАТ "Лубенський м’ясокомбінат" стягнуто в доход держави 60.611,35 грн.

Зокрема судом встановлено, що між відповідачами 04 лютого 2004 року укладений договір поставки № 108. Відповідно до умов договору згідно з накладними № 1165 від 05 квітня 2004 року, № 1187 від 22 квітня 2004 року, № 1215, 1278 від 27 травня 2004 року, № 1285 від 31 травня 2004 року, № 1347 від 29 липня 2004 року, № 1361 від 12 серпня 2004 року, № 1376 від 27 серпня 2004 року ПП "Зодіак" поставив ВАТ "Лубенський м’ясокомбінат" окорок курячій та шпиг хребтовий на загальну суму 72.733,60 грн., до валових витрат ВАТ "Лубенський м’ясокомбінат" віднесено 60.611,35 грн.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 17 листопада 2003 року по справі № 2-6565/2003 р. визнано недійсним з моменту державної реєстрації (з 19 вересня 2002 року) установчі документи ПП "Зодіак", свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, фінансово-господарські документи.

Актом ДПІ у Дніпровському районі міста Києва № 19-321/161 від 24 березня 2004 року анульовано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП "Зодіак".

Статтями 626, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) передбачено, що договором є домовленість двох спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 ЦК за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст. 656 ЦК). За ст. 662 ЦК продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 2 ст. 215 ЦК недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно п. 1 ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 228 ЦК правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно п. 19 ст. 2 Бюджетного кодексу України доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти).

Згідно ст. 9 Бюджетного кодексу України доходи бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти.

Згідно ч. 2 ст. 9 вказаного Кодексу податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Несплачений підприємством, зокрема, податок на прибуток внаслідок порушення встановленого порядку формування валових доходів, валових витрат, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Таким чином, підприємством укладено правочин, який суперечить моральним засадам суспільства та відповідно до ст. 228 ЦК порушує публічний порядок, оскільки він був спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

Згідно із частиною 1 ст. 216 ЦК недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

В зв'язку з тим, що договір поставок товарів № 108 укладений 04 лютого 2004 року між ВАТ "Лубенський м’ясокомбінат" та ПП "Зодіак" є нікчемним, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що судом не наведено будь-яких аргументів на підтвердження висновку про обґрунтованість формування ВАТ "Лубенський м’ясокомбінат" валових витрат з урахуванням встановлення судовим рішенням факту, укладання ВАТ "Лубенський м’ясокомбінат" та ПП "Зодіак" господарського зобов'язання, з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, та визнання цього зобов’язання недійсним.

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. ч. 1 ст. 89, 94, 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 3, ст. 202 ч. 1 п.3, 4, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу об’єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області –задовольнити,а постанову господарського суду Полтавської області від 27 грудня 2007 року –скасувати з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства "Лубенський м’ясокомбінат".

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця.

Головуючий суддя                                        (підпис)                    Л.В. Мельнікова

          Судді                                                            (підпис)                    З.Г. Подобайло

(підпис)                    А.М. Григоров

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 23 листопада 2009 року.

Згідно з оригіналом                                                                       Мельнікова Л.В.